Постанова № 71285643, 26.12.2017, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/6686/17 Справа № 201/6282/17 Головуючий у 1 й інстанції - Ходаківський М. П. Доповідач - Куценко Т.Р.

Категорія 30

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2017 року м. Дніпро 26 грудня 2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого - судді Куценко Т.Р.

суддів - Демченко Е.Л., Максюта Ж.І.

при секретарі - Синенко Є.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою

ОСОБА_2,

на заочне рішення Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 10 серпня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

в с т а н о в и л а:

У квітні 2017 року ОСОБА_2 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди /а.с. 2-5/.

В обґрунтування заявлених вимог посилалась на те, що 26 грудня 2016 року за участі автомобілів НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_3 та марки «Ніссан Мікра», р/н НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_2 та їй належного, відбулася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої зазначені автотранспортні засоби було пошкоджено. ОСОБА_3 свою провину у вказаній дорожньо-транспортній пригоді визнав, а ПАТ «СК «Країна», якою було застраховано цивільно-правову відповідальність ОСОБА_3, та ОСОБА_2 дійшли згоди щодо розміру страхового відшкодування у сумі 7 597,27 грн., у зв'язку із чим страховою компанією було виплаено позивачу страхове відшкодування у розмірі 6 597,27 грн. Тому ОСОБА_2 просила стягнути на її користь з відповідача як винуватця ДТП 1 000,00 грн. франшизи, 10 000,00 грн. моральної шкоди, 2 000,00 грн. витрат на правову допомогу, 640,00 грн. судового збору.

Заочним рішенням Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 10 серпня 2017 року позов ОСОБА_2 задоволено частково /а.с.57-61/.

Суд стягнув з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 суму франшизи у розмірі 1 000 (одна тисяча) грн. 00 коп., в рахунок відшкодування моральної шкоди 1 500 (одна тисяча п'ятсот) грн. 00 коп.

У задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригод відмовив.

Стягнув з ОСОБА_3на користь ОСОБА_2 судові витрати зі сплати судового збору 640 (шістсот сорок) грн. 00 коп.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду першої інстанції скасувати в частині залишених без задоволення позовних вимог про відшкодування витрат на правову допомогу в розмірі 2000,00 грн. та ухвалити в скасованій частині нове рішення, яким стягнути з ОСОБА_3 на її користь грошові кошти в сумі 2000,00 грн. в якості відшкодування витрат на правову допомогу адвоката. Крім того, просить стягнути з відповідача судовий збір за подання апеляційної скарги.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Зі змісту апеляційної скарги убачається, що рішення суду оскаржується позивачем лише в частині залишення без задоволення позовних вимог про відшкодування витрат на правову допомогу в розмірі 2000,00 грн., відповідно в цій частині і переглядається колегією суддів.

Відмовляючи в задоволенні зазначених вище позовних вимог, суд першої інстанції виходив з їх недоведеності.

Колегія суддів погоджується з таким висновком, виходячи з наступного.

Згідно з ч.1 ст. 88 ЦПК України /в редакції від 18.03.2004 року/ стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

На момент виникнення спірних правовідносин компенсація витрат на правову допомогу регулювалась Законом України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах».

Відповідно до ст. 1 цього Закону, розмір такої компенсації, яка виплачується стороні на користь якої ухвалене судове рішення, іншою стороною не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

У п.п. 47, 48 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №10 від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» роз'яснено, що при стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність") або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору (статті 12, 42, 56 ЦПК). Розмір витрат на оплату правової допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає правову допомогу. Разом із тим граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлений Законом України від 20 грудня 2011 року № 4191-VI "Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах".

Підстави, межі та порядок відшкодування судових витрат на правову допомогу, надану в суді як адвокатом, так і іншим фахівцем у галузі права, на момент виникнення спірних правовідносин було регламентовано у пункті 2 частини третьої статті 79, статтях 84, 88, 89 ЦПК /в редакції від 18.03.2004 року/. Витрати на правову допомогу, граничний розмір якої визначено відповідним законом, про що зазначено в пункті 47 цієї постанови, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов'язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Встановлено, що інтереси позивача у справі ОСОБА_2 представляв адвокат Далія С.О., на підтвердження повноважень останнього позивач надав договір про надання правової допомоги від 22 лютого 2017 року /а.с. 17-18/.

Також до матеріалів справи приєднано акт прийому-передачі послуг правової допомоги /а.с. 19/.

Однак, розрахунок витрат понесених позивачем на правову допомогу у справі відсутній, а тому вимога позивача щодо відшкодування витрат по наданню правової допомоги поза межами судового засідання є лише припущення, на підставі якого не може ґрунтуватися рішення суду.

Враховуючи викладене та конкретні обставини справи, судове рішення в оскаржуваній частині відповідає вимогам норм матеріального і процесуального права і тому, колегія апеляційного суду вважає, що згідно до ст. 375 ЦПК України правових підстав для скасування рішення не має, а тому, доводи апеляційної скарги підлягають залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишенню без змін.

Керуючись ст.ст.367,374,375,381-383 ЦПК України, колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Заочне рішення Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 10 серпня 2017 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий: Куценко Т.Р.

Судді: Демченко Е.Л.

Максюта Ж.І.