Рішення № 71323059, 28.12.2017, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Провадження № 2/243/4047/2017

Справа № 243/8642/17

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

І м е н е м У к р а ї н и

28 грудня 2017 року Слов’янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого - судді Кузнецова Р.В.,

при секретареві Малиновській І.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Слов’янського міськрайонного суду Донецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах якої діє ОСОБА_2 до Горлівської міської ради Донецької області про визнання права власності в порядку спадкування, -

В С Т А Н О В И В :

27 вересня 2017 року до Слов’янського міськрайонного суду Донецької області надійшов позов ОСОБА_1 в інтересах якої діє ОСОБА_2 до Горлівської міської ради Донецької області про визнання права власності в порядку спадкування. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 02 лютого 2017 року помер чоловік позивачки ОСОБА_3. Після його смерті відкрилась спадщина, до складу якої увійшла двокімнатна квартира розташована за адресою: Донецька область, м. Горлівка, пр-т. Леніна 146-а, кв. 55, яка належала спадкодавцеві на підставі свідоцтва про право власності б/н від 02 березня 2006 року виданого згідно із рішенням виконкому Горлівської міської ради від 01 березня 2006 року № 245. Позивачка прийняла спадщину, і у встановлені законом порядок та строки звернулась до нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті чоловіка. Разом із нею, до нотаріуса звернулась донька померлого - ОСОБА_2, яка на момент смерті батька проживала окремо - у місті Одесі, та відмовилась від прийняття спадщини шляхом подання відповідної заяви. Інші спадкоємці за законом або за заповітом після смерті ОСОБА_3 відсутні. Постановою нотаріуса від 03 серпня 2017 року позивачці було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, а саме у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті чоловіка у зв’язку із відсутністю правовстановлюючих документів на спадкове майно на ім’я спадкодавця. На даний час, свідоцтво про право власності від 02 березня 2006 року видане згідно із рішенням виконкому Горлівської міської ради від 01 березня 2006 року № 245, на підставі якого ОСОБА_3 належала квартира № 55 в будинку № 146-а по пр-ту. Леніна в м. Горлівка Донецької області, є втраченим.

У зв’язку із наведеним, позивачка вимушена була звернутися до суду із даним позовом та просити суд ухвалити рішення яким визнати за нею право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 на квартиру розташовану за адресою: Донецька область, м. Горлівка, пр-т. Леніна 146-а, кв. 55.

Позивачка ОСОБА_1 та ОСОБА_2, яка діє в інтересах позивачки на підставі довіреності від 17 липня 2017 року, будучи повідомленими про місце, дату та час розгляду справи, у судове засідання не з’явились, подали до суду заяву з проханням розгляд справи проводити у їх відсутності, позов задовольнити.

Відповідач будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце судового засідання шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, в судове засідання не з’явився без повідомлення причин, заяв про відкладення судового засідання чи розгляд справи у його відсутності від нього до суду не надходило.

З огляду на викладене, оскільки відповідач будучи повідомленим належним чином про дату, час і місце судового засідання, повторно не з’явився у судове засідання, суд приходить до переконання, що у суду відсутні підстави для відкладення розгляду справи, а тому, зі згоди позивача, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних та доказів відповідно до ч. 4 ст. 223, ст. 280, 281 ЦПК України.

Вивчивши матеріали справи і дослідивши надані докази, суд, в межах заявлених позовних вимог (ст. 13 ЦПК України) встановив наступне.

Згідно із свідоцтвом про смерть серія І-ЖД № 487918, 02 лютого 2017 року помер ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 11).

Позивачка ОСОБА_1 з 09 липня 1988 року перебувала у шлюбі із ОСОБА_3, про що свідчить відповідний запис в паспорті позивачки (а.с. 9).

Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина, до складу якої увійшла двокімнатна квартира розташована за адресою: Донецька область, м. Горлівка, пр-т. Леніна 146-а, кв. 55.

Згідно із інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 94924455 від 18 серпня 2017 року, право власності на вказану квартиру 55 в буд. 146-а по пр-ту. Леніна м. Горлівки Донецької області було зареєстровано за спадкодавцем 20 березня 2006 року на підставі свідоцтва про право власності від 02 березня 2006 року виданого Горлівською міською радою на підставі рішення виконавчого комітету Горлівської міської ради № 245 від 01 березня 2006 року (а.с. 13-14).

Позивачка прийняла спадщину, і у встановлені законом порядок та строки звернулась до нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті чоловіка.

Втім, постановою нотаріуса від 03 серпня 2017 року позивачці було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, а саме у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті чоловіка у зв’язку із відсутністю правовстановлюючих документів на спадкове майно на ім’я спадкодавця (а.с. 16-17).

Інші спадкоємці за законом або за заповітом після смерті ОСОБА_3 відсутні.

Згідно із ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 55 Конституції України кожному гарантовано право на судовий захист оспорюваних або не визнаних прав.

Відповідно ст. ст. 1216,1218 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців) до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно із ч.2 ст. 1274 ЦК України, спадкоємець за законом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь будь-кого із спадкоємців за законом незалежно від черги.

Згідно із положеннями ч.5 ст. 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Для спадкоємця, що прийняв спадщину, виникають як майнові права, так і обов'язки. До майнових прав належить, зокрема, право власності.

Частина 1 ст. 55 Конституції України передбачає, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом, містить загальну норму, яка означає право кожного звернутися до суду, якщо його права чи свободи порушені чи порушуються, створені чи створюються перешкоди для їх реалізації чи мають місце інші обмеження прав і свобод.

Згідно із ч. 1 ст. 64 Основного Закону, конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Згідно із п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України, одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.

Статтею 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.

Відповідно до ч. 4 ст. 25 ЦК України, цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті у зв'язку із чим, на даний час, неможливо отримати свідоцтво про право власності на спірний житловий будинок належний померлому, що дало б можливість позивачці отримати в нотаріальній конторі свідоцтво про право на спадщину після смерті спадкодавця.

Відповідно до ч. 1 п. 11 ст. 346 ЦК України, право власності припиняється у разі смерті власника та ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

З урахуванням положень частини першої статті 15 та статті 392 ЦК України, власник майна має право пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розгляду не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Згідно із роз’ясненнями, викладеними у п. 6 Постанови Пленуму ВССУ № 5 від 07 лютого 2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав», суди повинні мати на увазі, що законом може бути встановлений інший момент (підстава) набуття права власності. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п'ята статті 1268 ЦК), проте право власності на нерухоме майно у разі прийняття спадщини виникає у спадкоємця з моменту державної реєстрації речового права на нерухоме майно (стаття 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"). Разом із тим суди повинні розмежовувати право на спадщину як майнове право (об'єкт спадкування) та виникнення права власності на спадкове майно як на об'єкт нерухомого майна.

При цьому, наприклад, спадкоємець має право звернутися із заявою про державну реєстрацію переходу права власності до органу, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, після прийняття спадщини в порядку, передбаченому законом. Якщо право власності спадкодавця не було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, правовстановлюючими є документи, що підтверджують підставу для переходу права власності в порядку правонаступництва, а також документи спадкодавця, що підтверджують виникнення у нього права власності на нерухоме майно (стаття 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").

Статтею 1297 ЦК України встановлено обов’язок спадкоємця звернутися за свідоцтвом про право на спадщину на нерухоме майно. Проте нормами цієї статті, так само як й іншими нормами цивільного права, не визначено правових наслідків недотримання такого обов’язку у виді втрати права на спадщину. Виникнення у спадкоємця права на спадщину, яке пов’язується з її прийняттям, як майнового права зумовлює входження права на неї до складу спадщини після смерті спадкоємця, який не одержав свідоцтва про право на спадщину (статті 1296, 1297 ЦК).

Аналіз досліджених у судовому засіданні доказів у своїй сукупності дозволяє суду дійти висновку, що ОСОБА_3 на праві власності належав будинок розташований за адресою: Донецька область, м. Горлівка, пр-т. ЛенінаАДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності від 02 березня 2006 року виданого Горлівською міською радою на підставі рішення виконавчого комітету Горлівської міської ради № 245 від 01 березня 2006 року. Позивачка є єдиним спадкоємцем, який прийняв спадщину після смерті ОСОБА_3, набувши таким чином право власності на спірну квартиру. Зважаючи на те, що право власності на квартиру № 55 в будинку № 146-а по пр-ту. Леніна м. Горлівка Донецької області, не визнається у зв’язку із відсутністю оригіналу правовстановлюючого документу, однак у судовому засіданні достовірно встановлено таке право власності на спірне майно, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити у повному обсязі.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 11, 60, 88, 212-215, 224-228 ЦПК України, ст. ст. 15, 16, 25, 328, 373, 374, 392, 1216 - 1218, 1220, 1221, 1222, 1223, ч.3 ст.1268, ст. 1269, ч.1 ст. 1270 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 в інтересах якої діє ОСОБА_2 до Горлівської міської ради Донецької області про визнання права власності в порядку спадкування – задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженкою ІНФОРМАЦІЯ_3, РНОКПП: НОМЕР_1, зареєстроване місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_4, пр-т. ЛенінаАДРЕСА_2, право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3, який помер 02 лютого 2017 року в м. Горлівка Донецької області, на квартиру розташовану за адресою: Донецька область, м. Горлівка, пр-т. ЛенінаАДРЕСА_2, яка належала ОСОБА_3, який помер 02 лютого 2017 року в м. Горлівка Донецької області на підставі свідоцтва про право власності від 02 березня 2006 року виданого Горлівською міською радою на підставі рішення виконавчого комітету Горлівської міської ради № 245 від 01 березня 2006 року.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Відповідно до Розділу VІІІ п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до Розділу VІІІ п. 1.8 Перехідних положень ЦПК України до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

На рішення суду позивачем може бути подано апеляційну скаргу до Апеляційного суду Донецької області через Слов’янський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а відповідачем, в такий же строк з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Слов'янського

міськрайонного суду ОСОБА_4