Вирок № 71325691, 27.12.2017, Кам'янка-Бузький районний суд Львівської області

Справа № 446/1757/17

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.12.2017 року Кам'янка-Бузький районний суд Львівської області

в складі: головуючого - судді Котормус Т. І.

за участі: секретаря судового засідання Коваль В.А.;

прокурора Сміхура-Скальська М.З.;

обвинуваченого ОСОБА_1;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017140220000630 від 29 серпня 2017 року за обвинуваченням:

- ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Верхня Визниця Мукачівського району Закарпатської області, який проживає за адресою: АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, неодруженого, такого, що має на утриманні одну неповнолітню дитину, непрацюючого, в порядку ст.89 КК України не судимого,

- у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

29 вересня 2017 року близько 18 години, ОСОБА_1, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, діячи протиправно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння та його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, знаходячись на території господарства, що розташоване по АДРЕСА_2 та належить ОСОБА_2, через вхідні двері будинку, які були привідчинені, таємно проник в середину, звідки викрав гроші в сумі 1600 гривень та золоті вироби, а саме: парузолотих сережок "585 проби" чистою вагою 1.76 гр., чим спричинив потерпілій матеріальну шкоду на загальну суму 6225,20 грн.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у скоєнні інкримінованого йому злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, при обставинах, викладених в обвинувальному акті визнав у повному обсязі, щиро розкаявся, та пояснив, що 29.09.2017р. близько 11 години ранку він був у с.Колоденці Кам'янка-Бузького району Львівської області, де побачивши відкриті двері в будинок зайшов туди. В буинрку побачив гроші та ювелірні вироби, які він викрав, а після цього поїхав до м.Львова, де здав ювелірні вироби в ломбард та отримав за них грошову виплату в сумі 1600,00 грн. Зазначив також, що після його викриття він відшкодував потерпілій 15000,00 грн.

Обвинувачений ОСОБА_1 у вчиненому щиро покаявся, просив його суворо не карати.

Потерпіла ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилась, надала суду заяву, в якій просить справу розглядати без її участі. Претензій до обвинуваченого не має.

Суд заслухавши думку учасників судового провадження дійшов до висновку про можливість розгляду справи за умов відсутності потерпілої ОСОБА_2

Оскільки обвинувачений ОСОБА_1 у повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину, при обставинах, викладених у обвинувальному акті, та приймаючи до уваги, що прокурор також не оспорював встановлені фактичні обставини, при яких скоєно злочин і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз'яснивши положення ч. 3 ст. 349 КПК України, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин скоєння злочину, які ніким не оспорюються.

Враховуючи викладене, допитавши у судовому засіданні обвинуваченого, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, суд прийшов до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочину при встановлених судом обставинах, доведена повністю, а його дії слід кваліфікувати за ч. 3 ст. 185 КК України, як крадіжка, поєднана з проникненням у житло.

При призначенні покарання суд враховує положення ч. 2 ст. 50 КК України, відповідно до якого покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами, а також враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, відомості про особу обвинуваченого.

Досліджуючи дані, які характеризують особу обвинуваченого, суд бере до уваги, що він в порядку ст.89 КК України раніше не судимий, за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку в психіатра та нарколога не перебуває, застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.

Суд також приймає до відома досудову доповідь з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченого, ризики вчинення повторного злочину та ризики небезпеки обвинуваченого для суспільства.

Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченого, у відповідності до ст. 66 КК України суд визнає його щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого у відповідності до ст. 67 КК України судом не встановлено.

При таких обставинах, суд вважає, що покарання обвинуваченому слід обрати в межах санкції ч. 3 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі, оскільки вважає, що саме таке покарання є необхідним та достатнім для його виправлення, попередження скоєння ним нових злочинів та відповідає загальним засадам призначення покарання і не знаходить підстав для призначення більш м'якого покарання, ніж передбачено законом.

Разом з тим, враховуючи тяжкість вчиненого злочину, особу винного, який в порядку ст.89 КК України раніше не судимий, його ставлення до наслідків вчиненого, суд приходить до висновку про можливість виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства та вважає за доцільне застосувати ст. 75 КК України, звільнивши ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням з покладенням на нього обов'язків, визначених ч. 1 ст. 76 КК України.

Цивільний позов не заявлявся.

Запобіжний захід не обирався.

Процесуальних витрат не має

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 366-368, 371, 374, 376 Кримінального процесуального кодексу України,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання звільнити з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік з покладенням на нього відповідно до ч. 1 ст. 76 КК України обов'язків не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти вказаний орган про зміну місця проживання, роботи.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на вирок може бути подана до апеляційного суду Львівської області через Кам'янка-Бузький районний суд Львівської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Суддя