Постанова № 7130423, 08.12.2009, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

"08" грудня 2009 р.                                                                       № 2а- 42839/09/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Зінченко А. В.,

при секретарі –Король Д.О.

за участю представників сторін:

позивача –Савві Л.Є.

представників Харківської митниці –Сукач Л.О., Науменка А.М.

представника УДК –Когай О.Л.

розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за адміністративним позовом Приватної фірми «Прогрес»до Харківської митниці та Головного управління Державного казначейства у Харківської області України в особі Управління державного казначейства у м. Харкові про скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

ПФ «ПРОГРЕС»звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, у якому просить суд, скасувати рішення Харківської митниці № 800000017/2009/001547/1 від 09.06.2009 року про визначення митної вартості товарів; визнати незаконними та скасувати рішення Харківської митниці про відмову у визначенні митної вартості від 17.09.2009 року; стягнути з Держбюджету України на користь Приватної фірми «Прогрес»надмірно сплачені платежі: мито у розмірі 13627,61 грн., ПДВ у розмірі 36794,54 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ПФ «Прогрес»на територію України було ввезено товар, а саме тканину, виготовлену з хімічних синтетичних волокон з доданням бавовни, з однієї сторони покритої поліуретаном. Вказаний товар було придбано за контрактом № 09ХS36 від 11.07.2008 року у виробника товару «HANGZYOU STARITALY SYNTETIC LEAZER CO.,LTD»(Китай), торгівельна марка «HANGZYOU STARITALY SYNTETIC LEAZER CO.,LTD».

          Харківській митниці були надані наступні документи: контракт № 09ХS36 від 11.07.2008 року із специфікацією та скоригованою специфікацією від 07.04.2009 р., інвойс № XY090407 від 07.04.2009 року скоригований інвойс № XY090407 від 07.04.2009 року, СМR № 1/67 від 04.06.2009 року, коносамент MSCUS 3902034 від 18.04.2009 року, ПП № 8000000001.9.100923.001 від 29.05.2009 року.

Митна вартість була визначена позивачем відповідно до ст. ст.266, 267 Митного кодексу України за ціною угоди. Відповідач не погодився із визначенням митної вартості за ціною угоди, склав Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів через митний кордон України та виніс Рішення № 800000017/2009/001547/1 від 09.06.2009 року про визначення митної вартості товарів згідно ч.1 п.6 ст.266 Митного кодексу України, тобто із застосуванням резервного методу визначення митної вартості.

Внаслідок збільшення митної вартості відповідачем, митні платежі збільшено з 57384,00 грн.(визначених за ціною контракту) до 107806,15 грн.(визначених на підставі рішення митниці)

Позивачем 09.06.2009 року до Харківській митниці був наданий гарантійний лист з проханням дозволити розмитнення під гарантію з повною оплатою обов’язкових платежів в поряду ст. 264 Митного кодексу України та наказу Держмитслужби України від 17.03.2008 року N 230 «Про затвердження Порядку випуску товарів у вільний обіг під гарантійні зобов'язання при ввезенні їх на митну територію України»зареєстрованого в Мін’юсті 27.03.2008 р. за № 259/14950

Відповідач надав дозвіл на розмитнення товару під гарантію за умови сплати до держбюджету всіх обов’язкових платежів (лист № 19\04-4552 від 10.06.2009 року)

В зв’язку з тим, що позивачу необхідно було терміново отримати можливість вільного розпорядження товаром, він був вимушений здійснити митне оформлення на вкрай незручних для нього умовах, внаслідок чого товар був оформлений 10.06.2009 року за ВМД № 800000001/9/111233 під гарантійні зобов’язання за митною вартістю визначеною відповідачем в Рішенні № 800000017/2009/001547/1 від 09.06.2009 року.

Позивач оплатив митні платежі виходячи з митної вартості, яка була визначена відповідачем, та в строки, які не перевищають строки передбачені ч.5 ст. 264 Митного кодексу, надав відповідачеві додаткові документи на підтвердження митної вартості визначеної ПФ «Прогрес»за ціною контракту.

Так позивачем додатково були надані: прайс-лист виробника; довідка розрахунку собівартості товару; інвойс форми відправника (виробника); експортну декларацію відправника; висновок спеціаліста товарознавця.

Однак відповідач 17.09.2009 року відмовив позивачу у зміні рішення про визначення митної вартості товарів.

Такі дії відповідача позивач вважає незаконними, оскільки при декларуванні вартості тканини, перелічені у ст. 267 МК України підстави неможливості застосування першого методу відсутні. Крім того контрактна вартість імпортованого товару відповідає ринковій вартості.

Вважаючи, що митна вартість була збільшена митним органом неправомірно, позивач зазначив, що неможливість чи можливість застосування першого методу визначення митної вартості товару регламентується ст. 267 Митного кодексу України. Зокрема перший метод застосовується, якщо немає обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання товарів, що оцінюються, за винятком тих, які вводяться або вимагаються законом, обмежують географічний регіон, в якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно), або неістотно впливають на ціну товару (у законодавстві України не існує будь-яких обмежень щодо імпорту вказаних у декларації товарів); продаж (відчуження) та ціна угоди не залежить від дотримання умов, вплив яких неможливо врахувати (митний орган на назвав будь-яких умов, які б унеможливлювали визначення вартості цих товарів); жодна частина прибутку від будь-якого наступного перепродажу, реалізації чи використання товарів покупцем не буде надходити прямо чи побічно на користь продавця (у контракті № 05/2008 від 01.08.2008 року не передбачено будь-яких додаткових відрахувань на користь продавця за контрактом, єдине, що позивач повинен сплатити - це ціну, визначену за згодою сторін у відповідній специфікації); учасники угоди не є взаємозалежними особами.

Отже, відповідач неправомірно відмовився від використання методу митної вартості товару №1 (за ціною угоди) та натомість використав резервний метод №6, а тому рішення № 800000017/2009/001547/1 від 09.06.2009 року про визначення митної вартості товарів та рішення Харківської митниці про відмову у визначенні митної вартості від 17.09.2009 року слід скасувати та повернути позивачу надмірно сплачені платежі: мито у розмірі 13627,61 грн., ПДВ у розмірі 36794,54 грн.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив позов задовольнити з підстав зазначених в позовній заяві..

           Представник Харківської митниці проти позову заперечував, надав письмові заперечення на позов, просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, при цьому вказавши, що Харківська митниця зобов’язана здійснювати контроль за повнотою нарахування митних платежів та правильністю визначення бази оподаткування на підставі Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платниками податків перед бюджетними та державними цільовими фондами»№2181 від 21.12.2000р. На підтвердження позиції вказав, що згідно з ч.1 ст.262 Митного кодексу України митна вартість товарів і метод її визначення заявляються (декларуються) митному органу декларантом під час переміщення товарів через митний кордон України шляхом подання декларації митної вартості. При цьому контроль правильності визначення митної вартості товарів проводиться митним органом, що здійснює митне оформлення. У відповідача виникли сумніви, щодо заявленої декларантом вартості товару. Також позивачем не були надані на вимогу відповідача додаткові документи, які перелічені в п.п.7-11 «Порядку декларування і товарів, що переміщуються через митний кордон України», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 року № 1766. У зв’язку з відсутністю додаткових документів та інформації про вартість зазначених товарів, а також тим, що в коносаменті зазначено інші умови поставки, ніж в специфікації, відповідач прийняв рішення про неприйняття методу визначення .

          Другий відповідач та його представник в судовому засіданні залишив вирішення спору на розсуд суду та надав номери рахунків на які було зараховане мито та податок на додану вартість, а також клопотання про розгляд справи без його участі.

          Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Відповідно до ст. 262 МК України, митна вартість товарів і метод її визначення заявляються (декларуються) митному органу декларантом під час переміщення товару через митний кордон України шляхом подання декларації митної вартості.

А у відповідності до ст. 266 МК України, визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, здійснюється за такими методами: 1) за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) за ціною договору щодо ідентичних товарів; 3) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; 4) на основі віднімання вартості; 5) на основі додавання вартості (обчислена вартість); 6) резервного.

Основним є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). У випадку, якщо основний метод при визначенні митної вартості товару не можна використати, застосовується послідовно кожний із зазначених методів.

Позивач визначив митну вартість у сумі, яка дорівнює вартості товарів, визначеній умовами скоригованої специфікації від 07.04.2009 р. до зовнішньоекономічного контракту № 09ХS36 від 11.07.2008 року, скоригованим інвойсом № XY090407 від 07.04.2009 р. до зовнішньоекономічного контракту № 09ХS36 від 11.07.2008 року, якими передбачено, що покупець сплачує постачальнику за товар 1,32 доларів США за 1 кг товару.

Відповідно до ст. 267 МК України, метод визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартості операції), використовується в разі, якщо:

1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що:

а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні;

б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно);

в) не впливають значною мірою на вартість товару;

2) стосовно продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, що унеможливлюють визначення вартості цих товарів;

3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не може бути зроблено відповідне коригування відповідно до положень частини другої цієї статті;

пов'язаними між собою особами, але ці відносини не вплинули на ціну товарів. За наявності достатніх підстав вважати, що зазначені відносини вплинули на ціну оцінюваних товарів, митний орган повинен повідомити про це декларантові та надати йому можливість для відповіді та доказу відсутності впливу взаємозв'язку продавця і покупця на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари. На вимогу декларанта таке повідомлення здійснюється у письмовій формі.

Згідно ч.2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність дій чи бездіяльність суб’єкту владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач обґрунтовує незастосування першого методу визначення митної вартості тим, що відсутні документи щодо підтвердження відсутності впливу взаємозалежності та можливе перерахування прибутку; ціна угоди залежить від дотримання умов, вплив яких неможливо врахувати; використані декларантом відомості не підтверджені документально.

Але в матеріалах справи містяться докази надання позивачем всіх необхідних документів, за допомогою яких можливо визначити митну вартість товару за першим методом, а саме спочатку позивачем були надані наступні документи: контракт № 09ХS36 від 11.07.2008 року із специфікацією та скоригованою специфікацією від 07.04.2008 р., інвойс № XY090407 від 07.04.2009 року скоригований інвойс № XY090407 від 07.04.2009, СМR № 1/67 від 04.06.2009 року, коносамент MSCUS 3902034 від 18.04.2009 року, ПП № 8000000001.9.100923.001 від 29.05.2009 року. Митний кодекс України

Відповідно до ч.ч. 3, 5 ст. 264 Митного кодексу України, у разі виникнення потреби в уточненні заявленої митної вартості товарів або в разі незгоди декларанта з митною вартістю, визначеною митним органом, декларант має право звернутися до митного органу з проханням випустити товари, що декларуються, у вільний обіг під гарантію уповноваженого банку або сплатити податки і збори (обов'язкові платежі) згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною митним органом.

Строк дії гарантійних зобов'язань, визначених цією статтею, не може перевищувати 90 календарних днів з моменту випуску товарів у вільний обіг.

Після того, як позивачем, за погодженням з першим відповідачем, було здійснено розмитнення товару під гарантію у відповідності до ст. 264 Митного кодексу України, позивачем 10.09.2009 року додатково надані відповідачу наступні документи: прайс-лист виробника відповідно до якого вартість товару становить 0,78-0,79 доларів США за 1 м2 в залежності від артикулу тканини; довідка розрахунку собівартості товару, відповідно до якої витрати на виробництво 1 м2 продукту становлять 0,54 долара США; інвойс форми відправника (виробника); висновок спеціаліста товарознавця від 24.06.2009 року, відповідно до якого вартість тканини для митного оформлення становить 0,79 доларів США за 1 м.2.

Відповідно до п. 5.1. контракту № 09ХS36 від 11.07.2008 року, продавець поставляє товар на умовах визначених в специфікації, яка є невід’ємною частиною контракту.

          В специфікації зазначено, що умови поставки є SPT Одеса (сторонами підписана скоригована специфікація, відповідно до якої вартість товару збільшено з 0,93 до 1,32 долара США, відправником видано скоригований інвойс). В коносаменті дійсно зазначені інші умови поставки –ФОБ, але позивачем надано до суду лінійний коносамент, в якому відправником виправлені умови поставки на SPT Одеса та лист продавця товару «HANGZYOU STARITALY SYNTETIC LEAZER CO.,LTD»(Китай), який підтверджує, що після завантаження товару на борт судна ним виконанні контрактні обов’язки по оплаті фрахту у повному обсязі. Сплату фрахту до Одеси підтверджено і листом СПДФЛ Шубіна, який виконував за договором з позивачем експедицію вантажу із м. Одеси в м. Харків.

Крім того, в наданому до матеріалів справи висновку спеціаліста-товарознавця ДП фірми «Універсал-експерт»за № 16 від 14.04.2009 року, який підтверджує митну вартість товару для митного оформлення, містіться роздрукована інформація із діючого сайту виробника товару в Китаї «HANGZYOU STARITALY SYNTETIC LEAZER CO.,LTD»в якому наведені ціни на товар на умовах поставки в м. Одеса, у тому числі наведена і ціна на таку ж саму тканину, яка була завезена позивачем - 1,29-1,31 доларів США за 1 кг.(28 аркуш висновку) ;

Відповідно до п.1.20.1. ст. 1.20 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», справедлива ринкова ціна - це ціна, за якою товари (роботи, послуги), передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари, а покупець бажає їх отримати за відсутності будь-якого примусу, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари, а також ціни, які склалися на ринку таких товарів. Звичайною ціною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору.

Згідно зі ст. 3 Закону України «Про ціни та ціноутворення», політика ціноутворення полягає в орієнтації цін внутрішнього ринку на рівень світового ринку. У народному господарстві застосовуються вільні ціни та тарифи на всі види продукції, товарів і послуг, за винятком тих, по яких здійснюється державне регулювання. Відповідно до п.1 Указу Президента України «Про заходи щодо вдосконалення кон’юнктурно-цінової політики у сфері зовнішньоекономічної діяльності»- контрактні ціни у сфері зовнішньоекономічної діяльності визначаються суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності України на договірних засадах з урахуванням попиту та пропозицій, а також інших факторів, які діють на відповідних ринках на час укладення зовнішньоекономічних угод (контрактів).

Слід зазначити, що якщо, у митниці були б підстави для прийняття рішення –митної оцінки товару, то рішення відповідача - митна оцінка товару була прийнята не у спосіб, передбачений законодавством з огляду на наступне.

По-перше відповідачем не надано доказів неможливості застосування інших методів визначення митної вартості, як того вимагає ст. ч.2 ст. 266 МК України.

          У відповідності до ст. 273 Митного Кодексу України, резервний метод оцінки товарів, що імпортуються, застосовується у випадках, коли митна вартість не може бути визначена за допомогою інших методів митної оцінки товарів. Визначення митної вартості із застосуванням резервного методу полягає у гнучкому застосуванні інших методів визначення митної вартості товарів, передбачених Митним кодексом України.

При застосуванні резервного методу, незважаючи на певну гнучкість, обов'язковою вимогою до всіх базових цінових даних, які беруться за основу для розрахунків, є їх прив'язка до конкретного товару. Така умова встановлена статтею 273 Митного кодексу України і передбачає, що для визначення митної вартості товарів не може використовуватися довільно встановлена чи достовірно не підтверджена ціна товарів.

Ця норма не допускає використання як основи для розрахунку митної вартості товару, будь-яких орієнтовних, індикативних, середньо-контрактних та інших цін на товари, що є розрахунковими середніми даними на узагальнені групи товарів.

Тобто ціна, що використовується як основа для обчислення митної вартості товарів має базуватись на реальній, обґрунтованій ціновій інформації на конкретний товар, опис якого містить дані (комерційна назва товару, опис, відомості про виробника, матеріал, технічні характеристики, тощо), що дозволяють його однозначно ідентифікувати.

У відповідності до п.7 ч.3 ст. 273 Митного Кодексу України митна вартість імпортних товарів не визначається згідно з положеннями цієї статті зокрема на підставі довільної чи фіктивної вартості або системи, яка передбачає прийняття для митних цілей вищої з двох альтернативних вартостей.

Для визначення митної вартості тканини не були враховані різниця в умовах поставки, розмірах партії товару, характеристиках товару, не враховано, що позивач має довгострокові відносини з виробником (контракт укладено в липні 2008 року на 1000000 доларів США), що безумовно є фактором, який впливає на ціну товару.

Таким чином суд встановив, що зазначені відповідачем підстави неможливості застосування першого методу необґрунтовані, а тому рішення Харківської митниці № 800000017/2009/001547/1 від 09.06.2009 року про визначення митної вартості товарів та рішення Харківської митниці про відмову у визначенні митної вартості від 17.09.2009 року до вантажної митної декларації № 800000001/9/108421 від 30.01.2009 року є незаконними і підлягають скасуванню.

Враховуючи, що позивачем надані чисельні докази, які підтверджують реальну ціну товару за контрактом. По даним видам товарів державне регулювання цін не здійснюється, тобто відсутні будь які обставини, які унеможливлюють визначення митної вартості товару за першим методом.

Внаслідок збільшення відповідачем митної вартості товару у Рішенні № 800000017/2009/001547/1 від 09.06.2009 року. , митну вартість збільшено з 193864,81 грн.(митна вартість за ціною контракту) до 364209,95 грн., тобто значно збільшено базу для визначення податку на додану вартість та мита

Так позивачем фактично сплачено 29136,8 грн. мита та 78669,35 грн. ПДВ, що підтверджується довідкою відповідача та відміткою «сплачено»на декларації, а у разі визначення митної вартості за ціною контракту, позивач повинен був сплатити лише 15509,19 грн. мита та 41874,81 грн., тобто розмір надмірно сплаченого мита становить 13627,61 та ПДВ 36794,54 грн.

При зазначених обставинах, суд вважає вимоги позивача правомірними та такими, що ґрунтуються на положеннях діючого законодавства, належним чином обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі, а заперечення відповідача суд відхиляє як безпідставні і такі, що суперечать діючому законодавству та фактичним обставинам справи.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 7, 17, 71, 158, 160-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

          Адміністративний позов Приватної фірми «Прогрес»до Харківської митниці та Головного управління Державного казначейства у Харківської області України в особі Управління державного казначейства у м. Харкові про скасування рішення –задовольнити в повному обсязі.

Скасувати Рішення Харківської митниці № 800000017/2009/001547/1 від 09.06.2009 року про визначення митної вартості товарів.

Визнати незаконним та скасувати Рішення Харківської митниці про відмову у визначенні митної вартості від 17.09.2009 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватної фірми «Прогрес»(61002, м. Харків, вул. Студентська, буд. 20, код ЄДРПОУ 24137347) надмірно сплачений податок на додану вартість у розмірі 36794,54 грн. та надмірно сплачене мито у розмірі 13627,61 грн.

Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду в десятиденний строк з дня її проголошення та поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова у повному обсязі виготовлена 14 грудня 2009р.

Суддя                                                                       А.В. Зінченко