Постанова № 7130411, 08.12.2009, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

"08" грудня 2009 р.                                                                       № 2а- 30324/08/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі

Головуючого судді Спірідонова М.О.

за участю секретаря судового засідання Букар Х.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Кириківський цукровий завод"

до Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Харкова, третьої особи - Заступника начальника управління - начальника відділу проведення податкового аудиту платників податків ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Харкова Боголюбової Наталії Леонідівни, Державного податкового інспектора відділу організації податкового аудиту, відбору платника податків та аналізу їх діяльності управління податкового контролю юридичних осіб ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Харкова Берко Наталії Юріївни

пропро скасування рішення ,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ТОВ «Кириківський цукровий завод»звернулося до суду з позовом до ДПІ у Орджонікідзевському районі м.Харкова третьої особи заступника начальника управління - начальника відділу проведення податкового аудиту платників податків ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Харкова Боголюбової Наталії Леонідівни, Державного податкового інспектора відділу організації податкового аудиту, відбору платника податків та аналізу їх діяльності управління податкового контролю юридичних осіб ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Харкова Берко Наталії Юріївнив якому просив скасувати податкове повідомлення - рішення від 29.10.2008р. №0001142330/0, видане ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Харкова; визнати незаконними дії заступника начальника управління –начальника відділу проведення податкового аудиту платників податків ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Харкова Боголюбової Н.Л. та державного податкового інспектора відділу організації податкового аудиту, відбору платників податків та аналізу їх діяльності управління податкового контролю юридичних осіб ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Харкова Берко Н.Ю. в частині встановлення та зазначення в акті перевірки від 07.10.2008 року №1591/23-33674232 порушення ТОВ «Кириківський цукровий завод»п.п.7.4.1., п.п.7.4.4., п.п.7.4.5. п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»в редакції від 03.04.1997р. із змінами та доповненнями, внаслідок чого зменшено від’ємне значення по податку на додану вартість у сумі 824 508 грн. та стягнути судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що в ході виїзної планової перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ТОВ «Кириківський цукровий завод»за період з 01.04.2007 року по 31.03.2008 року, яка проводилася працівниками ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Харкова, відповідач дійшов до помилкового висновку щодо порушення позивачем п.1.23., п.п.4.1.1., п.п.4.1.6., п.4.1. ст.4; п.п.5.3.2. п.5.3., п.п.5.3.9. ст.5; п.п.11.2.1. п.11.2. ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№283/97-ВР від 22.05.97р. зі змінами та доповненнями та п.п.7.4.1., п.п.7.4.4., п.п.7.4.5. п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»в редакції від 03.04.1997 року №168/97-ВР із змінами та доповненнями, про що було зазначено в Акті планової перевірки від 07.10.2008 року №1591/23-33674232. За результатами перевірки позивачу було визначено з порушенням суму податкового зобов’язання зі штрафними санкціями за платежем –податок на прибуток, код 11021000, у сумі 406 209,20 грн. та видано відповідне податкове повідомлення - рішення від 29.10.2008 року №0001142330/0. Позивач зазначає, що при здійсненні господарської діяльності ним не було порушено норми чинного законодавства, а виявлені порушення не відображають фактичний стан речей на підприємстві. Зокрема, ТОВ «Кириківський цукровий завод»придбало у ТОВ «Кириківське»600 тон насіння соняшнику на загальну суму 1590 000 грн. саме 20.09.2007 року, а не 27.09.2007 року, як того зазначає відповідач в своєму акті від 07.10.2008 року, та іншого насіння від ТОВ «Кириківське»не отримував в тому числі безкоштовно. У день придбання насіння соняшнику від ТОВ «Кириківське»вказане насіння було продано ЗАТ компанія «Райз». Проведені господарські операції та їх відображення в бухгалтерському обліку здійснювалося у відповідності до чинного законодавства. До складу валових витрат ТОВ «Кириківський цукровий завод»не було віднесено витрати за договорами укладеними з ТОВ «Профстиль», ТОВ «Сахенерготехналадка», ПП «Будівельник-2005»та ТОВ «Енергоремонт-2000». Вказані витрати було правомірно віднесено до складу витрат, які підлягають амортизації відповідно до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Тому відповідачем не правомірно було встановлено порушення п.п.5.2.1. п.5.2., п.п.5.3.2. п.п.5.3.9. п.5.3. ст.5, п.11.2. ст11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Податкові, отримані від ПП «Вакра», самостійно виключені зі складу податкового кредиту в декларації з ПДВ за серпень 2008 року, тобто підприємством було самостійно зменшено від’ємне значення по податку на додану вартість у сумі 125 023 грн. Встановлення відповідачем в акті перевірки від 07.10.2008 року вказаних порушень призвело також до необґрунтованого встановлення порушення ТОВ «Кириківський цукровий завод»пп.7.4.1., 7.4.5. п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»щодо правомірності віднесення до податкового кредиту витрат здійснених за вказаними договорами. Крім того, відповідачем не вірно було здійснено розрахунок податкового зобов’язання та у порушення п.17.1.3. Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»було здійснено нарахування суми штрафних санкцій у значно більшому розмірі ніж встановлено Законом.

В судовому засіданні представники позивача підтримали доводи і вимоги заявленого позову в повному обсязі та просили суд ухвалити рішення про задоволення позову.

Представник відповідача в судове засідання з’явився та з позовними вимогами не погодився у повному обсязі. Свою позицію виклав в письмових запереченнях на адміністративний позов, в яких вказується на те, що при проведенні перевірки ТОВ «Кириківський цукровий завод»чітко керувався нормами чинного законодавства та виявлені порушення знайшли своє відображення в акті перевірки №1591/23-33674232 від 07.10.2008 року. За результатами перевірки відповідачем було правомірно прийнято податкове повідомлення-рішення за №0001142330/0 від 29.10.2008 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов’язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) у розмірі 406 209,20 грн. Вказані порушення полягали в тому, що позивачем не включено до складу валового доходу за 3 квартали 2007 року доход у розмірі 1325 000,00 грн. від реалізації ЗАТ компанія «Райз»насіння соняшнику в кількості 600 тон чим порушено п.1.23., п.п.4.1.1., п.п.4.1.6., п.4.1. ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№283/97-ВР від 22.05.1997 року. В порушення п.п. 5.2.1. п.5.2., п.п.5.3.9. п.5.3. ст.5., п.11.2. ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»позивачем до складу валових витрат неправомірно віднесені витрати пов’язані з веденням господарської діяльності за договорами з ТОВ «Сахенерготехналадка», ТОВ «Профстиль», ПП «Будівельник-2005», ПП «Вакра», ТОВ «Енергоремонт-2000»внаслідок чого підприємством завищено сума валових витрат за 2007 рік на загальну суму 600 000,00 грн. Крім зазначеного, ТОВ «Кириківський цукровий завод»було порушено пп.7.4.1., 7.4.5. п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Третя особа на стороні відповідача без самостійних вимог Берко Н.Ю. в судове засідання не з’явилася, але була повідомлена про дату, час та місце розгляду справи належним чином, причини неявки суду не повідомила.

Третя особа на стороні відповідача без самостійних вимог Боголюбова Н.Л. в судове засідання не з’явилася, але була повідомлена про дату, час та місце розгляду справи належним чином, причини неявки суду не повідомила.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню виходячи з наступних підстав.

Як встановлено судом, працівниками ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Харкова було здійснено перевірку дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ТОВ «Кириківський цукровий завод»за період з 01.04.2007 року по 31.03.2008 року, за наслідками якої було складено акт перевірки від 07.10.2008 року №1591/23-33674232 яким було встановлено порушення позивачем п.1.23., п.п.4.1.1., п.п.4.1.6., п.4.1. ст.4; п.п.5.3.2. п.5.3., п.п.5.3.9. ст.5; п.п.11.2.1. п.11.2. ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№283/97-ВР від 22.05.1997 року зі змінами та доповненнями та п.п. 7.4.1., п.п. 7.4.4., п.п. 7.4.5. п. 7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»в редакції від 03.04.1997 року №168/97-ВР із змінами та доповненнями, про що було зазначено в акті планової перевірки від 07.10.2008 року №1591/23-33674232.

З посиланням на акт перевірки від 07.10.2008 року №1591/23-33674232 відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 29.10.2008 року №0001142330/0, яким позивачу було визначено суму податкового зобов’язання зі штрафними санкціями за платежем –податок на прибуток у сумі 406 209,20 грн.

Суд зазначає, що підставою для прийняття відповідачем спірного рішення слугували наступні обставини господарської діяльності позивача.

Перевіркою правильності визначення валового доходу встановлено, що в порушення п.п.4.1.1. п.4.1., п.п.4.1.6. ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 22.05.1997 року позивачем у 3 кварталі 2007 року не включено до складу валового доходу кошти у сумі 1325000,00 грн. від реалізації ЗАТ компанія «Райз»насіння соняшнику в кількості 600 тон.

Як було встановлено в судовому засіданні та підтверджується матеріалами справи ТОВ «Кириківський цукровий завод»придбало 20.09.2007 року у ТОВ «Кириківське»600 тон насіння соняшнику на загальну суму 1590000,00 гривень (в тому числі ПДВ 265 000,00грн.). вказане підтверджується актом приймання-передачі від 20.09.2007 року, рахунком №13 від 20.09.2007 року, накладною №13 від 20.09.2007 року та податковою накладною №13 від 20.09.2007 року.

Вказані вище висновки підтверджуються також даними отриманими за запитом суду листа від 07.12.2009 року ТОВ «Кириківське»повідомляє, що згідно даних бухгалтерського обліку станом на 20.09.2007 року на зберіганні у ВАТ «Кириківське ХПП»знаходилося 654 990 кг. насіння соняшнику. 20.09.2007 року ТОВ «Кириківське»продало ТОВ «Кириківський цукровий завод»600 тон насіння соняшнику на загальну суму 1590000 грн. Вказана передача зерна здійснювалася, шляхом повідомлення ВАТ «Кириківське ХПП»та відповідного зарахування на рахунок ТОВ «Кириківський цукровий завод». Операція з продажу 600 тон зерна соняшнику ТОВ «Кириківський цукровий завод»супроводжувалася наступними документами: рахунок №13 від 20.09.2007 року; накладна №13 від 20.09.2007 року; податкова накладна №13 від 20.09.2007 року, трьох сторонній акт приймання-передачі соняшнику в кількості 600 тон від 20.09.2007 року.

Відповідно до листа ВАТ «Кириківське хлібоприймальне підприємство», адресованого до Охтирської МДПІ Сумської області, вбачається, що станом на 20.09.2007 року знаходилося на зберіганні насіння соняшнику ТОВ «Кириківське»в кількості 654 990 кг. ТОВ «Кириківське»переписало по довіреності ЯОВ №874658 від 20.09.2007 року і листом від 20.09.2007 року на ТОВ «Кириківський цукровий завод»в кількості 600 тон соняшнику. ТОВ «Кириківський цукровий завод»переписав по довіреності ЯОВ №874714 від 20.09.2007 року і листом від 20.09.2007 року на ЗАТ компанія «Райз»в кількості 600 тон соняшнику.

Що стосується посилання відповідача на данні отримані з Писарівського відділення Охтирської МДПІ , а саме, що податкова накладна № 13 була виписана саме 27.09.2007 року то суд не бере до уваги зазначені докази оскільки у відповідності до вимог ст..86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному повному та об’єктивному досліджені.

Відповідно до п.п.4.1.1., п.п.4.1.6. п.4.1. ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валовий доход включає зокрема загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів, деривативів, іпотечних сертифікатів участі, іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, сертифікатів фондів операцій з нерухомістю (за винятком операцій з їх первинного випуску (розміщення), операцій з їх кінцевого погашення (ліквідації) та операцій з консолідованим іпотечним боргом відповідно до закону); доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно: сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді, крім їх надання неприбутковим організаціям згідно з пунктом 7.11. статті 7 цього Закону та у межах таких операцій між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи, крім випадків, визначених у частині четвертій статті 3 Закону України "Про списання вартості несплачених обсягів природного газу".

Проведеною у справі судово-економічною експертизою №3198 від 04.06.2009 року, проведеною за клопотанням позивача Харківським науково-дослідним інститутом судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса, наданими на дослідження документами безоплатне отримання ТОВ «Кириківський цукровий завод»реалізованого ЗАТ компанія «Райз»соняшнику в кількості 600 тон не підтверджується. Крім того, експертом було відмічено, що всі первинні бухгалтерські документи з придбання та реалізації ТОВ «Кириківський цукровий завод»в вересні 2007 року соняшника в кількості 600 тон за своїм оформленням відповідають вимогам ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року та «Положенню про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку»затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року за №88, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за №168/704.

Наданими на дослідження документами не підтверджується також наступне: заниження ТОВ «Кириківський цукровий завод»валових доходів у 3 кварталі 2007 року на суму 1325000,00 грн. внаслідок недотримання вимог п.1.23., п.п.4.1.1., п.п.4.1.6., п.4.1. ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№283/97-ВР від 22.05.1997 року; завищення ТОВ «Кириківський цукровий завод»валових доходів у 3 кварталі 2007 року на суму 1325000,00 грн. внаслідок недотримання вимог п.п.5.2.1. п.5.2., п.п.5.3.9. п.5.3. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№283/97-ВР від 22.05.1997 року; заниження ТОВ «Кириківський цукровий завод»податкових зобов’язань з ПДВ за вересень 2007 року на суму 265000,00 грн. внаслідок недотримання вимог п.4.1 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість»№168/97-ВР від 03.04.1997 року; завищення податкового кредиту за вересень 2007 року на суму 265000,00 грн. внаслідок недотримання ТОВ «Кириківський цукровий завод»вимог п.п.7.4.1., п.п.7.4.4. п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 03.04.1997 року. Підстав для недовіри висновкам експерта, який попереджений про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок, у суду не має.

Таким чином, оцінивши зібрані по справі докази щодо проведення господарської операції з реалізації насіння соняшнику суд вважає, що висновки ДПІ щодо порушення позивачем п.1.32, п.п.4.1.1., п.п.4.1.6. п.4.1. ст.4, п.п.5.2.1. п.5.2., п.п.5.3.9. п.5.3. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 22.05.1997 року та, відповідно, п.4.1. ст.4, п.п.7.4.1., п.п.7.4.4. п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року з вказаної господарської операції, не знайшли свого підтвердження.

Здійсненою перевіркою правильності визначення валових витрат відповідачем було начебто встановлено завищення суми валових витрат у розмірі 2797540 грн., у тому числі за півріччя 2007 року –завищення витрат у сумі 620172 грн.; за 3 квартали 2007 року –завищення витрат у сумі 2649982 грн.; за 2007 рік –завищення валових витрат у сумі 2771389 грн.; за І квартал 2008 року –завищення валових витрат у сумі 26151 грн.

Згідно акту перевірки від 07.10.2008 року №1591/23-33674232 вказані порушення зумовлені тим, що позивач неправомірно відніс до валових витрат підприємства витрати за договорами: з ТОВ «Профстиль»№63 від 12.06.2007 року на виготовлення та монтаж метало - пластикової конструкції загальною площею 64,147 кв.м. (акт виконаних робіт від 27.06.2007 року на суму 20 172,43 грн., ПДВ 4 034,49 грн.), договір №88 від 27.08.2007 року на виготовлення та монтаж метало - пластикової конструкції (акт виконаних робіт від 28.09.2007 року на суму 15 214,96 грн., ПДВ 3 042,99грн.), договір №103 від 09.10.2007 року на виготовлення та монтаж дверного блоку із алюмінію (акт виконаних робіт від 30.11.2007 року на суму 4 488,80 грн., ПДВ 897,76 грн.); з ТОВ «Сахенерготехналадка»№48 від 04.06.2007 року по ремонту турбіни (акт виконаних робіт від 20.08.2007 року на суму 14 236,25 грн., ПДВ 2847,25 грн.), №49 від 04.06.2007 року на наладку тиристорних електроприводів свікломийки, свіклорізок, дифузії (акт виконаних робіт від 20.08.2007 року на суму 23 168,44 грн., ПДВ 4633,69 грн.), №50 від 04.06.2007 року по налагоджуванню генераторів і допоміжного електрообладнання ТЕС (акт виконаних робіт від 20.08.2007 року на суму 27 078,64 грн., ПДВ 5415,73 грн.); з ПП «Вакра»витрати на придбання дизпалива у кількості 206640 літрів на суму 625112,48 грн., ПДВ 125022,82 грн.; з ПП «Будівельник-2005»№17 від 05.12.2006 року з улаштування фундаменту та каркасу будівлі (акт виконаних робіт від березня 2007 року на суму 600 000 грн., ПДВ 120000 грн.); з ТОВ «Енергоремонт-2000»№7040 від 25.09.2007 року з технічного діагностування, ремонту, монтажу, наладки контрольно-вимірювальних приладів та апаратури та пусконалагоджувальні роботи (акт виконаних робіт за грудень 2007 року на суму 116 918 грн., ПДВ 23383,60 грн.).

Відповідно до п.5.1., п.п.5.2.1. п.5.2. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 22.05.1997 року валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. До складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Згідно з п.п.5.3.2. п.5.3. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 22.05.1997 року не включаються до складу валових витрат витрати на придбання, будівництво, реконструкцію, модернізацію, ремонт та інші поліпшення основних фондів та витрати, пов'язані з видобутком корисних копалин, а також з придбанням нематеріальних активів, які підлягають амортизації, згідно із статтями 8 і 9 та підпунктом 7.9.4 цього Закону.

Наведений у вказаній нормі Закону обов’язок підприємства не відносити до складу валових витрат витрати здійснені відповідно до вказаних підстав прямо кореспондує приписам ст.8 цього ж Закону, яка встановлює, що під терміном "амортизація" основних фондів і нематеріальних активів слід розуміти поступове віднесення витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення, на зменшення скоригованого прибутку платника податку у межах норм амортизаційних відрахувань, установлених цією статтею. Амортизації підлягають витрати на: придбання основних фондів та нематеріальних активів для власного виробничого використання, включаючи витрати на придбання племінної худоби та придбання, закладення і вирощування багаторічних насаджень до початку плодоношення; самостійне виготовлення основних фондів для власних виробничих потреб, включаючи витрати на виплату заробітної плати працівникам, які були зайняті на виготовленні таких основних фондів; проведення всіх видів ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних фондів.

В ході судового слідства було встановлено, що ТОВ «Кириківський цукровий завод»витрати здійснені за договорами з ТОВ «Профстиль», ТОВ «Сахенерготехналадка», ПП «Будівельник-2005»та ТОВ «Енергоремонт-2000»не відносило до складу валових витрат підприємства, а віднесло вказані витрати до витрат, що підлягають амортизації. Правомірність віднесення витрат за договорами з вказаними контрагентами до витрат, що підлягають амортизації підтверджується також і висновком судово-економічної експертизи №3198 від 04.06.2009 року. При цьому, відповідач, з посиланням на лист №148 від 23.09.2008 року управління Держкомзему у м. Охтирка Сумської області, безпідставно дійшов висновку про невиконання ПП «Будівельник-2005»робіт по договору №17 від 05.12.2006 року в смт. Кириківка Великописарівського району Сумської області щодо улаштування фундаменту та каркасу будівлі, оскільки вказане управління не може належним чином засвідчити факт наявності або відсутності земельної ділянки у позивача в іншій адміністративно-територіальній одиниці. Факт виконання вказаних робіт підтверджується зокрема актом №1 прийняття виконаних підрядних робіт за березень 2007 року на суму 720000 грн.

У свою чергу, висновки акту ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Харкова 07.10.2008 року №1591/23-33674232 в частині завищення податкового кредиту по договорах укладених позивачем з ТОВ «Профстиль»на суму 7975 грн., з ТОВ «Сахенерготехналадка»на загальну суму 18126,83 грн., з ПП «Будівельник-2005»на загальну суму 120000 грн. та ТОВ «Енергоремонт-2000»на загальну суму 23383,60 грн., внаслідок недотримання ТОВ «Кириківський цукровий завод»вимог пп.7.4.1., п.п.7.4.4., п.п.7.4.5. п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року спростовуються матеріалами справи та не відповідають чинному законодавству.

Відповідно до п.7.4.1. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.п.7.4.4. Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Згідно з п.п.7.4.5. Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Пунктом п.7.5. Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається:

7.5.1. дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Таким чином, чинне законодавство України пов’язує право платника податку на податковий кредит лише з використанням придбаних або виготовлених товарів та послуг в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку та не ставить податковий кредит платника податку в залежність від валових витрат.

Під час дослідження судовим експертом податкових накладних було встановлено, що вони відповідають вимогам Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року, порушень щодо оформлення податкових накладних при проведені перевірки відповідачем не встановлено, факти стосовно того, що роботи виконані ТОВ «Профстиль», ТОВ «Сахенерготехналадка», ПП «Будівельник-2005»та ТОВ «Енергоремонт-2000»не пов’язані з господарською діяльністю позивача, при проведені перевірки відповідачем не встановлено.

Отже, висновки ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Харкова щодо неправомірного віднесення позивачем до складу валових витрат підприємства та завищення суми валових витрат не відповідають фактичним обставинам господарської діяльності позивача, тому встановлені на їх підставі відповідні порушення - безпідставні.

Відносно господарських операцій з ПП «Вакра»та їх відображення в обліку позивача суд вважає за необхідне відмітити, що відповідно до п.5.1. Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 року, податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені. Форма уточнюючих розрахунків визначається у порядку, встановленому для податкових декларацій. Згідно п.п.16.1.3. цього Закону, у разі коли платник податків до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання та погашає його, пеня не нараховується.

В судовому засіданні було встановлено, що ТОВ «Кириківський цукровий завод»при поданні в серпні 2008 року декларації з ПДВ самостійно виключило зі складу податкового кредиту податкові отримані від ПП «Вакра», тобто підприємством самостійно було зменшено від’ємне значення по податку на додану вартість у сумі 125 023 грн.

Відповідно до п.п.17.1.3. п.17.1. ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 року передбачено, що у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули

Таким чином, виявлене відповідачем заниження ТОВ «Кириківський цукровий завод»суми податкового зобов’язання з податку на прибуток за 2007 рік у сумі 4463 грн. та здійснене на його підставі нарахування суми податкового зобов’язання зі штрафними санкціями за платежем –податок на прибуток у сумі 406 209,20 грн. не відповідають приписам п.п.17.1.3. Закону України «Про порядок погашення зобов’язань перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 року.

Згідно абзацу першого п.11.1. ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»28.12.1994 року, для цілей цього закону використовуються такі податкові періоди: календарні квартал, півріччя, три квартали, рік. В абзаці другому п.16.4. ст.16 цього ж Закону передбачено, що платники податку у строки, визначені законом, подають до податкового органу податкову декларацію про прибуток за звітний період, розраховану наростаючим підсумком з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових періодів у разі його наявності відповідно до пункту 6.1 статті 6 цього Закону. При цьому за звітні квартал, півріччя та три квартали платники податку подають спрощену декларацію, а за результатами звітного року - повну.

Як було встановлено, ТОВ «Кириківський цукровий завод»задекларовані збитки у розмірі 4078539 грн. (задекларований об’єкт оподаткування з податку на прибуток має відповідне значення). Аналіз господарської діяльності позивача, який було здійснено в ході судового розгляду, та її відображення в бухгалтерському і податковому обліку, свідчить проте, що об’єкт оподаткування з податку на прибуток повинен бути збільшений на 625112 грн., що не є наслідком виникнення саме податку на прибуток –об’єкт оподаткування з податку на прибуток залишається від’ємним. Вказане підтверджується також і висновком судово-економічної експертизи №3198 від 04.06.2009 року.

Отже, сума заниженого податкового зобов’язання з податку на прибуток за 2007 рік (податковий період) складає 0 грн. з урахуванням того, що сума податкового зобов’язання за рік визначається наростаючим підсумком і в ній враховуються відповідні суми попередніх періодів.

Оскільки відповідно до п.п.17.1.3. п.17.1. ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року передбачено єдину підставу для нарахування сум штрафних санкцій, а саме: нарахування суми податкового зобов’язання (основного платежу) податковим органом, тому за відсутності нарахування суми податкового зобов’язання, нарахування суми фінансових санкцій неможливо.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В супереч наведеним вимогам, відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності прийнятого ним податкового повідомлення - рішення.

Стосовно вимоги позивача визнати незаконними дії заступника начальника управління –начальника відділу проведення податкового аудиту платників податків ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Харкова Боголюбової Н.Л. та державного податкового інспектора відділу організації податкового уадиту, відбору платників податків та аналізу їх діяльності управління податкового контролю юридичних осіб ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Харкова Берко Н.Ю. в частині встановлення та зазначення в акті перевірки від 07.10.2008 року №1591/23-33674232 порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «Кириківський цукровий завод»п.п. 7.4.1., п.п. 7.4.4., п.п.7.4.5. п. 7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»в редакції від 03.04.1997 року №168/97-ВР із змінами та доповненнями, внаслідок чого зменшено від’ємне значення по податку на додану вартість у сумі 824508 грн., суд зазначає, що в цій частині позов не підлягає задоволенню, оскільки ці дії були вчинені в межах компетенції органів державної податкової служби України, для ТОВ «Кириківський цукровий завод»ніяких обов’язків не створили, на його права жодним чином не вплинули. Отже, в цій частині вимог в позові також належить відмовити з мотивів правомірності дій працівників ДПС України та відсутності у позивача порушеного права.

Згідно ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачається, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати стягненню з Державного бюджету України.

Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Згідно Прикінцевих та перехідних положень КАС України до набрання чинності законом, який регулює порядок сплати і розмір судового збору, розмір цього збору за подання позовів немайнового характеру визначається відповідно до пп. "б" п. 1 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", тобто - 3,40 грн.

Судові витрати, згідно ст. 87 КАС України, складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, в тому числі, належать витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз.

У зв'язку з тим, що судом позов задовольняється частково, судові витрати позивача зі сплати судового збору та витрат пов’язаних із розглядом справи підлягають відшкодуванню йому з Державного бюджету України в половинному розмірі, який складає 1722,50 грн.

Керуючись ст.ст. 4, 7, 86, ч.1 ст.158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України Харківський окружний адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Кириківський цукровий завод" до Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Харкова, третьої особи - Заступника начальника управління - начальника відділу проведення податкового аудиту платників податків ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Харкова Боголюбової Наталії Леонідівни, Державного податкового інспектора відділу організації податкового аудиту, відбору платника податків та аналізу їх діяльності управління податкового контролю юридичних осіб ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Харкова Берко Наталії Юріївни про скасування рішення –задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Харкова від 29.11.2008 року № 0001142330/0.

В іншій частині у задоволенні позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповіальністю "Кириківський цукровий завод", код. 33674232 суму сплачених судових витрат з урахуванням часткового задоволення позову в розмірі 1 (одна) грн. 70 коп. та судові витрати, пов"язані з проведенням судово-економічної експертизи у сумі 1722,50 грн. (одна тисяча сімсот двадцять дві гривні п"ятдесят копійок). .

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу –з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або у строк встановлений ч.5 ст.186 КАС України.

          Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку

Повний текст постанови виготовлено 11.12.2009 року.

Суддя                                                                                           Спірідонов М.О.