Постанова № 71307549, 26.12.2017, Апеляційний суд Київської області

Справа № 372/223/17 Головуючий у І інстанції Проць Т. В.Провадження № 22-ц/780/3068/17 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 26 26.12.2017

ПОСТАНОВА

Іменем України

26 грудня 2017 року м. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Апеляційного суду Київської області в складі:

Головуючого судді Фінагєєва В.О.,

суддів Сержанюка А.С., Яворського М.А.,

за участю секретаря Воробей В.М.,

розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_2, ОСОБА_3 на рішення Обухівського районного суду Київської області від 13 квітня 2017 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_4 Аваль» до ОСОБА_3, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на майно, -

В С Т А Н О В И Л А:

У жовтні 2009 року ПАТ «ОСОБА_4 Аваль» звернувся до суду з позовом та просив стягнути з ОСОБА_3 на користь ПАТ «ОСОБА_4 Аваль» заборгованість за кредитним договором № 014/1179/82/722 від 03 липня 2006 року в сумі 115 246,86 доларів США, що еквівалентно 3117 850 грн. 75 коп., яка складається з 75 379,56 доларів США, що еквівалентно по курсу НБУ 2039 293 грн. 89 коп. заборгованості за кредитом та 39 867,30 доларів США, що еквівалентно по курсу НБУ 1078 566 грн. 86 коп. заборгованості за відсотками; у рахунок погашення вказаної заборгованості звернути стягнення на предмет іпотеки будинок та земельну ділянку площею 0,301 га, які розташовані по вул. Горького 83 в с. Жуківці Обухівського району Київської області та на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого Жуківцівською сільською радою САА № 652845 від 17 травня 2006 року та державного акту на право приватної власності на землю ІУ-КВ №102081 від 09 квітня 1999 року належить ОСОБА_2 шляхом реалізації зазначеного нерухомого майна на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження з визначенням початкової ціни продажу не нижче 868730 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 03 липня 2006 року між ПАТ «ОСОБА_4 Аваль» та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір, згідно умов якого відповідачу було надано кредит в розмірі 100 000 доларів США. Цього ж дня між ПАТ «ОСОБА_4 Аваль» та ОСОБА_2 укладено договір іпотеки, згідно умов якого за рахунок належного ОСОБА_2 нерухомого майна будинку та земельної ділянки площею 0,301 га, які розташовані по вул. Горького 83 в с. Жуківці Обухівського району Київської області забезпечено зобовязання ОСОБА_3 за вищезазначеним кредитним договором. ОСОБА_3 не виконує зобовязання за кредитним договором, у звязку з чим утворилася заборгованість.

Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 13 квітня 2017 року позов ПАТ «ОСОБА_4 Аваль» задоволено.

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_3 просить скасувати рішення суду першої інстанції через неповне зясування обставин, що мають значення для справи та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач зазначає, що він не отримував кредитні кошти, а заява на видачу готівки не є належним та допустимим доказом. При видачі коштів позивач не проводив ідентифікацію і видав кошти іншій особі, яка не була стороною кредитного договору. Підпис ОСОБА_3 на кредитному договорі та на заяві про отримання кредитних коштів виконані різними особами. До матеріалів справи додано лише ксерокопію заяви на видачу готівки, яка не засвідчена суддею. Суд не зясував належним чином фактичні обставини справи та проігнорував факт відсутності належних та допустимих доказів виконання кредитного договору позивачем в частині надання коштів ОСОБА_3, хоча такі документи судом витребовувалися.

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду першої інстанції через неповне зясування обставин, що мають значення для справи та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач зазначає, що суду не було надано оригінал заяви про видачу готівки, що унеможливлює вирішення справи на користь банку. Суд не оцінив докази, не забезпечив всебічне, повне та безпосереднє їх дослідження, а саме заяви про видачу готівки, претензії-повідомлення, кредитного договору, документа у вигляді таблиці, договору іпотеки, свідоцтва про право власності, державного акту про право власності на землю, висновку про вартість обєкта незалежної оцінки, розрахунку заборгованості. Обовязок майнового поручителя припинився 03 липня 2016 року, а тому суд першої інстанції не мав правових підстав для звернення стягнення на предмет іпотеки. Суд не виконав вимоги ч. 2 ст. 7 Закону України «Про іпотеку», ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», ст. 11 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» та не застосував судову практику Європейського суду.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає за необхідне апеляційні скарги задовольнити, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено, що 03 липня 2006 року між ПАТ «ОСОБА_4 Аваль» та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір №014/1179/82/722, відповідно до якого позивачем було надано відповідачу кредит в розмірі 100 000 доларів США, зі щомісячною сплатою процентів в розмірі 12 % річних з терміном повернення до 03 липня 2016 року (а.с.12, Т.1).

03 липня 2006 року між ПАТ «ОСОБА_4 Аваль» та ОСОБА_2 укладено договір іпотеки до кредитного договору №014/1179/82/722 від 03 липня 2006 року, предметом якого є будинок № 83 по вул. Горького у с. Жуківці Обухівського району Київської області та земельна ділянка за вказаною адресою (а.с.18, Т.1).

Згідно розрахунку, наданого банком, заборгованість ОСОБА_3 перед банком станом на 28 лютого 2017 року складає 115 246,86 доларів США, що згідно курсу НБУ еквівалентно 3117 850 грн. 75 коп., яка складається з 75 379,56 доларів США, що еквівалентно по курсу НБУ 2039 293 грн. 89 коп. заборгованості за кредитом та 39 867,30 доларів США, що еквівалентно по курсу НБУ 1078 566 грн. 86 коп. заборгованості за відсотками.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги ПАТ «ОСОБА_4 Аваль» підтверджені письмовими доказами, а відповідачіне надали суду належних і допустимих доказів на спростування позовних вимог.

Однак, колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання, виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно дост. 1 Закону України «Про іпотеку»іпотекою визнається вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника в порядку, встановленому цим Законом.

Іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

Частиною п'ятоюстатті 3 Закону України «Про іпотеку»передбачено, що іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору. Закінчення строку дії кредитного договору не звільняє сторони від виконання зобов'язань (ч. 4ст. 631 ЦК України).

Звертаючись до суду з позовом, ПАТ «ОСОБА_4 Аваль» зазначає, що внаслідок неналежного виконання позичальником ОСОБА_3 зобовязань за кредитним договором утворилася заборгованість. Оскільки з метою забезпечення виконання зобовязань в іпотеку було передано нерухоме майно, позивач просить стягнути заборгованість за кредитним договором та звернути стягнення на предмет іпотеки з метою погашення заборгованості позичальника.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно вимог ч. 5 ст. 12 ЦПК України суд, зберігаючи обєктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Заперечуючи проти позову відповідач ОСОБА_3 вказує на те, що він не отримував кошти за кредитним договором, а при видачі коштів позивач не проводив ідентифікацію і видав кошти іншій особі, яка не є стороною кредитного договору, заяву про видачу готівки він не підписував.

Для підтвердження зазначених обставин ОСОБА_3 просив призначити судову почеркознавчу експертизу. Ухвалою суду від 12 вересня 2017 року у справі було призначено судову почеркознавчу експертизу для зясування обставин, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення, та зобовязано ПАТ «ОСОБА_4 Аваль» надати оригінали кредитного договору № 014/1179/82/722 від 03 липня 2006 року, заяви про видачу готівки № ІРТ/680-34, договору іпотеки до кредитного договору № 014/1179/82/722 від 03 липня 2006 року.

На виконання вимог вказаної ухвали суду ПАТ «ОСОБА_4 Аваль» направив до суду лист, в якому повідомив про неможливість виконання вимог суду та надання запитуваних документів, оскільки оригінал кредитного договору та заяви на видачу готівки було вилучено слідчим СВ Шевченківського РУ ГУ МВС України у м. Києві на підставі ухвали Шевченківського районного суду міста Києва від 22 червня 2015 року.

У силу вимог ч. 5 ст. 12 ЦПК України сприяючи сторонам у здійсненні їхніх прав, 14 листопада 2017 року апеляційним судом було витребувано у Шевченківському управлінні поліції у м. Києві оригінали кредитного договору та заяви про видачу готівки, які згідно повідомлення ПАТ «ОСОБА_4 Аваль» було вилучено.

Однак, на виконання вказаної ухвали Шевченківське управління поліції у м. Києві надало апеляційному суду оригінал кредитного договору, копію заяви на видачу готівки та довідку ПАТ «ОСОБА_4 Аваль», в якій зазначено про те, що оригінал заяви на видачу готівки знищений за терміном зберігання.

Згідно вимог ст. ст. 43, 44 ЦПК України учасники справи зобовязані сприяти своєчасному, всебічному, повному та обєктивному встановленню всіх обставин справи, надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи у судовому засіданні. Учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.

Враховуючи зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що позивач користувався своїми процесуальними правами недобросовісно, надавав суду недостовірну інформацію про обставини, що мають суттєве значення для справи, не сприяв своєчасному, всебічному, повному та обєктивному встановленню всіх обставин справи.

Так, на вимогу суду про витребування доказів, ПАТ «ОСОБА_4 Аваль» повідомив, що не може надати оригінал заяви про видачу готівки через вилучення її правоохоронними органами. У той же час, на запит суду Шевченківське управління поліції у м. Києві повідомило суду, що оригінал зазначеної заяви ними не вилучався та надало суду довідку банку, з якої вбачається, що оригінал заяви на видачу готівки знищений за закінченням терміну зберігання. Отже, позивач повідомив суду неправдиву інформацію щодо обставин, які мають суттєве значення для справи.

Як вбачається з довідки вих. № 81-17-0-00/15622 від 08 липня 2015 року оригінал заяви на видачу готівки від 03 липня 2006 року було знищено за терміном зберігання згідно акту № 47 від 04 січня 2012 року. Тобто було знищено документ, який є основним доказом отримання готівкових коштів відповідачем ОСОБА_3 відповідно до умов кредитного договору.

У звязку з цим, колегія суддів приходить до висновку, що банк, усвідомлюючи наявність судового спору та знищуючи при цьому заяву про видачу готівки, діяв недобросовісно, оскільки позов предявлений у жовтні 2009 року, відповідач ОСОБА_3 заперечує проти його задоволення та вказує, що заява про видачу готівки ним не підписувалася та кошти за кредитним договором він не отримував. А, відтак, знищення зазначеної заяви під час розгляд справи у суді позбавило відповідача ОСОБА_3 можливості доведення факту не підписання такої заяви шляхом проведення судової почеркознавчої експертизи, а також потягло за собою втрату єдиного доказу, що міг підтвердити особисте отримання коштів відповідачем.

Відповідно до ст. 109 ЦПК України у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з'ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що позивачем не надано суду належних, достатніх та достовірних доказів, які підтверджують отримання ОСОБА_3 коштів у сумі 100000 доларів США.

Суд першої інстанції на зазначене уваги не звернув та дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позову, на що обґрунтовано посилаються в апеляційних скаргах відповідачі.

Висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставин справи, обставини, які мають значення для справи, та які суд вважав встановленими є недоведеними, що є підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення.

Згідно ч. 13 ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки колегія суддів прийшла до висновку про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, відповідно змінюється розподіл судових витрат. Так, сплачений відповідачем ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 2002 грн. підлягає стягненню на його користь з позивача. Враховуючи те, що відповідач ОСОБА_3 звільнений від сплати судового збору, судовий збір, який підлягав ним сплаті за подачу апеляційної скарги, підлягає стягненню з позивача у дохід держави у розмірі 2002 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 374, 376, 381, 382-384 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційні скарги ОСОБА_2, ОСОБА_3 задовольнити.

Рішення Обухівського районного суду Київської області від 13 квітня 2017 року скасувати та ухвалити постанову.

У задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_4 Аваль» до ОСОБА_3, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на майно відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_4 Аваль», місце знаходження вул. Лєскова, 9, м. Київ, ЄДРПОУ 14305909, на користь ОСОБА_2, проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_1, судовий збір у розмірі 2002 (дві тисячі дві гривні).

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_4 Аваль», місце знаходження вул. Лєскова, 9, м. Київ, ЄДРПОУ 14305909, в дохід держави судовий збір у розмірі 2002 (дві тисячі дві гривні).

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий: Фінагєєв В.О.

Судді: Сержанюк А.С.

ОСОБА_5