Постанова № 7129203, 11.12.2009, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

11.12.09 Справа №2а-9699/09/1/0170

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючої судді Трещової О.Р., при секретарі Дубініній А.В., Єлжовій Н.М. за участю представника відповідача Резніченко О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_2 до Підрозділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в АР Крим

про визнання недійсною постанови,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду Автономної Республіки звернувся ОСОБА_2 до Підрозділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в АР Крим про визнання недійсною постанови від 29.07.2009 року старшого державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в АР Крим Патель М.Д. про накладення штрафу на посадову особу начальника Красноперекопської ОДПІ - ОСОБА_2 (1978 р.н., місце праці: Красноперекопська ОДПІ, вул. Северна,2) в розмірі 680,00 гривень за невиконання законних вимог державного виконавця, ухилення від виконання виконавчого листа № 2-22/15540-2007А.

Адміністративний позов мотивований тим, що позивач не погоджується з постановою старшого державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в АР Крим Пателя М.Д. від 29.07.2009 року про накладення штрафу на нього як на посадову особу начальника Красноперекопської ОДПІ в розмірі 680,00 гривень за невиконання законних вимог державного виконавця, ухилення від виконання виконавчого листа № 2-22/15540-2007А.

В позові зазначено, що за виконавчим листом № 2-22/15540-2007А від 15.04.2008 року боржником, на якого покладено обовязок надати Красноперекопському управлінню державного казначейства України в АРК висновок про відшкодування з бюджету на рахунок Красноперекопського ВАТ «Бром» ПДВ за січень 2005 року в сумі 79042,00 гривень) є Красноперекопська ОДПІ. У звязку з чим, штраф за невиконання виконавчого листа № 2-22/15540-2007А державним виконавцем повинен бути накладеним на Красноперекопську ОДПІ.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 14.08.09 року по справі було відкрито провадження.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 14.08.09 року по справі було закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

У судове засідання позивач не зявився, повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи, надіслав клопотання про розгляд справи без його участі.

У судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечував, зазначив, що в Підрозділі примусового виконання рішень ВДВС ГУЮ МЮУ в АРК на виконанні знаходиться наказ ГС АРК № 2-22/15540-2007А від 15.04.2008 року про зобовязання боржника надати Красноперекопському управлінню державного казначейства України в АРК висновок про відшкодування з бюджету на рахунок Красноперекопського ВАТ «Бром» ПДВ за січень 2005 року в сумі 79042,00 гривень.

Представник відповідача пояснив, що державним виконавцем відповідно до ст.ст.3,18,24,76, ч.3 ст.87 Закону України «Про виконавче провадження», п.3 ст.24 Закону України «Про місцеве самоврядування» здійснені всі необхідні заходи для виконання рішення суду.

Так, представник відповідача зазначив, що 08.05.2008 року державним виконавцем було відкрито виконавче провадження. У звязку з тим, що рішення суду виконано не було, 26.05.2008 року на адресу Красноперекопської ОДПІ начальником ППВР ГУЮ МЮУ в АРК направлено вимогу, яким повторно надано 5-денний строк для виконання рішення суду.

Представник відповідача підкреслив, що відповідно до ст.87 Закону України «Про виконавче провадження» у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, які можуть бути виконані лише боржником, державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника фізичну, юридичну особу чи на посадову особу.

Представник відповідача зазначив, що у звязку з тим, що в 5-денний строк рішення суду виконано не було, постановою від 08.07.2008 року за невиконання вимог державного виконавця на посадову особу виконуючого обовязки начальника Красноперекопської ОДПІ ОСОБА_2 було накладено штраф в розмірі 340,00 гривень.

Представник відповідача пояснив, що виконавче провадження призупинялося, після поновлення виконавчого провадження позивачеві направлялося попередження про застосування заходів відповідальності у випадку невиконання рішення суду.

Представник відповідача зазначив, що у звязку з невиконанням рішення суду на позивача 09.07.2009 року накладено штраф у розмірі 340,00 гривень.

Представник відповідача пояснив, що у звязку з тим, що 5-денний термін для виконання рішення суду сплив, відомостей про виконання рішення ГС АРК на адресу відповідача не поступало, на позивача постановою від 29.07.2009 року накладено штраф в подвійному розмірі в сумі 680,00 гривень.

Вислухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи та оцінивши доказі по справі в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 1 частини 1 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення субєктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший субєкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Статтею 2 Закону України “Про виконавче провадження”№ 606-XIV від 21.04.1999 року примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Відповідно до Закону України "Про державну виконавчу службу" від 24 березня 1998 року№ 202/98-ВР примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, відділів державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції, районних, міських (міст обласного значення), районних в містах відділів державної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції (далі - державні виконавці).

Статтею 5 Закону України “Про виконавче провадження”від 21.04.1999 року № 606-XIV державний виконавець, здійсняючи свої повноваження має право одержувати необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки, іншу інформацію; проводити перевірки, огляди приміщень і сховищ, накладати арешт на майно боржника, накладати стягнення у вигляді штрафу на громадян і посадових осіб у випадках, передбачених законом та інше.

Отже, органи державної виконавчої служби у відносинах з фізичними та юридичними особами, під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, являються субєктами владних повноважень.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно.

Тому вирішуючи справу стосовно позовних вимог позивача щодо законності постанови про накладення штрафу, винесеної державним виконавцем, який являються субєктом владних повноважень, суд зобовязаний перевірити, чи прийнята зазначена постанова на підставі закону в межах повноважень, безсторонньо та добросовісно.

Відповідно до ст.181 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутись до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також, якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності.

Отже, всі спори щодо скарг учасників виконавчого провадження (крім державного виконавця) та осіб, які залучаються до проведення виконавчих дій на рішення, дії або бездіяльність державної виконавчої служби при виконанні вищевказаних виконавчих документів, розглядаються адміністративними судами, крім тих, для яких встановлено інший порядок судового оскарження.

Статтею 10 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що учасниками виконавчого провадження є державний виконавець, сторони, представники сторін, експерти, спеціалісти, перекладачі, субєкти оціночної діяльності - субєкти господарювання.

Згідно зі ст.11 Закону України "Про виконавче провадження" сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник.

Судом встановлено, що предметом спору є дії відповідача Підрозділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в АР Крим щодо накладення штрафу в розмірі 680,00 гривень постановою від 29.07.2009 року на посадову особу начальника Красноперекопської ОДПІ - ОСОБА_2 за невиконання законних вимог державного виконавця, ухилення від виконання виконавчого листа № 2-22/15540-2007А. Суд зазначає, що начальник Красноперекопської ОДПІ - ОСОБА_2 не є боржником в виконавчому провадженні, та не має права оскаржувати законність рішень відповідача в порядку цивільного чи господарського судочинства.

Слід звернути увагу, що відповідно до розяснень, викладених у п.19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 грудня 2003 року N 14 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження", при розгляді справ за скаргами на постанови державного виконавця чи начальника відповідного відділу державної виконавчої служби про накладення штрафів, передбачених статтями 87, 88 Закону № 606-XIV, суд повинен виходити з того, що вони є санкцією за невиконання зазначених у цих статтях вимог.

Таким чином, спір, який виник між сторонами по справі, є публічно-правовим, інший порядок судового оскарження дій державного виконавця, повязаних з виконанням постанови державного виконавця про накладення штрафу, яке є санкцією за невиконання вимог Закону України “Про виконавче провадження”для позивача, який не є учасником виконавчого провадження, законодавством не передбачений, тому справу належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Крім того, відповідно до п. 4 Листа Вищого адміністративного суду України від 09.01.08 року № 7/9/1/13-08 “Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державної виконавчої служби (за матеріалами справ, розглянутих у касаційному порядку Вищим адміністративним судом України) позовні заяви стосовно рішень, дій або бездіяльності державних виконавців та посадових осіб Департаменту служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в АР Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції підсудні окружним адміністративним судам.

Таким чином, незалежно від того, в рамках якого судочинства розглядалася справа,за якою відкрито виконавче провадження, спори фізичних, юридичних та посадових осіб стосовно накладення штрафу розглядаються в порядку адміністративного судочинства, оскільки предметом в цьому випадку є законність притягнення особи до відповідальності, визначеної Законом України “Про виконавче провадження”, а ні законність дій у виконавчому провадженні державного виконавця.

Зазначене також зумовлює субєктний склад таких спорів, в яких позивачем виступає ні боржник, а особа, притягнена до відповідальності за статтями 87,88 Закону України “Про виконавче провадження”, яка може не співпадати з визначенням боржника по справі, та яка не має права звернутися до суду з позовом до державного виконавця в рамках розгляду основної справи в порядку цивільного чи господарського судочинства.

Судом перевірена законність винесення постанови про накладення штрафу від 29.07.2009 року, яка винесена державним виконавцем, та встановлено, що вона не відповідає вимогам діючого законодавства з наступних підстав.

Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 1 Закону України “Про виконавче провадження”визначено, що виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Права та обовязки державних виконавців встановлені статтею 5 Закону України “Про виконавче провадження”, відповідно до якої державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.

Здійснюючи свої обовязки, державний виконавець має право вчиняти необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом; надає сторонам виконавчого провадження та їх представникам можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; роз'яснює сторонам їх права і обов'язки; накладати стягнення у вигляді штрафу на громадян і посадових осіб у випадках, передбачених законом.

Судом встановлено, що постановою ГС АРК від 17.01.2008 року по справі № 2-22/15540-2007А за позовом Красноперекопського ВАТ «Бром» до Красноперекопської ОДПІ про спонукання до виконання певних дій зобовязано Красноперекопську ОДПІ надати Красноперекопському управлінню державного казначейства Головного управління Державного казначейства України в АРК (м.Красноперекопськ, вул. Менделєєва,10) висновок про відшкодування з бюджету на рахунок Красноперекопського ВАТ «Бром» (м.Красноперекопськ, вул. Північна,1, КОД ЄДРПОУ 05444552) податку на додану вартість за січень 2005 р. в сумі 79042 грн.

08.05.2008 року державним виконавцем підрозділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в АРК Патель М.Д. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.

Постановою державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в АРК Патель М.Д. 08.07.2008 року винесено постанову про накладення штрафу, якою за невиконання законних вимог державного виконавця, ухилення від виконання виконавчого листа № 2-22/15540-2007А на посадову особу виконуючого обовязки начальника Красноперекопської ОДПІ ОСОБА_2 накладено штраф в розмірі 340,00 гривень.

Судом встановлено, що постановою державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в АРК Патель М.Д. 09.07.2009 року винесено постанову про накладення штрафу, якою за невиконання законних вимог державного виконавця, ухилення від виконання виконавчого листа № 2-22/15540-2007А на посадову особу начальника Красноперекопської ОДПІ - ОСОБА_2 накладено штраф в розмірі 340,00 гривень.

Постановою державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в АРК Патель М.Д. 29.07.2009 року винесено постанову про накладення штрафу, якою за невиконання законних вимог державного виконавця, ухилення від виконання виконавчого листа № 2-22/15540-2007А на посадову особу начальника Красноперекопської ОДПІ - ОСОБА_2 накладено штраф в розмірі 680,00 гривень. Суд зазначає, що предметом позову є оскарження саме зазначеної постанови про накладення штрафу від 29.07.2009 року.

Відповідно до статті 76 Закону України “Про виконавче провадження” після відкриття виконавчого провадження по виконавчому документу, який зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець відповідно до статті 24 цього Закону визначає йому строк добровільного виконання рішення.

У разі невиконання без поважних причин цих вимог державний виконавець застосовує до боржника штрафні санкції чи інші заходи, передбачені законодавством, і призначає новий строк виконання. Якщо після цього рішення не буде виконано і виконання може бути проведено без участі боржника, державний виконавець організовує виконання відповідно до повноважень, наданих йому законом, а на боржника державним виконавцем накладається штраф у сумі двократного розміру витрат на проведення виконавчих дій у порядку, встановленому частиною другою статті 87 цього Закону.

Відповідно до статті 87 Закону України “Про виконавче провадження”у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, які можуть бути виконані лише боржником, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу в розмірі від двох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на боржника - юридичну особу - від двадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та призначає новий строк для виконання.

Відповідно до статті 88 Закону України “Про виконавче провадження” за порушення вимог цього Закону, невиконання законних вимог державного виконавця громадянами чи посадовими особами, втрату або несвоєчасне відправлення виконавчого документа, неподання або подання неправдивих відомостей про доходи і майновий стан боржника, а також неповідомлення боржником про зміну місця роботи (знаходження), якщо ці дії не мають ознак злочину, а також за неявку без поважних причин за викликом державного виконавця на винних осіб за постановою начальника відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, накладається штраф від десяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у порядку, передбаченому законом.

Таким чином, Законом України “Про виконавче провадження” передбачена відповідальність за два різних, самостійних порушення, які відрізняються за обєктивними та субєктивними ознаками, а також субєктами, яким надане право їх застосування.

Так, за статтею 87 Закону України “Про виконавче провадження” обєктивна сторона правопорушення визначена як невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, які можуть бути виконані лише боржником, та рішення про поновлення на роботі.

Субєктом відповідальності за зазначеною статтею є боржник, що зазначений у виконавчому провадженні, який може бути фізичною особою, посадовою особою чи юридичної особою. Але всі перелічені особи мають бути наділені статусом боржника, який визначений у виконавчому документі, що виключає застосування за цією статтею відповідальності до інших субєктів, у тому числі посадових осіб юридичної особи-боржника.

Повноваження застосування штрафу за статтею 87 Закону України “Про виконавче провадження” надане безпосередньо державному виконавцю.

Відповідно до статті 88 Закону України “Про виконавче провадження” відповідальність передбачена за інші правопорушення, у тому числі за невиконання законних вимог державного виконавця.

Субєктами відповідальності визначене широке коло осіб - громадяни чи посадові особи, боржник, та інші особи, винні у вчинені правопорушення, навіть такі, які не приймають участь у виконавчих діях. До таких субєктів відносяться посадові особи боржника-юридичної особи, що не виконують законних вимог державного виконавця.

Штраф за статтею 88 Закону України “Про виконавче провадження” має право застосовувати виключно начальник відповідного органу державної виконавчої служби, тобто державний виконавець такими повноваженнями в цьому випадку не наділений.

Судом ретельно проаналізована постанова від 29.07.2009 року про накладення штрафу у сумі 680,00 гривень на начальника Красноперекопської ОДПІ - ОСОБА_2.

Судом встановлено, що штраф застосований старшим державним виконавцем Підрозділу примусового виконання рішень ГУЮ МЮУ в АРК Патель М.Д., в провадженні якого було зазначене виконавче провадження.

Таким чином, державний виконавець мав повноваження застосовувати штраф виключно за вчинення правопорушення, передбаченого статтею 87 Закону України “Про виконавче провадження”. Суд також зазначає, що в мотивувальній частині постанови у якості підстави застосування штрафу вказано саме статтю 87 Закону.

Перевіряючи за яке саме порушення застосований штраф, суд встановив, що згідно постанови він застосований за невиконання посадовою особою законних вимог державного виконавця про виконання рішення суду, тобто за правопорушення, передбачене статтею 88 Закону України “Про виконавче провадження”. У звязку з чим суд зазначає, що штраф застосований неповноважною особою державним виконавцем, а ні начальником відповідного органу державної виконавчої служби, як це передбачено законом.

Крім того, штраф застосований ні до боржника, а до посадової особи боржника начальника Красноперекопської ОДПІ - ОСОБА_2, який боржником у виконавчому провадженні не визнаний, та який може бути виключно субєктом відповідальності за статтею 88 Закону України “Про виконавче провадження”.

Цей факт додатково свідчить, що постанова про накладення штрафу є незаконною та необґрунтованою, прийнятою неповноважною особою, а тому вона є протиправною та підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України “Про виконавче провадження” державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.

Суд враховує, що рішення, дії субєкта владних повноважень не можуть бути упередженими, тобто здійснюватися дискримінаційно через власний, у тому числі фінансовий, корпоративний інтерес. Приймаючи рішення по справі або вчинюючи дію, субєкт владних повноважень не може ставати на сторону будь-якої з осіб та не може проявляти себе заінтересованою стороною у справі, виходячи з будь-якого нелегітимного інтересу, тобто інтересу, який не випливає із завдань цього субєкта, визначених законом.

Суд також враховує, що субєкт владних повноважень зобовязаний діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів.

На підставі викладеного, суд вважає, що рішення та дії відповідача в частині винесення постанови про накладення штрафу від 29.07.2009 року в сумі 680,00 гривень не можуть бути визнані такими, що вчинені на підставі, у межах повноважень, обґрунтовано, безсторонньо (неупереджено) та добросовісно, тому позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 2 статті 11 суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб. Приймаючи до уваги, що позивач невірно зазначив позовні вимоги про визнання недійсною постанови, а не про визнання її протиправною та скасування, як це передбачено для актів індивідуальної дії, суд вважає можливим в цій частини вийти за межи позовних вимог, оскільки це необхідно для повного захисту прав та інтересів сторін по справі.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

У звязку зі складністю справи судом 11.12.2009 року оголошена вступна та резолютивна частина постанови, а 16.12.2009 року постанова складена у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись статтями 158, 159, 160, 163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

2.Визнати протиправною та скасувати постанову від 29.07.2009 року старшого державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в АР Крим Патель М.Д. про накладення штрафу на посадову особу начальника Красноперекопської ОДПІ - ОСОБА_2 (1978 р.н., місце праці: Красноперекопська ОДПІ, вул. Северна,2) в розмірі 680,00 гривень.

3.Стягнути на користь позивача начальника Красноперекопської ОДПІ - ОСОБА_2 з Державного бюджету України судовий збір в розмірі 3 гривні 40 копійок.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її складення у повному обсязі, у разі неподання заяви про апеляційне оскарження (апеляційної скарги).

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження апеляційна скарга не подана, постанова набуває законної сили через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Протягом 10 днів з дня складення постанови у повному обсязі до Севастопольского апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим може бути подана заява про апеляційне оскарження, після подачі якої, протягом 20 днів може бути подана апеляційна скарга.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається в строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Трещова О.Р.