Рішення № 7132224, 09.12.2009, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

09.12.2009                                                             Справа № 15/88

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Плодоовочевий комбінат „Херсон”, смт. Зеленівка, м. Херсон

до товариства з обмеженою відповідальністю „Імпекс Бізнес Трейд”, м. Ужгород

про стягнення 6945,01 грн. боргу, в тому числі 5000,00 грн. основного боргу, 775,00 грн. інфляційних втрат, 200,15 грн. 3% річних та 969,86 грн. пені,

Суддя –Ващиліна Н.М.

Представники сторін:

від позивача - не з’явився;

від відповідача - Яцура Ю.Й., директор, закордонний паспорт РО 598620 від 15.10.09;

СУТЬ СПОРУ: товариством з обмеженою відповідальністю „Плодоовочевий комбінат „Херсон” заявлено позов до товариства з обмеженою відповідальністю „Імпекс Бізнес Трейд” про стягнення 6945,01 грн. боргу, в тому числі 5000,00 грн. основного боргу, 775,00 грн. інфляційних втрат, 200,15 грн. 3% річних та 969,86 грн. пені.

Відповідач в судовому засіданні подав оригінали платіжних доручень та копії банківських виписок, що підтверджують погашення заборгованості перед позивачем за отриманий товар за видатковою накладною №РН-0000417 від 22.04.08. у розмірі 5000,00 грн. Пояснив, що при одержанні товару від позивача виявлено його бій (сік в асортименті), в зв’язку з чим у нього була домовленість з позивачем про оплату товару з урахуванням вказаної обставини.

Розглянувши матеріали справи,

заслухавши пояснення відповідача

СУД ВСТАНОВИВ:

Товариством з обмеженою відповідальністю „Плодоовочевий комбінат „Херсон” (позивач) згідно з видатковою накладною №РН-0000417 від 22.04.08 поставлено продукцію товариству з обмеженою відповідальністю „Імпекс Бізнес Трейд” (відповідач) на загальну суму 21500,00 грн.

За даними позивача за отриманий товар покупець розрахувався тільки частково у розмірі 16500,00 грн., про що свідчать платіжні доручення №215_4L033/ від 21.04.08, №374_7Е021/ від 14.07.08 та №1_88037/38 від 08.08.08, долучені до матеріалів справи (а. с. 11 –13).

Претензією исх. №433 від 25.11.08 товариство з обмеженою відповідальністю „Плодоовочевий комбінат „Херсон” повідомило товариство з обмеженою відповідальністю „Імпекс Бізнес Трейд” про наявну заборгованість у розмірі 5000,00 грн. та просило її погасити в п’ятнадцятиденний строк.

В судовому засіданні відповідач подав докази про оплату заборгованості перед позивачем у розмірі 2300,00 грн. до порушення провадження у справі (платіжне дорученнями №34 від 18.12.08 в сумі 1000,00 грн., №5808 від 22.12.08 в сумі 1000,00 грн. та №12 від 15.10.09 в сумі 300,00 грн.). Оскільки при здійсненні розрахунку ціни позову позивачем не враховано вищезазначену суму, в цій частині позовних вимог належить відмовити.

Таким чином, станом на день подання позовної заяви (02.11.09) заборгованість відповідача перед позивачем склала 2700,00 грн.

Після порушення провадження у справі відповідач в рахунок погашення заборгованості за отриманий товар згідно видаткової накладної №РН-0000417 від 22.04.08 платіжними дорученнями №6009 від 16.11.09, №6024 від 27.11.09, №6029 від 01.12.09, №26 від 04.12.09 та №6036 від 07.12.09 перерахував на рахунок позивача 2700,00 грн., в результаті чого оплатив основну суму боргу в повному обсязі. Тому провадження у справі в цій частині стягнення основного боргу належить припинити у відповідності до п. 1.1 ст. 80 ГПК України.

В позовних вимогах позивач за порушення виконання взятого на себе зобов’язання щодо оплати отриманого товару просить суд стягнути з відповідача, крім основного боргу, також 775,00 грн. інфляційні витрати, 200,15 грн. 3% річних та 969,86 грн. пені.

Ст. 1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” № 543/96-ВР від 22 листопада 1996 року встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Однак, між сторонами у спорі не було укладено письмового договору, а господарські правовідносини здійснювались тільки на основі усної домовленості, тому стягнення штрафних санкцій у вигляді пені за порушення виконання зобов’язання згідно норм вищевказаного законодавчого акту не передбачається. У зв’язку з цим у позовних вимогах в частині стягнення 969,86 грн. пені належить відмовити.

Відповідно до п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд встановив, що строк нарахування інфляційних витрат та 3% річних починається з 20 грудня 2008 року, оскільки в претензії, відправленій відповідачу 28 листопада 2008 року (а. с. 14, 16; з урахуванням поштового обігу термін оплати у відповідності до п. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України), позивач просив розрахуватись в п’ятнадцятиденний строк.

Таким чином, враховуючи коригування судом дати нарахування інфляційних витрат та 3% річних, з відповідача належить стягнути 302,91 грн. інфляційних витрат та 77,88 грн. 3% річних.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, п. 1. 1 ст. 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,

СУД ВИРІШИВ:

1.          Позов задоволити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Імпекс Бізнес Трейд”, вул. Гагаріна, 101, м. Ужгород (р/р 26001001059587 в „Укрексімбанк” м. Ужгород МФО 312226, код ЄДРПОУ 35438356) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Плодоовочевий комбінат „Херсон”, вул. Лесі Українки, 4, смт. Зеленівка, м. Херсон (р/р 26007110410101 в ЗАТ „Сведбанк Инвест”, МФО 320650, код ЄДРПОУ 33824405) суму 380 /Триста вісімдесят/ грн. 79 коп., в тому числі 302 /Триста дві/ грн. 91 коп. інфляційних витрат та 77 /Сімдесят сім/ грн. 88 коп. 3% річних, а також суму 45 /Сорок п’ять/ грн. 23 коп. у відшкодування витрат по оплаті державного мита та 104 /Сто чотири/ грн. 69 коп. у відшкодування витрат на інформаційно–технічне забезпечення судового процесу.

3. В частині стягнення 2700,00 грн. основного боргу провадження у справі припинити.

4. В іншій частині позову відмовити.

5. Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Суддя Ващиліна Н.М.