Постанова № 7129232, 30.11.2009, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

30.11.09Справа №2а-10292/09/8/0170 (12:13)

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кушнової А.О. , при секретарі Маляр К.В., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Сортнасіннєовоч"

до Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим

про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій

за участю представників:

від позивача Клименко Тетяна Іванівна, довіреність № 01 від 02.11.09р.;

від відповідача не зявився.

Обставини справи: Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до відповідача про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0002852303 від 30.03.09р.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Джанкойською об'єднаною державною податковою інспекцією в АР Кримнеобґрунтовано визначена сума штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 7500грн. з посиланням на ст.22 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” від 06.07.95р. №265/95-ВР, оскільки відповідач безпідставно прийшов до висновку про наявність порушення п.13 ст. 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, що відображено в акті перевірки від 30.03.2009р. №0077.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем винесено спірне рішення № 0002852303 від 30.03.09р. про застосування до позивача фінансових санкцій у розмірі 7500грн.

Позивач вважає, що Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” регулює готівкові розрахунки тільки при продажу товарів (наданні послуг), тоді як касир "Сортнасіннєовоч" проводив розрахункові операції при продажу товарів (послуг) через РРО, а інші надходження оформлювалися прибутковими ордерами з відображенням в касовій книзі згідно вимогам Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління національного банку України від 15.12.04р. №637. Позивач зазначає, що при інвентаризації каси перевіряючими були перераховані не тільки грошові кошти у касі РРО, але і в центральній касі, тоді як на думку позивача необхідно було враховувати тільки торгову виручку. Позивач пояснює, що ним було проведено реалізацію основних фондів без застосування РРО, що не є порушенням законодавства тому, що термін «основний фонд» не має тотожного значення з терміном «товари».

У судове засідання, що відбулося 05.11.09р., відповідач надав заперечення на позов, у яких повідомляє суду, що позовні вимоги не визнає, вважає, що основним видом діяльності позивача є оптова торгівля зерном, насінням та кормами для тварин, тому дія ст. 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” на позивача не розповсюджується та проведення розрахункових операцій у даному випадку на підставі постанови Нацбанку №637 не відповідає вимогам діючого законодавства. Враховуючи вищевикладене відповідач просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити.

В судовому засіданні 23.11.09р. були допитані в якості свідків з боку відповідача ОСОБА_1 інспектор податкової служби 2 рангу та ОСОБА_2 радник податкової служби 2 рангу.

У судовому засіданні, що відбулося 30.11.09р., позивач пояснив, що наполягає на задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Відповідач явку представника у судове засідання не забезпечив, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином: рекомендованою кореспонденцією. Клопотанням, що надійшло до суду 30.11.09р., відповідач просить суд справу розглянути у вісутність його представника

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази по справі у їх сукупності, заслухавши представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Виконавчим комітетом Джанкойської міської ради АРК 29.01.1997року проведено державну реєстрацію юридичної особи Відкритого акціонерного товариства "Сортнасіннєовоч", що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію, довідкою з ЄДРПОУ (а.с. 15, 56).

Судом встановлено, що згідно з направленнями №141/23-3 та №142/23-3 від 17.03.2009р. (а.с.22,23), представники ДПА в АРК 23.03.2009р. провели позапланову перевірку господарської одиниці ВАТ "Сортнасіннєовоч"- склад при бухгалтерії, який знаходиться за адресою: м. Джанкой, вул. Кримська 81/2, за дотриманням субєктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій.

За результатами вказаної перевірки був складений акт перевірки № 0077 від 23.03.2009р., в якому зроблений висновок про порушення ВАТ "Сортнасіннєовоч" п.13 ст.3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг ” (а.с.26-29).

Перевіркою був встановлений факт невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків, сумі коштів, яка вказана у денному Х-звіті РРО в розмірі 1500грн. У вищенаведеному акті зазначено, що грошові кошти в розмірі 1500грн. були проведені через РРО після предявлення службових посвідчень та направлень на проведення перевірки, про що свідчить касовий чек №766 від 23.03.09р., який проведений через РРО після зняття денного Х звіту. У акті також зазначено, що гроші знаходилися в кабінеті бухгалтера ОСОБА_3 та після предявлення вищенаведених документів були передані для проведення через РРО.

На підставі вказаного акту перевірки Джанкойською об'єднаною державною податковою інспекцією в АР Крим30.03.2009р. прийнято рішення №0002852303 про застосування штрафних (фінансових) санкцій, згідно з яким за порушення відповідачем п. 13 ст. 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” згідно зі ст. 22 зазначеного Закону до позивачазастосовані штрафні санкції у розмірі 7500 грн., що складаються з розрахунку 1500грн.х5=7500грн. (за невідповідність готівкових коштів) (а.с.32).

Не погодившись з висновками акту перевірки №0077 від 23.03.2009р. на підставі яких було прийнято вищенаведене рішення, позивачем були подані скарги на рішення Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції в АР від 30.03.2009р. №0002852303.

Рішеннями ДПА в АР Крим від 30.09.09р. №5021/7/25-023 та ДПА України від 07.07.09р. №14107/7/25-0415 скарги на рішення про застосування штрафних санкцій залишені без задоволення, а рішення №0002852303 від 30.03.09р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій без змін (а.с. 34-37).

Вищенаведені обставини стали підставою для звернення позивача з цим позовом до суду.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність субєктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п. 1 частини 1 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Справою адміністративної юрисдикції (адміністративною справою) є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п.1 ч.1 ст.3 КАС України).

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України визначено поняття субєктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший субєкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно із частинами 1,3 статті 4 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990 року № 509-ХІІ (із змінами та доповненнями) Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади. Державні податкові інспекції у районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції підпорядковуються відповідним державним податковим адміністраціям в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі. Відповідно до Положення про Державну податкову адміністрацію України, затвердженого Указом Президента України від 13.07.2000 № 886/2000 Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом. Виходячи з системного аналізу вищевикладених норм, суд приходить до висновку про те, що Джанкойська ОДПІ в АР Кримє територіальним органом виконавчої влади, яка у правовідносинах з юридичними особами, в тому числі пов'язаними із контролем за здійсненням розрахункових операцій в сфері готівкового та безготівкового обігу, реалізують владні управлінські функції, через що належить до суб'єктів владних повноважень в розумінні пп.7 п.1 ст.3 КАС України.

Зазначений спір має ознаки публічно-правового спору та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Оцінюючи правомірність дій відповідача, суд керувався критеріями, закріпленими у частині 3 статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного субєкта.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Стаття 19 Конституції України зобовязує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Отже “на підставі” означає, що субєкт владних повноважень повинний бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України та зобовязаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

“У межах повноважень” означає, що суб'єкт владних повноважень повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обовязків, встановлених законами.

“У спосіб” означає, що суб'єкт владних повноважень зобовязаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.

Суд зясовує, чи використане повноваження, надане субєкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.

Спірні правовідносини сторін регулюються Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 року №265/95-ВР (із змінами та доповненнями) (далі Закон України №265).

Судом встановлено, що відповідно до акту перевірки № 0077 від 23.03.2009р. встановлено порушення позивачем п. 13 ст.3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.

Відповідно до п. 13 ст. 3 Закону України №265, суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання" розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

За вищенаведене порушення Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції, що передбачені ст. 22 Закону.

Відповідно до ст. 22 Закону, у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність.

Судом встановлено, що на складі, що знаходиться за адресою: м. Джанкой, вул. Кримська, 81/2, де було проведено перевірку, зареєстрований та опломбований у встановленому порядку реєстратор розрахункових операцій КРОХА, заводський номер ДМ 60001073, фіскальний номер 0104000838, що належить позивачу, що підтверджується реєстраційним посвідченням №0104000838, довідкою про опломбування реєстратора розрахункових операцій (а.с.58-59).

Судом встановлено, що під час проведення перевірки був складений акт інвентаризації готівкових коштів на місці проведення розрахунків, відповідно до якого сума на місці проведення розрахунків склала 1500грн. (а.с.30).

Згідно Х- звіту, на момент перевірки сума грошових коштів, проведена через РРО складає 1500 грн. (а.с.31).

Судом встановлено, що 23.03.09р. о 09:56 годині роздрукований Х звіт, відповідно до якого в касі було «0», тоді як о 10:01 годині роздрукований чек на суму 1500грн. з призначенням «за оплату магазину» (а.с.31).

Позивачем було надано для огляду суду Книгу обліку розрахункових операцій №142/0104000838/3, зареєстровану в Джанкойської ОДПІ в АРК 25.09.07р., для використання з реєстратором розрахункових операцій КРОХА (а.с. 64).

Суд зазначає, що у розділі 2 Облік руху готівки та сум розрахунків виключений запис, що був зроблений 23.03.09р. щодо службової видачі 1500грн., з посиланням на пояснювальну від 23.03.09р. (а.с.65).

У пояснювальній від 23.03.09р. бухгалтера ВАТ "Сортнасіннєовоч" ОСОБА_3 йдеться про те, що 23.03.09р. було оприбутковано часткову оплату за магазин «Семена» в сумі 1500грн. згідно прибутковому касовому ордеру №14 від 23.03.09р. (а.с.63), як прибуток від продажу основних засобів. Перераховані кошти в розмірі 1500грн. були інкасовані для здачі готівки в банк та знаходилися на столі в бухгалтерії. У звязку із тим, що перевіряючі здійснювали вплив на ОСОБА_3 вона, не усвідомлюючи своїх дій, помилково пробила чек на цю суму. Для того, щоб уникнути подвійного оподаткування та привести у відповідність розрахунки, які помилково проведені через РРО ОСОБА_3 зробила службове віднесення пробитої суми (а.с.66).

Суд зазначає, що у письмових поясненнях представника позивача, що надані у судове засідання, що відбулося 30.11.09р., теж йдеться про помилкове подвійне оприбуткування готівкових коштів, що отримані при продажу основних засобів, а саме з початку в центральну касу підприємства за прибутковим касовим ордером, потім через РРО (а.с100).

Судом встановлено, що вищенаведені пояснення підтверджуються матеріалами справи, в тому числі контрольною стрічкою №0691 1, де зазначено про ввід суми в розмірі 1500грн. та її вивід та вкладним листом касової книги по рахунку №301, де зазначено про прихід суми в розмірі 1500грн. та здачу цієї суми в банк (а.с.60-61,67).

Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Судом встановлено, що сума в розмірі 1500грн., яка визначена в акті перевірки, як різниця між сумою грошових коштів на місці проведення розрахунків та сумою коштів, яка зазначена у денному звіті реєстратора розрахункових операцій під час проведення перевірки фактично є оплатою за магазин «Семена», що знаходиться за адресою: м. Джанкой, вул. Калініна, б. 92 та належав позивачу на праві власності. Вказаний обєкт нерухомого майна є предметом договору купівлі-продажу, що укладений між позивачем таОСОБА_4, що підтверджується матеріалами справи, а саме: Актом приймання передачі основних засобів від 10.02.09р, договором купівлі-продажу магазину літ.А від 30.01.09р., витягом з Державного реєстру правочинів, накладною №001-ОС від 10.02.09р. (а.с.81-85).

Свідки по суті позовних вимог пояснили наступне.

Свідок ОСОБА_2 радник податкової служби 2 рангу пояснив суду, що при проведенні перевірки складу перевіряючі зайшли до головного бухгалтеру, яка допустила їх до перевірки. ОСОБА_2. також пояснив, що він залишився з головним бухгалтером, а ОСОБА_1. пішов до складу. РРО був встановлений у будівлі складу. Продавець за вимогою ОСОБА_1. зняла Х- звіт та у цей час головний бухгалтер згадала, що їй принесли гроші за часткову сплату за продаж магазину, які вона пробила через касу після Х звіту. Тоді ОСОБА_1. запропонував перерахувати гроші за місцем проведення розрахункових операцій. Був складений Акт інвентаризації (опис готівкових коштів), в якому вказано про те, що інвентаризація проведена в присутності продавця. Дане підприємство всі готівкові розрахунки здійснює через РРО, а потім готівка здається в касу. Встановлено невідповідність грошових коштів. Операція була спочатку запрограмована як «часткова оплата за магазин «Семена»». В ході перевірки бухгалтер не сказала, що це була помилка. Основні засоби прирівнюються до товарів, тому необхідно проводити розрахунки за магазин через РРО.

Свідок ОСОБА_1 інспектор податкової служби 2 рангу

пояснив суду, що він разом з ОСОБА_2. проводив перевірку складу позивача. На складі вони спитали, хто старший та їх направили до головного бухгалтеру. Вони представилися та їх було допущено до перевірки. ОСОБА_1. пішов на склад, де продавець зняла Х-звіт, та відразу попросив позивача перерахувати готівкові кошти, але перед цим увійшла головний бухгалтер та просила пробити 1500грн., які вона поклала до каси за часткову оплату за приміщення магазину. Касовий апарат був запрограмований на цю операцію. Потім перерахували готівкові кошти та склали Акт інвентаризації. В ході перевірки було виявлено невідповідність між Х звітом та готівкою в касі. Свідок вважає що бухгалтером не було допущено помилку, тому що в ході перевірки бухгалтер сама попросила пробити по касі гроші в розмірі 1500гнр., не знаючи, що вже роздрукований Х- звіт. Склад та бухгалтерія знаходяться через великий коридор. Гроші бухгалтер принесла сама в склад через будівлю бухгалтерії. Про те, що всю готівку необхідно проводити ОСОБА_1 не говорив бухгалтеру.

Суд критично ставиться до показань свідків та не приймає, як доказ правомірності застосування штрафу те, що касовий апарат був запрограмований на операцію «часткова оплата за магазин «Семена»» з наступних підстав.

Відповідно до п. 6 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку «Запаси», затвердженого наказом Мінфіну від 20.10.1999р. № 246, для цілей бухгалтерського обліку запаси включають товари у вигляді матеріальних цінностей, що придбані (отримані) та утримуються підприємством з метою подальшого продажу.

Пункт 8.2 ст. 8 Закону України від 28.12.1994р. N 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» зі змінами та доповненнями (далі Закон №334) передбачає визначення основних фондів та їх груп.

Відповідно до п.п 8.2.1 п. 8.2 ст. 8 Закону №334, під терміном "основні фонди" слід розуміти матеріальні цінності, що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких перевищує 1000 гривень іпоступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом. Витрати на придбання будь-яких матеріальних цінностей, вартість яких не перевищує 1000 гривень, що призначені для використання у господарській діяльності платника податку, включаються до складу валових витрат платника податку в загальному порядку та враховуються для цілей застосування пункту 5.9 статті 5 цього Закону.

Відповідно до абз. 2 п.п. 8.2.2 п. 8.2 ст. 8 Закону №1957, основні фонди підлягають розподілу за такими групами: група 1 - будівлі, споруди, їх структурні компоненти та передавальні пристрої, в тому числі жилі будинки та їх частини (квартири і місця загального користування), вартість капітального поліпшення землі.

Враховуючи вищевикладене суд прийшов до висновку, що магазин «Семіна», за продаж якого було здійснено часткову оплату в розмірі 1500грн. знаходиться на балансі позивача та є основним фондом позивача, а не товаром, як зазначає відповідач, що підтверджується матеріалами справи, а саме: головною книгою, де облік основних засобів здійснюється по рахунку 103 «Будівлі та споруди» та реалізація магазину відображена по кредиту рахунку 103 у лютому 2009р., списком основних засобів на 01.01.09р. (а.с.86-89).

Суд зазначає, що у разі продажу основних засобів (основних фондів) за готівкові кошти, які вилучені з активів ( списані з балансу) внаслідок їх продажу і які згідно бухгалтерського обліку обліковувались на рахунку 10 «Основні засоби», субєкти господарювання можуть проводити такі розрахунки у касах цих субєктів з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку, або у безготівковій формі через банківські установи.

Особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Суд прийшов до висновку, що відповідач при застосуванні до позивача штрафних санкцій за невідповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків, сумі коштів, яка вказана у денному Х-звіті РРО в розмірі 1500грн., діяв упереджено, необґрунтовано і без урахування встановлення всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, без дотримання розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи, несправедливо, без використання повноважень з належною метою.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до КАС України, і не може виходити за межі позовних вимог.

Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Враховуючи, що вимоги ст.162 КАС України, які передбачають повноваження суду при прийнятті рішення, встановлюють можливість визнання протиправним та скасування правового акту індивідуальної дії, тоді як позивач просив тільки скасувати спірне рішення, з метою повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, суд приходить до висновку про необхідність визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення про застосування фінансових санкцій в розмірі 7500грн.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

У звязку зі складністю справи судом 30.11.2009 року проголошена вступна та резолютивна частина постанови, а 04.12.2009 року постанова складена у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163, ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити .

2.Визнати протиправним та скасувати рішення Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Кримпро застосування до Відкритого акціонерного товариства "Сортнасіннєовоч" штрафних (фінансових санкцій) № 0002852303 від 30.03.09р. на суму 7500грн.

3.Стягнути на користь Відкритого акціонерного товариства "Сортнасіннєовоч" (96100, м. Джанкой, вул. Кримська, 81/2, ЄДРПОУ 04685408, р/р 26009054925013, КРУ Приватбанк м. Сімферополь, МФО 384436) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 03,40грн.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня складення у повному обсязі у разі неподання заяви про апеляційне оскарження (апеляційної скарги).

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження апеляційна скарга не подана, постанова набирає законної сили через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Протягом 10 днів з дня складення постанови у повному обсязі через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим до Севастопольського апеляційного адміністративного суду може бути подана заява про апеляційне оскарження, після подачі якої протягом 20 днів може бути подана апеляційна скарга.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження (10 днів).

Суддя Кушнова А.О.