Постанова № 7129186, 09.12.2009, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

09.12.09Справа №2а-11413/09/4/0170 о 12:06

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Циганової Г.Ю. , при секретарі судового засідання Кравченко О.І., за участі представників сторін:

від позивача - Рябоштанова Ірина Анатоліївна;

від відповідача - Окул Н.Л.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Докфарм"

до Державної інспекції з контролю за цінами в АР Крим

про визнання частково недійсним рішення

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Докфарм» (далі –ТОВ «Докфарм», позивач) звернулось до адміністративного суду із позовом до Державної інспекції з контролю за цінами в АР Крим (далі – відповідач) про визнання частково недійсним рішення №95 від 15.09.2009 року в частині стягнення штрафу з ТОВ «Докфарм» в сумі 14430,00 грн. в доход Державного бюджету України. Позов мотивовано порушенням положень постанови Кабінету Міністрів України від 21.05.2009 року №502 «Про тимчасові обмеження щодо здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на період до 31 грудня 2010 року».

Ухвалами суду від 01.10.2009 року відкрито провадження у справі, після закінчення підготовчого провадження справу призначено до судового розгляду.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, надав пояснення по суті спору.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, надав письмові пояснення (а.с. 44), вважав необґрунтованими доводи позивача про недотримання вимог постанови Кабінету Міністрів України від 21.05.2009 року №502, згідно із якими прийняття рішення про застосування до суб'єктів господарювання фінансових і адміністративних санкцій можливо лише у разі невиконання ними протягом 30 діб від дня одержання приписів про усунення виявлених порушень, оскільки проведеною стосовно позивача перевіркою виявлені порушення, які не можливо усунути.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази у справі в їх сукупності, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до пункту 1 ч. 1 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 ч. 1 ст. 3 КАС України визначено поняття суб’єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб’єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 3 КАС України визначено поняття справи адміністративної юрисдикції, - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ст. 13 Закону України від 03.12.1990 №507-ХІІ «Про ціни і ціноутворення» державний контроль за цінами здійснюється при встановленні і застосуванні державних фіксованих та регульованих цін і тарифів. При цьому контролюється правомірність їх застосування та додержання вимог законодавства про захист економічної конкуренції. Контроль за додержанням державної дисципліни цін здійснюється органами, на які ці функції покладено Урядом України.

Відповідно до п.п. 1, 11 Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.12.2000 №1819 Державна інспекція з контролю за цінами є урядовим органом, що діє у системі Мінекономіки, відповідальний перед Кабінетом Міністрів України, підзвітний та підконтрольний Міністрові економіки. Держцінінспекція має територіальні органи – державні інспекції з контролю за цінами в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, які становлять єдину систему органів державного контролю за цінами і мають права, передбачені пунктами 5, 6 цього Положення, зокрема, приймати відповідно до законодавства рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення порядку формування, встановлення та застосування цін (тарифів).

Враховуючи викладене, відповідач, під час здійснення владних управлінських функцій у спірних відносинах, є суб'єктом владних повноважень, спір, що виник, відповідає визначенню справи адміністративної юрисдикції і його належить розглядати в порядку, встановленому КАС України.

Позивач є юридичною особою, ідентифікаційний код 32271317, державну реєстрацію якої проведено Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим 20.11.2002 року.

Судом встановлено, що посадовими особами відповідача проведено планову перевірку позивача з питання дотримання вимог чинного законодавства з питань ціноутворення під час закупівлі інсулінів для забезпечення хворих на цукровий діабет в Україні, за наслідками якої складено акт №0360 від 14 вересня 2009 року (а.с. 4-10), згідно із висновками якого встановлено порушення позивачем вимог постанови Кабінету Міністрів України від 17.10.2008 року №955 «Про заходи щодо стабілізації цін на лікарські засоби і вироби медичного призначення», що призвело до необґрунтованого отримання суми у розмірі 7215,48 грн.

На підставі акту перевірки №0360 від 14 вересня 2009 року та відповідно до ст. 14 Закону України від 03.12.1990 року №507-ХІІ «Про ціни і ціноутворення» відповідачем прийнято спірне рішення №95 від 15 вересня 2009 року (а.с. 12).

Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону України від 03.12.1990 року №507-ХІІ «Про ціни і ціноутворення» вся необґрунтовано одержана підприємством, організацією сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін та діючого порядку визначення вартості будівництва, що здійснюється із залученням коштів Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів, а також коштів державних підприємств, установ та організацій підлягає вилученню в доход відповідного бюджету залежно від підпорядкованості підприємства, організації.

Пунктом 15 статті 2 Закону України від 26.12.2008 року №835-VІ «Про Державний бюджет України на 2009 рік» встановлено, що кошти від санкцій (штрафи, пеня тощо), що застосовуються за рішеннями уповноважених посадових осіб Антимонопольного комітету України, інших органів виконавчої влади (крім адміністративних штрафів, що накладаються виконавчими органами відповідних рад та утвореними ними в установленому порядку адміністративними комісіями, штрафних санкцій за порушення законодавства про патентування; штрафних санкцій за порушення законодавства з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів), а також за рішеннями судів, прийнятими за зверненнями уповноважених підрозділів органів виконавчої влади; штрафних санкцій внаслідок невиконання укладених розпорядником бюджетних коштів угод з суб'єктами господарювання на придбання товарів, робіт і послуг за рахунок коштів державного бюджету належать до доходів загального фонду Державного бюджету України.

Оцінюючи доводи позивача про порушення відповідачем вимог абз. 5 пп. 1 п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 21.05.2009 року №502 «Про тимчасові обмеження щодо здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на період до 31 грудня 2010 року», судом встановлено, що відповідно до цієї норми, органи і посадові особи, уповноважені законами здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності вправі приймати рішення про застосування до суб'єктів господарювання фінансових і адміністративних санкцій лише у разі невиконання ними протягом 30 діб від дня одержання приписів про усунення виявлених порушень (крім порушень, що неможливо усунути).

Порушення, за яке прийнято спірне рішення, полягає у тому, що підприємством необґрунтовано отримана виручка за період з 24.04.2009 року по 19.05.2009 року. Розмір необґрунтовано отриманої суми і сутність порушення позивачем не оспорюються. Зазначене порушення є таким, що неможливо усунути на час прийняття рішення №95 від 15 вересня 2009 року.

Суд враховує, що повноваження державних органів, що здійснюють контроль за цінами, та їх посадових осіб передбачені ч. 3 ст. 13 Закону України від 03.12.1990 року №507-ХІІ «Про ціни і ціноутворення», згідно із якою вони мають права, виконують обов'язки і несуть відповідальність, передбачені Законом України «Про державну податкову службу в Україні», крім повноважень, передбачених пунктами 6 – 9 статті 11 вказаного Закону. Вказані положення не передбачають повноважень щодо винесення припису.

За таких обставин суд дійшов висновку, що доводи позивача не є підставою для скасування спірного рішення, тому позов задоволенню не підлягає.

В судовому засіданні 09.12.2009 року оголошено вступну і резолютивну частини постанови, постанову у повному обсязі складено 14.12.2009 року.

Керуючись ст. ст. 158-163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня складення в повному обсязі у разі неподання заяви про апеляційне оскарження (апеляційної скарги).

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження апеляційна скарга не подана, постанова набуває законної сили через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Протягом 10 днів з дня складання постанови в повному обсязі через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим до Севастопольського апеляційного адміністративного суду може бути подана заява про апеляційне оскарження, після подачі якої протягом 20 днів може біти подана апеляційна скарга.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження (10 днів).

Суддя                                         Циганова Г.Ю.