Ухвала суду № 71281210, 22.12.2017, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/18835/17

1кс/755/7048/17

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"22" грудня 2017 р. слідчий суддя Дніпровського районного суду м. Києва Курило А.В., за участю секретаря Потій М.В., розглянувши клопотання слідчого Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві Вовка В.В., у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42017101040000187 від 27.09.2017 року, про арешт майна,

в с т а н о в и в:

Слідчий Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві звернувся до суду із клопотання, в межах кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42017101040000187 від 27.09.2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.368-3 КК України, про арешт майна.

З тексту клопотання вбачається, що ОСОБА_2, перебуваючи на посаді ІНФОРМАЦІЯ_1, являючись службовою особою юридичної особи приватного права одержала для себе неправомірну вигоду за вчинення дій з використанням наданих їй повноважень в інтересах того, хто надає таку вигоду, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди, за наступних обставин.

Обслуговуючий Кооператив «Житлово-будівельний кооператив «Голосіївський квартал», створений його засновниками на добровільних засадах у відповідності з чинним законодавством на підставі рішення установчих зборів протокол № 1 від 14.02.2014.

Статутом кооперативу затвердженого 09.12.2016 визначено, що кооператив утворюється шляхом об'єднання юридичних та фізичних осіб для надання послуг виключно членам та асоційованим членам кооперативу, не маючи на меті одержання прибутку, таким чином, кооператив є неприбутковою організацією.

Згідно пункту 3.1 статуту, кооператив є юридичною особою за законодавством України з дня його державної реєстрації у встановленому законодавством України порядку.

Пунктом 15.1 статуту кооперативу визначено, що виконавчим органом кооперативу є правління кооперативу, яке очолює голова правління кооперативу. Правління кооперативу підзвітне загальним зборам членів кооперативу і несе перед ним відповідальність за ефективність діяльності кооперативу.

Згідно пункту 15.7 статуту, голова правління: керує поточною діяльність кооперативу, за винятком питань, віднесених статутом до виняткової компетенції загальних зборів членів кооперативу, веде облік членів кооперативу та реєстр паїв членів кооперативу, визначає правила роботи з персоналом, втому числі внутрішнього трудового розпорядку, приймає рішення про укладення будь-яких правочинів (договорів), інших юридичних актів, розрахунково-банківських, фінансових та інших документів Кооперативу, здійснює платежі в будь-яких формах та без обмеження вартості (ціни) таких правочинів, за винятком тих правочинів, прийняття рішення щодо яких віднесено до компетенції Загальних зборів, представляє кооператив в органах влади і управління, а також в стосунках з юридичними і фізичними особами, без довіреності виступає від імені кооперативу, в межах, передбачених статутом Кооперативу, відкриває і закриває поточні та інші рахунки кооперативу в банках, має право першого підпису в банківських установах, видає довіреності, здійснює управління кооперативом у період між засіданнями правління кооператива, забезпечує виконання їх рішень, представляє кооператив у відносинах з органами державної влади та органами місцевого самоврядування, міжнародними організаціями, юридичними та фізичними особам, перед третіми особами та у судових органах, здійснює фінансові операції, підписує фінансові документи, платіжні доручення, договори від імені кооперативу, видає довідки, що підписуються головою правління кооперативу, забезпечує ведення кооперативом діловодства, бухгалтерського обліку і складання звітності.

Відповідно ч. 3 ст. 18 КК України службовими особами є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також постійно чи тимчасово обіймають в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною службовою особою підприємства, установи, організації, судом або законом.

Згідно статті 81 Цивільного кодексу юридична особа приватного права створюється на підставі установчих документів

З вищевказаного слідує, що ОСОБА_2 обіймаючи посаду ІНФОРМАЦІЯ_1 і згідно покладених на неї прав та обов'язків виконує адміністративно-господарські функції та є службовою особою юридичної особи приватного права.

Так, статутом кооперативу визначено що, він створюється для надання будівельних, ремонтних, експлуатаційних та інших послуг членам кооперативу та задоволення їх споживчих потреб на засадах взаємодопомоги та економічного співробітництва. Метою діяльності кооперативу є поліпшення житлових умов та забезпечення житлом членів кооперативу та членів їх сімей шляхом будівництва багатоквартирних житлових будинків за власні кошти членів кооперативу, в тому числі за допомогою банківського кредиту, інших коштів, а також подальшої спільної експлуатації споруд загального користування, інженерних комунікацій та під'їзних шляхів, задоволення соціальних та інших потреб членів кооперативу, надання їм послуг на основі поєднання їх особистих та колективних інтересів, поділу між ними ризиків, витрат і доходів, розвитку їх самоорганізації, самоуправління та самоконтролю.

Згідно пункту 3.9 статуту, у всіх випадках, що не передбачені чинним статутом, кооператив керується рішеннями членів кооперативу та вимогами чинного законодавства.

Відповідно до пункту 5.5 статуту, кооператив зобов'язаний забезпечувати надання послуг своїм членам кооперативу згідно з їх замовленнями в межах предмету діяльності кооперативу та без мети отримання прибутку.

У невстановлений досудовим розслідуванням час та місці у ОСОБА_2, виник злочинний умисел, спрямований на одержання неправомірної вигоди поєднаний з вимаганням за наступних обставин.

Так, 28.04.2015 між ОСОБА_4 та обслуговуючим кооперативом «Житлово-будівельний кооператив «Голосіївський квартал» укладено кооперативні договори № 29 та № 30 про сплату пайового внеску за однокімнатну квартиру № 39 та двокімнатну квартиру № 38 у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 (будівельна адреса об'єкта нерухомого майна).

В кінці квітня 2017 року ОСОБА_4 на розрахунковий рахунок Обслуговуючого кооперативу «ЖБК «Голосіївський квартал» № НОМЕР_2 відкритому в ПАТ КБ "Приватбанк" були перераховані кошти та виконані зобов'язання за кооперативними договорами № 29 та № 30 про сплату пайового внеску за однокімнатну квартиру № 39 та двокімнатну квартиру № 38 у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 (будівельна адреса об'єкта нерухомого майна).

Після вводу в експлуатацію зазначеного будинку йому було присвоєно поштову адресу, а саме: АДРЕСА_1.

У вересні 2017, ОСОБА_5, який є сином ОСОБА_4 діючи на підставі нотаріальної довіреності, з метою отримання правовстановлюючих документів необхідних для проведення державної реєстрації на вищезазначені об'єкти нерухомого майна, зустрівся із ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 та з засновниками кооперативу ОСОБА_6 та ОСОБА_7

В ході вказаної зустрічі ОСОБА_5, була висунута вимога передачі додаткових грошових коштів в розмірі 240 000 грн. у вигляді штрафних санкцій за начебто несвоєчасну оплату згідно договорів пайового внеску № 29 та № 30. Також, в ході проведення зазначеної зустрічі ОСОБА_5 було повідомлено, що у разі несплати зазначених грошових коштів, йому не будуть надані правовстановлюючі документи на квартири № 39 № 38 у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1, крім цього, його буде виключено з числа асоційованих членів кооперативу.

В ході подальших зустрічей ОСОБА_2, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 з ОСОБА_5, йому було повідомлено, що обслуговуючий кооператив «ЖБК «Голосіївський квартал» надасть правовстановлюючі документи для проведення державної реєстрації прав на нерухоме майно - квартир № 39 № 38 у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1, за умови передачі коштів в сумі вже 110 000 гривень.

Під час неодноразових телефонних розмов між ОСОБА_2 та ОСОБА_5, останньому була висунута остаточна вимога про передачу грошових коштів в розмірі 110 000 гривень.

ОСОБА_2, перебуваючи на посаді голови обслуговуючого кооперативу «ЖБК «Голосіївський квартал», будучі службовою особою юридичної особи приватного права, використовуючи надані їй повноваження, діючи умисно, реалізуючи свій злочинний умисел спрямований на одержання неправомірної вигоди для себе поєднаний з вимаганням, у невстановлені досудовим розслідуванням час та місці, усвідомлюючи протиправність своїх дій, будучи достовірно обізнаною із статутом кооперативу та умовами виконання договорів пайового внеску № 29 та № 30 укладених між обслуговуючим кооперативом «ЖБК «Голосіївський квартал» та ОСОБА_4, висунула вимогу ОСОБА_5, що за вчинення дій пов'язаних з отриманням правовстановлюючих документів для проведення державної реєстрації прав на нерухоме майно - квартир № 39 № 38 у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 та погодженням проектної документації, останньому необхідно надати їй кошти в розмірі 110 000 гривень.

20.12.2017, приблизно о 12 годині 30 хвилин, у підвальному приміщенні будинку за адресою: АДРЕСА_1, ОСОБА_2 одержала неправомірну вигоду в розмірі 110 000 грн. від ОСОБА_5 Після одержання неправомірної вигоди протиправна діяльність ОСОБА_2 була припинена працівниками правоохоронних органів.

Слідчий в судове засідання не з'явився, подав клопотання про розгляд клопотання у його відсутність, в якому зазначив, що клопотання підтримує в повному обсязі та просить його задовольнити, накласти арешт на майно шляхом заборони його відчуження та розпорядження.

Відповідно до ст. 172 КПК України, слідчий суддя прийшов до висновку, про необхідність розгляду клопотання без повідомлення власників майна, оскільки є необхідність забезпечення арешту майна, так як існують ризики відчуження майна до прийняття судом рішення.

Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного.

Відповідно до п.7 ч.2 ст.131 КПК України, одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Згідно п. 3 ч.2 ст.170 КПК України арешт на майно накладається з метою конфіскації майна як виду покарання; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов).

Відповідно до ч.5 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Крім того, відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Крім того, на підставі вимог ч.5 ст.9 КПК України, слідчий суддя враховує, що виходячи з положень Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства.

Також, у ст.1 Першого протоколу до Конвенції зазначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 9 червня 2005 р.), так і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 р.) ЄСПЛ зазначив, що досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним, тобто для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий і надмірний тягар для особи (справа «Ізмайлов проти Росії», п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 р.).

На підставі викладеного, з урахуванням мотивів клопотання слідчого про арешт майна та доданих до клопотання документів, слідчий суддя приходить до висновку, що слідчим доведено наявність достатніх підстав вважати, що мав місце факт вчинення кримінального правопорушення за ознаками злочину, передбаченого ч.4 ст.368-3 КК України та про необхідність накладення арешту на майно на підставі ч.2 ст.170 КПК України, оскільки існує обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти органи досудового розслідування з дотриманням відповідних положень національного законодавства та принципів верховенства права.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 110, 131, 170-175, 309 КПК України, -

у х в а л и в:

Клопотання слідчого Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві Вовка В.В. - задовольнити.

Накласти арешт на майно, а саме:

-земельну ділянку кадастровий номер: НОМЕР_3 площею 2.44 га., реєстраційний номер: 928252274220, номер запису про право власності: 14621339, за адресою Чернігівська обл., Козелецький р-н, с/рада Бобруйківська, яка на праві приватної власності належить ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1), шляхом заборони відчуження майна та користування майном;

-земельну ділянка кадастровий номер: НОМЕР_4 площею 2.32 га.; реєстраційний номер: 928028774220, номер запису про право власності: 14617404, за адресою Чернігівська обл., Козелецький р-н, с/рада Бобруйківська, яка на праві приватної власності належить ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1), шляхом заборони відчуження майна та користування майном;

-земельну ділянка кадастровий номер: НОМЕР_5 та житловий будинок загальною площею 76,40 кв.м, за адресою АДРЕСА_2, реєстраційний номер: 8140892, які на праві приватної власності належать ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1), шляхом заборони відчуження майна та користування майном.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'яти днів з моменту її проголошення.

Слідчий суддя