Рішення № 7132401, 15.12.2009, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.12.09                                                                                           Справа№ 13/227

Господарський суд Львівської області у складі головуючого судді Станька Л.Л., при секретарі Щигельській О.І., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: ДП „Асканія Дістріб”юшн Захід” ТзОВ „Асканія-Трейдинг, м.Львів

до відповідача: приватного підприємства „Арт-Біз”, м.Львів

про стягнення 35727,34грн.

За участю представників сторін:

Від позивача: Худин О.В. -представник

Від відповідача: не з”явився

Порушено провадження у справі за позовом ДП „Асканія Дістріб”юшн Захід” ТзОВ „Асканія-Трейдинг, м.Львів до відповідача: приватного підприємства „Арт-Біз”, м.Львів про стягнення 35727,34грн.

Позивачем в судовому засіданні позовні вимоги підтримано повністю.

В судовому засіданні відповідачем явки представника не забезпечено, відзиву не подано, хоча про час і місце проведення судового засідання його повідомлено належним чином.

Суд вважає за можливе розглянути справу при відсутності пояснень (заперечень) відповідача щодо заявлених позовних вимог та представника відповідача у судовому засіданні, за наявними у справі матеріалами яких, на думку суду, достатньо для встановлення обставин справи і вирішення спору по суті.

З’ясовано:

10 лютого 2009 р. між дочірнім підприємством «Асканія Дістріб'юшн Захід»Товариства з обмеженою відповідальністю «Асканія-Трейдинг» (постачальник) і приватним підприємством «Компанія «Арт-Біз»(покупець) укладено договір поставки № 10.02/2.09р.. Згідно з цим договором постачальник зобов'язався поставити, а покупець - прийняти та оплатити поставлений товар. На виконання умов договору, згідно накладних: № 1703 від 31.03.2009 р. на суму 4 763,04 грн.; №1702 від 31.03.2009 р. на суму 10 809,73 грн.; №1773 від 03.04.2009 р. на суму 200,26 грн.; №1828 від 06.04.2009 р. на суму 993,72грн. позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 16766,75грн.

Згідно п. 4.2. ст. 4 договору поставки 10.02/2.09 від 10 лютого 2009 року передбачена відстрочка платежу - покупець зобов'язаний здійснювати оплату товару не пізніше 14 календарних днів з моменту отримання товару.

Розрахунок за поставлений товар по даних накладних відповідачем здійснений невчасно та не в повному обсязі, згідно банківських виписок: № 97 від 13.05.2009 р. на суму 500,00 грн.; № 283 від 07.07.2009 р. на суму 2 000,00 грн.; № 290 від 10.07.2009 р. на суму 1 000,00 грн.; № 292 від 14.07.2009 р. на суму 500,00 грн.; № 523 від 27.07.2009 р. на суму 200,00 грн.; № 357 від 12.08.2009 р. на суму 300,00 грн. - на загальну суму 4500,00грн., яка була зарахована як часткове погашення заборгованості. Також, відповідачем здійснено повернення товару відповідно до видаткових накладних на повернення товарів постачальнику за № 178 від 03.07.2009 р. на суму 5 351,35 грн.; № 179 від 03.07.2009 р. на суму 2 073,02 грн.; № 205 від 17.07.2009 р. на суму 618,42 грн. –на загальну суму 8042,79грн. що також зараховано як часткове погашення заборгованості.

Таким чином, сума боргу відповідача за поставлений йому товар становить 4223,96грн.

У відповідності із п. 6.2. ст. 6 договору поставки № 02.03/4.09 від 02 березня 2009 року, у випадку несвоєчасної оплати товару, покупець зобов'язаний сплатити на користь постачальника суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, 23 % річних від простроченої суми, а також пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період заборгованості, за кожен день прострочення платежу, та відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" не може перевищувати подвійну облікову ставку НБУ що діяла у період, за який нараховується пеня.

Позивачем нараховано пеню в сумі 726,84грн. та річні від простроченої суми, що становить 776,54 грн.

При винесенні рішення у даній справі, суд керувався наступним:

відповідно до ст.526 Цивільного Кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського Кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони.           Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Відповідно до ст. 229 ГК України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Згідно ст. 230 ГК України, штрафними санкціями в цьому Кодексі визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 6 ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно ч. 2 ст. 343 ГК України, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України, передбачено, що боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням, встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки невиконанням договірних зобов”язань відповідачем допущено порушення ст.193 ГК України та ст.526 ЦК України за що, згідно ст.ст.224, 230, п.п.4.6 ст.231, п.4 ст.232 ГК України, ст.611,625 ЦК України, наступає відповідальність у виді стягнення боргу, пені та річних, то суд приходить до висновку про задоволення позову.

Судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст.49, 82, 84, 85, 116 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В :

1.Позов задоволити повністю.

2.Стягнути з приватного підприємства „Компанія „Арт-Біз” (м.Львів, вул.Трильовського,29-а, код ЄДРПОУ 35897653) на користь ДП „Асканія Дістріб”юшн Захід” ТзОВ „Асканія-Трейдінг” (м.Львів, вул.Північна, 1, код ЄДРПОУ 33667398) 4223,96грн. основного боргу, 776,54грн. річних, 726,84грн. пені, 102,00грн. державного мита та 236грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4.Дане рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду. Строк і порядок набрання рішенням законної сили та його оскарження визначені ст.ст.85,91,93 ГПК України.

Суддя