Вирок № 71287675, 18.12.2017, Лисичанський міський суд Луганської області

415/6189/16-к

1-КП/415/152/17

ВИРОК

Іменем України

18.12.17 року Лисичанський міський суд Луганської області у складі колегії суддів:

головуючого судді Грибанової Л.О.

суддів Чернобривко Л.Б.,

судді Старікової М.М.,

за участю:

секретаря Кайданович Л.В.,

прокурора Задорожнього В.В.,

захисника Борисова В.М.,

захисника Кизима В.В.,

захисника Сімейка А.М.,

захисника Шурхна К.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Лисичанського міського суду Луганської області кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Привілля Луганської області, громадянина України, з професійно-технічною освітою, працюючого у ВП «Шахта імені Г.Капустіна» ПАТ «Лисичанськвугілля», одруженого, не судимого, зареєстрованого та проживаючого у АДРЕСА_1,

у вчиненні злочинів, передбачених ст.15 ч.2 ст.258 ч.2, ст.15 ч.2 ст.28 ч.2 ст.263 ч.1 КК України,

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженки міста Привілля Луганської області, громадянина України, з професійно-технічною освітою, ПП, заміжньої, не судимої, зареєстрованої та проживаючої у АДРЕСА_1,

у вчиненні злочинів, передбачених ст.15 ч.2 ст.258 ч.2, ст.15 ч.2 ст.28 ч.2 ст.263 ч.1 КК України, -

встановив:

03 вересня 2016 року, приблизно о 20 годині 20 хвилин, більш точніший час не встановлено, обвинувачений ОСОБА_5 та обвинувачена ОСОБА_7, маючи умисел на незаконне поводження зі зброєю та вибуховими речовинами, зокрема, придбання і зберігання вогнепальної зброї та придбання й носіння вибухових пристроїв, без передбаченого законом дозволу, за попередньою змовою групою осіб, а також, маючи умисел на вчинення терористичного акту, тобто, вчинення вибуху, що створює небезпеку для життя та здоров'я людини, заподіяння значної майнової шкоди та настання інших тяжких наслідків, з метою порушення громадської безпеки та залякування населення, діючи спільно, в районі ЗАО «Пролетарій», по вулиці Першотравневій міста Лисичанська, отримавши, заздалегідь домовившись проміж собою, - під час проведення негласної слідчої (розшукової) дії у вигляді контролю за вчиненням злочину, - імітаційні засоби, які візуально відповідають ознакам саморобного вибухового пристрою, та пістолет «Макарова» (ПМ учбовий №ЕР 1-Л), залишивши останній на деякий термін, у транспортному засобі марки «Renault Logan», державний реєстраційний номер «НОМЕР_1», під керуванням іншої особи, домовившись з тією з зазначеного приводу, і, взявши з собою імітаційні засоби, які візуально відповідають ознакам саморобного вибухового пристрою, через деякий час, того ж дня, пішки, спрямували до меморіальної дошки-пам'ятнику «Воїнам-визволителям», на узбіччі дороги сполученням Лисичанськ-Сєвєродонецьк, в напрямку виїзду з міста Лисичанська, де обвинувачений ОСОБА_5, за попередньою змовою з обвинуваченою ОСОБА_7, діючи спільно, привівши в дію годинниковий механізм та заклавши із тильної сторони вказаного меморіалу зазначені імітаційні засоби, які візуально відповідають ознакам саморобного вибухового пристрою, намагались вчинити терористичний акт шляхом здійснення вибуху, що створює небезпеку для життя та здоров'я людини, заподіяння значної майнової шкоди та настання інших тяжких наслідків, з метою порушення громадської безпеки та залякування населення, в подальшому, приблизно о 20 годині 40 хвилин, більш точніший час не встановлено, залишивши вказану місцевість, тобто, виконавши усі дії, які вважали необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від їх волі, оскільки протиправні дії останніх були викриті правоохоронцями.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою провину у вчиненні злочинів, передбачених ст.15 ч.2 ст.258 ч.2, ст.15 ч.2 ст.28 ч.2 ст.263 ч.1 КК України, при обставинах, вказаних у обвинувальному акті, визнав повністю, від надання пояснень - відмовився, і, відповідая на питання, зазначив, що час та місце скоєння ним, разом з обвинуваченою ОСОБА_7, інкримінованих органом досудового розслідування кримінальних правопорушень, описаних в обвинувальному акті, а саме, намаганні здійснення вибуху в районі дошки-пам'ятнику «Воїнам-визволителям», на узбіччі дороги сполученням Лисичанськ-Сєвєродонецьк, в напрямку виїзду з міста Лисичанська до міста Сєвєродонецька, в районі ЗАО «Пролетарій», по вулиці Першотравневій міста Лисичанська, і, відповідно, придбання, зберігання та носіння вогнепальної зброї і вибухових пристроїв, без передбаченого законом дозволу, 03 вересня 2016 року, у вечірній час, - викладені вірно, вказані обставини відповідають подіям, що відбувались в дійсності, і він їх в повному обсязі підтверджує. У скоєному - щиро розкаявся, перепрошуючи за свої дії.

Допитана у судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_7 свою провину у вчиненні злочинів, передбачених ст.15 ч.2 ст.258 ч.2, ст.15 ч.2 ст.28 ч.2 ст.263 ч.1 КК України, при обставинах, вказаних у обвинувальному акті, визнала повністю, від надання пояснень - відмовилась, і, відповідая на питання, зазначила, що час та місце скоєння нею, разом з обвинуваченим ОСОБА_5, інкримінованих органом досудового розслідування кримінальних правопорушень, описаних в обвинувальному акті, а саме, намаганні здійснення вибуху в районі дошки-пам'ятнику «Воїнам-визволителям», на узбіччі дороги сполученням Лисичанськ-Сєвєродонецьк, в напрямку виїзду з міста Лисичанська до міста Сєвєродонецька, в районі ЗАО «Пролетарій», по вулиці Першотравневій міста Лисичанська, і, відповідно, придбання, зберігання та носіння вогнепальної зброї і вибухових пристроїв, без передбаченого законом дозволу, 03 вересня 2016 року, у вечірній час, - викладені вірно, вказані обставини відповідають подіям, що відбувались в дійсності, і вона їх в повному обсязі підтверджує. У скоєному - щиро розкаялась, перепрошуючи за свої дії.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_5 та обвинувачена ОСОБА_7 в повному обсязі визнали свою провину у вчиненні інкримінованих їм органом досудового розслідування кримінальних правопорушень при обставинах, викладених в обвинувальному акті, та, беручи до уваги те, що прокурор також не оспорював фактичні обставини подій, і судом встановлено, що учасники зазначеного кримінального провадження, в тому числі, і обвинувачені ОСОБА_5 та ОСОБА_7, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз'яснивши сторонам положення ст.349 ч.3 КПК України, відповідно до яких останні будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, в тому числі, і обвинуваченого ОСОБА_5 та обвинуваченої ОСОБА_7, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ст.349 ч.3 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

За таких обставин, суд, допитавши обвинуваченого ОСОБА_5 та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу останнього, прийшов до висновку, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_5 -

у закінченому замаху на терористичний акт, тобто, вчинення вибуху, що створює небезпеку для життя та здоров'я людини, заподіяння значної майнової шкоди та настання інших тяжких наслідків, з метою порушення громадської безпеки та залякування населення, за попередньою змовою групою осіб, оскільки, обвинувачений ОСОБА_5, за попередньою змовою з обвинуваченою ОСОБА_7, виконали усі дії, які вважали необхідними для доведення терористичного акту - вчинення вибуху, що створює небезпеку для життя та здоров'я людини, заподіяння значної майнової шкоди та настання інших тяжких наслідків, з метою порушення громадської безпеки та залякування населення, за попередньою змовою групою осіб, до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від їх волі (ст.15 ч.2 ст.258 ч.2 КК України),

у закінченому замаху на незаконне поводження зі зброєю та вибуховими речовинами, зокрема, придбання і зберігання вогнепальної зброї та придбання й носіння вибухових пристроїв, без передбаченого законом дозволу, за попередньою змовою групою осіб, оскільки, обвинувачений ОСОБА_5, за попередньою змовою з обвинуваченою ОСОБА_7, виконали усі дії, які вважали необхідними для доведення незаконного поводження зі зброєю та вибуховими речовинами, зокрема, придбання і зберігання вогнепальної зброї та придбання й носіння вибухових пристроїв, без передбаченого законом дозволу, за попередньою змовою групою осіб, до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від їх волі (ст.15 ч.2 ст.28 ч.2 ст.263 ч.1 КК України),

- доведено, і органи досудового розслідування вірно і обґрунтовано кваліфікували дії обвинуваченого ОСОБА_5 за ст.15 ч.2 ст.258 ч.2, ст.15 ч.2 ст.28 ч.2 ст.263 ч.1 КК України, відповідно.

За таких обставин, суд, допитавши обвинувачену ОСОБА_7 та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу останньої, прийшов до висновку, що винуватість обвинуваченої ОСОБА_7 -

у закінченому замаху на терористичний акт, тобто, вчинення вибуху, що створює небезпеку для життя та здоров'я людини, заподіяння значної майнової шкоди та настання інших тяжких наслідків, з метою порушення громадської безпеки та залякування населення, за попередньою змовою групою осіб, оскільки, обвинувачена ОСОБА_7, за попередньою змовою з обвинуваченим ОСОБА_5, виконали усі дії, які вважали необхідними для доведення терористичного акту - вчинення вибуху, що створює небезпеку для життя та здоров'я людини, заподіяння значної майнової шкоди та настання інших тяжких наслідків, з метою порушення громадської безпеки та залякування населення, за попередньою змовою групою осіб, до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від їх волі (ст.15 ч.2 ст.258 ч.2 КК України),

у закінченому замаху на незаконне поводження зі зброєю та вибуховими речовинами, зокрема, придбання і зберігання вогнепальної зброї та придбання й носіння вибухових пристроїв, без передбаченого законом дозволу, за попередньою змовою групою осіб, оскільки, обвинувачена ОСОБА_7, за попередньою змовою з обвинуваченим ОСОБА_5, виконали усі дії, які вважали необхідними для доведення незаконного поводження зі зброєю та вибуховими речовинами, зокрема, придбання і зберігання вогнепальної зброї та придбання й носіння вибухових пристроїв, без передбаченого законом дозволу, за попередньою змовою групою осіб, до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від їх волі (ст.15 ч.2 ст.28 ч.2 ст.263 ч.1 КК України),

- доведено, і органи досудового розслідування вірно і обґрунтовано кваліфікували дії обвинуваченої ОСОБА_7 за ст.15 ч.2 ст.258 ч.2, ст.15 ч.2 ст.28 ч.2 ст.263 ч.1 КК України, відповідно.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_5 покарання, суд, на підставі ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання: скоєні обвинуваченим ОСОБА_5 кримінальні правопорушення, відповідно до положень ст.12 КК України, відносяться до категорії тяжких (263 ч.1 КК України) та особливо тяжких (ст.258 ч.2 КК України) злочинів, обвинувачений ОСОБА_5 - працює, має позитивну виробничу характеристику за місцем працевлаштування (том 1 а.с.316), має постійне місце проживання, за місцем мешкання та у побуті - характеризується позитивно (том 1 а.с.290,314), у скоєному - щиро розкаявся.

В якості обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_5, згідно зі ст.66 КК України, суд визнає щире каяття, визнання вини, активне сприяння розкриттю злочинів, стан здоров?я та наявність ряду хронічних захворювань (том 1 а.с.303), наявність на утриманні неповнолітньої дитини - сина ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_6 (том 1 а.с.196,307-309), та матері похилого віку - ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_7, яка, за станом здоров?я та за віком, потребує відповідного догляду, а також, ту обставину, що обвинувачений вперше притягується до кримінальної відповідальності (том 1 а.с.298).

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_5, згідно зі ст.67 КК України, судом не встановлено.

При призначенні обвинуваченій ОСОБА_7 покарання, суд, на підставі ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винної та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання: скоєні обвинуваченою ОСОБА_7 кримінальні правопорушення, відповідно до положень ст.12 КК України, відносяться до категорії тяжких (263 ч.1 КК України) та особливо тяжких (ст.258 ч.2 КК України) злочинів, обвинувачена ОСОБА_7 - працює (том 1 а.с.305-306), має позитивну виробничу характеристику за місцем працевлаштування, має постійне місце проживання, за місцем мешкання та у побуті - характеризується позитивно (том 1 а.с.289,315), у скоєному - щиро розкаялась.

В якості обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченої ОСОБА_7, згідно зі ст.66 КК України, суд визнає щире каяття, визнання вини, активне сприяння розкриттю злочинів, стан здоров?я та наявність ряду хронічних та тяжких захворювань, в тому числі, і пов?язаних з необхіністю хірургічного втручання, наявність на утриманні неповнолітньої дитини - сина ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_6 (том 1 а.с.196,307-309), та батьків похилого віку - матері ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_8, і батька ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_9, які, за станом здоров?я та за віком, потребують відповідного догляду (том 1 а.с.310,313), а також, ту обставину, що обвинувачена вперше притягується до кримінальної відповідальності (том 1 а.с.299).

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченої ОСОБА_7, згідно зі ст.67 КК України, судом не встановлено.

Приймаючи до уваги вищенаведене, з урахуванням обставин, що пом'якшують покарання, а також, враховуючи данні про особу обвинуваченого ОСОБА_5, який - працює, позитивно характеризується на виробництві за місцем працевлаштування, має постійне місце мешкання, за місцем проживання - позитивно характеризується у побуті, має на утриманнні неповнолітню дитину та матір похилого віку, які потребують у відповідному догляді, страждає на ряд хронічних захворювань, вперше притягується до кримінальної відповідальності, у судовому засіданні - в повному обсязі визнав свою провину, щиро розкаявся та вибачався за скоєне, активно сприяв розкриттю злочинів, при цьому, також, враховуючи відсутність тяжких наслідків від вчиненого та відсутність обставин, що обтяжують покарання, і, одночасно, беручи до уваги суспільну небезпеку злочинних діянь, і, разом з тим, приймаючи до уваги безпосередню роль саме обвинуваченого ОСОБА_5 під час інкримінованих подій, ступінь участі останнього у скоєнні інкримінованих кримінальних правопорушень, в тому числі, враховуючи також, і виконуючі обвинуваченим ОСОБА_5 функції під час вчинення протиправних дій, які могли бути пов'язані з людськими утратами, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_5 покарання - у виді позбавлення волі, передбаченого санкціями ст.258 ч.2 та ст.263 ч.1 КК України, а також, із застосуванням додаткового покарання - у виді конфіскації майна, передбаченого санкцією ст.258 ч.2 КК України, оскільки обвинувачений ОСОБА_5 скоїв умисні злочини, які, відповідно до положень ст.12 КК України, відносяться до категорії тяжких та особливо тяжких кримінальних правопорушень, та є злочинами - проти громадської безпеки, у зв'язку з чим, на думку суду, виправлення обвинуваченого ОСОБА_5 можливо лише із застосуванням покарання, пов'язаного з ізоляцією від суспільства, - у виді позбавлення волі, що, на переконання суду, буде необхідним та достатнім для досягнення мети виправлення та попередження нових злочинів.

При цьому, враховуючи наявність декількох обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 та істотно знижують ступінь тяжкості вчинених злочинів, з урахуванням особи винного, який - працює, позитивно характеризується за місцем працевлаштування, має постійне місце мешкання, за місцем проживання - позитивно характеризується у побуті, має ряд хронічних захворювань, вперше притягується до кримінальної відповідальності, і, одночасно, враховуючи повне визнання обвинуваченим своєї провини, щире каяття останнього та активну поведінку щодо розкриття інкримінованих кримінальних правопорушень, в тому числі, враховуючи відсутність тяжких наслідків від скоєного та непричетність обвинуваченого до застосовування зброї, а також, беручи до уваги стан здоров?я обвинуваченого та наявність на утриманні неповнолітньої дитини та матері похилого віку, які потребують відповідного виховання та догляду, відповідно, суд вважає за можливе застосувати вимоги ст.69 КК України, призначивши обвинуваченому ОСОБА_5 основне покарання за ст.258 ч.2 КК України та покарання за ст.263 ч.1 КК України - нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції зазначених статтей.

І, у зв'язку з тим, що обвинувачений ОСОБА_5 скоїв більш одного злочину, при призначенні обвинуваченому ОСОБА_5 остаточного покарання, суд вважає за необхідне застосувати положення ст.70 ч.1 КК України, призначивши обвинуваченому ОСОБА_5 остаточне покарання, за сукупністю злочинів, - шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Початок строку відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_5, відповідно до Протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, від 04 вересня 2016 року (том 2 а.с.121-124), слід обчислювати з 04 вересня 2016 року, оскільки, термін перебування під вартою, відповідно до вимог кримінального та кримінально-процесуального законодавства, зараховується судом у строк покарання, призначеного вироком суду, за правилами, встановленими ст.72 ч.5 КК України, і строк тримання під вартою, згідно зі ст.197 ч.2 КПК України, обчислюється - з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання.

При цьому, суд, прийшовши до переконання призначення обвинуваченому ОСОБА_5 покарання - у виді позбавлення волі, а також, враховуючи положення ст.72 ч.5 КК України (в редакції ст.72 ч.5 КК України - до змін, внесених, на підставі Закону №2046-VІІІ від 18 травня 2017 року), - вважає за необхідне зарахувати обвинуваченому ОСОБА_5 строк попереднього ув'язнення в межах того самого кримінального провадження, за період з 04 вересня 2016 року (Протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, від 04 вересня 2016 року (том 2 а.с.121-124) до 20 червня 2017 року, включно (до дня набрання Законом №2046-VІІІ від 18 травня 2017 року чинності): з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, оскільки, відповідно до ст.5 КК України, - закон про кримінальну відповідальність, що встановлює злочинність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі (ст.5 ч.2 КК України), при цьому, якщо після вчинення особою діяння, передбаченого КК України, закон про кримінальну відповідальність змінювався кілька разів, зворотну дію в часі має той закон, що скасовує злочинність діяння, пом?якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи (ст.5 ч.4 КК України).

І, у зв'язку з тим, що суд прийшов до переконання у можливості призначення обвинуваченому ОСОБА_5 основного покарання за ст.258 ч.2 КК України та покарання за ст.263 ч.1 КК України, з застосуванням ст.69 КК України, - нижче від найнижчої межі, встановленої в санкціях зазначених статтей, і, одночасно, враховуючи тривалий термін перебування обвинуваченого ОСОБА_5 під вартою, в тому числі, беручи до уваги строк попереднього ув'язнення обвинуваченого ОСОБА_5 в межах того самого кримінального провадження, який, в перерахунку до співвідношень, визначених ст.72 ч.5 КК України, станом на день ухвалення вироку, складає більш, ніж 2 роки позбавлення волі, а також, з урахуванням особи обвинуваченого ОСОБА_5, який - працює, має позитивну виробничу характеристику, має постійне місце мешкання, за місцем проживання - позитивно характеризується у побуті, має утриманців, зокрема, неповнолітнього сина - ОСОБА_8 та матір похилого віку - ОСОБА_9, вперше притягується до кримінальної відповідальності, страждає на ряд хронічних захворювань, і, разом з тим, беручи до уваги вимоги ст.176 КПК України, згідно яких - інший запобіжний захід, крім тримання під вартою, не може застосовуватися до осіб, які обвинувачуються у вчиненні злочину, передбаченого …, ст.258 КК України, суд вважає за доцільне, до набуття вироком законної сили, скасувати застосований, відповідно до Ухвали слідчого судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області «Про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою» від 06 вересня 2016 року (том 2 а.с.149-150), відносно обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжний захід - у вигляді тримання під вартою, звільнивши обвинуваченого ОСОБА_5 з-під варти, в залі судового засідання, оскільки, вищевикладене свідчить про винятковість обставин, встановлених під час кримінального провадження, які, на думку суду, повинні бути враховані під час ухвалення вироку по справі в частині вирішення питання щодо заходів забезпечення кримінального провадження, в тому числі, і в частині рішення про запобіжний захід, до набрання вироком законної сили, і продовження обвинуваченому ОСОБА_5 строку тримання під вартою, за вказаних умов, відповідно до практики Європейського Суду з прав людини, - не може бути виправданим.

Приймаючи до уваги вищенаведене, з урахуванням обставин, що пом'якшують покарання, а також, враховуючи данні про особу обвинуваченої ОСОБА_7, яка - працює, позитивно характеризується за місцем працевлаштування, має постійне місце мешкання, за місцем проживання - позитивно характеризується у побуті, має на утриманнні неповнолітню дитину та батьків похилого віку, які потребують у відповідному догляді, страждає на ряд тяжких та хронічних захворювань, що потребують оперативного медичного втручання, вперше притягується до кримінальної відповідальності, у судовому засіданні - в повному обсязі визнала свою провину, щиро розкаялась та вибачалась за скоєне, активно сприяла розкриттю злочинів, при цьому, також, враховуючи відсутність тяжких наслідків від скоєного та відсутність обставин, що обтяжують покарання, і, одночасно, беручи до уваги суспільну небезпеку злочинних діянь, і, разом з тим, приймаючи до уваги безпосередню роль та виконуючі обвинуваченою ОСОБА_7 функції під час інкримінованих подій, непричетність останньої до застосовування зброї, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченій ОСОБА_7 покарання також - у виді позбавлення волі, передбаченого санкціями ст.258 ч.2 та ст.263 ч.1 КК України, так як обвинувачена ОСОБА_7 скоїла умисні злочини, які, відповідно до положень ст.12 КК України, відносяться до категорії тяжких та особливо тяжких кримінальних правопорушень, та є - пов'язаними з громадською безпекою, при цьому, - без застосування додаткового покарання - у виді конфіскації майна, альтернативно визначеного санкцією ст.258 ч.2 КК України, оскільки обвинувачена ОСОБА_7, хоча і скола інкримінований останній злочин, передбачений ст.258 ч.2 КК України, який, згідно положень ст.12 КК України, відноситься до категорії особливо тяжких кримінальних правопорушень, однак органом досудового розслідування не наведено жодних достатніх та вмотивованих доказів, які б слугували підставою для призначення зазначеного виду додаткового покарання - у виді конфіскації майна, та, відповідно, свідчили б про корисливий мотив дій обвинуваченої ОСОБА_7 під час інкримінованих останній подій, відповідно до вимог ст.59 КК України, у зв'язку з чим, на думку суду, виправлення обвинуваченої ОСОБА_7 можливо лише із застосуванням покарання, пов'язаного з ізоляцією від суспільства, - у виді позбавлення волі, що, на переконання суду, буде необхідним та достатнім для досягнення мети виправлення та попередження нових злочинів.

При цьому, враховуючи наявність декількох обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченої ОСОБА_7 та істотно знижують ступінь тяжкості вчинених злочинів, з урахуванням особи винної, яка - працює, позитивно характеризується за місцем працевлаштування, має постійне місце мешкання, за місцем проживання - позитивно характеризується у побуті, має ряд тяжких та хронічних захворювань, які потребують негайного оперативного медичного втручання, вперше притягується до кримінальної відповідальності, і, одночасно, враховуючи повне визнання обвинуваченою своєї провини, щире каяття останньої та активну поведінку щодо розкриття інкримінованих кримінальних правопорушень, в тому числі, враховуючи також відсутність тяжких наслідків від скоєного та непричетність обвинуваченої до застосовування зброї, а також, беручи до уваги стан здоров?я обвинуваченої ОСОБА_7, наявність на утриманні неповнолітньої дитини та батьків похилого віку, які потребують необхідного виховання та догляду, відповідно, і, разом з тим, приймаючи до уваги безпосередню роль та ступінь участі обвинуваченої у скоєнні інкримінованих останній кримінальних правопорушень, суд вважає за можливе застосувати вимоги ст.69 КК України, призначивши обвинуваченій ОСОБА_7 основне покарання за ст.258 ч.2 КК України та покарання за ст.263 ч.1 КК України - нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції зазначених статтей.

І, у зв'язку з тим, що обвинувачена ОСОБА_7 скоїла більш одного злочину, при призначенні обвинуваченій ОСОБА_7 остаточного покарання, суд вважає за необхідне застосувати положення ст.70 ч.1 КК України, призначивши обвинуваченій ОСОБА_7 остаточне покарання, за сукупністю злочинів, - шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Початок строку відбування покарання обвинуваченій ОСОБА_7, відповідно до Протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, від 04 вересня 2016 року (том 2 а.с.141-144), слід обчислювати з 04 вересня 2016 року, оскільки, термін перебування під вартою, відповідно до вимог кримінального та кримінально-процесуального законодавства, зараховується судом у строк покарання, призначеного вироком суду, за правилами, встановленими ст.72 ч.5 КК України, і строк тримання під вартою, згідно зі ст.197 ч.2 КПК України, обчислюється - з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання.

При цьому, суд, прийшовши до переконання призначення обвинуваченій ОСОБА_7 покарання - у виді позбавлення волі, а також, враховуючи положення ст.72 ч.5 КК України (в редакції ст.72 ч.5 КК України - до змін, внесених, на підставі Закону №2046-VІІІ від 18 травня 2017 року), - вважає за необхідне зарахувати обвинуваченій ОСОБА_7 строк попереднього ув'язнення в межах того самого кримінального провадження, за період з 04 вересня 2016 року (Протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, від 04 вересня 2016 року (том 2 а.с.141-144) до 20 червня 2017 року, включно (до дня набрання Законом №2046-VІІІ від 18 травня 2017 року чинності): з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, оскільки, відповідно до ст.5 КК України, - закон про кримінальну відповідальність, що встановлює злочинність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі (ст.5 ч.2 КК України), при цьому, якщо після вчинення особою діяння, передбаченого КК України, закон про кримінальну відповідальність змінювався кілька разів, зворотну дію в часі має той закон, що скасовує злочинність діяння, пом?якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи (ст.5 ч.4 КК України).

І, у зв'язку з тим, що суд прийшов до переконання у можливості призначення обвинуваченій ОСОБА_7 основного покарання за ст.258 ч.2 КК України та покарання за ст.263 ч.1 КК України, з застосуванням ст.69 КК України, - нижче від найнижчої межі, встановленої в санкціях зазначених статтей, і, одночасно, враховуючи тривалий термін перебування обвинуваченої ОСОБА_7 під вартою, в тому числі, беручи до уваги строк попереднього ув'язнення обвинуваченої ОСОБА_7 в межах того самого кримінального провадження, який, в перерахунку до співвідношень, визначених ст.72 ч.5 КК України, станом на день ухвалення вироку, складає більш, ніж 2 роки позбавлення волі, а також, з урахуванням особи обвинуваченої ОСОБА_7, яка - працює, має позитивну характеристику за місцем працевлаштування, має постійне місце мешкання, за місцем проживання - позитивно характеризується у побуті, має утриманців, зокрема, неповнолітнього сина - ОСОБА_8 та батьків похилого віку - матір ОСОБА_10 і батька ОСОБА_11, вперше притягується до кримінальної відповідальності, страждає на ряд тяжких та хронічних захворювань, і, разом з тим, беручи до уваги вимоги ст.176 КПК України, згідно яких - інший запобіжний захід, крім тримання під вартою, не може застосовуватися до осіб, які обвинувачуються у вчиненні злочину, передбаченого …, ст.258 КК України, суд вважає за доцільне, до набуття вироком законної сили, скасувати застосований, відповідно до Ухвали слідчого судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області «Про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою» від 06 вересня 2016 року (том 2 а.с.178-181), відносно обвинуваченої ОСОБА_7 запобіжний захід - у вигляді тримання під вартою, звільнивши обвинувачену ОСОБА_7 з-під варти, в залі судового засідання, оскільки, вищевикладене свідчить про винятковість обставин, встановлених під час кримінального провадження, які, на думку суду, повинні бути враховані під час ухвалення вироку по справі в частині вирішення питання щодо заходів забезпечення кримінального провадження, в тому числі, і в частині рішення про запобіжний захід, до набрання вироком законної сили, і продовження обвинуваченій ОСОБА_7 строку тримання під вартою, за вказаних умов, відповідно до практики Європейського Суду з прав людини, - не може бути виправданим.

У зв'язку з проведенням під час досудового розслідування за матеріалами кримінального провадження стосовно ОСОБА_5, за обвинуваченням у вчиненні злочинів, передбачених ст.15 ч.2 ст.258 ч.2, ст.15 ч.2 ст.28 ч.2 ст.263 ч.1 КК України, та ОСОБА_7, за обвинуваченням у вчиненні злочинів, передбачених ст.15 ч.2 ст.258 ч.2, ст.15 ч.2 ст.28 ч.2 ст.263 ч.1 КК України, - експертизи комп?ютерної техніки та програмних продуктів за №75 від 05 жовтня 2016 року (том 1 а.с.257-260), - процесуальні витрати по справі, пов'язані із залученням експертів, - у сумі 1056 гривень 36 копійок (том 1 а.с.261), підлягають стягненню з обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_7, в дохід держави (одержувач - УДКСУ у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, №рахунку 31117115700051, іден.код одержувача 37800278, банк одержувача, МФО - ГУДКСУ у Луганській області, 804013), у рівних частках, - по 528 гривень 18 копійок з кожного.

Процесуальні витрати по справі -

у сумі 439 гривень 80 копійок (том 1 а.с.84), пов'язані з залученням експертів під час проведення дактилоскопічної експертизи за №19/113/6-1/551е від 23 вересня 2016 року (том 1 а.с.85-92,126-128),

у сумі 660 гривень 30 копійок (том 1 а.с.100), пов'язані з залученням експертів під час проведення дактилоскопічної експертизи за №19/113/6-1/595е від 06 жовтня 2016 року (том 1 а.с.101-108,129-131),

у сумі 660 гривень 30 копійок (том 1 а.с.116), пов'язані з залученням експертів під час проведення дактилоскопічної експертизи за №19/113/6-1/613е від 19 жовтня 2016 року (том 1 а.с.117-125),

за матеріалами кримінального провадження стосовно ОСОБА_5, за обвинуваченням у вчиненні злочинів, передбачених ст.15 ч.2 ст.258 ч.2, ст.15 ч.2 ст.28 ч.2 ст.263 ч.1 КК України, та ОСОБА_7, за обвинуваченням у вчиненні злочинів, передбачених ст.15 ч.2 ст.258 ч.2, ст.15 ч.2 ст.28 ч.2 ст.263 ч.1 КК України,

- стягненню з обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_7 - не підлягають, так як причетність останніх до залишення досліджених слідів - не встановлена.

Крім того, оскільки, суд прийшов до переконання призначення обвинуваченій ОСОБА_7 покарання - у виді позбавлення волі, без застосування додаткового покарання - у виді конфіскації майна, передбачених санкцією ст.258 ч.2 КК України, суд також вважає за необхідне зняти арешт, накладений на майно обвинуваченої ОСОБА_7, відповідно до - Ухвали слідчого судді Сєвєродонецького міського суду від 06 вересня 2016 року (том 1 а.с.233-234), а саме: жіночу сумку чорного кольору, та транспортний засіб - автомобіль марки «Nissan Pathfinder», державний реєстраційний номер «НОМЕР_3», VIN:НОМЕР_2.

Речові докази по справі:

записна книжка в обкладинці синього кольору, блокнот, мобільний телефон марки «Samsung», модель «GT-S5660», ІМЕІ НОМЕР_4, Sim-картка оператора мобільного зв?язку «КиївСтар» (НОМЕР_5 (абонентський номер «НОМЕР_6»), мобільний телефон марки «Microsoft», модель «RM-1090», ІМЕІ 1) НОМЕР_8, 2) НОМЕР_9, Sim-картка оператора мобільного зв?язку «МТС» (НОМЕР_7), Sim-картка оператора мобільного зв?язку «МТС», б/н, чохол коричневого кольору, банківська картка КБ «ДельтаБанк» (НОМЕР_10), банківська картка КБ «ПриватБанк» (НОМЕР_11), банківська картка КБ «Укрсиббанк» (НОМЕР_12), банківська картка КБ «ПриватБанк» (НОМЕР_13), банківська картка ПАТ «ОщадБанк» (НОМЕР_15), банківська картка КБ «ПриватБанк» (НОМЕР_19), банківська картка КБ «ПриватБанк» (НОМЕР_14), банківська картка КБ «ПриватБанк» (НОМЕР_20), Sim-картка оператора мобільного зв?язку «КиївСтар» (НОМЕР_16), Sim-картка оператора мобільного зв?язку «Life)» (НОМЕР_21), Sim-картка оператора мобільного зв?язку «МТС» (НОМЕР_17), Sim-картка оператора мобільного зв?язку «Мегафон» (НОМЕР_22), Sim-картка оператора мобільного зв?язку «МТС» (НОМЕР_18), прапор, ПЕОМ (сисемний блок), що знаходяться на зберіганні у приміщенні для зберігання речових доказів УСБУ в Луганській області (том 1 а.с.225-226,227-228),

- підлягають поверненню обвинуваченому ОСОБА_5,

посвідчення водія серії НОМЕР_23 на ім?я обвинуваченого ОСОБА_5, паспорт громадянина України серії НОМЕР_24 на ім?я обвинуваченого ОСОБА_5, що знаходяться на зберіганні в матеріалах кримінального провадження стосовно ОСОБА_5, за обвинуваченням у вчиненні злочинів, передбачених ст.15 ч.2 ст.258 ч.2, ст.15 ч.2 ст.28 ч.2 ст.263 ч.1 КК України, та ОСОБА_7, за обвинуваченням у вчиненні злочинів, передбачених ст.15 ч.2 ст.258 ч.2, ст.15 ч.2 ст.28 ч.2 ст.263 ч.1 КК України (том 1 а.с.197-198,199,200),

- підлягають поверненню обвинуваченому ОСОБА_5,

жіноча сумка чорного кольору, що знаходиться на зберіганні у приміщенні для зберігання речових доказів УСБУ в Луганській області (том 1 а.с.63,64),

- підлягає поверненню обвинуваченій ОСОБА_7,

транспортний засіб - автомобіль марки «Nissan Pathfinder», державний реєстраційний номер «НОМЕР_3», VIN:НОМЕР_2, що знаходиться на зберіганні в УСБУ в Луганській області (том 1 а.с.235),

- підлягає поверненню обвинуваченій ОСОБА_7,

свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_25, посвідчення водія серії НОМЕР_26 на ім?я обвинуваченої ОСОБА_7, свідоцтво про реєстрацію шлюбу серії НОМЕР_28, паспорт громадянина України серії НОМЕР_27 на ім?я обвинуваченої ОСОБА_7, що знаходяться на зберіганні в матеріалах кримінального провадження стосовно ОСОБА_5, за обвинуваченням у вчиненні злочинів, передбачених ст.15 ч.2 ст.258 ч.2, ст.15 ч.2 ст.28 ч.2 ст.263 ч.1 КК України, та ОСОБА_7, за обвинуваченням у вчиненні злочинів, передбачених ст.15 ч.2 ст.258 ч.2, ст.15 ч.2 ст.28 ч.2 ст.263 ч.1 КК України (том 1 а.с.197-198,199,200),

- підлягають поверненню обвинуваченій ОСОБА_7,

пістолет учбовий №ЕР 1-Л з 1 магазином, предмет з візуальними ознаками саморобного вибухового пристрою, що знаходяться на зберіганні у приміщенні для зберігання речових доказів УСБУ в Луганській області (том 1 а.с.65,66,69,70),

- підлягає поверненню до УСБУ в Луганській області,

мобільний телефон марки «Nokia», ІМЕІ НОМЕР_29, що знаходиться на зберіганні у приміщенні для зберігання речових доказів УСБУ в Луганській області (том 1 а.с.67,68), на який, відповідно до Ухвали слідчого судді Сєвєродонецького міського суду від 06 вересня 2016 року (том 1 а.с.241-242), накладено арешт,

- підлягає зверненню в дохід держави,

зошит в обкладинці синього кольору, що знаходиться на зберіганні в матеріалах кримінального провадження стосовно ОСОБА_5, за обвинуваченням у вчиненні злочинів, передбачених ст.15 ч.2 ст.258 ч.2, ст.15 ч.2 ст.28 ч.2 ст.263 ч.1 КК України, та ОСОБА_7, за обвинуваченням у вчиненні злочинів, передбачених ст.15 ч.2 ст.258 ч.2, ст.15 ч.2 ст.28 ч.2 ст.263 ч.1 КК України (том 1 а.с.175-176,177),

- підлягає зберіганню в матеріалах кримінального провадження стосовно ОСОБА_5, за обвинуваченням у вчиненні злочинів, передбачених ст.15 ч.2 ст.258 ч.2, ст.15 ч.2 ст.28 ч.2 ст.263 ч.1 КК України, та ОСОБА_7, за обвинуваченням у вчиненні злочинів, передбачених ст.15 ч.2 ст.258 ч.2, ст.15 ч.2 ст.28 ч.2 ст.263 ч.1 КК України.

Керуючись ст.349 ч.3, ст.373, ст.374 КПК України, суд, -

ухвалив:

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.15 ч.2 ст.258 ч.2, ст.15 ч.2 ст.28 ч.2 ст.263 ч.1 КК України, та призначити йому покарання:

за ст.15 ч.2 ст.258 ч.2 КК України, на підставі 69 КК України, - у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки, з конфіскацією всього належного йому майна,

за ст.15 ч.2 ст.28 ч.2 ст.263 ч.1 КК України, на підставі 69 КК України, - у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік.

На підставі ст.70 ч.1 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначити ОСОБА_5 остаточне покарання - у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки, з конфіскацією всього належного йому майна.

Запобіжний захід, застосований, відповідно до Ухвали слідчого судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області «Про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою» від 06 вересня 2016 року, у відношенні обвинуваченого ОСОБА_5, - у вигляді тримання під вартою, до набуття вироком законної сили, - скасувати, звільнивши обвинуваченого ОСОБА_5, з-під варти, в залі судового засідання, негайно.

Початок строку відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_5 обчислювати з 04 вересня 2016 року. Зарахувати обвинуваченому ОСОБА_5 в строк відбування покарання термін перебування останнього під вартою з 04 вересня 2016 року до 18 грудня 2017 року, включно. Зарахувати обвинуваченому ОСОБА_5 срок попереднього ув'язнення з 04 вересня 2016 року до 20 червня 2017 року, включно: з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

ОСОБА_7 визнати винною у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.15 ч.2 ст.258 ч.2, ст.15 ч.2 ст.28 ч.2 ст.263 ч.1 КК України, та призначити їй покарання:

за ст.15 ч.2 ст.258 ч.2 КК України, на підставі 69 КК України, - у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки, без конфіскації майна,

за ст.15 ч.2 ст.28 ч.2 ст.263 ч.1 КК України, на підставі 69 КК України, - у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік.

На підставі ст.70 ч.1 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначити ОСОБА_7 остаточне покарання - у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки, без конфіскації майна.

Запобіжний захід, застосований, відповідно до Ухвали слідчого судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області «Про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою» від 06 вересня 2016 року, у відношенні обвинуваченої ОСОБА_7, - у вигляді тримання під вартою, до набуття вироком законної сили, - скасувати, звільнивши обвинувачену ОСОБА_7, з-під варти, в залі судового засідання, негайно.

Початок строку відбування покарання обвинуваченій ОСОБА_7 обчислювати з 04 вересня 2016 року. Зарахувати обвинуваченій ОСОБА_12 в строк відбування покарання термін перебування останньої під вартою з 04 вересня 2016 року до 18 грудня 2017 року, включно. Зарахувати обвинуваченій ОСОБА_7 срок попереднього ув'язнення з 04 вересня 2016 року до 20 червня 2017 року, включно: з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Стягнути з ОСОБА_5 в дохід держави:

(одержувач - УДКСУ у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, № рахунку 31117115700051, іден.код одержувача 37800278, банк одержувача, МФО - ГУДКСУ у Луганській області, 804013)

528 (п?ятсот двадцять вісім) гривень 18 копійок за проведення експертизи комп?ютерної техніки та програмних продуктів.

Стягнути з ОСОБА_7 в дохід держави:

(одержувач - УДКСУ у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, № рахунку 31117115700051, іден.код одержувача 37800278, банк одержувача, МФО - ГУДКСУ у Луганській області, 804013)

528 (п?ятсот двадцять вісім) гривень 18 копійок за проведення експертизи комп?ютерної техніки та програмних продуктів.

Арешт, накладений, відповідно до Ухвали слідчого судді Сєвєродонецького міського суду від 06 вересня 2016 року, на майно обвинуваченої ОСОБА_7, а саме: жіночу сумку чорного кольору, транспортний засіб - автомобіль марки «Nissan Pathfinder», державний реєстраційний номер «НОМЕР_3», VIN:НОМЕР_2, - зняти.

Речові докази по справі:

записну книжку в обкладинці синього кольору, блокнот, мобільний телефон марки «Samsung», модель «GT-S5660», ІМЕІ НОМЕР_4, Sim-картку оператора мобільного зв?язку «КиївСтар» (НОМЕР_5 (абонентський номер «НОМЕР_6»), мобільний телефон марки «Microsoft», модель «RM-1090», ІМЕІ 1) НОМЕР_8, 2) НОМЕР_9, Sim-картку оператора мобільного зв?язку «МТС» (НОМЕР_7), Sim-картку оператора мобільного зв?язку «МТС», б/н, чохол коричневого кольору, банківську картку КБ «ДельтаБанк» (НОМЕР_10), банківську картку КБ «ПриватБанк» (НОМЕР_11), банківську картку КБ «Укрсиббанк» (НОМЕР_12), банківську картку КБ «ПриватБанк» (НОМЕР_13), банківську картку ДБ «ОщадБанк» (НОМЕР_15), банківську картку КБ «ПриватБанк» (НОМЕР_19), банківську картку КБ «ПриватБанк» (НОМЕР_14), банківську картку КБ «ПриватБанк» (НОМЕР_20), Sim-картку оператора мобільного зв?язку «КиївСтар» (НОМЕР_16), Sim-картку оператора мобільного зв?язку «Life)» (НОМЕР_21), Sim-картку оператора мобільного зв?язку «МТС» (НОМЕР_17), Sim-картку оператора мобільного зв?язку «Мегафон» (НОМЕР_22), Sim-картку оператора мобільного зв?язку «МТС» (НОМЕР_18), прапор, ПЕОМ (сисемний блок), що знаходяться на зберіганні у приміщенні для зберігання речових доказів УСБУ в Луганській області,

- повернути обвинуваченому ОСОБА_5,

посвідчення водія серії НОМЕР_23 на ім?я обвинуваченого ОСОБА_5, паспорт громадянина України серії НОМЕР_24 на ім?я обвинуваченого ОСОБА_5, що знаходяться на зберіганні в матеріалах кримінального провадження стосовно ОСОБА_5, за обвинуваченням у вчиненні злочинів, передбачених ст.15 ч.2 ст.258 ч.2, ст.15 ч.2 ст.28 ч.2 ст.263 ч.1 КК України, та ОСОБА_7, за обвинуваченням у вчиненні злочинів, передбачених ст.15 ч.2 ст.258 ч.2, ст.15 ч.2 ст.28 ч.2 ст.263 ч.1 КК України,

- повернути обвинуваченому ОСОБА_5,

жіночу сумку чорного кольору, що знаходиться на зберіганні у приміщенні для зберігання речових доказів УСБУ в Луганській області,

- повернути обвинуваченій ОСОБА_7,

транспортний засіб - автомобіль марки «Nissan Pathfinder», державний реєстраційний номер «НОМЕР_3», VIN:НОМЕР_2, що знаходиться на зберіганні в УСБУ в Луганській області,

- повернути обвинуваченій ОСОБА_7,

свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_25, посвідчення водія серії НОМЕР_26 на ім?я обвинуваченої ОСОБА_7, свідоцтво про реєстрацію шлюбу серії НОМЕР_28, паспорт громадянина України серії НОМЕР_27 на ім?я обвинуваченої ОСОБА_7, що знаходяться на зберіганні в матеріалах кримінального провадження стосовно ОСОБА_5, за обвинуваченням у вчиненні злочинів, передбачених ст.15 ч.2 ст.258 ч.2, ст.15 ч.2 ст.28 ч.2 ст.263 ч.1 КК України, та ОСОБА_7, за обвинуваченням у вчиненні злочинів, передбачених ст.15 ч.2 ст.258 ч.2, ст.15 ч.2 ст.28 ч.2 ст.263 ч.1 КК України,

- повернути обвинуваченій ОСОБА_7,

пістолет учбовий №ЕР 1-Л з 1 магазином, предмет з візуальними ознаками саморобного вибухового пристрою, що знаходяться на зберіганні у приміщенні для зберігання речових доказів УСБУ в Луганській області,

- повернути до УСБУ в Луганській області,

мобільний телефон марки «Nokia», ІМЕІ НОМЕР_29, що знаходиться на зберіганні у приміщенні для зберігання речових доказів УСБУ в Луганській області, на який, відповідно до Ухвали слідчого судді Сєвєродонецького міського суду від 06 вересня 2016 року, накладено арешт,

- звернути в дохід держави,

зошит в обкладинці синього кольору, що знаходиться на зберіганні в матеріалах кримінального провадження стосовно ОСОБА_5, за обвинуваченням у вчиненні злочинів, передбачених ст.15 ч.2 ст.258 ч.2, ст.15 ч.2 ст.28 ч.2 ст.263 ч.1 КК України, та ОСОБА_7, за обвинуваченням у вчиненні злочинів, передбачених ст.15 ч.2 ст.258 ч.2, ст.15 ч.2 ст.28 ч.2 ст.263 ч.1 КК України,

- зберігати в матеріалах кримінального провадження стосовно ОСОБА_5, за обвинуваченням у вчиненні злочинів, передбачених ст.15 ч.2 ст.258 ч.2, ст.15 ч.2 ст.28 ч.2 ст.263 ч.1 КК України, та ОСОБА_7, за обвинуваченням у вчиненні злочинів, передбачених ст.15 ч.2 ст.258 ч.2, ст.15 ч.2 ст.28 ч.2 ст.263 ч.1 КК України.

На вирок суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Луганської області через Лисичанський міський суд Луганської області.

Копію вироку суду негайно, після його проголошення, вручити обвинуваченим та прокуророві.

Головуючий суддя:

Судді: