Постанова № 71323104, 27.12.2017, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Єдиний унікальний номер 234/6225/14-ц Номер провадження 22-ц/775/1970/2017

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 грудня 2017 року м. Бахмут

Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Космачевської Т.В.,

суддів: Жданової В.С., Соломахи Л.І.,

за участю секретаря Марченко Я.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бахмуті Донецької області апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк» на рішення Краматорського міського суду Донецької області від 19 вересня 2017 року, ухваленого судом у складі судді Карпенко О.М. у місті Краматорську Донецької області в справі №234/6225/14-ц, за позовом публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

В липні 2014 року ПАТ «Перший Український Міжнародний банк» звернувся до Краматорського міського суду Донецької області з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 11 вересня 2008 року між ПАТ «Перший Український Міжнародний банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №6796728, відповідно до якого банк зобов’язався надати ОСОБА_1 кредит у розмірі 29937,00 доларів США, а ОСОБА_1 зобов'язався використати його за цільовим призначенням, сплатити проценти за користування кредитом у розмірі 13,49 % річних та повернути кредит частинами в розмірах, в порядку та в строки, визначені кредитним договором, але не пізніше 11 вересня 2015 року.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором 11 вересня 2008 року між ЗАТ «Перший Український Міжнародний банк» та ОСОБА_2С було укладено договір поруки №6807621, за яким ОСОБА_2 поручилась перед ЗАТ «Перший Український Міжнародний банк» за виконання ОСОБА_1 зобов’язань, що випливають з кредитного договору №6796728 від 11 вересня 2008 року.

13 березня 2013 року між ОСОБА_1 та банком укладена додаткова угода №20675024 до кредитного договору №6796728 від 11 вересня 2008 року, відповідно до якої було змінено графік повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом.

У зв’язку з неналежним виконанням ОСОБА_1 зобов’язань покладених на нього кредитним договором утворилась заборгованість перед ПАТ «Перший Український Міжнародний банк», яка станом на 10 липня 2014 року склала 9576,45 доларів США, з яких заборгованість за кредитом – 9041,18 доларів США, відсотки за користування кредитом – 535,27 доларів США; пеня та штрафи – еквівалент 652,96 доларів США, з яких 353,59 доларів США – пеня за порушення умов кредитного договору, 299,37 доларів США – штраф за ненадання інформації для визначення фінансового стану позичальника (п.п. 4.3.2.-4.3.6.); та штраф за невиконання умов страхування предмету застави – 15700,00 грн., яку позивач просив стягнути солідарно з ОСОБА_1Ю та ОСОБА_2

Заочним рішенням Краматорського міського суду від 11 грудня 2014 року позов ПАТ «Перший Український Міжнародний банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задоволено.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «Перший Український Міжнародний банк» заборгованість в загальному розмірі 9576,45 доларів США

еквівалент 652,96 доларів США та 15700,00 гривень. Вирішено питання про судові витрати.

Не погодившись із вказаним заочним рішенням від 11 грудня 2014 року ОСОБА_3, який діє в інтересах ОСОБА_2, подав заяву про перегляд заочного рішення Краматорського міського суду Донецької області.

Ухвалою Краматорського міського суду Донецької області від 2 серпня 2017 року заочне рішення від 11 грудня 2014 року – скасовано.

Рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 19 вересня 2017 року позов публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» заборгованість у загальному розмірі 10229,41 доларів США та 15700,00 гривень. Вирішено питання про судові витрати.

Із вказаним рішенням від 19 вересня 2017 року не погодився позивач ПАТ «Перший Український Міжнародний банк», подав апеляційну скаргу, просив скасувати рішення Краматорського міського суду Донецької області від 19 вересня 2017 року та постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ПАТ «Перший Український Міжнародний банк» в повному обсязі.

Доводами апеляційної скарги наведено, що рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Вважає, що у разі порушення ОСОБА_1 зобов’язань, що випливають з кредитного договору, ОСОБА_2 відповідає перед позивачем як солідарний боржник. Застосування суду першої інстанції положення ч. 1 ст. 559 ЦК України, відповідно до якого порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов’язання у разі зміни зобов’язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності, є невірним.

Зазначає, що при ухваленні рішення суд не встановив обставин, на які посилався позивач як на підставу своїх позовних вимог, що мають значення для вирішення спору.

Суд, в достатньому обсязі не визначившись із характером спірних правовідносин та правовою нормою, що підлягає застосуванню, ухвалив рішення з порушенням норм процесуального та матеріального права, що відповідно до норм ЦПК України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення.

В судове засідання апеляційного суду представник ПАТ «Перший Український Міжнародний банк» не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав заяву про розгляд справи за його відсутністю (а.с. 179, 182).

Представник відповідача ОСОБА_2 адвокат ОСОБА_3 в судове засідання апеляційного суду не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином (а.с. 171).

Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання апеляційного суду не з’явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, відповідно до ст. 130 ЦПК України.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання апеляційного суду не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, відповідно до ст. 130 ЦПК України (а.с. 177, 180).

Відповідно до пункту 9 розділу ХШ «Перехідні положення» ЦПК України в редакції від 03.10.2017 року, який набрав чинність з 15.12.2017 року, справи у судах апеляційної інстанції, провадження в яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає

розгляду справи.

Тому апеляційний суд вважає можливим розглянути справу за відсутністю сторін та їх

представників.

Заслухавши суддю – доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до статей 13 і 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до вимог ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким вимогам закону судове рішення відповідає не в повній мірі.

Судом встановлено і це вбачається з матеріалів цивільної справи, що 11 вересня 2008 року між ЗАТ «Перший Український Міжнародний банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №6796728, відповідно до якого банк надав ОСОБА_1 кредит у розмірі 29937,00 доларів США строком до 11 вересня 2015 року зі сплатою 13,46% річних за користування кредитом (а.с. 8-12). Додатком №1 до кредитного договору №6796728 від 11 вересня 2008 року затверджено графік повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом ОСОБА_1 (а.с. 13).

Згідно з договором поруки №6807621 від 11 вересня 2008 року ОСОБА_2 поручилась перед ЗАТ «Перший Український Міжнародний банк» за виконання ОСОБА_1 зобов’язань, що випливають з кредитного договору №6796728 від 11 вересня 2008 року (а.с. 17-19).

Відповідно до додаткової угоди №20675024 від 13 березня 2013 року між банком та ОСОБА_1 внесено зміни до кредитного договору №6796728 від 11 вересня 2008 року, а саме до графіку повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом (а.с. 16).

З розрахунку заборгованості за кредитним договором №6796728 від 11 вересня 2008 року вбачається, що загальна сума заборгованості ОСОБА_1 перед ПАТ «Перший Український Міжнародний банк» станом на 10 липня 2014 рік склала 9576,45 доларів США, з яких заборгованість за сумою кредиту – 9041,18 доларів США, заборгованість за непогашеними відсотками за користування кредитом – 535,27 доларів США, еквівалент 652,96 доларів США (з яких сума пені за порушення строків виконання зобов’язань за кредитним договором складає еквівалент 353,59 доларів США, сума штрафів за порушення обов’язків передбачених пп. 4.3.2-4.3.6 кредитного договору: ненадання інформації для визначення фінансового стану позичальника – еквівалент 299,37 доларів США та 15700,00 грн. – штраф за невиконання умов страхування предмету застави (а.с. 6-7).

Оскільки оскаржується рішення суду першої інстанції в повному обсязі, апеляційний суд перевіряє законність рішення в повному обсязі.

Відповідно до ч. 4 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов’язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості заявлених вимог про стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованості за кредитним договором включаючи штрафи за порушення обов’язків передбачених пп. 4.3.2-4.3.6 кредитного договору і за невиконання умов страхування предмету застави, та пеню за неналежне виконання умов кредитного договору – за порушення строків виконання зобов’язань; та з необґрунтованості позовних вимог в частині стягнення такої заборгованості з ОСОБА_2, як з поручителя, посилаючись на вимоги ч. 1 ст. 559 ЦК України.

Висновок суду про відмову у задоволенні позовних вимог щодо відповідача ОСОБА_2 є обґрунтований та відповідає фактичним обставинам справи.

З висновком суду першої інстанції в частині спору про стягнення з ОСОБА_1 пені за порушення умов кредитного договору у відповідному розмірі доларів США – погодитися не можна.

Правовідносини з приводу надання кредиту регулюються Цивільним кодексом України та Законом України «Про банки та банківську діяльність».

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1054 ЦК України).

За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником (частина перша статті 553 ЦК України).

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (частини перша, друга статті 554 ЦК України).

Апеляційним судом встановлено, що між ОСОБА_1 та ПАТ «ПУМБ» укладено кредитний договір №6796728, відповідно до якого банк надав ОСОБА_1 кредит у розмірі 29937,00 доларів США строком до 11 вересня 2015 року зі сплатою 13,46% річних за користування кредитом (а.с. 8-12). Додатком №1 до кредитного договору №6796728 від 11 вересня 2008 року затверджено графік повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом ОСОБА_1 (а.с. 13).

Згідно з договором поруки №6807621 від 11 вересня 2008 року ОСОБА_2 поручилась перед ЗАТ «Перший Український Міжнародний банк» за виконання ОСОБА_1 зобов’язань, що випливають з кредитного договору №6796728 від 11 вересня 2008 року (а.с. 17-19).

Відповідно до додаткової угоди №20675024 від 13 березня 2013 року між банком та ОСОБА_1 внесено зміни до кредитного договору №6796728 від 11 вересня 2008 року, а саме до графіку повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом, розмір щомісячних платежів змінився в бік збільшення (а.с. 16).

Про такі зміни умов договору з поручителем відповідачем ОСОБА_2 узгоджено не було, додаткова угода з нею з цього приводу не укладалась.

Згідно із частиною першою статті 553, частиною першою статті 554 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Отже, порука є спеціальним додатковим заходом майнового характеру, спрямованим на забезпечення виконання основного зобов'язання.

Підставою для поруки є договір, що встановлює зобов'язальні правовідносини між особою, яка забезпечує виконання зобов'язання боржника, та кредитором боржника.

Обсяг зобов'язань поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов'язань боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель (частини перша, друга статті 553 ЦК України).

За положеннями частини першої статті 559 ЦК України порука припиняється, зокрема, у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

До припинення поруки призводять такі зміни умов основного зобов'язання без згоди поручителя, які призвели до збільшення обсягу відповідальності останнього. Збільшення відповідальності поручителя внаслідок зміни основного зобов'язання виникає в разі: підвищення розміру процентів; відстрочення виконання, що призводить до збільшення періоду, за який нараховуються проценти за користування чужими грошовими коштами; установлення (збільшення розміру) неустойки; встановлення нових умов щодо порядку зміни процентної ставки в бік збільшення тощо.

Тобто закон пов'язує припинення договору поруки зі зміною основного зобов'язання за відсутності згоди поручителя на таку зміну та за умови, що така зміна призведе до збільшення обсягу відповідальності поручителя, а не зі зміною будь-яких умов основного договору.

За таких обставин, виходячи з наведеного, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції правильно дійшов висновку про те, що відповідно до ч. 1 ст. 559 ЦК України порука припинена. Оскільки зміна графіку платежів призвела до збільшення суми нарахування процентів, що потягло збільшення відповідальності.

Разом з тим, суд першої інстанції, стягуючи з відповідача ОСОБА_1 пеню за неналежне виконання умов кредитного договору – за порушення строків виконання зобов’язань у відповідному розмірі доларів США не врахував вимоги ст. 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» із змінами та доповненнями, внесеними Законами України від 12 лютого 2015 року №189-VIII, від 2 березня 2015 року №222-VIII, де зазначено, що на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.

Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов'язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.

На виконання абзацу третього пункту 5 статті 11 вказаного Закону розпорядженням Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2015 р. №1275-р визначений та затверджений перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно з додатком.

У пункті 16 цього додатку вказане місто Краматорськ (Краматорська міська рада).

З копії паспорту ОСОБА_1 вбачається, що відповідач зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 20).

З розрахунку пені, за неналежне виконання умов кредитного договору – за порушення строків виконання зобов’язань в розмірі 353.59 доларів США видно, що період її нарахування визначений з 18 листопада 2013 року по 26 травня 2014 року, а саме: пеня з 18 листопада 2013 року по 16 квітня 2014 року складає 171,97 доларів США, з 16 квітня 2017 року по 26 травня 2014 року – 181,62 доларів США (а.с. 6 зв. стор.).

Враховуючи період нарахування пені за порушення строків виконання зобов’язань (кредиту), суд першої інстанції безпідставно вирішив питання про її стягнення з відповідача

ОСОБА_1 після 14 квітня 2014 року в розмірі 181,62 доларів США.

Тому стягненню з відповідача ОСОБА_1 підлягає заборгованість за кредитом в

в розмірі – 9041,18 доларів США, заборгованості за непогашеними відсотками за користування кредитом в розмірі – 535,27 доларів США; сума пені за порушення строків виконання зобов’язань за кредитним договором, яка утворилася до 14 квітня 2014 року, – 171,97 доларів США, що еквівалентна 4805,63 грн. за офіційним курсом НБУ на 27.12.2017 року, сума штрафів за порушення обов’язків передбачених пп. 4.3.2-4.3.6. кредитного договору: ненадання інформації для визначення фінансового стану позичальника – 299,37 доларів США, що еквівалентна 8365,77 грн. за офіційним курсом НБУ на 27.12.2017 року, та сума штрафу за невиконання умов страхування предмету застави – 15700,00 грн.

За таких обставин, виходячи з наведеного вище, апеляційний суд вважає, що, розглядаючи справу, суд першої інстанції зробив висновки, які не в повній мірі відповідають обставинам справи та нормам матеріального права.

Тому рішення суду на підставі ст. 376 ЦПК України підлягає зміні.

Крім того, відповідно до вимог ст. 382 ЦПК України має бути стягнуто з відповідача ОСОБА_1 судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 1471,64 грн. та за подання позову до суду першої інстанції – 1337,86 грн. відповідно до задоволеної суми позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 381, 382 ЦПК України, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк» – задовольнити частково.

Рішення Краматорського міського суду Донецької області від 19 вересня 2017 року – змінити в частині задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_1

Позовні вимоги публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк» заборгованість за кредитним договором станом на 10 липня 2014 року:

9041,18 (дев’ять тисяч сорок один) доларів США – заборгованість за кредитом;

535,27 (п’ятсот тридцять п’ять) доларів США – заборгованість за відсотками за користування кредитом;

171,97 (сто сімдесят один) доларів США, що еквівалентно 4805,63 грн. за офіційним курсом НБУ на 27.12.2017 року – пеня за порушення строків виконання зобов’язань за кредитним договором, яка утворилася до 14 квітня 2014 року;

299,37 (двісті дев’яносто дев’ять) доларів США, що еквівалентно 8365,77 грн. за офіційним курсом НБУ на 27.12.2017 року – штраф за порушення обов’язків передбачених пп. 4.3.2-4.3.6. кредитного договору, а саме: ненадання інформації для визначення фінансового стану позичальника;

15700,00 (п'ятнадцять тисяч сімсот) грн. – штраф за невиконання умов страхування предмету застави.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк» судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 1471,64 грн. та за подання позову до суду першої інстанції – 1337,86 грн. відповідно до задоволеної суми позовних вимог.

Рішення Краматорського міського суду Донецької області від 19 вересня 2017 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_2 – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Судді: