Рішення № 7132229, 16.12.2009, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16.12.2009                                                             Справа №15/83

За позовом спільного українко-польського товариства з обмеженою відповідальністю „Термобуд”, с. Новий Яр, Яворівський район, Львівська область

до приватного підприємства „Конвент”, м. Ужгород

про стягнення 31070,44 грн., в тому числі 30560,33 грн. основного боргу, 244,48 грн. інфляційних витрат та 265,63 грн. 3% річних,

Суддя –Ващиліна Н.М.

Представники:

від позивача – Козак .В.П., представник по довіреності №34 від 10.04.09;

від відповідача – не з’явився;

СУТЬ СПОРУ: спільним українко-польським товариством з обмеженою відповідальністю „Термобуд” заявлено позов до приватного підприємства „Конвент” стягнення 31070,44 грн., в тому числі 30560,33 грн. основного боргу, 244,48 грн. інфляційних витрат та 265,63 грн. 3% річних.

Позивач підтримав позовні вимоги в повному обсязі, обґрунтовуючи мотивами, викладеними в позовній заяві. Виконав вимоги суду та долучив до матеріалів справи витребувані документи.

Відповідач вимоги ухвал суду від 22.10.09, від 11.11.09, від 01.12.09 та від 16.12.09 щодо подання витребуваних документів та забезпечення участі свого уповноваженого представника на засідання суду не виконав. Ухвали суду, надіслані рекомендованими листами з повідомленнями про вручення на юридичну адресу відповідача (пров. Університетський, буд. 9, кв. 18, м. Ужгород, 88017) повернуто органом зв’язку з довідками „…за зазначеною адресою не числиться ”, „…за зазначеною адресою не проживає”.

До повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій (інформаційний лист ВГСУ 02.06.2006 N01-8/1228 „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році”.

На запит позивача державний реєстратор також подав витяг є Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, в якому зазначено, що приватне підприємство „Конвент” знаходиться за адресою: пров. Університетський, буд. 9, кв. 18, м. Ужгород, 88017 (арк. спр. 37, 38).

З огляду на викладене, справа розглядається у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи,

заслухавши пояснення представника позивача,

                    СУД ВСТАНОВИВ:

Спільним українко-польським товариством з обмеженою відповідальністю „Термобуд” (позивач) згідно з накладною РНк-001422 від 06.09.08 на суму 19720,63 грн. (арк. спр. 8), накладною №РНк-001429 від 08.09.08 на суму 14577,70 грн. (арк. спр. 9) та накладною №РНк-001527 від 19.09.08 на суму 8262,00 (арк. спр. 11) відпущено приватному підприємству „Конвент” (відповідач) товар (пінопласт) на загальну суму 42560,33 грн.

За отриманий товар відповідач розрахувався частково у сумі 12000,00 грн. (банківські виписки, арк. спр.34-36).

Позивач звертався до боржника з вимогою про погашення заборгованості №56 від 19.06.09 про оплату боргу, яка залишена без відповіді та задоволення.

На день подання позовної заяви (19 жовтня 2009 року) заборгованість відповідача склала 30560,33 грн.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України від 16.01.03 №436-IV з наступними змінами та доповненнями, ст. 526 Цивільного кодексу України від 16.01.03 №435-IV з наступними змінами та доповненнями, господарське зобов’язання (зобов’язання) має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що за певних умов звичайно ставляться.

Пунктом 1 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Позовні вимоги в частині стягнення основного боргу підтверджені належними доказами, а саме, накладними РНк-001422 від 06.09.08 на суму 19720,63 грн., №РНк-001429 від 08.09.08 на суму 14577,70 грн. та №РНк-001527 від 19.09.08 на суму 8262,00 грн. та вимогою про погашення грошового зобов’язання №56 від 19.06.09.

Крім того, відповідач частково оплачував поставлений товар, чим також визнав факт його отримання.

Вказані вимоги відповідачем не спростовані, тому підлягають задоволенню: порушене право позивача підлягає захисту судом шляхом стягнення з відповідача на його користь 30560,33 грн. боргу.

П. 2. ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Грошове зобов’язання приватного підприємства „Конвент” перед спільним українко-польським товариством з обмеженою відповідальністю „Термобуд” виникло в семиденний термін після отримання вимоги про погашення грошового зобов’язання №56 від 19.06.09, якою позивач вимагав сплати заборгованість за відвантажений товар (пінопласт) протягом семи днів з дня отримання вимоги.

Отже, строк нарахування 3% річних починається з 16 липня 2009 року, оскільки претензія з вимогою про оплату суми боргу відправлена відповідачу 01.07.09 (арк. спр. 13, з урахуванням поштового обігу терміну оплати у відповідності до п. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Таким чином, враховуючи коригування судом дати нарахування 3% річних, з відповідача належить стягнути 244,48 грн. інфляційних витрат та 226,06 грн. 3% річних.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,

СУД ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з приватного підприємства „Конвент”, пров. Університетський, буд. 9, кв. 18, м. Ужгород (р/р 260025805 в Дирекції ВАТ „Райффайзен Банк Аваль” м. Ужгород, МФО 312345, код ЄДРПОУ 32857927) на користь спільного українко-польського товариства з обмеженою відповідальністю „Термобуд”, с. Новий Яр, Яворівський район, Львівська область (р/р 260078802 в ЛОД ВАТ „Райффайзен Банк Аваль” м. Яворів, МФО 325570, код ЄДРПОУ 30274892) суму 31030 /Тридцять одну тисячу тридцять/ грн. 87 коп., а також суму 310 /Триста десять/ грн. 30 коп. у відшкодування витрат по сплаті державного мита та 235 /Двісті тридцять п’ять/ грн. 69 коп. у відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Суддя Ващиліна Н.М.