Постанова № 7131726, 10.12.2009, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

10 грудня 2009 р. № 2/115-09 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддя

Судді:Могил С.К. (доповідач)

Малетич М.М.,

Самусенко С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ТОВ "Век-експо"

на постанову Запорізького апеляційного господарського суду 24.09.2009

у справі№ 2/115-09 господарського суду Херсонської області

за позовомпівнічно-західного ЗАТ "Вторкольормет"

доТОВ "Век-експо"

простягнення 234 647, 34 грн.,

за участю представників сторін :

позивача :Мільчаков О.Л.,

відповідача :не з’явились, В С Т А Н О В И В :

У червні 2009 року до господарського суду з позовом до ТОВ "Век-експо" про стягнення 168 609, 96 грн. заборгованості, 24 166, 83 грн. компенсації від інфляції, 4 240, 65 грн. 3% річних, 37 629, 90 грн. пені, а також судових витрат звернулось північно-західного ЗАТ "Вторкольормет".

Рішенням господарського суду Херсонської області від 09 липня 2009 року позовні вимоги задоволено.

Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 24 вересня 2009 року рішення господарського суду Херсонської області змінено, зменшено суму пені стягнутої з відповідача до 19 679, 57 грн.

Не погоджуючись з прийнятими рішенням та постановою, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій зазначає про порушення судами норм матеріального права та просить суд касаційної інстанції скасувати постанову апеляційного господарського суду та рішення суду першої інстанції, а справу направити на новий розгляд.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та дотримання норм процесуального права, дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з урахуванням наступного.

Як встановлено судами та вбачається з матеріалів справи, 26 лютого 2008 року між відповідачем (постачальником) та позивачем (покупцем) було укладено договір № 34-02/08, за умовами якого постачальник прийняв на себе зобов’язання продати брухт і відходи чорних та кольорових металів, а покупець - прийняти та оплатити зазначений товар.

Позивач здійснив повну передоплату вартості товару на загальну суму 313 000 грн., проте, відповідач всупереч умовам договору відвантажив позивачу товар в меншому обсязі, всього на суму 144 390, 04 грн.

Вирішуючи господарський спір, суди виходили з того, що між сторонами справи було укладено договір, який в розумінні ст. 712 Цивільного кодексу України є договором поставки.

У відповідності до ст. 712 Цивільного кодексу України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж. Статтею 693 цього кодексу передбачено, якщо продавець одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати. Повернення коштів протягом п’яти днів в разі не поставки (недопоставки) товару було також передбачено сторонами за договором поставки.

Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Тотожні вимоги до господарюючих суб’єктів встановлені ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.

Колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, відносно належного доведення факту поставки товару в меншому обсязі, ніж погоджено умовами договору, а також відносно підтвердження позивачем факту наявності у відповідача заборгованості на вказану суму.

Вірним є висновок апеляційного господарського суду про обмеження суми пені, заявленої до стягнення, строком в шість місяців, який обраховується з моменту коли зобов’язання мало бути виконано, з огляду на вимоги ст. 232 Господарського кодексу України.

Доводи скаржника про зміну керівника юридичної особи, а також відсутність у нового керівника відомостей про наявність договору поставки викладені у касаційній скарзі, не приймаються судом до уваги, оскільки у відповідності до ст. 96 Цивільного кодексу України, юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов’язаннями. А права та обов’язки які набуваються за правочинами, набуває безпосередньо юридична особа, в силу наявності цивільної дієздатності.

При прийнятті касаційної скарги до розгляду Вищим господарським судом України було помилково залишено поза увагою відсутність документів підтверджуючих оплату скаржником державного мита у встановленому порядку та розмірі. З огляду на викладене державне мито за подання касаційної скарги підлягає стягненню з скаржника до державного бюджету України.

Відомості та обставини викладені у касаційній скарзі не спростовують ґрунтовних та мотивованих висновків апеляційного господарського суду, доводи про порушення норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження під час касаційного провадження, з огляду на викладене колегія суддів Вищого господарського суду України не вбачає підстав для скасування постанови апеляційного господарського суду у справі.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 24 вересня 2009 року у справі № 2/115-09 – без змін.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Век-експо" (м. Херсон код ЄДРПОУ 33511338) до державного бюджету України (отримувач УДК у Печерському районі м. Києва, № рахунку 31113095700007, ГУ ДКУ у м. Києві, код банку –820019, код ЄДРПОУ –26077922) 1 083, 49 грн. державного мита за розгляд касаційної скарги.

Доручити господарському суду Запорізької області видати відповідний наказ.

Головуючий суддяМогил С.К. Судді :Малетич М.М. Самусенко С.С.