Єдиний державний реєстр судових рішень ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 грудня 2009 р. № 37/200 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Кота О.В.,
суддів: Демидової А.М.,
Шевчук С.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги 1. ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" (позивач);
2. АК "Київенерго" (відповідач)
на постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.10.2009 р. (змінено рішення господарського суду міста Києва від 24.07.2009 р.) у справі№ 37/200
за позовом ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України"
доАК "Київенерго"
простягнення 46977914,34 грн.
за участю представників: від позивачаМацегорін А.О. від відповідачаСєтов М.О., Матвеєва В.П. ВСТАНОВИВ:
У квітні 2009 року ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" звернулась до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення на її користь з АК "Київенерго" 41490023,94 грн. основного боргу, 2855262,65 грн. пені, 2276774,74 грн. інфляційних втрат та 355823,01 грн. трьох відсотків річних за прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання по сплаті за поставлений природний газ згідно з договором № 06/08-2047 БО-41 поставки природного газу Житлотеплоенерго Київенерго для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевого бюджетів а також інших суб’єктів господарювання від 16.10.2008 р.
Рішенням господарського суду міста Києва від 24.07.2009 р. (суддя Паламар П.І.) позов ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" задоволено частково: стягнуто з відповідача на користь позивача 2276774,74 грн. збитків внаслідок інфляції за час прострочення, 355823,01 грн. трьох процентів річних з простроченої суми, 2855262,65 грн. пені, а також 2978,85 грн. витрат по оплаті державного мита та 13,78 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; у позові в іншій частині відмовлено.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.10.2009 р. (колегія суддів у складі: Отрюх Б.В., Авдєєв П.В., Тищенко А.І.) рішення господарського суду міста Києва від 24.07.2009 р. у справі № 37/200 змінено та викладено його у редакції, відповідно до якої позовні вимоги задоволено частково: стягнуто відповідача на користь позивача 2276774,74 грн. збитків внаслідок інфляції за час прострочення, 355823,01 грн. трьох процентів річних з простроченої суми, 500 000 грн. пені, а також 25 500 грн. витрат по оплаті державного мита за подання позову та 7,78 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 41490023,94 грн. відмовлено.
Не погоджуючись з постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.10.2009 р., ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій позивач просить скасувати вказану постанову в частині стягнення пені, а рішення господарського суду міста Києва від 24.07.2009 р. залишити без змін.
Також, не погоджуючись з рішенням господарського суду міста Києва від 24.07.2009 р. та постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.10.2009 р., АК "Київенерго" звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій відповідач просить скасувати вказані рішення та постанову в частині задоволення позовних вимог про стягнення 2276774,74 грн. збитків внаслідок інфляції за час прострочення, 355823,01 грн. трьох відсотків річних з простроченої суми, а також у частині стягнення судових витрат та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Касаційні скарги мотивовані порушенням господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.
Ухвалами Вищого господарського суду України від 01.12.2009 р. колегією суддів у складі: Демидової А.М. - головуючого, Кролевець О.А., Шевчук С.Р. касаційни скарги ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" та АК "Київенерго" прийнято до касаційного провадження та призначено розгляд скарг у судовому засіданні на 07.12.2009 р. о 12 год. 50 хв.
Розпорядженням Голови Вищого господарського суду України від 04.12.2009 р. для розгляду касаційних скарг у справі № 37/200 утворено колегію суддів у складі: Кота О.В. –головуючого, Демидової А.М., Шевчук С.Р.
Заслухавши представників сторін, розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційних скарг, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами норм процесуального та матеріального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційні скарги ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" та АК "Київенерго" підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Згідно з положеннями ч. 2 ст. 1115 ГПК України касаційна інстанція перевіряє юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого господарського суду та постанові апеляційного господарського суду.
Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено наступне.
16.10.2008 р. між ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" (постачальник) та АК "Київенерго" (покупець) був укладений договір № 06/08-2047 БО-41 поставки природного газу Житлотеплоенерго Київенерго для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевого бюджетів, а також інших суб’єктів господарювання (далі –Договір).
У відповідності до умов зазначеного Договору постачальник зобов’язався передати у власністю покупцю природний газ, за наявності його обсягів, а покупець зобов’язався прийняти від постачальника та оплатити природний газ в обсязі, зазначеному в ст. 2 цього Договору.
Відповідно до п. 2.1 Договору позивач зобов’язався передати відповідачу в період з 01 жовтня по 31 грудня 2008 року газ в обсязі до 28660,0 тис. м3, а останній –прийняти та оплатити його вартість за цінами, погодженими у розділі 5 цього Договору.
Згідно з п. 6.1 Договору оплата за природний газ та послуги з його транспортування здійснюється в наступному порядку:
- перша оплата в розмірі 34 % від вартості запланованого місячного обсягу проводиться не пізніше 10 числа поточного місяця;
- послідуючі оплати проводяться плановими платежами по 33 % від вартості запланованого місячного обсягу до 20-го та 30 (31)-го числа поточного місяця.
Остаточний розрахунок здійснюється на підставі акту приймання-передачі газу до 10 числа, наступного за місяцем поставки газу.
Тобто, в силу ст.ст. 11, 202, 509 ЦК України між сторонами на підставі Договору виникли зобов’язальні відносини.
На виконання умов Договору ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" було транспортовано та передано АК "Київенерго" газ в обсязі 24162,367 тис. м3 вартістю 42700498,23 грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу від 31.10.2008 р., 30.11.2008 р., 31.12.2008 р.
У свою чергу, відповідачем умови Договору також було виконано у повному обсязі шляхом оплати вартості всього отриманого газу, що підтверджується банківською випискою з особового рахунку АК "Київенерго" за 06.04.2009 р., проте така оплата була здійснена з порушенням встановленого Договором строку. При цьому, як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, відповідач провів розрахунок з позивачем на суму 42 700498,23 грн. до звернення позивача з указаним позовом.
За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає обґрунтованими висновки господарських судів попередніх інстанцій про відмову у позові у частині стягнення основного боргу у розмірі 41 490 023,94 грн. відповідно до ст. 16 ЦК України.
На підставі розрахунку боргу, наданого ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України", актів приймання-передачі природного газу, банківської виписки з особового рахунку АК "Київенерго" судами було визнано обґрунтованими вимоги позивача про стягнення інфляційних втрат, трьох процентів річних та пені з відповідача за неналежне виконання господарського зобов'язання.
Проте зазначені висновки господарських судів попередніх інстанцій зроблені без повної та всебічної перевірки обставин справи, що мають суттєве значення для вирішення спору і можуть вплинути на результати його вирішення, а отже є передчасними.
Так, судами попередніх інстанцій не досліджено питання правильності визначення позивачем сум пені, трьох процентів річних та збитків від інфляції в розрізі періодів, за які їх було нараховано, правильності визначення сум та днів або місяців прострочення.
Згідно зі ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справ в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до роз’яснень, що викладені в постанові Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 р. № 11 "Про судове рішення" зі змінами та доповненнями, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Мотивувальна частина рішення повинна містити встановлені судом обставини, які мають значення для справи, їх юридичну оцінку, а також оцінку всіх доказів, розрахунки, з яких суд виходив при задоволенні грошових та інших майнових вимог. Визнаючи одні і відхиляючи інші докази, суд має це обґрунтувати. Мотивувальна частина рішення повинна мати також посилання на закон та інші нормативні акти матеріального права, на підставі яких визначено права і обов’язки сторін у спірних правовідносинах. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні. Резолютивна частина рішення повинна містити чіткі та безумовні висновки, що ґрунтуються на аналізі та оцінці фактичних обставин викладених у його мотивувальній частині, та відповідати застосованим до спірних відносин нормам права.
Прийняті у справі рішення та постанова вказаним вимогам не відповідають.
У зв'язку з наведеним та врахуванням меж повноважень касаційної інстанції, встановлених ч. 2 ст. 1115 та ст. 1117 ГПК України, постановлені у справі судові рішення підлягають скасуванню, а справа — передачі на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.
Під час нового розгляду справи суду першої інстанції слід взяти до уваги викладене у зазначеній постанові, вжити всі передбачені чинним законодавством засоби для всебічного, повного та об'єктивного встановлення обставин справи, прав та обов'язків сторін і, в залежності від встановленого та у відповідності з вимогами закону, вирішити спір.
Крім того, під час нового розгляду справи місцевому господарському суду доречно врахувати, що затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 р. № 193 "Про питання реалізації статті 53 Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" Порядком перерахування у 2009 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії, послуг з водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися або погоджувалися відповідними органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 07.10.2009 р. № 1093, який спрямовано на погашення заборгованості, зокрема, підприємств теплоенергетики за природний газ, спожитий ними у період з 1 січня 1998 р. по 1 липня 2009 р., за рахунок коштів державного бюджету, визначено, що як основна заборгованість теплопостачальний компаній за спожитий газ, так і пеня, штрафні та фінансові санкції, нараховані на таку заборгованість, відшкодовуються з коштів бюджету.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11112 ГПК України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційні скарги ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" та АК "Київенерго" задовольнити частково.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.10.2009 р. у справі № 37/200 в частині стягнення пені, трьох процентів річних та інфляційних втрат скасувати.
Справу № 37/200 у цій частині передати на новий розгляд до господарського суду міста Києва.
В іншій частині постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.10.2009 р. у справі № 37/200 залишити без змін.
Головуючий суддя О.В. Кот
Судді А.М. Демидова
С.Р. Шевчук
Судове рішення № 7131525, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України) було прийнято 07.12.2009. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 37/200. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: