Рішення № 71326753, 22.12.2017, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2017 року м. Ужгород№ 807/1454/17

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Маєцька Н.Д.

при секретарі судового засідання Данча М.І.

за участю:

позивача - ОСОБА_1

представника позивача: ОСОБА_2

представника відповідача: ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України в Закарпатській області про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

ВСТАНОВИВ:

У відповідності до ч.3 ст.243 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 22 грудня 2017 року проголошено вступну та резолютивну частини Рішення. Рішення в повному обсязі складено 27 грудня 2017 року.

ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1В.) звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції України в Закарпатській області (далі відповідач, ГУ НП в Закарпатській області), яким просить: 1) Визнати протиправним та скасувати наказ № 232 о/с від 10 листопада 2017 року в частині звільнення майора поліції ОСОБА_1, заступника начальника Іршавського відділення поліції Хустського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області зі служби в поліції; 2) Поновити майора поліції ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Іршавського відділення поліції Хустського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області; 3) Стягнути з Головного управління Національної поліції в Закарпатській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 14 листопада; 4) Стягнути на користь ОСОБА_1 всі документально підтверджені витрати за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Закарпатській області; 5) Допустити негайне виконання постанови в частині поновлення майора поліції ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Іршавського відділення поліції Хустського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області та в частині стягнення на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що наказом ГУ НП в Закарпатській області від 10 листопада 2017 року його звільнено зі служби в поліції за п. 10 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про національну поліцію" (у разі набрання законної сили рішення суду щодо притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, повязаного з корупцією). Підставою для притягнення його до відповідальності було несвоєчасне подання е-декларації. Разом з тим, він вживав дії по відсиланню електронної декларації, однак вона не була вчасно прийнята та опублікована. У звязку з цим вважає, що опублікування його електронної декларації із запізненням є не співрозмірним із його звільненням, тому просить визнати наказ про звільнення зі служби в поліції протиправним та поновити його на посаді.

В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали з підстав, наведених у позовній заяві, просили позов задовольнити повністю.

Відповідач надав суду заперечення на позов, відповідно до яких просить відмовити у його задоволенні в зв'язку з тим, що згідно відомостей з Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування позивач подав електронну декларацію 01 квітня 2017 року. Стосовно позивача було призначено службове розслідування, за наслідками якого складено протокол про адміністративне правопорушення. Постановою Ужгородського міськрайонного суду в Закарпатській області від 09 серпня 2017 року (залишеною без змін постановою Апеляційного суду Закарпатської області) позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП. Оскільки вказана постанова набрала законної сили, ГУ НП в Закарпатській області позивача правомірно, на підставі п. 10 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про національну поліцію", звільнено зі служби.

В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечив, посилаючись на правомірність оскарженого наказу. У звязку з чим, просить суд відмовити в його задоволенні з мотивів, що викладені в запереченні проти позову.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного:

Як встановлено в судовому засіданні та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, майор поліції ОСОБА_1 перебував на службі в поліції на посаді заступника начальника Іршавського відділення поліції Хустського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області.

До ГУ НП в Закарпатській області із Закарпатського управління Департаменту внутрішньої безпеки надійшов лист від 11 травня 2017 року за № 794/42-06/0102017 про встановлення причини та умов, що сприяли вчиненню корупційного або повязаного з корупцією правопорушення в частині не подання або не своєчасного подання електронної декларації за 2016 рік працівниками ГУ НП в Закарпатській області, зокрема ОСОБА_1 та про проведення службового розслідування (а.с. 45).

На виконання вказаного листа наказом ГУ НП в Закарпатській області від 17 травня 2017 року за № 862 призначено службове розслідування (а.с. 43).

Під час службового розслідування встановлено, що позивач у встановлений до 1 квітня 2017 року строк не подав електронну декларацію про майно доходи, витрати і зобовязання фінансового характеру за 2016 р. Також встановлено, що згідно офіційного веб-сайту національного агентства з питань запобігання корупції, а саме Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функції держави або місцевого самоврядування, позивач подав декларацію 1 квітня 2017 року.

За результатами службового розслідування складено висновок від 13 червня 2017 року, затверджений начальником ГУНП в Закарпатській області (а.с. 64-67).

19 липня 2017 року стосовно позивача складено протокол № 3 про адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення (за несвоєчасне, без поважних причин подання щорічної декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2016 рік.

Зазначений протокол направлено для розгляду по суті до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області.

Постановою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 09 серпня 2017 року у справі № 308/6938/17 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі пятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 грн. (а.с. 6-7). Вказана постанова залишена без змін постановою Апеляційного суду Закарпатської області від 19 жовтня 2017 року (а.с. 8-11).

Наказом ГУНП в Закарпатській області від 10 листопада 2017 року за № 232 о/с майора поліції ОСОБА_1, заступника начальника Іршавського відділення поліції Хустського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області з 13 листопада 2017 року за п. 10 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про національну поліцію" (у разі набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення повязаного з корупцією) (а.с. 31).

Вказаний наказ про звільнення отримав батько позивача 14 листопада 2017 року, що встановлено в судовому засіданні та не заперечується сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку субєктів владних повноважень.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок проходження служби в Національній поліції України регулюється Законом України № 580-VIII від 02.07.2015 «Про Національну поліцію» (далі - Закон № 580), Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ України, затвердженим Законом України від 22.02.2006 № 3460-IV, та Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженим постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.1991 № 114.

Згідно з п. 10 ч. 1 статті 77 Закону № 580, поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється, у разі набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, або кримінального правопорушення.

Пунктом 5 частини другої статті 61 Закону № 580 передбачено, що поліцейським не може бути особа, до якої були застосовані заходи адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією.

Відповідно до ч. 6 ст. 77 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обовязковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

У звязку з цим, належним доказом вчинення чи не вчинення позивачем адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, або кримінального правопорушення діяння є зокрема відповідне рішення суду, яке набрало законної сили.

Таким чином, притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією є самостійною підставою для звільнення позивача зі служби.

Враховуючи вищенаведене, суд зазначає, що звільнення позивача за п. 10 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про національну поліцію" відповідає дійсним обставинам справи та начальником ГУ НП в Закарпатській області в межах наданих йому повноважень правомірно прийнято рішення про звільнення позивача зі служби в поліції.

Водночас суд, зазначає, що відповідно до ч.1 ст. 18 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ, дисциплінарне стягнення виконується негайно, але не пізніше місяця з дня його накладення, не враховуючи періоду перебування особи рядового або начальницького складу у відпустці, відрядження або її тимчасової непрацездатності. Після закінчення цього строку дисциплінарне стягнення не виконується.

Відповідно до ч. 2 ст. 18 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ такі дисциплінарні стягнення, як звільнення з посади та звільнення з органів внутрішніх справ, накладені на осіб рядового і начальницького складу, які тимчасово непрацездатні або перебувають у відпустці, відрядженні, виконуються після їх прибуття до місця проходження служби.

Згідно з ч. 5 ст. 18 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ такі дисциплінарні стягнення, як звільнення з посади, пониження в спеціальному званні та звільнення з органів внутрішніх справ, вважаються виконаними після видання наказу по особовому складу.

Виходячи з положень ч. 5 ст. 18 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ, з прийняттям наказу від 10 листопада 2017 року ГУ НП в Закарпатській області реалізувало звільнення позивача з 13 листопада 2017 року, та вважається таким, що виконане.

Однак, на переконання суду, приймаючи оскаржений наказ про звільнення позивача ГУ НП в Закарпатській області не було дотримано положень ч. 2 ст. 18 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ, із правового змісту якого вбачається, що вчинити правову реалізацію звільнення позивача шляхом видачі відповідного наказу, можливо було лише після його прибуття до місця проходження служби.

Відповідно до Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України від 13.11.2001 року № 455 тимчасова непрацездатність працівників засвідчується листком непрацездатності.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема листка непрацездатності, позивач з 08 листопада 2017 року по 26 листопада 2017 року перебував на лікарняному.

Під час судового розгляду встановлено, що про перебування на лікарняному позивач своє керівництво належним чином не повідомляв. Однак, зазначене не спростовує факту його тимчасової непрацездатності та неможливості, у звязку з цим, виконання службових обовязків.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить висновку про необхідність зміни у наказі про звільнення позивача дати звільнення.

Таким чином, з метою поновлення порушеного права позивача, керуючись ч. 2 ст. 9 КАС України, відповідно до якої, суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, суд з врахуванням вищевикладеного, вважає, що позов слід задовольнити частково та змінити дату звільнення позивача зі служби в поліції з 13 листопада 2017 року на день виходу з лікарняного 27 листопада 2017 року та стягнути на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Умови обчислення середньої заробітної плати визначаються Постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100 "Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати" (далі Порядок 100) та згідно п. "з" ст. 1 Порядку 100 цей Порядок застосовується при обчисленні середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Пунктом 3 ч.2 Порядку 100 встановлено, що обчислення середньої заробітної плати, передбачено, що у всіх інших випадках (крім випадків обчислення середньої заробітної плати для оплати щорічної відпустки) збереження середньої заробітної плати і середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.

Відповідно до п.8 ч.2 Порядку 100, обчислення середньої заробітної плати нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Згідно з абзацом п'ятим п.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці" від 24.12.1999 року за № 13, при задоволенні вимог про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню.

Відповідно до довідки ГУНП в Закарпатській області від 14 листопада 2017 року № 994/10615-2017 розмір заробітної плати ОСОБА_1 за вересень 2017 року складає 10659,77 грн. (30 календарних днів) та жовтень 2017 року 10659,46 грн. (31 календарний день), відтак середньомісячний розмір заробітної плати складає 10659,61 (21319,23 / 2), середньоденний розмір заробітної плати складає 349,49 грн. (21319,23/61 календарний день). Виходячи з наведеного, час вимушеного прогулу ОСОБА_1 за період з 14 листопада 2017 року по 26 листопада 2017 року становить 13 календарних днів, а отже стягненню на його користь підлягає 4543,37 грн. (349,49 х 13 календарних днів).

Відповідно до ч. 2 ст. 77 в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідачем доведено правомірність звільнення позивача за п. 10 ч.1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію", у звязку з набранням законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, повязаного з корупцією, однак у звязку із звільненням позивача під час його тимчасової непрацездатності позов підлягає частковому задоволенню, шляхом зобовязання ГУНП в Закарпатській області зміни дати звільнення позивача з 13 листопада на 27 листопада 2017 року та стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 14 листопада по 26 листопада 2017 року, а в задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 5, 19, 77, 243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 (90100, Закарпатська область, м. Іршава, вул. Українська, 64) до Головного управління Національної поліції України в Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Ф.Ракоці, 13, код 40108913) про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу задовольнити частково.

2. Зобовязати Головне управління Національної поліції в Закарпатській області змінити дату звільнення в наказі № 232 о/с від 10 листопада 2017 року щодо звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції відповідно за п. 10 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» з 13 листопада 2017 року на 27 листопада 2017 року.

3. Стягнути з Головного управління Національної поліції в Закарпатській області (Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Ракоці, 13 код 40108913) на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 14 листопада 2017 року по 26 листопада 2017 року у розмірі 4543,37 грн. (чотири тисячі пятсот сорок три гривні тридцять сім копійок).

4.В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

5. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (з урахуванням особливостей, що встановлені пп. 15.5 п. 15 Розділу VII КАС України).

Суддя ОСОБА_4