Ухвала суду № 71323724, 27.12.2017, Апеляційний суд Закарпатської області

Справа № 308/10256/17

А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д З А К А Р П А Т С Ь К О Ї О Б Л А С Т І

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

27.12.2017 м. Ужгород

Апеляційний суд Закарпатської області в складі :

головуючого судді Стана І.В.,

суддів Крегула М.М., Вотьканича Ф.А.,

за участі секретаря судових засідань ОСОБА_1,

та учасників судового розгляду: прокурора Ісака В.М.,

захисника підозрюваного ОСОБА_2 адвоката ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали судового провадження № 11-сс/777/700/17, за апеляційною скаргою, яку подав адвокат ОСОБА_3 в інтересах підозрюваного ОСОБА_2,

В С Т А Н О В И В :

ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 11 грудня 2017 року задоволено погоджене прокурором відділу прокуратури Закарпатської області ОСОБА_4 (далі прокурор) клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах відділу розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоровя СУ ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_5 (далі слідчий) про продовження строку тримання під вартою до чотирьох місяців щодо

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_3, гр. України, вірменина, ІНФОРМАЦІЯ_4, не одруженого, не судимого,

підозрюваного у вчиненні передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України кримінального правопорушення.

Слідчим суддею підозрюваному ОСОБА_2 продовжено строк тримання під вартою до 11 лютого 2018 року, включно.

З матеріалів за клопотанням убачається, що 08 грудня 2017 року до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області надійшло погоджене із прокурором клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_2. У клопотанні слідчий вказує на те, що ОСОБА_2 обґрунтовано підозрюється у вчиненні передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України кримінального правопорушення; що підозра ОСОБА_2 підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами, зокрема, показання підозрюваного ОСОБА_2 та свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, протоколами огляду місця події та іншими матеріалами кримінального провадження. Також вказує на те, що ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду від 18.10.2017 щодо підозрюваного ОСОБА_2 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 15.12.2017, однак, досудове розслідування у зазначений строк не можливо закінчити, оскільки органом досудового розслідування вживаються заходи щодо встановлення можливих свідків та очевидців події, призначено ряд експертиз, висновки яких поки-що відсутні й які мають суттєве значення для зясування фактичних обставин кримінального правопорушення, оскільки без указаних висновків не можливо вирішити питання про належну кримінально-правову оцінку дій підозрюваного, а після їх отримання необхідно також виконати інші процесуальні дії, зокрема, ознайомити сторони кримінального провадження з висновками експертиз, здійснити відкриття матеріалів досудового розслідування сторонам, скласти обвинувальний акт і вручити його, що в свою чергу не можливо зробити у двохмісячний строк. Крім того, слідчий посилається на те, що існують ризики того, що підозрюваний ОСОБА_2, перебуваючи на волі, усвідомлюючи про неминучість покарання за вчинення особливо тяжкого злочину, за який може бути призначене покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 15 років, може переховуватися від органів досудового розслідування та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, незаконно впливати на свідків чи представників потерпілого, знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, про що також свідчить і те, що останній вчинив вбивство із застосуванням незареєстрованої зброї, вину в учиненому не визнає, не розповів всіх обставин, за яких скоїв діяння та про обставини незаконного придбання і зберігання вогнепальної зброї. У клопотанні також вказується на те, що вищевказані ризики продовжують обєктивно існувати, у звязку із чим, застосування щодо підозрюваного ОСОБА_2 більш мякого запобіжного заходу не забезпечить його належної процесуальної поведінки. Просить продовжити підозрюваному ОСОБА_2 строк тримання під вартою до чотирьох місяців.

В ухвалі слідчого судді вказується на те, що при вирішенні питання про продовження підозрюваному ОСОБА_2 строку тримання під вартою, слідчий суддя враховує додані до клопотання докази, якими підтверджується наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_2 у вчиненні злочину, а також тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_2 у разі визнання його винним, і вважає, що зазначені в клопотанні передбачені п. п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України ризики не зменшились і жоден із більш мяких запобіжних заходів не зможе запобігти цим ризикам, а наведені в клопотанні обставини перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення строку дії ухвали слідчого судді про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Тому, слідчий суддя прийшов до висновку про необхідність задоволення погодженого прокурором клопотання слідчого про продовження підозрюваному ОСОБА_2 строку тримання під вартою.

В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_3 вказує на те, що ухвала слідчого судді є незаконною, такою, що постановлена із грубим порушенням норм кримінального процесуального законодавства. Посилається на те, що слідчим суддею не наведено, якими саме матеріалами кримінального провадження підтверджуються викладені в ухвалі висновки про те, що інші, більш мякі, запобіжні заходи можуть бути недостатніми для запобігання передбаченим ст. 177 КПК України ризикам і, як наслідок, не обґрунтована неможливість запобігання таким ризикам шляхом застосування більш мяких запобіжних заходів, що свідчить про порушення слідчим суддею рівності та змагальності сторін перед судом через однобічність та неповноту розгляду клопотання. Разом із тим, вказує на те, що всупереч ст. 178 КПК України слідчий суддя не спростував доводи сторони захисту про відсутність вагомих доказів про вчинення підозрюваним саме передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України кримінального правопорушення, оскільки з доданих до клопотання доказів убачається скоєння вбивства при перевищенні меж необхідної оборони. При цьому, посилається й на те, що слідчим суддею не враховано незадовільний стан здоровя підозрюваного ОСОБА_2, що слідчим та прокурором не надано жодних нових доказів, які підтверджують існування передбачених ст. 177 КПК України ризиків, а слідчим суддею не спростовано твердження сторони захисту про можливість забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_2 процесуальних обовязків шляхом застосування інших запобіжних заходів, зокрема, домашнього арешту. Просить ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову, якою відмовити в задоволенні клопотання та застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_2 більш мякий запобіжний захід.

Заслухавши доповідь судді про суть ухвали слідчого судді, повідомлення про те, ким і в якому обсязі вона оскаржена, пояснення учасників судового розгляду: захисника підозрюваного ОСОБА_2 адвоката ОСОБА_3, який підтримав апеляційну скаргу; прокурора, який судове рішення вважав законним та обґрунтованим і заперечував щодо задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали судового провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Апеляційна скарга розглядається за відсутності підозрюваного ОСОБА_2, неявка якого, з урахуванням положень ст. 405 КПК України, не перешкоджає її розгляду. При цьому враховується те, що про час та місце розгляду апеляційної скарги підозрюваного ОСОБА_2 повідомлено відповідно до вимог закону; що в апеляційній скарзі не ставиться питання про погіршення становища підозрюваного; що від підозрюваного ОСОБА_2 не надходили клопотання про необхідність його етапування на розгляд апеляційної скарги або про відкладення її розгляду на інший день; що під час розгляду апеляційної скарги приймав участь захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_3, який вказував на те, що підозрюваному ОСОБА_2 відомо про час та місце розгляду апеляційної скарги, і що вони не заперечують щодо її розгляду без участі підозрюваного.

Відповідно до ст. 177 КПК України запобіжні заходи застосовуються з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обовязків, а також запобіганню спробам: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста в цьому ж кримінальному провадженні:перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином ; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою статті цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України.

Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно в разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 4 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статі 184 цього Кодексу повинно містити : 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або зявились нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою ; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Колегія суддів вважає, що висновок слідчого судді місцевого суду про те, що клопотання про продовження строку тримання ОСОБА_2 під вартою подано до слідчого судді в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування й відповідає вимогам ст. ст. 177, 183, 184, 199 КПК України, ґрунтується на вимогах закону та змісті викладених у ньому доводів.

З журналу судового засідання та ухвали слідчого судді вбачається, що участь у розгляді клопотання приймали як підозрюваний ОСОБА_2 та його захисник адвокат ОСОБА_3,так і перекладач ОСОБА_10, що свідчить про дотримання слідчим суддею вимогст. ст. 68 та 193 КПК України.

Обґрунтованим є й висновок слідчого судді про те, що зазначені в клопотанні передбачені п. п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України ризики не зменшились і жоден із більш мяких запобіжних заходів не зможе запобігти цим ризикам, а наведені в клопотанні обставини перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення строку дії ухвали слідчого судді про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Указаний висновок підтверджується доданими до клопотання та наявними в матеріалах судового провадження доказами, яким слідчий суддя дав відповідну оцінку, належним чином вмотивувавши свій висновок у цій частині.

Так, обґрунтовуючи вказаний висновок слідчий суддя правильно послався на наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_2 у вчиненні злочину, а також тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_2 у разі визнання його винним. При цьому, колегія суддів враховує те, що наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_2 у вчиненні передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України кримінального правопорушення підтверджується наявними в матеріалах судового провадження доказами - показаннями підозрюваного ОСОБА_2 та свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, протоколами огляду місця події, а також повідомленням ОСОБА_2 про підозру, яке 16.10.2017 йому вручено, у звязку із чим, доводи апеляційної скарги про те, що всупереч ст. 178 КПК України слідчий суддя не спростував доводи сторони захисту про відсутність вагомих доказів про вчинення підозрюваним саме передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України кримінального правопорушення, колегія суддів відхиляє як такі, що не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду. Відхиляючи доводи апеляційної скарги в цій частині, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини, відображену у п. 175 рішення від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати обєктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990, п. 32, Series A, N 182), і приходить до висновку про те, що додані до клопотання матеріали (докази) підтверджують обґрунтованість підозри ОСОБА_2 у вчиненні передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України кримінального правопорушення, а також підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати обєктивного спостерігача в тому, що підозрюваний міг учинити вказане вище кримінальне правопорушення. При цьому, колегія суддів зазначає, що встановлення на даному етапі кримінального провадження обґрунтованої підозри ОСОБА_2 у вчиненні передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України злочину, не може мати преюдиційного значення під час судового розгляду даного кримінального провадження.

Доводи апеляційної скарги про те, що слідчим суддею не наведено, якими саме матеріалами кримінального провадження підтверджуються викладені в ухвалі висновки про те, що інші, більш мякі, запобіжні заходи можуть бути недостатніми для запобігання передбаченим ст. 177 КПК України ризикам і, як наслідок, не обґрунтована неможливість запобігання таким ризикам шляхом застосування більш мяких запобіжних заходів, що свідчить про порушення слідчим суддею рівності та змагальності сторін перед судом через однобічність та неповноту розгляду клопотання, - колегія суддів відхиляє як такі, що також не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду. При цьому, враховується те, що фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення у своїй сукупності з тяжкістю кримінального правопорушення, відповідно до ст. 12 КК України скоєний злочин відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, за який може бути призначене покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 15 років, та даними про особу підозрюваного за місцем проживання характеризується посередньо, розлучений, притягувався до адміністративної відповідальності, раніше не судимий, на диспансерному обліку психоневрологічного диспансерного відділення Ужгородської міської поліклініки не перебуває (а. с. 34-35, 37, 39), повністю підтверджують наявність передбачених п. п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України ризиків, і те, що вказані ризики не зменшились, а жоден із більш мяких запобіжних заходів не зможе запобігти цим ризикам.

З урахуванням вищенаведеного, як такі, що не свідчать про незаконність висновку слідчого судді про необхідність продовження ОСОБА_2 строку тримання під вартою, колегія суддів відхиляє й доводи апеляційної скарги про те, що слідчим та прокурором не надано жодних нових доказів, які підтверджують існування передбачених ст. 177 КПК України ризиків, а слідчим суддею не спростовано твердження сторони захисту про можливість забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_2 процесуальних обовязків шляхом застосування інших запобіжних заходів, зокрема, домашнього арешту.

Доводи апеляційної скарги про те, що слідчим суддею не враховано незадовільний стан здоровя підозрюваного ОСОБА_2, колегія суддів відхиляє як необґрунтовані, оскільки як в апеляційний скарзі, так і під час її розгляду апелянтом не вказувалось на те, у чому саме полягає незадовільний стан здоровя підозрюваного, апелянт не надав і не посилався на які-небудь докази, які б підтверджували наявність у підозрюваного такого діагнозу, який би свідчив про неможливість тримання останнього під вартою.

Крім того, колегія суддів зазначає, що з журналу судового засідання також убачається, що прокурор під час розгляду клопотання посилався на вищенаведені обставини, у тому числі виклав обставини, які свідчать про те, що заявлені ризики не зменшились, що вказані ризики виправдовують подальше тримання особи під вартою, а також виклав обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення строку дії попередньої ухвали про тримання ОСОБА_2 під вартою, а із судового рішення що слідчим суддею таким дана належна оцінка.

З урахуванням наведеного вище, колегія суддів також вважає, що існують обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення строку дії попередньої ухвали про тримання ОСОБА_2 під вартою, що також підтверджується і наявною в матеріалах судового провадження копією постанови заступника прокурора Закарпатської області від 06.12.2017 про продовження строку досудового розслідування.

Виходячи з вищенаведеного, колегія суддів приходить до висновку про те, що слідчим суддею підозрюваному ОСОБА_2обґрунтовано продовжено строк тримання під вартою до 11.02.2018, що ризики невиконання ним своїх процесуальних обов'язківне відпали й, що інший, менш суворий, запобіжний захід, у тому числі й альтернативний, не зможе запобігти зазначеним у клопотанні ризикам.

При вирішенні питання про продовження строку тримання ОСОБА_2 під вартою, слідчим суддею враховано, що ОСОБА_2 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, повідомлений відповідно до вимог КПК України 16.10.2017, що строк досудового розслідування кримінального провадження не зупинявся й відповідно до вимог КПК України постановою заступника прокурора Закарпатської області Василенка О.Ю. від 06.12.2017 продовжено до 16.02.2018.

Крім того, постановляючи ухвалу про продовження строку тримання ОСОБА_2 під вартою, слідчий суддя відповідно до ст. 183 КПК України обґрунтовано не визначив йому розмір застави, оскільки ОСОБА_2 підозрюється в скоєнні злочину, що спричинив загибель людини.

Процесуальних порушень, які б могли слугувати підставами для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не встановлено.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а ухвала слідчого судді, відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 407 КПК України, як законна та обґрунтована, підлягає залишенню без зміни.

При прийнятті рішення колегія суддів також враховує вимоги ст. 26 КПК України, зокрема, те, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та в спосіб, передбачених цим Кодексом; що під час апеляційного розгляду стороною захисту не заявлялось клопотань щодо приєднання до матеріалів судового провадження доказів (документів), які б могли вплинути на висновки слідчого судді; а також положення ст. 404 цього Кодексу в частині перегляду судового рішення в межах апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 176-178, 183, 194, 376, 404, 405, 407, 418, 419, 422 КПК України,апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу, яку подав адвокат ОСОБА_3 в інтересах підозрюваного ОСОБА_2, залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 11 грудня 2017 року, якою підозрюваному за ч. 1 ст. 115 КК України ОСОБА_2 продовжено строк тримання під вартою до 11 лютого 2018 року, - залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною й відповідно до ч. 4 ст. 424 КПК України оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді: