Постанова № 7130636, 25.11.2009, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

25 листопада 2009 р. № 16/202

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді Кривди Д.С.,

суддів:Жаботиної Г.В.,

Уліцького А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуДП НАЕК "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Хмельницька атомна електрична станція "ДП НАЕК "Енергоатом"

на постановуЖитомирського апеляційного господарського суду від 26.05.2009 року

у справі№16/202 господарського суду Хмельницької області

за позовомДП НАЕК "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Хмельницька атомна електрична станція "ДП НАЕК "Енергоатом"

доДержавного закладу "Спеціалізована медико-санітарна частина №4"

простягнення суми,

за участю представників сторін від:

позивача:Яманкіна О.М. –за довіреністю від 03.11.2009р.

відповідача:Івтушок Л.В. –за довіреністю від 30.09.2009р. ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 04.03.2009р. (суддя Магера В.В.), залишеним без змін постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 26.05.2009р. (судді Філіпова Т.Л. –головуючий, Горшкова Н.Ф., Майор Г.І.), в задоволенні позову про стягнення 4275510,91грн. відмовлено.

Позивач в касаційній скарзі просить скасувати зазначені судові рішення та постанову та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на порушення норм матеріального права.

Колегія суддів, перевіривши наявні матеріали (фактичні обставини) справи на предмет правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення представників сторін, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України від 27.07.2005р. №649 "Про удосконалення системи спеціалізованого медичного забезпечення працівників атомних електростанцій та надання медичної допомоги населенню міст-супутників атомних електростанцій" Урядом було погоджено пропозицією Міністерства палива та енергетики і Міністерства охорони здоров'я щодо передачі до 1 січня 2006р. із складу Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" цілісних майнових комплексів спеціалізованих медичних частин, в тому числі Спеціалізованої медичної частини №4, м. Нетішин Хмельницької області.

На виконання даної постанови, враховуючи згоду ДП НАЕК "Енергоатом" від 07.10.2005р. №9998/17, Міністерство охорони здоров'я України та Міністерство палива та енергетики України видали спільний наказ від 27.10.2005р. №567/549 "Про передачу цілісних майнових комплексів відокремлених підрозділів СМЧ №1,2,3,4,5 ДП НАЕК "Енергоатом" до сфери управління Міністерства охорони здоров'я України", яким зобов'язано Міністерство палива та енергетики України спільно з ДП НАЕК "Енергоатом" для забезпечення процесу передачі цілісних майнових комплексів відокремлених підрозділів спеціалізованих медичних частин до сфери управління Міністерства охорони здоров'я України здійснити заходи з надання їм статусу юридичних осіб, Міністерство палива та енергетики України передати зі сфери управління, а Міністерство охорони здоров'я України - прийняти до сфери управління у термін до 1 січня 2006р. державні підприємства, які створюються на базі цілісних майнових комплексів спеціалізованих медичних частин, здійснити приймання-передачу цілісних майнових комплексів державних підприємств.

Згідно із наказом Міністерства палива та енергетики України №558 від 01.11.2005р. "Про реорганізацію ДП НАЕК "Енергоатом" вирішено реорганізувати Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" шляхом виділення з його складу відокремлених підрозділів спеціалізованих медичних частин №1,2,3,4,5 та створити на їх базі державні підприємства, в тому числі Спеціалізовану медичну частину №4, відповідно до чинного законодавства України забезпечити складання актів приймання-передавання майна розподільчих балансів станом на 31.12.2005р. та подання їх Мінпаливенерго на затвердження.

Наказом ДП НАЕК "Енергоатом" №940 від 07.11.2005р. постановлено передати за станом на 31.12.2005р. цілісні майнові комплекси ВП СМЧ №№1,2,3,4,5 на баланси державних підприємств СМЧ №№ 1,2,3,4,5, які створюються Мінпаливенерго, за актами приймання-передачі і розподільчими балансами.

Відповідно до Розпорядження ДП НАЕК "Енергоатом" від 13.01.2006р. №28-р здійснено приймання-передачу майна з ВП "Хмельницька АЕС" у ВП "Спеціалізована медична частина №4", в тому числі електрокотельні, водонапірної насосної станції в комплекті з очисними спорудами, ЦТП-17А акушерського відділення СМСЧ-4, що підтверджується актами приймання-передачі будівель від 13.02.2006р., 27.02.2006р., 04.03.2006р..

Наказом Міністерства охорони здоров'я України від 22.03.2006р. №143 "Про передачу цілісних майнових комплексів спеціалізованих медичних частин Мінпаливенерго України до сфери управління МОЗ України" було затверджено перелік спеціалізованих медичних частин, цілісні майнові комплекси яких передаються зі сфери управління Мінпаливенерго України до сфери управління МОЗ України, зокрема, Державне підприємство "Спеціалізована медична частина №4" (м.Нетішин Хмельницької області, ідентифікаційний код 33977967).

Постановлено затвердити акти приймання-передачі ДП СМЧ та їх майна зі сфери управління Міністерства палива та енергетики України до сфери управління Міністерства охорони здоров'я України.

Згідно із наказом Міністерства охорони здоров'я України №226 від 14.04.2006р. реорганізовано державні підприємства "Спеціалізована частина 1-5" МОЗ України шляхом перетворення їх у державні заклади "Спеціалізована медико-санітарна частина №1-5" МОЗ України, визнано державні заклади "СМСЧ №1-5" правонаступниками майнових прав та обов'язків державних підприємств "СМЧ №1-5".

Державний заклад "Спеціалізована медико-санітарна частина №4" 04.10.2006р. зареєстрований як юридична особа виконавчим комітетом Нетішинської міської ради, про що видано свідоцтво про державну реєстрацію №75197 серії А00 та включено в ЄДРПОУ, що підтверджується довідкою №122 головного управління статистики у Хмельницькій області.

Пунктами 6.2, 6.3 статуту Державного закладу "Спеціалізована медико-санітарна частина №4", затвердженого Міністром охорони здоров'я України від 14.04.2006р. №226, майно закладу закріплено за ним на праві оперативного управління відповідно до вимог чинного законодавства України. Майно закладу становлять основні фонди (включаючи будинки, споруди, транспортні засоби, обладнання та інше), грошові кошти, вартість яких відображається в його самостійному балансі.

25.09.2007р. виконавчим комітетом Нетішинської міської ради було видано свідоцтво про право власності Міністерства охорони здоров'я України на комплекс, будинки громадського призначення - будинки для охорони здоров'я та відпочинку по вул.Лісовій (вул.Калініна), буд.1 у м.Нетішині Хмельницької області, зокрема, на електрокотельню, водонапірну насосну станцію в комплекті з очисними спорудами, ЦТП-17А акушерського відділення СМСЧ-4. Право власності зареєстроване Комунальним підприємством "Нетішинське бюро технічної інвентаризації".

При цьому суди встановили, що відповідач звертався до позивача із листами про продовження надання послуг з обслуговування об'єктів працівниками позивача (від 07.03.2006р. №270-1, від 16.03.2006р. №310-1, від 24.03.2006р. №350-1) на умовах, які діяли між підрозділами у складі ДП НАЕК "Енергоатом", оскільки Спеціалізована медико-санітарна частина №4 не мала затвердженого штатного розпису як медичного персоналу, так і допоміжного персоналу для обслуговування господарських споруд, переданих позивачем відповідачу. Питання щодо оплати виконаних послуг сторонами не обговорювались.

Вирішуючи спір, суди встановили, що відповідач не заперечує, що на обслуговуванні його об'єктів працювали працівники, які перебували в трудових відносинах з ВП ХАЕС і заробітна плата працівників відповідала штатному розкладу ХАЕС. Ці ж самі працівники працювали до та після передачі об'єктів у підпорядкування Міністерства охорони здоров'я України. Позивач не припинив трудовий договір з вищезазначеними працівниками у відповідності із вимогами Кодексу законів про працю України.

За таких обставин суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що зазначені працівники не надавали відповідачу послуги з обслуговування електрокотельні, водонапірної насосної станції в комплекті з очисними спорудами, ЦТП-17А акушерського відділення СМСЧ-4, як зазначає позивач, а фактично вони продовжували виконувати свої трудові обов’язки відповідно до умов трудових договорів з позивачем, які могли бути припинені з ініціативи позивача у порядку, встановленому чинним законодавством про працю. Питання про вивільнення працівників та їх працевлаштування шляхом переведення на постійне місце роботи до ДЗ "СМСЧ №4" було ініційовано позивачем лише у жовтні 2008р. Відтак, Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Хмельницька атомна електрична станція" роботи щодо обслуговування електрокотельні, водонапірної насосної станції в комплекті з очисними спорудами, ЦТП-17А акушерського відділення СМСЧ-4 після передачі підрозділу СМЧС №4 ДП НАЕК "Енергоатом" до сфери управління Міністерства охорони здоров'я України" вчиняла добровільно, на власний розсуд, без укладення відповідного договору, що підтверджується взаємним листуванням сторін, протоколом спільної виробничої наради та іншими матеріалами справи.

Крім того, рішенням господарського суду Хмельницької області від 09.01.2009р. у справі №10/5043 відмовлено у позові Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (м.Київ) в особі відокремленого підрозділу "Хмельницька атомна електрична станція" (м.Нетішин) до Державного підприємства "Спеціалізована медико-санітарна частина №4" (м.Нетішин) про зобов'язання відповідача укласти з позивачем договір з обслуговування електрокотельні, водонапірної насосної станції в комплекті з очисними спорудами, ЦПТ-17А акушерського відділення СМСЧ-4 від 11.08.2008р. №347 в редакції проекту договору позивача.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом позову у даній справі є вимога позивача про стягнення з відповідача 4275510,91грн. збитків.

Згідно зі статтею 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Аналогічні норми містяться і в ст. 22 Цивільного кодексу України.

Отже, для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки. Тобто, протиправна дія є причиною, а шкода –наслідком протиправної дії. Відсутність будь-якої з зазначених ознак виключає настання цивільно-правової відповідальності відповідача у вигляді покладення на нього обов'язку з відшкодування збитків.

Втім, в порушення зазначених вимог, позивач не довів ні наявності у діях (бездіяльності) відповідачів повного складу цивільного правопорушення, ані розміру збитків. Відповідно до розрахунку позивача та його пояснень, спірна сума є заробітною платою, сплаченою працівникам підприємства з урахуванням обов’язкових нарахувань.

За таких обставин, суди дійшли правильного висновку про відсутність підстав для задоволення заявлених вимог щодо стягнення збитків, враховуючи відсутність у сукупності елементів правопорушення, яке тягне за собою настання відповідної відповідальності.

Згідно вимог ст.ст. 111-5, 111-7 ГПК України касаційна інстанція перевіряє на підставі вже встановлених фактичних обставин справи лише застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права. При цьому касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що були встановлені у рішенні суду або відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Обґрунтування касаційної скарги зводяться до переоцінки встановлених апеляційним та місцевим судами обставин, що ст. 1117 ГПК України не віднесено до повноважень суду касаційної інстанції.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що висновки господарського суду апеляційної інстанції відповідають встановленим обставинам справи, доводи касаційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для зміни чи скасування постанови апеляційного суду не вбачається.

Керуючись ст.ст. 108, 1115, 1117, ст.ст.1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В :

Постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 26.05.2009 року у справі №16/202 залишити без змін, а касаційну скаргу –без задоволення.

Головуючий суддя                                                             Д.Кривда

Судді                                                                                 Г.Жаботина

А.Уліцький