Рішення № 71317693, 27.12.2017, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2-а/754/27/17

Справа №754/9315/16-а

РІШЕННЯ

Іменем України

27 грудня 2017 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Клочко І.В.,

при секретарі Шевчук М.В.

за участю

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернувся до суду з позовною заяво до Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Києва (далі за текстом УПФУ в Деснянському районі м. Києва) про визнання рішення нечинним та зобов'язання вчинити дії, в якій просить:

- визнати протиправними дії УПФУ в Деснянському районі м. Києва, пов'язані з проведенням перерахунку розміру пенсії ОСОБА_3 з 01.12.2013р. згідно з Розпорядженням № 135327 від 08.11.2013р.;

- визнати нечинним та скасувати Розпорядження УПФУ в Деснянському районі м. Києва№135327 від 08.11.2013р. про проведення перерахунку розміру пенсії ОСОБА_3 з 01.12.2013р. у сумі 2279,70 грн.

- зобов'язати УПФУ в Деснянському районі м. Києва здійснити виплату не донарахованої ОСОБА_3 пенсії з 01.12.2013р. у зв'язку з заниженим розміром пенсії, визначеним Розпорядженням №135327 від 08.11.2013р.

Свою позовну заяву ОСОБА_3 обґрунтовує наступним.

До 01.12.2013 року позивач отримував щомісячно пенсію по інвалідності, нараховану відповідно до приписів ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». У першій декаді грудня 2013 року позивач отримав лист Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Києва, яким був повідомлений, що з 01.12.2013р. розмір його пенсії складає 2279,70 грн., що означає зменшення її розміру вдвічі. Враховуючи, що з 01.12.2013р. розмір пенсії ОСОБА_3 був зменшений, останній вирішив скористатись своїм конституційним правом на звернення та судовий захист.

15.01.2014р. ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Києва про визнання протиправними дій щодо зменшення розміру пенсії та зобов'язання поновити з 01.12.2013р. виплату пенсії в розмірі, що був до 01.12.2013р. Згодом позивачем неодноразово змінювались підстави та позовні вимоги. Відповідно до останніх позовних вимог ОСОБА_3 просив визнати протиправними дії УПФУ в Деснянському районі м. Києва щодо зменшення йому розміру пенсії; визнати протиправним та скасувати протокол від 08 листопада 2013р. УПФУ в Деснянському районі м. Києва щодо зменшення йому розміру пенсії та зобов'язати УПФУ в Деснянському районі м. Києва здійснити з 01.12.2013р. перерахунок пенсії по інвалідності у розмірі відшкодування фактичних збитків, згідно Протоколу №1,2 від 30.03.2012 року УПФУ в Деснянському районі м. Києва.

Постановою Деснянського районного суду м. Києві від 11.04.2014р. у задоволенні позовних вимог позивача було відмовлено. Вказана постанова суду від 11.04.2014р. залишена без змін, ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 02.09.2014р.

16.01.2016р. позивач ОСОБА_3 дізнався, що зменшення розміру його пенсії відбулось саме за розпорядженням УПФУ в Деснянському районі м. Києва №135327 від 08.11.2013р.

Таким чином, у позивача є право на звернення з адміністративним позовом про визнання нечинним рішення відповідача від 08.11.2013р. про проведення перерахунку розміру пенсії з 01.12.2013р. та зобов'язання відповідача виплатити позивачу суму недоплаченої у зв'язку з таким проведеним недійсним перерахунком 08.11.2013р. пенсії - з інших підстав, які стали відомі ОСОБА_3 після отримання листа надісланого 16.01.2016р. та які не були заявлені позивачем у його адміністративному позові.

Позивач вважає, що оскаржуване рішення суб'єкта владних повноважень від 08.11.2013р. не відповідало приписам Постанови КМУ №1210 від 23.11.2011р., оскільки пунктами 1.3 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи встановлено, що пенсія по інвалідності виходячи із заробітної плати за будь-який повний календарний місяць роботи може призначатись за бажанням особи у разі, коли така особа працювала у зоні відчуження не менше як 12 місяців підряд, а також приписами ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», оскільки ч.1 ст. 54 вказаного Закону встановлено, що пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно з законодавством.

В оскаржуваному розпорядженні №135327 від 08.11.2013р. відповідач самостійно, без урахування бажання позивача, на власний розсуд визначив 12-місячний період з 01.01.1990р. по 31.12.1990р., визначивши таким чином менший розмір основної пенсії, що відповідає безперервному періоду роботи позивача у межах 20-місячного проміжку часу з 04.10.1989р. по 30.06.1991р. - що є порушенням, на думку позивача, наведених вище приписів ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та Постанови КМУ №1210 від 23.11.2011р.

Ухвалою суду від 20 жовтня 2016 року замінено неналежного відповідача Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Києва, у зв'язку з ліквідацією, на Лівобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 підтримав позовну заяву за викладеними в ній обставинами та просив її задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позову.

Вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, судом встановлено наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Управлінням Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Києва винесено 08 листопада 2013 року розпорядження №135327, згідно якого з 01.12.2013р. ОСОБА_3 призначено пенсію в розмірі 2279,70 грн. (а.с.68).

Вищевказане розпорядження позивач вважає протиправним.

Відповідно до постанови Деснянського районного суду м. Києва від 11 квітня 2014 року, ОСОБА_3 відмовлено в задоволені позову.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 02 вересня 2014 року, постанова Деснянського районного суджу м. Києва від 11 квітня 2014 року залишена без змін.

Згідно ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно з законодавством.

Статтею 57 цього Закону, у пунктах 1-4, встановлено, що обчислення середньомісячного заробітку провадиться відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

У разі обчислення пенсії відповідно до частини другої статті 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за бажанням того, хто звернувся за пенсією, середньомісячний фактичний заробіток для обчислення пенсії може визначатися за будь-які 12 місяців підряд роботи на територіях радіоактивного забруднення.

Якщо особа, яка звернулася за пенсією, пропрацювала на територіях радіоактивного забруднення:

менше 12 місяців, - середньомісячний заробіток визначається шляхом поділу загальної суми заробітку за календарні місяці роботи на кількість цих місяців;

не менше 30 календарних днів у двох місяцях, - середньомісячний заробіток визначається за будь-які фактично відпрацьовані 30 календарних днів роботи;

менше місяця, - середньомісячний заробіток визначається за цей календарний місяць з додаванням до заробітку на основній роботі.

Порядок обчислення середньомісячного заробітку для призначення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, призначеної відповідно до статті 54 цього Закону, визначається Кабінетом Міністрів України.

Механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54 і 57 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», визначено Порядком обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року № 1210.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року № 1210 передбачено, що заробітна плата для обчислення пенсій враховується за будь-які 12 місяців підряд роботи в зоні відчуження у разі коли особа пропрацювала у зоні відчуження:

1) зазначено, якщо особа пропрацювала з дня аварії не менш як 12 місяців підряд, за її бажанням пенсія може обчислюватися виходячи із заробітної плати за будь-який повний календарний місяць роботи в зазначеній зоні;

2) передбачено, що заробітна плата для обчислення пенсій враховується за будь-які 12 місяців підряд роботи в зоні відчуження на промисловому майданчику Чорнобильської АЕС не менш як 12 місяців у період з 26 квітня 1986 року до 1 серпня 1987 року, за її бажанням пенсія може обчислюватися виходячи із заробітної плати за будь-який повний календарний місяць роботи в зоні відчуження. Якщо така особа виводилася із зони Чорнобильської АЕС за медичними показниками у зв'язку з переопроміненням, за її бажанням пенсія може обчислюватися виходячи із заробітної плати за будь-який повний календарний місяць роботи на промисловому майданчику Чорнобильської АЕС.

Відповідно до ч.4 ст. 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 02 вересня 2014 року встановлено, що визначальним для призначення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, спричиненого Чорнобильською катастрофою, у розмірі відшкодування фактичних збитків, є підтвердження факту безперервної роботи особи у зоні відчуження протягом періоду, що дорівнює або перевищує 12 місяців.

Разом з тим, як було встановлено судом, позивачу у 2012 році було здійснено перерахунок такої пенсії з урахуванням його роботи та отримання заробітку за таку в зоні відчуження в періоди з 31.03.1988 року по 31.05.1988 року та з 31.07.1988 року по 31.03.1989 року, тобто вбачається перерва в роботі в червні 1988 року, що не відповідає умовам, встановленим вищевказаним Порядком. Отже, відповідачем здійснено перерахунок пенсії позивача у 2012 році з порушенням вимог постанови КМ України від 23.11.2011 року № 1210.

Обставини справи свідчать про те, що після виявлення вказаного порушення, відповідачем було приведено розмір пенсії позивача у відповідність до вимог вказаного нормативно-правового акту шляхом її перерахунку з урахуванням заробітку, отримуваного позивачем за роботу в зоні відчуження протягом 12 місяців підряд - в період з 01.11.1989 року по 31.10.1990 року.

Отже, ані Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ані інше законодавство України не передбачають права органу Пенсійного фонду України самостійно проводити перерахунок раніше призначеної пенсії у випадку виявлення невідповідності такого чинному законодавству. Водночас, право особи на виплати, обчислені у незаконному розмірі, не може бути таким, що підлягає захисту.

Враховуючи встановлені судовими рішеннями, а саме постановою Деснянського районного суду м. Києва від 11 квітня 2014 року та ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 02 вересня 2014 року - обставини, свідчать про необґрунтованість та безпідставність позовної заяви ОСОБА_3

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовної заяви ОСОБА_3

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.6, 8, 9, 77, 78, 211, 217, 242, 243 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 до Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів до Київського апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 28 грудня 2017р.

Суддя