Рішення № 7132718, 30.11.2009, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" листопада 2009 р. Справа № 43/44-09

вх. № 8591/3-43

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Крупіна А.В. за довіреністю № 4566 від 01.07.08 р.

відповідача - не з`яився.

розглянувши справу за позовом ВАТ "Укртелеком" в о. ЦТЕПМ № 1 філії "Дирекція первинної мережі ВАТ "Укртелеком", м. Харків

до ВЧ № А 1451 МОУ, м. Харків

про стягнення 25407,70 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ВАТ "Укртелеком" в о. ЦТЕПМ № 1 філії "Дирекція первинної мережі ВАТ "Укртелеком" звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача по справі - ВЧ № А 1451 на свою користь суму боргу - 15213,64 грн., пеню - 5511,36 грн., 3% річних - 678,82 грн., інфляцію боргу - 4003,88 грн.. Витрати, пов"язані з веденням судового процесу покласти на відповідача, так як саме з його вини спір було доведено до суду, а саме: держмито - 254,07 грн. та інформаційно-технічне забезпечення - 118 грн..

Заяви від учасників процесу про фіксацію судового процесу за допомогою звукозаписуючих технічних засобів не надійшло.

          В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що між сторонами по справі був укладений договір № 278-33 від 22.03.2007 року на оренду частини приміщення ЛАЦ-Харків для встановлення обладнання зв'язку. Позивач свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, однак відповідач, в порушення умов укладеного договору, не провів своєчасної сплати за надані послуги в повному обсязі, таким чином виникла заборгованість, яку до цього часу не погашено. Просить позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання, призначене на 30.11.09 р. не з’явився, хоча був належним чином повідомлений. В судовому засіданні 03.11.09 р. повідомив, що суму боргу визнає, але сплата суму боргу здійсниться як тільки надійдуть кошти на рахунок установи.

За таких обставин справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Суд, розглянувши матеріали справи та вислухавши представника позивача встановив, що 22.03.07 р. між сторонами був укладений договір № 278-33 на оренду частини приміщення ЛАЦ-Харків для встановлення обладнання зв’язку, за умовами якого, відповідач повинен не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, перераховувати позивачу орендну плату, витрати на утримання майна та використану електроенергію згідно з виставленими рахунками.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

У відповідності до п. 1.1 умов договору, позивач (Орендодавець) зобов'язався передати частину приміщення цеха цифрових систем передачі (ЦЦСП-119), а орендар бере у строкове платне користування частину приміщення цеха цифрових систем передачі (ЦЦСП-119), а відповідач зобов'язався оплатити надані йому послуги у встановленому договором порядку та розмірі, а саме відповідно до п. 6.1.3 договору відповідач зобов'язався здійснювати своєчасно і в повному обсязі вносити орендну плату та інші платежі, передбачені цим договором, також на підставі п 8.2. даного договору за несвоєчасне перерахування орендної плати та інших витрат за договором орендар сплачує орендодавцю пеню від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, починаючи з 21 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Позивач виконав належним чином свої договірні зобов'язання, передав в оренду частину приміщення цеха цифрових систем передачі (ЦЦСП-119), відповідно до умов вищевказаного договору, що підтверджується документами, які містяться в матеріалах справи.

Крім того, відповідачу була надіслана претензія № 1-22/1138 з проханням погасити борг, 25.06.09 р. в порядку досудового попередження. Листом від 01.07.09 р. № 853/3-36 відповідач повідомив про те, що заявлені позивачем вимоги визнані, але не задоволені у зв”язку з відсутністю коштів.

Відповідач, в свою чергу, не виконав належним чином свої зобов'язання за договором, внаслідок чого, за період з вересня 2008 р. по серпень 2009 р., станом на 07.09.09 року утворилась заборгованість в сумі 15213,64 грн., яка на теперішній час не погашена.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов’язання є правовідношенням, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.

Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи викладене, відповідачу нарахована заборгованість по індексу інфляції, 3 % річним та пені. Дані нарахування проводились з урахуванням положень Цивільного Кодексу України (ст. 625) та Господарського кодексу (ст. 232).

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ст. 625 ЦК України).

Зі змісту наведених норм випливає, що нарахування 3% річних та інфляційних проводиться за весь час прострочення до припинення грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням проведеним належним чином. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України). Стаття 198 Господарського Кодексу України "Виконання грошових зобов'язань" встановлює, що платежі за грошовими зобов'язаннями, що виникають у господарських відносинах, здійснюються у безготівковій формі або готівкою через установи банків, якщо інше не встановлено законом. Стаття 30 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" встановлює, що переказ вважається завершеним з моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача.

Господарське зобов'язання також може бути припинене зарахуванням, згодою сторін, ліквідацією юридичної особи та визнане недійсним за рішенням суду (Глава 50 ЦК України, ст. 202 ГК України).

Таким чином, на не сплачену споживачем заборгованість нараховуються 3% річних, інфляційні та пеня (протягом загального терміну позовної давності або до припинення зобов'язання, якщо таке має місце раніше).

Відповідно до розрахунку індексу інфляції, 3 % річним та пені, нарахування по цим видам заборгованості проводились на суму основного боргу, яка на даний час не сплачена.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки встановлена ст. 257 ЦК України. Відповідно до ст. 223 ГК України при реалізації в судовому порядку відповідальності за правопорушення у сфері господарювання застосовуються загальний та скорочені строки позовної давності, передбачені Цивільним кодексом України, якщо інші строки не встановлено цим Кодексом. Інших строків позовної давності відносно основного зобов'язання Господарський кодекс не встановлює. Скорочений строк позовної давності один рік встановлений ст. 258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) та не стосується 3% річних та інфляційних, які мають іншу природу, не є видами неустойки та до них застосовується зальний трирічний термін позовної давності.

Зважаючи на вищевикладене, позовні вимоги позивача в частині стягнення індексу інфляції у розмірі 4003,88 грн. та 3% річних у розмірі 678,82 грн. підтверджуються матеріалами справи та відповідають діючому законодавству, у зв’язку з чим підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог в частині стягнення пені, слід зазначити наступне.

З матеріалів справи вбачається, що згідно з п. 8.2 договору за несвоєчасне перерахування орендної плати та інших витрат за договором орендар сплачує орендодавцю пеню від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, починаючи з 21 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Зважаючи на вищевикладене, позовні вимоги позивача в частині стягнення пені у розмірі 5511,36 грн. підтверджуються матеріалами справи та відповідають діючому законодавству, у зв’язку з чим підлягають задоволенню.

Враховуючи вказані обставини та те, що відповідач не надав суду жодного документу, який би спростовував наявність заборгованості перед позивачем в сумі боргу у розмірі 15213,64 грн., пені - 5511,36 грн., 3% річних - 678,82 грн., інфляцію у розмірі 4003,88 грн., суд дійшов висновку про те, що позовна вимога позивача правомірна та обґрунтована, не спростована відповідачем, а тому підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат суд виходить з наступного. Відповідно до ч. 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито у розмірі, передбаченому статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", що становить 102,00 грн., та згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України, Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002р. № 411 судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 гривень слід покласти на відповідача, з вини якого виник спір.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 625, 626, Цивільного кодексу України, ст.ст. 4, 193, 232, 233 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002 р. № 411, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 38, 43, 44, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

          Стягнути з Військової частини А 1451, м. Харків ( м. Харків, вул.. Дерев”Янко, 3А, р/р 35214016000423 у ВДК Дзержинського району УДК у харківській області, МФО 851011, ЄДРПОУ 08208941) на користь "Укртелеком" в особі Регіонального центру технічної експлуатації транспортної телекомунікаційної мережі № 1 філії "Дирекція первинної мережі ВАТ "Укртелеком", м. Харків (м. Харків, вул.. Червоно жовтнева, 14, п/р 260014063 ХОД АППБ Аваль, МФО 350589, м. Харків, ЗКПО 16479714) 15213,64 грн.основного боргу , пені у розмірі 5511,36 грн., інфляції у розмірі 4003,88 грн., 3% річних у розмірі 678,82 грн., 102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя

Рішення підписано ______

З оригиналом згідно

Секретар судового засідання Панченко О.О.