Ухвала суду № 71324674, 27.12.2017, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 27.12.2017

Справа № 320/9559/17

1-кс/320/3219/17

У Х В А Л А

Іменем України

27 грудня 2017 року м. Мелітополь

Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області в складі:

слідчого судді Юрлагіної Т.В.

за участю секретаря Бондаренко Г.В.,

прокурора Фурманенко М.В.,

підозрюваного ОСОБА_1,

захисника підозрюваного адвоката ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області капітана поліції ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №12017080140005266, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16 грудня 2017 року і погоджене прокурором Мелітопольської місцевої прокуратури ОСОБА_4, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, не працюючого, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, раніше судимого: 14.04.1993 Мелітопольським районним судом Запорізької області за ст. 206 ч. 2 КК України, призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком 2 роки, звільнений 16.02.1995 у звязку з відбуттям строку покарання;

22.09.1995 Мелітопольським районним судом Запорізької області за ст. 140 ч. 2, ст. 140 ч.3, КК України, призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком 3 роки 6 місяців, звільнений 29.05.1998 у звязку з відбуттям строку покарання; 16.05.2001 Мелітопольським районним судом Запорізької області за ст. 140 ч. 2 КК України, призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком 2 роки з випробувальним строком 1 рік 6 місяців, штрафу 170 гривень; 28.04.2005 Мелітопольським міським судом Запорізької області за ст. 185 ч. 3 КК України, призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком 3 роки; 01.06.2005 Мелітопольським міським судом Запорізької області за ст. 263 ч. 1, ст. 185 ч. 2 КК України, призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком 3 роки 2 місяці, 17.10.2005 вирок переглянутий Вільнянським районним судом Запорізької області, частково приєднано покарання по вироку від 28.04.2005, призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком 3 роки 2 місяці, звільнений 22.05.2008 у звязку з відбуттям строку покарання; 08.04.2010 Мелітопольським міським судом Запорізької області за ст. 185 ч. 3 КК України, призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком 5 років з випробувальним строком 2 роки; 11.04.2012 Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області, за ст. 185 ч. 2 КК України, призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком 3 роки, на підставі ст. 71 ч. 1 КК України, приєднано не відбуте покарання за вироком Мелітопольського міського суду Запорізької області від 08.04.2010, призначено остаточне покарання у вигляді позбавлення волі строком 5 років 6 місяців, звільнений 03.09.2015 умовно-достроково, не відбутий строк покарання 1 рік 7 місяців 6 днів;

30.05.2017 Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області, за ст. 185 ч. 3 КК України, призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком 3 роки 6 місяців, на підставі ст. 75 КК України, з випробувальним терміном 1 рік 6 місяців; підозрюваного у скоєнні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,

В С Т А Н О В И В :

27 грудня 2017 року до Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області надійшло клопотання слідчого Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області капітана поліції ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1

Клопотання обґрунтовано тим, що на початку листопада 2017 року, приблизно о 18 годині 00 хвилин, знаходячись біля домоволодіння № 64 по вулиці Центральній в селі Новопилипівка Мелітопольського району Запорізької області, ОСОБА_1, будучи у стані алкогольного спяніння, реалізуючи єдиний умисел на таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням у приміщення, діючи повторно, з корисливих мотивів, проник на територію вказаного домоволодіння, де шляхом розбиття вікна, проник у приміщення літньої кухні за вищевказаною адресою, звідки таємно викрав два паласи, з орнаментом, обидва розмірами 1,5 метри на 2 метри, вартістю 500 гривень за один палас, загальною вартістю 1000 гривень, що належали ОСОБА_5, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_5 майнову шкоду на вищевказану суму.

Продовжуючи свої злочинні дії, направлені на таємне викрадення чужого майна, 10.11.2017, приблизно о 18 годині, ОСОБА_1, будучи у стані алкогольного спяніння, діючи повторно, проник на територію домоволодіння № 64 по вулиці Центральній в селі Новопилипівка Мелітопольського району Запорізької області, де через раніше розбите вікно, проник у приміщення літньої кухні за вищевказаною адресою, звідки таємно викрав майно яке належало потерпілому ОСОБА_5, а саме: металевий чайник, жовто-помаранчевого кольору, у білий горошок, вартістю 100 гривень; електричний самовар, вартістю 200 гривень; дві алюмінієві сковорідки, вартістю 150 гривень за одну сковорідку, загальною вартістю 300 гривень, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_5 майнову шкоду на загальну суму 600 гривень.

Крім цього, реалізуючи єдиний умисел на таємне викрадення чужого майна, 20.11.2017 приблизно о 18 годині, ОСОБА_1, будучи у стані алкогольного спяніння, діючи повторно, проник на територію домоволодіння № 64 по вулиці Центральній в селі Новопилипівка Мелітопольського району Запорізької області, де через раніше розбите вікно, проник у приміщення літньої кухні за вищевказаною адресою, звідки таємно викрав майно яке належало потерпілому ОСОБА_5, а саме: палас, сірого кольору з малюнком жовтої ромашки, розміром 3,5х4 метри, вартістю 400 гривень; палас синтетичній, сірого кольору, розміром 1,5х2 метри, вартістю 200 гривень, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_5 майнову шкоду на загальну суму 600 гривень.

Крім цього, реалізуючи єдиний умисел на таємне викрадення чужого майна, 05.12.2017 приблизно о 19 годині, ОСОБА_1, будучи у стані алкогольного спяніння, діючи повторно, проник на територію домоволодіння № 64 по вулиці Центральній в селі Новопилипівка Мелітопольського району Запорізької області, де шляхом розбиття вікна, проник у приміщення літньої кухні за вищевказаною адресою, звідки таємно викрав майно яке належало потерпілому ОСОБА_5, а саме: алюмінієву каструлю з набором виделок та ложок, загальною вартістю 200 гривень; алюмінієву миску, вартістю 200 гривень; алюмінієву кришку з чану, вартістю 200 гривень; чавуну плиту з печі опалення, вартістю 800 гривень, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_5 майнову шкоду на загальну суму 1400 гривень.

Своїми умисними діями ОСОБА_1 спричинив потерпілому ОСОБА_5 майнову шкоду на загальну суму 3600 гривень.

Своїми умисними діями ОСОБА_1 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену повторно, поєднану з проникненням у приміщення, тобто, вчинив кримінальне правопорушення (злочин), передбачене ч. 3 ст. 185 КК України.

Вказане кримінальне правопорушення (злочин) 16.12.2017 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017080140005266, за ознаками злочину? передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Підозра у вчиненні злочину ОСОБА_1, обґрунтована наступними доказами, зібраними під час досудового розслідування: показами потерпілого ОСОБА_5; протоколом допиту свідка ОСОБА_6; протоколом допиту свідка ОСОБА_7; протоколом допит свідка ОСОБА_8; протоколом допиту свідка ОСОБА_9; показами підозрюваного ОСОБА_1

26.12.2017 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Оскільки ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні умисного тяжкого злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до шести років; офіційно не працевлаштований, не одружений, за місцем проживання характеризується негативно, існують достатні підстави вважати, що підозрюваний без перешкод залишить місце свого теперішнього проживання, переховуватиметься від органів досудового розслідування та суду. Вчинив правопорушення перебуваючи під час випробувального терміну за вчинення корисливого злочину.

Крім того, проведеним досудовим розслідуванням встановлено, що підозрюваний є особою неодноразово раніше судимою, в тому числі, за вчинення злочинів проти власності, що дає підстави вважати, що він може вчинити нове кримінальне правопорушення.

У звязку з цим, слідчий вважає, що існують наступні ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме підозрюваний ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; вчинити інше кримінальне правопорушення.

У звязку з вищевикладеним, вважає, що запобігти ризикам передбаченим ст.177 КПК України неможливо, при застосуванні до ОСОБА_1 запобіжного заходу, більш мякого, ніж тримання під вартою.

Прокурор в судовому засіданні підтримав зазначене клопотання в повному обсязі, та додав, що запобігти зазначеним ризикам, при застосуванні інших більш мяких запобіжних заходів неможливо. З метою забезпечення дієвості даного кримінального провадження вважає доцільним застосувати вищевказаний запобіжний захід.

Підозрюваний ОСОБА_1 в судовому засіданні причетність до скоєного визнав, заперечував щодо обрання відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просив за можливим залишити його на волі застосувавши запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_2 у судовому засіданні заперечував щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просив застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Вислухавши думку учасників процесу, перевіривши матеріали клопотання, кримінального провадження, керуючись принципом правової визначеності, відповідно до положень ст.ст.183, 331 КПК України, суд приходить до наступного висновку.

Копія клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу у відповідності до ч. 2ст. 184 КПК Українинадана підозрюваному 27.12.2017 року о 09-00 год.

Як слідує з наданих суду матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Враховуючи, що ОСОБА_1 раніше неодноразово засуджений за вчинення умисних, корисливих злочинів, судимість за яке не знята та не погашена в установленому законом порядку, перебуваючи на іспитовому терміні, знову обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до шести років, офіційно не працює, знаходячись на волі може продовжити злочинну діяльність, а також з метою ухилення від покарання за вчинений злочин, може без перешкод залишити теперішнє місце проживання та переховуватися від органів досудового розслідування та суду, чим буде перешкоджати встановленню істини по кримінальному провадженню, що свідчить про наявність існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, суд вважає, що запобігти вказаним ризикам неможливо при застосуванні до нього запобіжного заходу, більш мякого, ніж тримання під вартою.

Згідно п. 60 Рішення Європейського Суду з прав людини від 24.07.2003 р. у справі Смирнов проти Росії (заяви № 46133/99 і 48183/99) одна тільки тяжкість ризику ухилення обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового вироку, це слід робити з урахуванням ряду інших відповідних фактів, які можуть або підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначній мірі, яка не може служити підставою для запобіжного ув'язнення. У цьому контексті може враховуватися, зокрема, особистість обвинуваченого, його моральні переконання, майновий стан і зв'язки з державою, в якій він відчуває судове переслідування.

Дослідивши матеріали кримінального провадження, доводи учасників, суд прийшов до висновку, що всі зазначені обставини в сукупності свідчать про те, що єдиним запобіжним заходом, адекватним особі підозрюваного, здатним забезпечити його належну поведінку та запобігти встановленим ризикам, є тримання під вартою.

За таких обставин клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню.

Між тим, відповідно до ч. 3ст. 183 КПК Українисуд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом.

Отже, задовольняючи клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Відповідно до ч. 4ст. 182 КПК Українирозмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбаченихстаттею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Враховуючи матеріальне становище обвинуваченого, тяжкість правопорушення та розмір майнової шкоди, завданої правопорушенням у вчиненні якого він підозрюється, та те, що він офіційно не працює, однак підозрюється у скоєнні умисного тяжкого злочину, вважаю за необхідне визначити заставу відповідно до ч. 5ст. 182 КПК Україниу вигляді 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків.

Відповідно до ч. 7ст. 182 КПК Україниу випадках, передбачених частинами третьою або четвертоюстатті 183 цього Кодексу, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Окрім цього, суд вважає за необхідне відповідно до норм ч. 3 ст.183та ч. 5 ст.194 КПК Україниу разі внесення застави покласти на обвинуваченого такі обов'язки: прибувати до прокурора Мелітопольської місцевої прокуратури, Мелітопольського міськрайонного суду із встановленою періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу прокурора або суду; повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; докласти зусиль до пошуку роботи.

Відповідно до ч. 4ст. 202 КПК Україниобвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому перебуває ОСОБА_1 відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

Керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193,194, 196, 197, 199, 202, 205, 309, 492 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В :

Клопотання слідчого Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області капітана поліції ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів.

Строк тримання під вартою обчислювати з моменту затримання з 27 грудня 2017 року року з 15 години 30 хвилин до 25 лютого 2018 року до 15 години 30 хвилин включно.

Визначити строк дії ухвали слідчого судді тривалістю до 25 лютого 2018 року до 15 години 30 хвилин включно.

Одночасно визначити запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, обов'язків, визначених КПК України.

Розмір застави визначити у межах 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 32 000 (тридцять дві тисячі) грн. 00 коп. у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок ТУ ДСА України в Запорізькій області, № рахунку 37319085001205,Державна казначейська служба України, м. Київ, Код ЄДРПОУ 26316700, Код МФО 820172, призначення платежу обов'язково зазначати інформацію про постанову судді або ухвалу суду, який обрав заставу мірою запобіжного заходу, номер справи, ПІБ підозрюваного.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_1, наступні обов'язки: прибувати до прокурора Мелітопольської місцевої прокуратури, Мелітопольського міськрайонного суду із встановленою періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу прокурора або суду; повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; докласти зусиль до пошуку роботи.

Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити на строк 2 місяця.

Роз'яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розміру, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора та Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Копію ухвали надіслати учасникам судового провадження, та Начальнику Запорізького СІЗО, для виконання.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Запорізької області протягом 5 днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя Т.В.Юрлагіна