Постанова № 71304336, 27.12.2017, Апеляційний суд Вінницької області

Провадження №22-ц/772/3288/2017

Категорія: 27

Головуючий у суді 1-ї інстанції ОСОБА_1

Доповідач :Голота Л. О.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Вінницької області у складі:

Головуючого: Голоти Л.О.,

суддів: Войтко Ю.Б., Рибчинського В.П.,

за участю секретаря судового засідання Топольська В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_2 до Уповноваженої особи ОСОБА_3 гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський», за участю третьої особи на стороні відповідача ОСОБА_3 гарантування вкладів фізичних осіб, про захист прав споживача банківських послуг, визнання незаконними повідомлень та зобов’язання вчинити дії, за апеляційною скаргою ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_2 на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 22.11.2017 року, постановлену суддею Король О.П. в приміщенні Вінницького міського суду Вінницької області, -

в с т а н о в и л а :

У листопаді 2017 року ОСОБА_2 звернулася у суд з позовом до Уповноваженої особи ОСОБА_3 гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський», за участю третьої особи на стороні відповідача ОСОБА_3 гарантування вкладів фізичних осіб, про захист прав споживача банківських послуг, визнання незаконними повідомлень та зобов’язання вчинити дії.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 22.11.2017 року відмовлено у відкритті провадження в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Уповноваженої особи ОСОБА_3 гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський», за участю третьої особи на стороні відповідача ОСОБА_3 гарантування вкладів фізичних осіб про захист прав споживача банківських послуг, визнання незаконними повідомлень та зобов’язання вчинити певні дії.

Не погоджуючись із ухвалою суду, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить ухвалу суду скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, перевіряючи законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає, що вона підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Постановляючи ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі, суд виходив з того, що ОСОБА_3 є державною спеціалізованою установою, яка виконує функції державного управління у сфері гарантування вкладів фізичних осіб, уповноважена особа ОСОБА_3 виконує від імені ОСОБА_3 делеговані останнім повноваження щодо ліквідації банку та гарантування вкладів фізичних осіб, тому спори, які виникають у цих правовідносинах, зокрема щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності уповноваженої особи ОСОБА_3 в межах здійснення тимчасової адміністрації та процедури ліквідації банку, є публічно-правовими та підлягають вирішенню за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Проте, зазначений висновок суду є помилковим та суперечить положення процесуального закону.

Відповідно до частин першої, третьої статті 15 ЦПК України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі - Закон) установлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження ОСОБА_3, порядок виплати відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між ОСОБА_3, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції ОСОБА_3 щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.

Відповідно до частини другої статті З Закону ОСОБА_3 є юридичною особою публічного права, має відокремлене майно, яке є об'єктом права державної власності і перебуває у його господарському віданні. ОСОБА_3 є суб'єктом управління майном, самостійно володіє, користується і розпоряджається належним майном, вчиняючи стосовно нього будь-які дії (у тому числі відчуження, передача в оренду, ліквідація), що не суперечать законодавству та меті діяльності ОСОБА_3.

Відповідно до статті 47 Закону уповноважена особа ОСОБА_3 (кілька уповноважених осіб ОСОБА_3) визначається виконавчою дирекцією ОСОБА_3. До неї застосовуються правила та вимоги, визначені статтею 35 цього Закону. Рішення уповноваженої особи ОСОБА_3 є обов'язковими для виконання працівниками банку, що ліквідується.

Уповноважена особа ОСОБА_3: 1) діє без довіреності від імені банку, що ліквідується; 2) звільняє працівників банку відповідно до законодавства України про працю; 3) виконує організаційно-розпорядчі функції для реалізації процедури ліквідації банку; 4) здійснює повноваження ОСОБА_3, визначені цим Законом та делеговані їй ОСОБА_3; 5) звітує про результати своєї роботи перед виконавчою дирекцією ОСОБА_3.

Разом з тим, згідно зі статтею 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму. Юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: 1) спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; 2) спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; 3) спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; 4) спори, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів; 5) спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України; 6) спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму; 7) спори фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації.

У даній справі видно, що позивачка звернулася за захистом порушених прав, що виникли із цивільних відносин, тому такий спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Згідно із частинами першою, другою статті 15 ЦПК України у порядку цивільного судочинства суди розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд справ за КАС України або Господарським процесуальним кодексом віднесено до компетенції адміністративних чи господарських судів.

Зазначений висновок відповідає правовим позиціям Верховного Суду України, викладеним в постанові від 09.11.2016 року у справі № 6-2309цс16, в постанові від 14.12.2016 року у справі № 6-2735цс16, в постанові від 15.05.2017 року у справі № 6-1489цс16 та позиції Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справи, викладені у справі № 6-4787цс17.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України підстави для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Ураховуючи наведене, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, ухвалу суду скасуванню, а справа направленню до суду першої інстанції для вирішення питання щодо відкриття провадження у справі.

Керуючись п. п. 8, 9 розділу ХІІІ Перехідних положень, ст. ст. 367, 374, 379, 382, 384, 389, 390 ЦПК України в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017 року, колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_2 – задовольнити.

Ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 22.11.2017 року про відмову у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до Уповноваженої особи ОСОБА_3 гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський», за участю третьої особи на стороні відповідача ОСОБА_3 гарантування вкладів фізичних осіб, про захист прав споживача банківських послуг, визнання незаконними повідомлень та зобов’язання вчинити дії, скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для вирішення питання щодо відкриття провадження у справі.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий Підпис Л. О. Голота

Судді: Підпис Ю. Б. Войтко

ОСОБА_5 Рибчинський

Згідно з оригіналом

Головуючий Л. О. Голота