Рішення № 71291756, 26.12.2017, Котелевський районний суд Полтавської області

Справа № 535/929/17

Провадження № 2/535/459/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2017 року Котелевський районний суд Полтавської області у складі: головуючого судді Загнійко А.В., при секретарі Момот Г.І., розглянувши в смт Котельва Полтавської області по суті цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК» (надалі - ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Представник ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» ОСОБА_2, який діє на підставі довіреності №8500-К-Н-О від 11.09.2017 року (а.с. 34), звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором №б/н від 20.01.2011 року в сумі 18850,38 грн., яка складається з наступного: 121,90 грн. заборгованість за кредитом; 13654,15 грн. заборгованість по процентам за користування кредитом, 3700,50 грн. заборгованість за пенею та комісією, а також штрафів: 500,00 грн. (фіксована частина); 873,83 грн. (процентна складова), мотивуючи тим, що відповідачем порушено договірні зобов'язання в частині своєчасного повернення кредиту, сплати відсотків, а також виконання інших зобовязань у повному обсязі у строки та на умовах, передбачених договором.

Представник позивача ОСОБА_2 у судове засідання не зявився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином (а.с. 125, 126). У позові заявлено письмове клопотання про розгляд справи без участі представника ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», представник позивача не заперечує проти проведення заочного розгляду справи (а.с. 4).

Представник ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» ОСОБА_3, яка діє на підставі довіреності №3839-К-О від 24.01.2017 року (а.с. 82, 83), зазначила, що укладання договору здійснюється за принципом укладання між Банком і клієнтом договору приєднання (ст. 634 ЦК України), підписанням заяви позичальник приєднується до запропонованих банком умов та тарифів, також зауважила, що розрахунок заборгованості не є первинним документом, а є інформаційним документом по факту обробки фактичного операційного руху грошових коштів на рахунках кредитної угоди, відображає стан нарахувань у певні періоди часу. Банк повідомляє, що нарахування комісії за даним типом картки не передбачено, в колонці «комісія та пеня» відображається нарахування тільки пені. Відповідно до п. 1.1.3.1.6 Умов та правил надання банківських послуг, при нарахуванні Банком процентів, комісій, пені і не внесення коштів Клієнтом на погашення цієї заборгованості, банк має право здійснити списання даної заборгованості за рахунок кредитного ліміту. Згідно з Умовами та правилами надання банківських послуг клієнт дав свою згоду на встановлення кредитного ліміту за рішенням банку, в тому числі й на право банку в будь-який момент збільшити, зменшити або анулювати кредитний ліміт. Підписання договору є прямою і безумовною згодою, щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком. Під час укладання кредитного договору діяла процентна ставка по кредиту в розмірі 30 % на рік, далі процентна ставка була змінена, що підтверджується наказами банку. Розмір відсоткової ставки за кредитом може змінюватися банком за умови інформування позичальника шляхом надання виписки по картковому рахунку на умовах, зазначених у п. 1.1.3.1.9. Умов та правил надання банківських послуг. Заяв про дострокове розірвання договору відповідач не подав (п. 2.1.1.5.3., п. 2.1.1.5.4. Умов та правил надання банківських послуг), що свідчить про згоду позичальника зі змінами тарифів. Правомірність зміни умов договору також підтверджується постановою №5 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин».

ОСОБА_1В у судове засідання не зявився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином (а.с. 123, 124).

14.12.2017 року відповідач подав до суду письмову заяву про розгляд справи без його участі, просить у задоволені позову ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» відмовити у повному обсязі, заявив клопотання про застосування наслідків спливу строку загальної та спеціальної позовної давності, зазначив, що відповідно до ст. 264 ЦК України фактичними діями, що свідчать про визнання особою боргу є, зокрема часткове погашення боргу, сплата процентів за основним боргом, остання сплата ним боргу була проведена 13.03.2014 року в сумі 800,00 грн. у м. Бровари, шляхом поповнення готівкою у терміналі самообслуговування. Натомість, 01.12.2014 року банком було автоматично погашено прострочену заборгованість на суму 99,50 грн., про вказані обставини йому стало відомо лише після отримання виписки по картковому рахунку. Автоматичне списання вчинене банком не свідчить про вчинення ним, як боржником, дій направлених переривання строку позовної давності. Позивачем не надано суду будь-яких належних доказів, що автоматичне погашення частини кредиту з іншого відкритого рахунку відбулося за його згодою. Крім того, відповідач зазначає, що витяг з тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та зазначені Умови і правила надання банківських послуг, всупереч вимог ст. ст. 207, 1055 ЦК України, ч. 4 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», ним, як позичальником, не підписані й оригінали цих документів кредитором передані не були, у звязку з чим їх не можна вважати складовою частиною укладеного сторонами кредитного договору. Наданий позивачем розрахунок заборгованості не оформлений належним чином. Позивачем не надано доказів дотримання вимог положень ст. 1056-1 ЦК України щодо визначення кредитним договором, укладеним між сторонами, змінюваної процентної ставки, а також доказів належного повідомлення його про зміну фіксованої процентної ставки за кредитним договором та прийняття такої пропозиції. Вважає, що проценти мають нараховуватися на тіло кредиту, виходячи з процентної ставки, що діяла на момент укладання кредитного договору 30%, надав власний розрахунок відсотків за період з 28.02.2013 року по 31.08.2017 року на загальну суму 152,96 грн. Відповідно до ст. 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення є недотримання положень, закріплених у ст. 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення. У звязку з чим, просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог про стягнення з нього штрафу (фіксованої частини та процентної складової), до пені застосувати наслідки спливу строку позовної давності.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до переконання, що позов слід задовольнити частково з наступних підстав.

Матеріалами справи встановлено, що 20.01.2011 року ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір, шляхом підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку (ч.1 ст. 634 ЦК України), відповідно до якого ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» надав клієнту строковий кредит у розмірі 1100,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку «Універсальна» зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки, розмір щомісячних платежів (що включають плату за використання кредитних коштів у звітному періоді) 7% від заборгованості, але не менше 50 грн. і не більше залишку заборгованості (а.с. 8-32).

Також, своїм особистим підписом відповідач підтвердив та погодився, що дана заява разом із Памяткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становить між ним та банком договір про надання банківських послуг, крім того він ознайомився та згоден з Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами банку (а.с. 7).

Памятка клієнта не надана позивачем та його представником до суду, як не була надана й відповідачем. Сторонами визнається та не заперечується, відповідач отримав строковий кредит у розмірі 1100,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку кредитка «Універсальна, 55 днів пільгового періоду» зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00 %.

Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

У звязку з неналежним виконанням ОСОБА_1 умов договору, відповідно до наданого представником позивача розрахунку заборгованості, станом на 31.08.2017 року заборгованість відповідача перед ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» по укладеному договору від 20.01.2011 року становить 18850,38 грн., яка складається з наступного: 121,90 грн. заборгованість за кредитом; 13654,15 грн. заборгованість по процентам за користування кредитом, 3700,50 грн. заборгованість за пенею та комісією (в поясненнях представник позивача, зазначає що в колонці «комісія та пеня» відображається нарахування тільки пені (а.с. 80), а також штрафів: 500,00 грн. (фіксована частина); 873,83 грн. (процентна складова) (а.с. 5, 6).

Відповідно до п. 1.1.3.1.6. Умов та Правил надання банківських послуг, затверджених наказом №СП-2010-256 від 06.03.2010 року (далі Умови та Правила) Клієнт доручає Банку здійснювати списання коштів з рахунків Клієнта, відкритих у валюті кредитного ліміту, у межах сум, що підлягають сплаті Банку за цим Договором, у разі настання термінів платежів, а також списання коштів з Картрахунку у разі настання термінів платежів по інших договорах Клієнта у розмірах, визначених цими договорами (договірне списання), у межах Платіжного ліміту Картрахунку. Банк здійснює списання коштів у грошовій одиниці України/іноземній валюті з будь-якого рахунку Клієнта у розмірі, еквівалентному сумі заборгованості в іноземній валюті/національній валюті України за договором, і покупку/продаж іноземної валюти на Міжбанківському ОСОБА_4 України. Списання коштів з будь-якого рахунку Клієнта, відкритого Банком, оформлюється меморіальним ордером.

Згідно з ст. 1071 ЦК України банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження.

Стаття 26 Закону України «Про платіжні системи та переказ грошових коштів в Україні» передбачає, що платник при укладенні договорів із банком має право передбачити договірне списання грошей із своїх рахунків на користь банку платника та/або третіх осіб. Умови договору на договірне списання повинні передбачати обсяг інформації, достатній для належного виконання такого списання банком, що обслуговує платника (обставини, за яких банк має здійснити (здійснювати) договірне списання; найменування отримувача та банку отримувача; реквізити рахунка, з якого має здійснюватися договірне списання; реквізити договору між платником та отримувачем (за наявності договору), що передбачає право отримувача на договірне списання; перелік документів, що мають бути представлені отримувачем в обслуговуючий платника банк (якщо платник та отримувач домовились про надання цих документів до банку платника) тощо). Договірне списання здійснюється за платіжною вимогою отримувача або за меморіальним ордером, оформленим банком.

Списання договірне - списання банком з рахунка клієнта коштів без подання клієнтом платіжного доручення, що здійснюється банком у порядку, передбаченому в договорі, укладеному між ним і клієнтом (п. 1.38 ст. 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ грошових коштів в Україні»).

Позивачем до суду не надано доказу про оформленим банком договірного списання з рахунку відповідача за меморіальним ордером, як не було розяснено з якого рахунку списані кошти в розмір 99,50 грн. 01.12.2014 року.

Таким чином, судом встановлено, що відповідач 13.03.2014 року здійснив останній платіж на погашення заборгованості за кредитним договором у розмірі 800,00 грн. (виписка банку за період з 20.01.2011 року по 31.08.2017 року) (а.с. 83 на звороті, 84), що також підтверджується поясненнями відповідача (а.с. 117, 118). Банківська виписка має статус первинного документу, що підтверджено п. 336 наказу Мінюсту від 12.04.2012 р. №578/5 «Про затвердження Переліку типових документів, що створюються під час діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів».

Відповідно до п. 2.1.1.5.5 Умов та Правил, позичальник зобовязується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором.

Згідно п. 1.1.3.2.3 Умов та Правил, банк має право здійснювати зміну Тарифів, а також інших умов обслуговування рахунків. При цьому ОСОБА_5, за винятком випадків зміни розміру наданого Кредиту (кредитного ліміту), зобов'язаний не менш ніж за 7 днів до введення змін проінформувати Клієнта, зокрема у виписці по Картрахунку згідно з п. 1.1.3.1.9. цього Договору. Якщо протягом 7 днів ОСОБА_5 не одержав повідомлення від Клієнта про незгоду зі змінами, то вважається, що Клієнт приймає нові умови. Право зміни розміру наданого на платіжну картку Кредиту (кредитного ліміту) ОСОБА_5 залишає за собою в однобічному порядку, за власним рішенням Банку та без попереднього повідомлення Клієнта (а.с.14 на звороті).

Пунктом 1.1.3.1.9 Умов та Правил передбачено повідомляти позичальника за допомогою SMS-повідомлень.

Відповідно до ч. 4 ст. 1056-1 Цивільного кодексу України, у разі застосування змінюваної процентної ставки кредитор самостійно, з визначеною у кредитному договорі періодичністю, має право збільшувати та зобов'язаний зменшувати процентну ставку відповідно до умов і в порядку, встановлених кредитним договором. Кредитодавець зобов'язаний письмово повідомити позичальника, поручителя та інших зобов'язаних за договором осіб про зміну процентної ставки не пізніш як за 15 календарних днів до дати, з якої застосовуватиметься нова ставка. У кредитному договорі встановлюється порядок розрахунку змінюваної процентної ставки із застосуванням погодженого сторонами індексу. Порядок розрахунку змінюваної процентної ставки повинен дозволяти точно визначити розмір процентної ставки за кредитом на будь-який момент часу протягом строку дії кредитного договору. Кредитор не має права змінювати встановлений кредитним договором порядок розрахунку змінюваної процентної ставки без згоди позичальника.

На підтвердження письмового повідомлення позивача про зміну процентної ставки, відповідачем було надано суду копії відомостей про повідомлення відповідача про зміну процентної ставки 15.08.2014 року та 15.03.2015 року (а.с. 89, 90).

ОСОБА_1 не надано доказів, про те, що він після SMS-повідомлень звертався до позивача із письмовими заявами про розірвання кредитного договору, непогодженням з його умовами, як і не було встановлено під час розгляду справи.

Згідно з п. 2.1.1.12.6. Умов та Правил, за користування Кредитом і ОСОБА_5 нараховує відсотки в розмірі, встановленому Тарифами Банку, з розрахунку 360 (триста шістдесят) календарних днів на рік, якщо інше не передбачено п. 2.1.1.12.13 (пункт не застосовується для Елітних карток (Platinum, MC World Signia і VISA Infinite).

Пункт 2.1.1.12.4. Умов та Правил, строк та порядок погашення за Кредитом (кредитний ліміт) за кредитними картками з встановленим Мінімальним обов'язковим платежем, а також ОСОБА_5, що виникає за такими Картах, наведений у Пам'ятці Клієнта/ Довідці про умови кредитування, яка є невід'ємною частиною Договору, а також встановлюються цим пунктом. Платіж включає плату за користування Кредитом, передбачену Тарифами, і частину заборгованості за Кредитом. Згідно ст.212 ЦКУ, у разі наявності прострочених кредитів (ОСОБА_5) терміном повернення Кредиту (ОСОБА_5) у повному обсязі є 211 й день з моменту виникнення такої заборгованості? строк погашення відсотків по овердрафту - щомісячно за попередній місяць до 25-го числа.

Платіж, у розмірі та строк визначений умовами договору, до 25.04.2014 року, ОСОБА_1 не сплатив, і з цього часу жодного платежу на погашення кредиту не вносив, отже з 26 квітня 2014 року виникла прострочена заборгованість як по кредиту так і по відсоткам за користування кредитом.

Відповідно до п.п. 2.1.1.12.4, 2.1.1.12.6.4 Умов та Правил, з 211-го дня, з моменту виникнення простроченого кредиту чи його частини, а саме з 22.11.2014 року, весь кредит вважається простроченим.

Умовами укладеного між сторонами договору визначені розмір та порядок отримання Банком процентів, згідно яких проценти за користування кредитом нараховуються з дня списання суми з карткового рахунку до дня, коли кредит (кредитний ліміт) стає простроченим кредитом (п. 2.1.1.12.6.3.), а з дати переведення кредиту в статус прострочених боргових зобовязань, нарахування проводяться відповідно п. 2.1.1.12.6.1 (на залишок простроченої заборгованості нараховується пеня). При цьому винагорода проценти за користування кредитом не сплачуються.

Зважаючи на викладене, починаючи з 211-го дня з моменту виникнення прострочення, а саме з 22.11.2014 року, нарахування процентів за користування кредитом після набуття ним статусу простроченого суперечить умовам укладеного між сторонами договору.

За таких обставин позовні вимоги щодо стягнення з відповідача процентів за користування кредитом за період з 22.11.2014 року по 31.08.2017 року не підлягають задоволенню, оскільки суперечать нормам чинного законодавства та умовам договору, укладеного між сторонами.

Проценти нараховані позивачем, відповідно до вимог п. 2.1.1.12.6.3., за період з дня списання суми з карткового рахунку до дня, коли кредит став простроченим, до 22.11.2014 року, відповідно до Умов та Правил підлягають стягненню у розмірі нарахованому банком, що становить 111,30 грн. (а.с. 5 на звороті).

Пунктом 2.1.1.12.6.1. Умов та Правил, у разі виникнення прострочених зобов'язань на суму від 100 грн., включаючи зобовязання, обумовлені пп 2.1.1.12.6.2., 2.1.1.12.8.1. Умов та правил, Клієнт сплачує Банку пеню, яка розраховується як: ПЕНЯ = базова процентна ставка за договором / 30 (нараховується за кожний день прострочення кредиту) + 50 грн. (одноразово). Пеня нараховується в день нарахування процентів по кредиту.

Відповідно до витягу з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна», пеня = 0,24 % від суми загальної заборгованості (нараховується за кожний день прострочення кредиту) + 50 грн. щоразу, коли виникає прострочення за кредитом або процентами на суму від 100 грн.; пеня = 0,24 % від суми загальної заборгованості (нараховується за кожний день прострочення кредиту) + 100 грн. щоразу, коли виникає прострочення за кредитом або процентами на суму від 100 грн. другий місяць поспіль і більше (а.с. 8, 93-99).

Згідно з п. 2.1.1.7.6 договору при порушенні позичальником строків платежів по кожному з грошових зобовязань, передбачених цим договором більше ніж на 30 днів, позичальник зобовязаний сплатити банку штраф в розмірі 500 грн. +5% від суми заборгованості по кредитному ліміту з врахуванням нарахованих та прострочених відсотків і комісій.

Пунктом 2.1.1.12.11 договору, банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобовязань в цілому або у встановленої банком долі в разі невиконання боржником своїх боргових та інших обовязків за цим договором.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України.

Належних та допустимих доказів, у розумінні ст.ст. 77, 78 ЦПК України на підтвердження виконання взятих на себе за кредитним договором зобов'язань відповідач не надав.

Відповідач послався на правові позиції Верховного Суду України, викладені у справах №6-16цс15 від 11.03.2015 року, №6-240цс14 від 11.02.2015 року, №6-698цс15 від 10.06.2015 року та №6-757цс15 від 01.07.2015 року, зазначивши, що витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та Умови та правила, ним як позичальником, не підписні й оригінали цих документів кредитором йому не були передані, у звязку з чим їх не можна вважати складовою частиною укладеного сторонами договору. Однак, у зазначених вище постановах були викладені правові позиції ВСУ щодо збільшення строку позовної давності, встановленої законом.

Щодо клопотання відповідача про застосування до позовних вимог позивача наслідків спливу строку загальної позовної давності, суд вважає, що перебіг позовної давності починається від дня, коли у банка виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання, який відповідно до п. 2.1.1.12.4.Умов та Правил, у разі наявності прострочених кредитів (ОСОБА_5) терміном повернення Кредиту (ОСОБА_5) у повному обсязі є 211 й день з моменту виникнення такої заборгованості, а саме з 22.11.2014 року. Позивач звернувся з позовом до суду 28.09.2017 року (а.с. 127-129), тобто в межах строку загальної позовної давності.

Крім того, згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України). За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення. Враховуючи вищевикладене та відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення строків виконання грошових зобовязань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Умовами договору від 20.01.2011 року передбачено два види неустойки за одне і те ж правопорушення, що не відповідає нормам закону в частині цивільної відповідальності, оскільки створює подвійне накладення стягнення на боржника. Враховуючи вищевикладене, та прохання відповідача про відмову у задоволення позовних вимог про стягнення з нього штрафів (фіксована частина; процентна складова), суд вважає, що стягненню за порушення строків погашення заборгованості підлягає визначена умовами договору пеня. Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості за договором б/н від 20.10.2011 року станом на 31.08.2017 року загальна сума пені становить 3700,50 грн. Разом з тим, відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України). Згідно з ч. 2 ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені). Відповідачем заявлено клопотання про застосування наслідків спливу строку спеціальної позовної давності. Позивач звернувся з позовом до суду 28.09.2017 року (а.с. 127-129), в розрахунку заборгованості по пені, виписці банку за період з 20.01.2011 року по 31.08.2017 року, представником позивача не надано розрахунку боргу по пені за вересень 2017 року, а тому пеня за вересень місяць 2017 року судом не враховується. Отже, суд приходить до висновку, що стягненню за порушення строків погашення заборгованості підлягає визначена умовами договору пеня у розмірі 1100,00 грн. (100 грн. х 11 місяців = 1100,00 грн.).

При вирішення даної справи, суд враховує правові позиції Верховного Суду України від 21.10.2015 року №6-2003цс15, від 11.02.2015 року 6-240цс14, від 11.03.2015 року № 6-16цс15, від 16.11.2016 року № 6-1746цс16, від 06.09.2017 року № 6-2071цс16.

На підставі викладеного, суд вважає, що позов ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» слід задовольнити частково.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому виходячи із змісту вище зазначеної норми з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» необхідно стягти судові витрати в розмірі 113,16 грн.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 82, 89, 264 ЦПК України, ст. ст. 256-258, 261, 526, 527, 611, 626, 634, 1054, 1056-1 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК» (місцезнаходження: вул. Грушевського, 1д, м. Київ, 01001, р/р №29092829003111, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість по кредитному договору від 20.01.2011 року в розмірі 1333,20 грн. (одна тисяча триста тридцять три грн. 20 коп.), яка складається із: заборгованості за кредитом - 121,90 грн.; заборгованості по процентам за користування кредитом - 111,30 грн., заборгованості за пенею - 1100,00 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК» (місцезнаходження: вул. Грушевського, 1д, м. Київ, 01001, р/р №29092829003111, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 113,16 грн. (сто тринадцять грн. 16 коп.).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційного суду Полтавської області через Котелевський районний суд Полтавської області протягом тридцяти днів з дня його складення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя