Постанова № 71323000, 27.12.2017, Апеляційний суд Донецької області (м. Маріуполь)

22-ц/775/694/2017(м)

263/81/17

Головуючий в 1 інстанції Васильченко О.Г.

Доповідач Принцевська В.П.

Категорія 20

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 грудня 2017 року Колегія суддів Апеляційного суду Донецької області у складі:

головуючого судді Принцевської В.П.

суддів Биліни Т.І., Мальцевої Є.Є.

секретар Зал Ю.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Перший Український ОСОБА_1» на рішення Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 21 серпня 2017 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Перший Український ОСОБА_1» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання договору купівлі-продажу транспортного засобу недійсним,

ВСТАНОВИЛА:

ПАТ «ПУМБ» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання договору купівлі-продажу транспортного засобу недійсним, в обґрунтування зазначивши, що між ЗАТ «Перший Український ОСОБА_1», правонаступником всіх прав та зобов’язань якого є ПАТ «Перший Український ОСОБА_1» та ОСОБА_2 07.09.2007 року був укладений Кредитний договір № 5644389, згідно Позичальнику було надано кредит у розмірі 14 760 доларів США з процентною ставкою у розмірі 12,40 % річних, строком повернення до 07.09.2014 року. 14.07.2009 року між Сторонами було укладено додаткову угоду № 7824812 до Кредитного договору, згідно з умовами якої Сторони прийшли до згоди про додаткове надання Позичальнику 2-го траншу (частини) кредиту у розмірі 88883,21 грн., що еквівалентно частині заборгованості за кредитом в іноземній валюті (першим траншем) в розмірі 11439,28 доларів США. Виключне цільове призначення 2-го траншу кредиту - погашення частини заборгованості Позичальника за раніше наданим 1-м траншем. За користування 2-м траншем кредиту процентна ставка становила 19% річних. Другий транш кредиту надавався Позичальнику на строк до 14.08.2014 року. Забезпеченням виконання зобов’язань Позичальника за даним договором є укладений 07.09.2007 року між ЗАТ «ПУМБ» та ОСОБА_2 договір застави транспортного засобу № 5677309, предмет застави - легковий комбі, марка: DAIHATSU, модель: SIRION, рік випуску: 2007, колір: чорний, шасі: JDАМ301S001057807, об’єм двигуна: 1298 куб.см.(В), повна маса: 1320 кг, маса без навантаження: 890 кг, реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить ОСОБА_2 на праві власності, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу АНС № 090917, виданим 06.09.2007 року РЕВ 5-го МРВ м. Маріуполя УДАІ ГУМВС України в Донецькій області. Відповідно до п.2.2 Договору застави до виконання основного зобов’язання у повному обсязі Заставодавець не має права без письмової згоди заставодержателя відчужувати будь-яким чином Предмет застави (вищевказаний транспортний засіб), відмовлятися від права власності на Предмет застави, знищувати фізично Предмет застави, передавати Предмет застави як внесок до статутного фонду юридичних осіб, в спільну діяльність, найм, лізінг, інші види користування, розпоряджатися будь-яким іншим чином Предметом застави в цілому або окремими частинами, що входять до його складу; а також укладати відносно Предмету застави або його частини будь-які інші угоди.

Всупереч даним вимогам договору вищевказаний транспортний засіб був незаконно відчужений заставодавцем ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3, 07.12.2010 вказаний транспортний засіб знятий з обліку для реалізації, а 09.02.2011 року зареєстрований за ОСОБА_3 на підставі довідки-рахунку. В подальшому транспортний засіб, який є предметом застави, неодноразово знімався з обліку для реалізації. Отже 09.02.2011 року відбулося відчуження зазначеного транспортного засобу - предмета застави, в порушення вимог законодавства. Окрім того, згідно інформації з Державного реєстру обтяжень рухомого майна від 14.07.2009 року обтяження за Договором застави було зареєстровано 10.09.2007 року та було дійсне до 10.09.2012 року, проте укладений спірний правочин було укладено в той час, коли у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна мав місце запис щодо приватного обтяження в силу застави транспортного засобу – автомобіля DAIHATSU, модель: SIRION, рік випуску: 2007, колір: чорний, шасі: JDАМ301S001057807, реєстраційний номер НОМЕР_1. У зв’язку з чим ОСОБА_3 не є добросовісним набувачем предмету застави.

Наведене на думку позивача свідчить про те, що укладення оскаржуваного правочину без згоди заставодержателя суперечить положенням Закону України «Про заставу», Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» та змісту договору, а тому ПАТ «ПУМБ» просить визнати вищевказаний договір купівлі-продажу транспортного засобу від 09.02.2011 року, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, недійсним.

Рішенням Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 21 серпня 2017 року відмовлено в задоволенні позову.

З даним рішенням не погодився позивач та оскаржив його в апеляційному порядку. Він посилається на те, що суд не повно з’ясував обставини справи та ухвалив рішення в порушення вимог процесуального та матеріального Закону. Просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов в повному обсязі.

Статтею 76 ч. 1, ч. 2, ч. 3, ч. 4 ЦПК України (в редакції від 03.08.2017 року) передбачено, що судові повістки, адресовані фізичним особам, вручаються їм під розписку, а юридичним особам - відповідній службовій особі, яка розписується про одержання повістки. Розписка про одержання судової повістки з поміткою про дату вручення в той самий день особами, які її вручали, повертається до суду. Якщо особу, якій адресовано судову повістку, не виявлено в місці проживання, повістку під розписку вручають будь-кому з повнолітніх членів сім'ї, які проживають разом з нею, а за їх відсутності - відповідній житлово-експлуатаційній організації або виконавчому органу місцевого самоврядування. У разі відсутності адресата особа, що доставляє судову повістку, негайно повертає її до суду з поміткою про причини невручення.

Згідно з вимогами статті 128 ч.1, ч.2, ч.3, ч. 4 ч. 8 п.4 ЦПК України (в новій редакції від 15.12.2017 року) суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов’язковою. Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов’язковою. Судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями. Днем вручення судової повістки є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідачі до суду не з’явилися, повідомлені про час і місце судового засідання належним чином на підставі вимог ст. 76 ч. 1, ч. 2, ч. 3, ч. 4 ЦПК України (в редакції від 03.08.2017 року), а також на підставі ст. 128 ч.1, ч.2, ч.3, ч. 4 ч. 8 п.4 ЦПК України (в новій редакції від 15.12.2017 року).

Представник позивача в судовому засіданні повністю підтримала доводи апеляційної скарги та просила її задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає необхідним відхилити апеляційну скаргу з наступних підстав.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. У справах про дискримінацію позивач зобов’язаний навести фактичні дані, які підтверджують, що дискримінація мала місце. У разі наведення таких даних доказування їх відсутності покладається на відповідача. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події суд може зобов’язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

В матеріалах справи мається лист Центру № 2 надання послуг, пов'язаних з використанням автотранспортних засобів з обслуговування м. Маріуполя від 20.06.2015 року за №1489, з якого вбачається, що 07.12.2010 транспортний засіб - автомобіль DAIHATSU, модель: SIRION, рік випуску: 2007, колір: чорний, шасі: JDАМ301S001057807, реєстраційний номер НОМЕР_1, зареєстрований за ОСОБА_2, знятий з обліку для реалізації; 09.02.2011 року транспортний засіб зареєстрований за ОСОБА_3 на підставі довідки-рахунку; 29.05.2012 року автомобіль був знятий з обліку для реалізації. В подальшому транспортний засіб, який є предметом застави, неодноразово знімався із обліку для реалізації.

Разом з тим, згідно відповіді Територіального сервісного центру № 1441 в Донецькій області Регіонального сервісного центру МВС України за вих.. № 31/5-1441-9147 від 21.06.2017 року надати копії документів, що послужили підставою для перереєстрації автомобіля DAIHATSU, модель: SIRION, рік випуску: 2007, колір: чорний, шасі: JDАМ301S001057807, реєстраційний номер НОМЕР_1, зареєстрованого за ОСОБА_2 на ОСОБА_3 неможливо, оскільки реєстрація вказаного автомобіля проводилася у 2011 році та документи знищені.

Апеляційний суд перевірив доводи апеляційної скарги та дійшов висновку, що вони є безпідставними. Суд першої інстанції правильно встановив, що позивачем не надано суду достатніх та належних доказів на підтвердження позовних вимог, а саме: не надано письмового підтвердження укладення між відповідачами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 оспорюваного договору купівлі-продажу автомобіля, який є предметом застави.

Статтею 375 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні даного позову за його недоведеністю.

Суд першої інстанції повно і всебічно дослідив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому необхідно відхилити апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Перший Український ОСОБА_1», а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 375, 382 ЦПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Перший Український ОСОБА_1» залишити без задоволення.

Рішення Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 21 серпня 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її проголошення і може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня набрання законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлено 28.12.2017 року.

Судді