Рішення № 7132711, 01.12.2009, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" грудня 2009 р. Справа № 63/203-09

вх. № 8459/6-63

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - не з"явився; відповідача - не з"явився

розглянувши справу за позовом Приватного підприємства "Електрокомплект", м. Київ

до Приватного підприємства "Елстар", м.Харків

про стягнення 58494,72 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача 58494,72 грн. заборгованості, що виникла внаслідок не виконання відповідачем своїх зобов"язань по договору поставки № 14-09/6, укладеного між сторонами 09.01.2009 року. Позов обгрунтовано ст. 193 ГК України та ст.ст. 525, 526 ЦК України.

Сторони в судове засідання не з"явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про що свідчить зворотне поштове повідомлення з підписом уповноваженої особи про отримання копії ухвали господарського суду.

Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розгляд справи за позовної заявою за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

09 січня 2009 року між позивачем та відповідачем був укладений договір № 14-09/6 (далі - договір), відповідно до умов якого, позивач зобов"язався поставити відповідачеві продукцію (далі -товар), а відповідач зобов"язався прийняти та оплатити вказаний товар.

Факт поставки товару підтверджується накладними на відвантаження, що долучені до матеріалів справи (аркуші справи 4-22), відповідно до яких позивач в період з 29.07.2009 року по 18.08.2009 року поставив відповідачу товар на загальну суму 62611,71 грн.

Відповідно до пункту 2.4 договору, повний розрахунок за поставлений товар здійснюється відповідачем на протязі 10 календарних днів з моменту поставки товару.

Однак відповідач взяті на себе зобов"язання щодо повної та своєчасної оплати отриманого товару не виконав, сплатив лише 4116,99 грн., внаслідок чого виникла заборгованість, яка станом на 14.10.2009 року складає 58494,72 грн.

У відповідності зі статтею 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та статтею 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб’єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконати її обов’язку.

Господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).

Відповідно до частини 7 статті 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 525 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача 58494,72 грн. заборгованості обгрунтована, вона підтверджуються доданими до матеріалів справи доказами, не спростована відповідачем, та суд вважає її такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу та враховуючи те, що спір виник з вини відповідача - покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 509, 525, 526, 530, Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 179 ГК України, ст.ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44-49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Елстар" (61052, м. харків, пров. Пискуновський, 4, код ЄДРПОУ 36035195, р/р 26005301100085 в ЦВ ХФ ВАТ "ВТБ банк" м. Харків, МФО 350631) на користь Приватного підприємства "Енергокомплект" (04074, м. Київ, вул. Автозаводська, 2, код ЄДРПОУ 30783141, р/р 26009010559441 у КМФ АКБ "Укрсоцбанк", МФО 322012) - 58494,72 грн. заборгованості, 584,95 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя

рішення підписане 01 грудня 2009 року