Рішення № 7132263, 16.12.2009, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" грудня 2009 р.Справа № 17/150 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Таран С. В., розглянувши матеріали справи №17/150

за позовом: державного підприємства "Дослідне господарство "Еліта" Миронівського інституту пшениці імені В.П. Ремесла Української академії аграрних наук", с. Центральне Миронівського району Київської області

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Добробут", с. Надлак Новоархангельського району Кіровоградської області

про стягнення 81157,75 грн.

ПРЕДСТАВНИКИ:

від позивача - Буряк М.А., довіреність №117 від 15.12.2009 року;

від відповідача - участі не брали.

Державним підприємством "Дослідне господарство "Еліта" Миронівського інституту пшениці імені В.П. Ремесла Української академії аграрних наук" (далі- дослідне господарство "Еліта") подано позов про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Добробут" (далі- ТОВ "Добробут") 81157,75 грн. боргу, що виник із договору купівлі-продажу від 03.04.2009 року.

Відповідач до суду не з’явився, хоча належним чином був сповіщений про час та місце проведення судового засідання, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №653109 від 05.12.2009 р. (а.с.20), позов не заперечив, витребувані господарським судом документи не подав.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши наявні в матеріалах справи та досліджені в судовому засіданні докази, господарський суд встановив наступне.

03.04.2009 р. між Державним підприємством "Дослідне господарство "Еліта" Миронівського інституту пшениці імені В.П. Ремесла Української академії аграрних наук" ("продавець") та товариством з обмеженою відповідальністю "Добробут" ("покупець") було укладено договір купівлі-продажу (далі - договір від 03.04.2009 р.), за умовами якого продавець зобов’язався передати у власність покупця товар (насіння ярого ячменю) вартістю 111157,75 грн., а покупець - прийняти та оплатити його вартість (а.с.8).

За своєю правовою природою даний договір є договором купівлі-продажу, правовідносини за яким регулюються главою 54 Цивільного кодексу України.

Згідно частини першої статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність іншій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

На виконання умов вказаного договору позивачем було передано у власність відповідача товар на загальну суму 111 157,75 грн., що підтверджується видатковими накладними №ДГ-0000000141 від 03.04.2009 р., №ДГ-0000000142 від 03.04.2009 р. та довіреністю №8 (а.с. 9- 10).

Пунктом 3.2 договору від 03.04.2009 р. передбачено, що оплата за товар здійснюється шляхом безготівкового розрахунку з відстрочкою платежу до 30.05.2009 р.

Між тим взяті на себе зобов’язання відповідач належним чином не виконав, за отриманий товар розрахувався частково на суму 30000 грн. (а.с.48), внаслідок чого утворився борг перед позивачем, який становить 81 157, 75 грн.

Згідно вимог статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до статті 530 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись в установлений законом або договором строк.

Враховуючи викладене, а також те, що докази оплати відповідачем отриманої за договором від 03.04.2009 р. продукції в повному обсязі в матеріалах справи відсутні, на вимогу суду - не подані, позовні вимоги про стягнення 81 157, 75 грн. боргу заявлені обґрунтовано і підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 33, 34, 43, 49, 82, 84, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Добробут" (26150, с. Надлак Новоархангельського району Кіровоградської області, ідентифікаційний код 32550423, відомості про банківські реквізити відсутні) на користь державного підприємства "Дослідне господарство "Еліта" Миронівського інституту пшениці імені В.П. Ремесла Української академії аграрних наук" (08853, с. Центральне Миронівського району Київської області, корпус 2, ідентифікаційний код 04687301, р/р №2600018548001 в ФАБ "Київська Русь" м.Богуслав, МФО 319036)- 81157,75 грн. боргу, 811,57 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Згідно ч. 3 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Дане рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя С.В.Таран