Постанова № 7129214, 08.12.2009, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

08.12.09Справа №2а-11884/09/2/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Яковлєва С.В. , при секретарі Слабун О.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ТОВ «Босоногий мальчик»

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі за участю Прокуратури АРК

про визнання незаконними дії

за участю представників:

від позивача – Герасименко Н.А. – пред-к,дов. від 31.07.2009 р.

від відповідача – Маслюк О.В. – пред-к, дов. № 97/10-0 від 18.08.2008 р.

Суть спору: До Окружного адміністративного суду АР Крим надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Босоногий мальчик» (далі позивач) до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим (далі відповідач), Головного управління Державного казначейства України в АР Крим про визнання незаконними дій посадових осіб Державної податкової інспекції в м. Сімферополь АР Крим по включенню до акту перевірки №7499/23-2/34058074 від 11.08.2009 року неправдивих даних про завищення позивачем суми податкового кредиту в розмірі 1182380,00 грн. та висновку, що податкові накладні, видані ПП «ТРЕЙД СІ-ТІ» №193/1 від 23.10.2007 року, № 56/1 від 15.03.2008 року, № 181 від 13.06.2008 року, №310 від 01.09.2008 року, ПП «ТОРГБУД-М» №53/1 від 17.03.2008 року, № 137 від 13.06.2008 року, № 229 від 01.09.2008 року; ПП «МЕТА – ДВА» №133 від 14.03.2008 року, № 483 від 13.06.2008 року; ПП «СААР –ЮГ» №172/1 від 14.03.2008 року № 445 від 13.06.2008 року; № 653 від 01.09.2008 року; ПП «ДЕЛЬТА 28» № 28 від 01.09.2008 року; ПП «АТМАСТЕР-Т» № 31 від 01.09.2008 року, № 65 від 271.0.2008 року; № 81,82 від 28.11.2008 року не відповідають вимогам п.п. 7.2.1 п.7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а також про стягнення з державного бюджету на користь позивача відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 728315,65 грн. на поточний рахунок № 26007218709300 в АКІБ «УкрСиббанк», МФО 351005. Вимоги мотивовані тим, що висновки відповідача, викладені у акті перевірки не відповідають дійсним обставинам справи.

Представник позивача у судовому засіданні, яке відбулось 05.11.2009 р., наполягав на задоволенні позовних вимог у повному обсязі з підстав, наведених у адміністративному позові.

Представники відповідачів заперечували проти задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Суд, керуючись статті 116 КАС України , ухвалою від 05.11.2009 р., роз’єднав справу на адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Босоногий мальчик» до Державної податкової інспекції в м. Сімферополь АР Крим про визнання незаконними дій по включенню до акту перевірки №7499/23-2/34058074 від 11.08.2009 року неправдивих даних про завищення позивачем суми податкового кредиту в розмірі 1182380,00 грн. та висновку, що податкові накладні, видані ПП «ТРЕЙД СІ-ТІ» №193/1 від 23.10.2007 року, № 56/1 від 15.03.2008 року, № 181 від 13.06.2008 року, №310 від 01.09.2008 року, ПП «ТОРГБУД-М» № 53/1 від 17.03.2008 року, № 137 від 13.06.2008 року, № 229 від 01.09.2008 року; ПП «МЕТА – ДВА» №133 від 14.03.2008 року, № 483 від 13.06.2008 року; ПП «СААР –ЮГ» №172/1 від 14.03.2008 року ,№ 445 від 13.06.2008 року; № 653 від 01.09.2008 року; ПП «ДЕЛЬТА 28» № 28 від 01.09.2008 року; ПП «АТМАСТЕР-Т» № 31 від 01.09.2008 року, № 65 від 271.0.2008 року; № 81,82 від 28.11.2008 року не відповідають вимогам п.п. 7.2.1 п.7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», залишивши справі № 2а-11884/09/2/0170, та адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Босоногий мальчик» до Державної податкової інспекції в м. Сімферополь АР Крим, Головного управління Державного казначейства України в АР Крим про стягнення з державного бюджету на користь позивача відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 728315,65 грн. на поточний рахунок № 26007218709300 в АКІБ «УкрСиббанк», МФО 351005, привласнивши справі номер № 2а-12733/09/2/0170.

Під час проведення судових засідань представники сторін наполягали на вимогах та доводах, викладений у позові та запереченнях до нього.

Представник прокуратури вважав,що позовні вимоги не підлягають задоволенню в наслідок того,що матеріали справи свідчать про те,що працівниками податкового органу не порушені вимоги чинного законодавства, а висновки,зафіксовані у акті перевірки, зроблені ними при повному та всебічному вивчені обставин справи.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представників сторін , суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідач провів виїзну планову перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період часу з 01.10.2007 р. по 31.03.2009 р. , за результатами якої 11.08.2009 р. склав Акт №7499/23-2/34058074 . У висновках зазначеного акту перевірки зафіксовано, що , зокрема, перевіркою встановлено порушення позивачем п.п. 7.2.1 п. 7 .2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого завищено від’ємне значення різниці між сумою податкових зобов’язань та податкового кредиту в періоді ,що перевірявся, на загальну суму 1182380грн. Податковим органом зафіксовано,що, враховуючи ,що підприємство у перевіряємому періоді мало від’ємне значення з ПДВ , та підприємство не заявляє відшкодування з бюджету , а переносить від’ємне значення у рядок «26» податкової декларації, таким чином по результатам перевірки зменшено значення рядка «26» на 1182380 грн., результат необхідно відобразити платнику податку у деклараціях наступного періоду.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб’єкта., встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії) : 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Платники податку на додану вартість, об’єкти, базу та ставки оподаткування , перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій визначені в законі України “Про податок на додану вартість”.

Згідно з п.п. 1.6 та 1.7 ст. 1 Закону України “Про податок на додану вартість” податкове зобов’язання це загальна сума податку , одержана ( нарахована) платнику податку у звітному ( податковому) періоді , визначена згідно з Законом, а податковий кредит – це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов’язання звітного періоду , визначена цим законом. При цьому датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається, зокрема, дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг) (пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону).

Порядок обчислення та сплати податку визначений у ст.7 вказаного Закону.

У п.п .7.2.1 п. 7.2. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” визначено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, яка складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків ( п. 7.2.3. п. 7.2 ст.7 Закону).

Згідно з п.п. 7.2.4. п. 7.2. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Відповідно до п.п. 7.4.1. п. 7.4. ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст.8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також зв'язку з придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

У п.п. 7.4.5. п. 7.2. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” визначено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) ( п.п. 7.5.1. п. 7.5 ст. 7 Закону).

Відповідно до п.п. 7.7.1 п.7.7. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” сума податку, що підлягає сплаті ( перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов’язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від’ємному значенні суми розрахованої згідно з п.п. 7.7.1 цього пункту закону, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди , а при його відсутності – зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від’ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від’ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від’ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (пп. 7.7.2 Закону).

З аналізу зазначених вище положень ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» стає зрозумілим, що сума бюджетного відшкодування формується як від’ємне значення різниці між податковими зобов’язаннями та податковим кредитом за відповідний податковий період. У наступному податковому періоді ця сума підлягає бюджетному відшкодуванню платнику податку за умови сплати податку на додану вартість разом з ціною товару постачальникам товарів (послуг). Таким чином існує взаємозв’язок між сплатою, надходженням до бюджету податку на додану вартість та відшкодуванням такого податку. При цьому зазначені етапи нерозривно пов’язані між собою: сплата податку, а потім – включення відповідних сум до податкового кредиту з податку на додану вартість та відшкодування податку на додану вартість за рахунок коштів, що були сплачені у вигляді податку.

Матеріали справи свідчать про те, що у період часу , який перевірявся, позивач мав правовідносини з ПП «ТРЕЙД СІ-ТІ»,ПП «ТОРГБУД-М», ПП «МЕТАД», ПП «СААР-ЮГ», ПП «ДЕЛЬТА 28», ПП «АТМАСТЕР-Т», отримав від зазначених суб’єктів господарювання товар, що підтверджено податковими накладними №193/1 від 23.10.2007р., № 56/1 від 15.03.2008 р., № 181 від 13.06.2008 р., №310 від 01.09.2008 р., №53/1 від 17.03.2008 р., № 137 від 13.06.2008 р., № 229 від 01.09.2008 р.; №133 від 14.03.2008 р., № 483 від 13.06.2008 р.; №172/1 від 14.03.2008 р.,№ 445 від 13.06.2008 р.; №653 від 01.09.2008 р.; № 28 від 01.09.2008 р.; № 31 від 01.09.2008 р., № 65 від 27.10.2008 р.; № 81,82 від 28.11.2008р.

Під час розгляду справи позивачем надані документи , яки свідчать про те, що він при здійсненні оплати за товар, придбаний у ПП «ТРЕЙД СІ-ТІ»,ПП «ТОРГБУД-М», ПП «МЕТАД», ПП «СААР-ЮГ», ПП «ДЕЛЬТА 28», ПП «АТМАСТЕР-Т», перерахував його вартість ( в тому числі ПДВ), та включив до складу податкового кредиту по ПДВ, суму сплаченого податку за відповідні календарні періоди.

Надані позивачем документи свідчать про те, що на час здійснення операцій та проведення перевірки ПП «ТРЕЙД СІ-ТІ», ПП «ТОРГБУД-М», ПП «МЕТАД», ПП «СААР-ЮГ», ПП «ДЕЛЬТА 28», ПП «АТМАСТЕР-Т» були зареєстровані в якості суб’єктів господарювання та платників податку на додану вартість.

Під час проведення перевірки працівниками відповідача було зазначено, що в період часу, який перевірявся, за даними податкових органів ПП «ТРЕЙД СІ-ТІ»,ПП «ТОРГБУД-М», ПП «МЕТАД», ПП «СААР-ЮГ», ПП «ДЕЛЬТА 28», ПП «АТМАСТЕР-Т» не знаходяться за юридичними адресами, в наслідок чого на його думку вони згідно з п.п.7.2.4.п.7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не мали право складати податкові накладні.

В порядку, передбаченому ст. 65, 141 КАСУ, під час судового засідання, яке відбулось 05.11.2009 р. , був допитаний свідок Ждачевський О.О., який безпосередньо проводив перевірку позивача. Свідок пояснив,що за даними податкових органів вказані вище суб’єкти господарювання, з якими мав правовідносини позивач, не знаходяться за юридичними адресами, але надають податкову звітність, в тому числі і по ПДВ, визначають в неї податкові зобов’язання по ПДВ, яки у них виникли після отримання коштів , перехованих позивачем за придбаний у них товар.

В порядку, передбаченомуст.71 КАС України, відповідачем не надано доказів того, що на час придбання товарів позивачем та здійснення ним розрахунків , при проведенні перевірки були анулюванні свідоцтва платників податку на додану вартість ПП «ТРЕЙД СІ-ТІ», ПП «ТОРГБУД-М», ПП «МЕТАД», ПП «СААР-ЮГ», ПП «ДЕЛЬТА 28», ПП «АТМАСТЕР-Т» та зазначена інформація була оприлюднена податковим органом, зокрема, на відповідному на WEB- сайті ДПА України .

За таких обставин, приймаючи до уваги всі надані сторонами докази , суд вважає, що матеріалами справи підтверджено не тільки дотримання позивачем вимог Закону України «Про податок на додану вартість» , але і його право включити суми сплаченого ПДВ під час розрахунків з ПП «ТРЕЙД СІ-ТІ», ПП «ТОРГБУД-М», ПП «МЕТАД», ПП «СААР-ЮГ», ПП «ДЕЛЬТА 28», ПП «АТМАСТЕР-Т» до податкового кредиту по ПДВ за відповідні періоди часу. При цьому суд вважає , що матеріалами справи підтверджено те, що податкові накладні №193/1 від 23.10.2007 р., № 56/1 від 15.03.2008 р., № 181 від 13.06.2008 р., №310 від 01.09.2008 р., №53/1 від 17.03.2008 р., №137 від 13.06.2008 р., № 229 від 01.09.2008 р.; №133 від 14.03.2008 р., № 483 від 13.06.2008 р.; №172/1 від 14.03.2008 р.,№ 445 від 13.06.2008 р.; №653 від 01.09.2008 р.; №28 від 01.09.2008 р.; № 31 від 01.09.2008 р., № 65 від 27.10.2008 р.; № 81,82 від 28.11.2008р. складанні особами, зареєстрованими як платники податку в порядку, передбаченому ст.9 Закону України “Про податок на додану вартість”, а в матеріалах справи відсутні докази того, що їх можна вважати такими,що не відповідають вимогам п.п.7.2.1п.7.2. ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість».

В силу викладеного, приймаючи до уваги те, що до матеріалів справи додані документи, яки свідчать про те,що на час проведення позивачем розрахунків ПП «ТРЕЙД СІ-ТІ», ПП «ТОРГБУД-М», ПП «МЕТАД», ПП «СААР-ЮГ», ПП «ДЕЛЬТА 28», ПП «АТМАСТЕР-Т» були зареєстровані платниками податку на додану вартість , подавали податкову звітність, суд вважає, що відповідач, визначивши,що оформлені зазначеними вище суб’єктами господарювання податкові накладні не відповідають вимогам Закону України “Про податок на додану вартість» , діяв невмотивовано,без урахування всіх обставин справи , не мав мету досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами позивачів , в наслідок чого є підстави для задоволення позовних вимог в частині визнання таких дій протиправними.

При цьому суд вважає необхідним зазначити,що позивачем надані докази того,що такі дії відповідача мають негативні наслідки для платника податків . Так,ним залучені копії документів , яки свідчать про те,що його уточнюючи розрахунки звітності по ПДВ за відповідні періоди часу не прийняти податковим органом, під час подальшого проведення камеральних перевірок звітності, наданої позивачем, податковим органом було відмовлено в одержані ним бюджетного відшкодування ПДВ саме з причин наявності висновку , викладеного у акті перевірки №7499/23-2/34058074 від 11.08.2009р. , про завищення ним від’ємного значення різниці між сумою податкових зобов’язань та податкового кредиту на загальну суму 1182380грн.

Під час судового засідання, яке відбулось 08.12.2009 р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено 15.12.2009 р.

Керуючись ст.ст. 98, 160-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправними дії посадових осіб Державної податкової інспекції у м. Сімферополі щодо встановлення порушення ТОВ «Босоногий мальчик» п.п.7.2.1 п.7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та завищення ним від’ємного значення

різниці між сумою податкового зобов’язання та податкового кредиту в період часу з 01.10.2007р. по 31.03.2009 р. у розмірі 1182380 грн. , що визначено у висновках акту перевірки №7499/23-2/34058074 від 11.08.2009 р.

У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення (у разі складання постанови у повному обсязі, відповідно до ст. 160 КАСУ - з дня складення у повному обсязі).

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження , апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                         Яковлєв С.В.