Постанова № 71286426, 27.12.2017, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 344/14503/16-ц

Провадження № 22-ц/779/1804/2017

Категорія 27

Головуючий у 1 інстанції Пастернак І. А.

Суддя-доповідач Матківський

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 грудня 2017 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Матківського Р.Й.

суддів Василишин Л.В., Горейко М.Д.

секретаря Капущак С.В.

розглянувши у судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа: Перша Івано-Франківська державна нотаріальна контора про стягнення заборгованості за кредитним договором, з апеляційною скаргою представника Публічного акціонерного товариства «Ідея Банк» на рішення Івано-Франківського міського суду від 17 жовтня 2017 року,

в с т а н о в и л а :

У листопаді 2016 року представник позивача звернувся до суду з даним позовом та просив ухвалити рішення про стягнення з відповідачів як спадкоємців позичальника на користь Банку заборгованість за кредитним договором №Z03.007.76838 від 25 червня 2014 року в розмірі 22 924, 19 гривень, що складається з : 15 354, 80 гривень основного боргу, 7 502, 30 гривень простроченого боргу, 60, 64 гривень прострочених процентів та 6,45 гривень пені.

Заявлені вимоги представник позивача обґрунтував тим, що 25 червня 2014 року між ПАТ «Ідея Банк» та ОСОБА_4 укладено кредитний договір №Z03.007.76838 на суму 26 108 гривень строком на 60 місяців. ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_4 померла. На день її смерті заборгованість за кредитним договором становила 22 958, 88 гривень. Спадкоємцями за законом майна померлої ОСОБА_4 є її син ОСОБА_1, мати ОСОБА_2, чоловік ОСОБА_3 На день подання позову зобов'язання спадкодавця за кредитним договором відповідачами не виконано.

Рішенням Івано-Франківського міського суду від 17 жовтня 2017 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 по 0, 01 гривень (в межах спадкового майна) заборгованості за кредитним договором від 25 червня 2014 року, укладеним між ПАТ «Ідея Банк» та ОСОБА_4; з ОСОБА_2 стягнуто 1 424, 60 гривень (в межах спадкового майна) заборгованості за цим ж кредитним договором. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

На дане рішення представник ПАТ «Ідея Банк» подав апеляційну скаргу, просить його скасувати в частині відмови та змінити рішення в частині задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості за кредитним договором по 0,01 гривень та ухвалити нове рішення про стягнення із ОСОБА_1 та ОСОБА_3 по 10 749, 79 гривень заборгованості за кредитним договором, а у решті рішення залишити без змін.

Апелянт вважає рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо стягнення решти заборгованості необґрунтованим у зв'язку із неповним з'ясуванням судом всіх обставин, які мають значення для справи, та ухваленого з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права. Суд не врахував, що згідно вимог ст. 1282 ЦК України спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Оскільки ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 є спадкоємцями ОСОБА_4, то повинні виконати зобов'язання спадкодавця за кредитним договором. Судом вірно визначено межі відповідальності ОСОБА_2 у межах успадкованого майна - грошових вкладів на суму 1424, 60 гривень. Однак, суд помилково визначив межі відповідальності ОСОБА_1, ОСОБА_3 та дійшов неправильних висновків, що вартість успадкованого ними майна становить по 0,01 гривень згідно виданих свідоцтв про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_4

За наявними у справі свідоцтвами про право на спадщину за законом вартість успадкованого ОСОБА_3 та ОСОБА_1 майна у цих свідоцтвах не вказано, однак вартість такого майна зазначено у інших документах, які наявні у матеріалах справи, і які повністю спростовують висновки суду.

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна загальна вартість нежитлового приміщення по АДРЕСА_1 становить 187 589 гривень, а згідно договору дарування домоволодіння від 22 листопада 2006 року, яке розташоване по АДРЕСА_2 оцінено сторонами в 41 182 гривень.

Тобто вартість успадкованого відповідачами ОСОБА_1 та ОСОБА_3 майна є значно більшою, ніж заборгованість за кредитним договором у розмірі 21 499, 59 (за мінусом 1424, 60 гривень грошових вкладів, успадкованих ОСОБА_2.).

Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_3 у судове засідання апеляційного суду не з'явились. Відповідно до частини 8 ст. 128 ЦПК України, відмітка про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду є днем вручення судової повістки. Тому колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, вважає, що її розгляд можливо проводити без участі обох відповідачів

Вислухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.

Задовольняючи позов частково суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано суду належних та допустимих доказів щодо вартості успадкованого майна відповідачами, тому позовні вимоги підлягають до задоволення в межах вказаних сум у розмірі, який відповідає частці кожного з відповідачів у спадщині. Зокрема, з відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_3 стягнуто по 0, 01 гривень (в межах спадкового майна) на користь Банку як кредитора.

Відповідно до ст. 76 ЦПК доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За змістом ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За статтею 367 ЦПК, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом встановлено, що 25 червня 2014 року між ПАТ «Ідея Банк» та ОСОБА_4 укладено кредитний договір №Z03.007.76838, згідно якого ОСОБА_4 отримала в кредит 26 108,00 гривень з розміром відсотків 3,0 % річних від залишкової суми кредиту та кінцевим терміном повернення 25 червня 2019 року (а.с.11-13).

ІНФОРМАЦІЯ_2 року позичальник ОСОБА_4 померла, що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а.с.7).

Розрахунками встановлено, що на 07 листопада 2016 року заборгованість за кредитним договором становить 22 924,19 гривень і жоден із відповідачів цього не заперечує.

Листом від 23 квітня 2015 року представник ПАТ «Ідея Банк» звернувся до Першої Івано-Франківської державної нотаріальної контори з претензією щодо наявності кредитного зобов'язання ОСОБА_4 перед Банком згідно з договором від 25 червня 2014 року, а також з клопотанням про доведення до відома спадкоємців, які прийняли спадщину, або виконавця заповіту про подання ПАТ «Ідея Банк» претензії кредитора (а.с.17).

Як вбачається з листа Першої Івано-Франківської державної нотаріальної контори від 06 травня 2015 року після смерті ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 року було заведено спадкову справу №327/2015 (а.с. 18).

Згідно листа Першої Івано-Франківської державної нотаріальної контори №3345/02-14 від 21 жовтня 2016 року спадкоємцями за законом майна померлої ОСОБА_4 є її син ОСОБА_1, мати ОСОБА_2 та чоловік ОСОБА_3 (а.с. 19).

Згідно договору про поділ спадкового майна після смерті ОСОБА_4 все спадкове майно в рівних долях перейшло ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_2 (а.с. 90-91).

У власність ОСОБА_3 перейшла ? частина нежитлового приміщення по АДРЕСА_1 загальною площею 45, 3 кв.м. У власність ОСОБА_1 перейшло домоволодіння з господарськими будівлями та спорудами в АДРЕСА_2, що складається з житлового дерев'яного будинку, житловою площею 26,9 кв.м., загальною площею 54,5 кв.м., зазначеного в плані літерою «А», літньої кухні, цегляної, загальною площею 28,5 кв.м., зазначеної літерою «Б», сараю цегляного, загальною площею 37, 6 кв.м, зазначеного літерою «В», сараю, дошки загальною площею 38, 3 кв.м, зазначеного літерою «Г», убиральні, дошки, загальною площею 1,0 кв.м., зазначеної літерою «Д», ворота, метал, загальною площею 7,3 кв.м., за №1, огорожа, дошки, загальною площею 22,4 кв.м., за №2, ворота, метал, загальною площею 6,0 кв.м., за №3, огорожа, метал, загальною площею 22,7 кв.м., за №4, огорожа, метал загальною площею 12, 0 кв.м, за №5, колодязь бутовий за №6. У власність ОСОБА_2 перейшли грошові вклади з процентами та компенсаціями: по компенсаційному рахунку №91551089198, відкритий 11 червня 2002 року, залишок коштів 590, 50 гривень; по компенсаційному рахунку №91551025972, відкритий 21 листопада 1996 року, залишок коштів 834, 10 гривень, в ТВБВ №10008/048 Івано-Франківського обласного управління Ощадного банку України та належного спадкодавцю ОСОБА_4

Стягнення кредитної заборгованості з ОСОБА_2 в межах успадкованого майна - грошових вкладів на суму 1424, 60 гривень в апеляційному порядку не оскаржено, тому перегляду у апеляційному порядку не підлягає.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до Свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого ОСОБА_3 державним нотаріусом Першої Івано-Франківської державної нотаріальної контори ОСОБА_5 20 листопада 2015 року та зареєстрованого в реєстрі за №2-1676, відповідач отримав в спадщину - 1/2 частину нежитлового приміщення загальною площею 45,3 кв.м, яке знаходиться в АДРЕСА_1 та належного спадкодавцю ОСОБА_4 Загальна вартість майна: 0,01 грн. (а.с. 93 зворот - 94).

Згідно Свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого ОСОБА_1 державним нотаріусом Першої Івано-Франківської державної нотаріальної контори ОСОБА_5 20 листопада 2015 року та зареєстрованого в реєстрі за №2-1678, відповідач отримав в спадщину - домоволодіння з господарськими будівлями та спорудами загальною площею 54,5 кв.м, що знаходиться в АДРЕСА_2 та належного спадкодавцю ОСОБА_4 Загальна вартість майна: 0,01 грн. (а.с. 95).

За змістом ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Статті 1216, 1218 ЦК України передбачають, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 2 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (ч. 2 ст. 1220 ЦК України).

Статтею 1281 ЦК України встановлено, що спадкоємці зобов'язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги. Кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги. Кредитор спадкодавця, який не пред'явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.

Згідно зі ст. 1282 ЦК України спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора спадкоємці зобов'язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.

Пунктом 3 глави 7 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року N 296/5 передбачено, що документи, на підставі яких вчинено нотаріальну дію, та документи або копії (витяги) з них, необхідні для вчинення нотаріальної дії, обов'язково долучаються до примірника правочину, свідоцтва тощо, які залишаються у справах нотаріуса.

Згідно договору дарування домоволодіння НОМЕР_3 загальною площею 54,5 кв.м, житловою площею 26,9 кв.м., що складається з житлового будинку, літньої кухні, сараю, вбиральні, сараю, воріт, огорожі, воріт, огорожі, огорожі, колодязя по АДРЕСА_2 на а.с. 83 (зворот), укладеного між ОСОБА_6, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 22 листопада 2006 року сторони оцінили дарунок у 48 182 гривень.

Згідно рішення Виконавчого комітету від 07 вересня 2012 року №50 впорядковане адресне господарство по АДРЕСА_2 (а.с. 86).

Згідно відомостей з реєстру прав власності на нерухоме майно на а.с. 88, вартість нежитлових приміщень в АДРЕСА_1 становить 68 630 гривень. Відомості внесено 21 грудня 2006 року на підставі договору купівлі-продажу від 15 листопада 2006 року.

Задовольняючи позов частково та стягуючи з ОСОБА_1 та ОСОБА_7 по 0,01 гривень в межах спадкового майна заборгованості за кредитним договором, суд першої інстанції не встановив належним чином вартість спадкового майна, необґрунтовано не взяв до уваги докази про вартість успадкованого відповідачами майна, які знаходились у матеріалах справи та можливість за рахунок його вартості стягнути на користь кредитора нараховану на час смерті позичальника суму. Тобто, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про необхідність стягнення з відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_7 заборгованості за кредитним договором від 25 червня 2014 року за рахунок успадкованого майна, однак помилково визначив його вартість - 0, 01 гривень.

Тому колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції в частині стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 по 0, 01 гривень (в межах спадкового майна) заборгованості за кредитним договором від 25 червня 2014 року, укладеним між ПАТ «Ідея Банк» та спадкодавцем ОСОБА_4 ухвалено при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, висновки суду у цій частині не відповідають обставинам справи, що є підставою для його зміни у цій частині та задоволення вимог позивача.

Керуючись ст.ст. 374, 376, 382-384 ЦПК України, колегія суддів,-

п о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу представника Публічного акціонерного товариства «Ідея Банк» задовольнити.

Рішення Івано-Франківського міського суду від 17 жовтня 2017 року в частині стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 в межах спадкового майна по 0, 01 гривень заборгованості за кредитним договором змінити.

Позов Публічного акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_3, третя особа: Перша Івано-Франківська державна нотаріальна контора про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Ідея Банк», 79008, м.Львів, вул.Валова, 11, код ЄДРПОУ 19390819 в межах спадкового майна 10 749, 79 гривень заборгованості за кредитним договором №Z03.007.76838 від 25 червня 2014 року, укладеним між Публічним акціонерним товариством «Ідея Банк» та ОСОБА_4.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Ідея Банк», 79008, м.Львів, вул.Валова, 11, код ЄДРПОУ 19390819 в межах спадкового майна 10 749, 79 гривень заборгованості за кредитним договором №Z03.007.76838 від 25 червня 2014 року, укладеним між Публічним акціонерним товариством «Ідея Банк» та ОСОБА_4.

В решті рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Повний текст судового рішення складено 27. 12. 2017 року.

Головуючий: Р.Й. Матківський

Судді: Л.В. Василишин

М.Д. Горейко