Рішення № 7132245, 14.12.2009, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"14" грудня 2009 р.Справа № 17/134 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Таран С. В., розглянувши матеріали справи №17/134

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Сітрейд", м. Дніпропетровськ

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "ДК Імперія Смаку", м. Кіровоград

про стягнення 15144,28 грн.

Представники:

від позивача - Ольховський Р.В., довіреність б/н від 01.12.2009 року;

від відповідача - участі не брали.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Сітрейд" подано позов до товариства з обмеженою відповідальністю "ДК Імперія Смаку" про стягнення 15144,28 грн. заборгованості, що виникла із договору поставки №ПГП-15-07 від 22.06.2007 року.

Відповідач у відзиві на позовну заяву №105 від 26.11.2009 року (вх. №02-14/26457 від 30.11.2009 року) проти позову заперечив, посилаючись на те, що новий кредитор (позивач) не заявляв вимог про сплату боргу, тому даний позов заявлений безпідставно та передчасно (а.с. 46); в судовому засіданні 14.12.2009 р. участі не брав, хоча був належним чином сповіщений про час та місце проведення судового засідання, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №653036 від08.12.2009 р. (а. с. 57).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши наявні в матеріалах справи та досліджені в судовому засіданні докази, господарський суд встановив наступне.

Між товариством з обмеженою відповідальністю "Південна мануфактура "Пролив" ("постачальник") та товариством з обмеженою відповідальністю "ДК Імперія Смаку" ("покупець") укладено договір поставки №ПГП-15-07 від 22.06.2007 року (далі - договір №ПГП-15-07 від 22.06.2007 року), за умовами якого постачальник зобов’язався поставити на умовах цього договору продукцію (товар), а покупець зобов'язався прийняти та оплатити товар (а.с. 15-16).

За своєю правовою природою даний договір є договором поставки.

Відповідно до вимог статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно пункту 1.3 договору №ПГП-15-07 від 22.06.2007 року асортимент та кількість товару вказується в товарних накладних.

На виконання умов зазначеного договору постачальником було передано у власність відповідача товар (рибоконсервну продукцію) на загальну суму 36344,28 грн., що підтверджується видатковою накладною №ЮМ-0004557 від 05.12.2008 року та товарно-транспортною накладною №1793 від 05.12.2008 року (а.с. 63-64).

Додатковою угодою №1 до договору поставки №ПГП-15-07 від 22.06.2007 року сторони визначили, що розрахунки за поставку товару здійснюється покупцем на умовах відстрочки платежу протягом 26 днів з моменту поставки товару (а.с. 16 - на звороті).

Між тим взяті на себе зобов’язання за договором №ПГП-15-07 від 22.06.2007 року відповідач належним чином не виконав, за отриманий товар не розрахувався, внаслідок чого перед товариством з обмеженою відповідальністю "Південна мануфактура "Пролив" виникла заборгованість в сумі 36344,28 грн.

24.12.2008 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Південна мануфактура "Пролив" ("первісний кредитор") та товариством з обмеженою відповідальністю "Сітрейд" ("новий кредитор") укладено договір про відступлення права вимоги №658 (далі - договір №658 від 24.12.2008 року), за умовами якого первісний кредитор передав, а новий кредитор прийняв на себе право вимоги, що належить первісному кредиторові, і став кредитором за договором №ПГП-15-07 від 22.06.2007 року, укладеному між товариством з обмеженою відповідальністю "Південна мануфактура "Пролив" та товариством з обмеженою відповідальністю "ДК Імперія Смаку" (а.с. 18-19).

У відповідності до вимог частини першої статті 512 Цивільного кодексу України кредитор може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

В силу статей статті 514, 516 Цивільного кодексу України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника; до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Пунктом 1.2 договору №658 від 24.12.2008 року передбачено, що новий кредитор набуває право (замість первісного кредитора) вимагати від боржника належного виконання зобов'язань за основним договором №ПГП-15-07 від 22.06.2007 р., а саме: повернення коштів у розмірі 36344,28грн.

Відповідно до пункту 2.3 договору №658 від 24.12.2008 року первісний кредитор зобов'язаний письмово повідомити боржника про відступлення вимоги за цим договором після його підписання сторонами.

Листом №1/3729 від 24.12.2008 року первісний кредитор повідомив боржника (ТОВ "Імперія Смаку") про відступлення права вимоги за договором №ПГП-15-07 від 22.06.2007 року новому кредитору - ТОВ "Сітрейд" (а.с. 62), що не заперечується відповідачем (а.с. 46).

Проте відповідач взяті на себе зобов’язання за договором №ПГП-15-07 від 22.06.2007 року належним чином не виконав, за отриманий товар з новим кредитором (ТОВ "Сітрейд") розрахувався частково на суму 21200 грн. (а.с. 20-39), внаслідок чого перед товариством з обмеженою відповідальністю "Сітрейд" виникла заборгованість в сумі 15144,28 грн.

Згідно вимог статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до вимог статті 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зобов’язання повинні виконуватись в установлений законом або договором строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Докази виконання відповідачем прийнятих на себе зобов'язань за договором №ПГП-15-07 від 22.06.2007 року в матеріалах справи відсутні, на вимогу господарському суду - не подано, а тому позовні вимоги в сумі 15144,28 грн. заявлені обґрунтовано і підлягають задоволенню.

Доводи відповідача про те, що новий кредитор (позивач) не заявляв вимог відповідачу про сплату боргу, а тому у останнього не виникло обов'язку провести оплату за отриманий товар до уваги господарським судом не приймаються, оскільки відповідно до правил статті 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні на умовах і в обсязі, що існували на момент переходу цих прав; водночас в силу статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору. Крім того, звернувшись до господарського суду з позовною заявою про стягнення боргу, позивач, згідно вимог статті 56 Господарського процесуального кодексу, направив її копію відповідачеві, що слід вважати також вимогою щодо сплати боргу у розумінні статті 530 Цивільного кодексу України, тому ніщо не заважало відповідачеві розрахуватись з позивачем.

Витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 33, 34, 43, 49, 82, 84, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ДК Імперія Смаку" (25030, м. Кіровоград, вул. Соціалістична, 39, р/р №26000420222001 в ОФ АКБ УСБ, МФО 323293, код ЄДРПОУ 33962746) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Сітрейд" (49000, м. Дніпропетровськ, пр-кт Кірова, б. 8-а, кв. 54, р/р №26008060126669 в ДМРУ КБ "Приватбанк", МФО 384436, код ЄДРПОУ 33613232) - 15144,28 грн. боргу, 151,44 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Згідно частини третьої статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Дане рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя С.В. Таран