Ухвала суду № 71281166, 11.12.2017, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/16106/17

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"11" грудня 2017 р. м. Київ

Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді САВЛУК Т.В.,

за участі секретаря Бурячек О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання постанови Вищого адміністративного суду України від 18.12.2012 року, яка подана в межах розгляду адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва, Головного управління державного казначейства України в м. Києві про перерахунок пенсії,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1, звертаючись до Дніпровського районного суду м. Києва, як місцевого адміністративного суду, просив змінити порядок та спосіб виконання постанови Вищого адміністративного суду України від 18.12.2012 року по справі №К/999/23664/11 (справа №2-а-1636/1/09 у Дніпровському районному суді міста Києва, а.с. 240-241) у ВП№41356846 шляхом заміни зобов'язання боржника «здійснити перерахунок» ОСОБА_1 державної пенсії з 24.01.2005 по 04.01.2006 на «стягнення коштів» за цей період виплат у сумі 116415,19 грн.

29.11.2017 року представником заявника ОСОБА_3 було подано уточнення розрахунку до заяви, відповідно до якої, просила змінити порядок та спосіб виконання постанови Вищого адміністративного суду України від 18.12.2012 року по справі №К/999/23664/11 (справа №2-а-1636/1/09 у Дніпровському районному суді міста Києва, а.с. 240-241) у ВП№41356846 шляхом заміни зобов'язання боржника «здійснити перерахунок» ОСОБА_1 державної пенсії з 24.01.2005 по 04.01.2006 на «стягнення коштів» за цей період виплат у сумі 122986,86 грн.

Заявник ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, просить заяву задовольнити на підставі наявних у справі доказів.

Представник заінтересованої особи - Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, в судове засідання не з'явився, до суду надійшли письмові заперечення разом з клопотанням про розгляд справи у відсутності їх уповноваженого представника.

Виходячи з положень ч.2 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши наведені заявником доводи щодо підстав для зміни способу виконання рішення суду, суд приходить до наступного.

Відповідно до вимог частини першої статті 2 Закону України «Про виконавче провадження», примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Як передбачено частиною першою та другою статті 17 Закону України «Про виконавче провадження», примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи, серед іншого, виконавчі листи, що видаються судами.

Судом встановлено, що 06 жовтня 2009 року постановою Дніпровського районного суду м. Києва адміністративний позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва, Головного управління державного казначейства України в м. Києві про перерахунок пенсії задоволено частково.

Визнано бездіяльність управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва по призначенню ,нарахуванню, а також відмови в здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_1, як інваліду II групи з числа учасників ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС з 24.01.2005 року - протиправними.

Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва встановити ОСОБА_1, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС ,який став інвалідом II групи внаслідок Чорнобильської катастрофи, державну пенсію в розмірі не нижче 8 мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію, в розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком в період з 24.01.2005 року по 04.01.2006 року, зробити перерахунок та виплату заборгованості, з урахуванням проведених позивачеві за цей період виплат та індексу інфляції за відповідний період.

В задоволенні інших позовних вимог відмовити. (а.с. 165-169)

31 березня 2011 року постановою Апеляційного суду м. Києва апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Києва - задоволено.

Постанову Дніпровського районного суду міста Києва від 06 жовтня 2009 року скасовано.

Відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні позову до Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Києва, Головного управління Державного казначейства України в м. Києві про перерахунок пенсії.

18 грудня 2012 року постановою Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.

Постанову Апеляційного суду м. Києва від 31 березня 2011 року скасовано та залишено в силі постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 06 жовтня 2009 року, змінивши її шляхом викладення абзацу третього резолютивної частини двома абзацами в такій редакції:

«Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Києва здійснити перерахунок за період із 24 січня 2005 року по 4 січня 2006 року державної пенсії ОСОБА_1 у встановленому статтею 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян ,які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» розмірі 8 мінімальних пенсій за віком виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої відповідно до положень статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Києва здійснити перерахунок за період із 24 січня 2005 року по 4 січня 2006 року додаткової пенсії ОСОБА_1 за шкоду, заподіяну здоров'ю, у встановленому статтею 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» розмірі 75% мінімальної пенсії за віком виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої відповідно до положень статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

12 лютого 2013 року постановою Вищого Адміністративного суду України відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз'яснення постанови Вищого адміністративного суду України від 18 грудня 2012 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Києва.

28 травня 2013 року постановою Вищого Адміністративного суду України відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про прийняття додаткового судового рішення.

08 жовтня 2013 року постановою Вищого Адміністративного суду України відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз'яснення ухвали Вищого адміністративного суду України від 28 травня 2013 року.

06 листопада 2013 року Дніпровським районним судом м. Києва видано виконавчі листи на примусове виконання рішення суду.

28 листопада 2014 року ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про видачу дублікатів виконавчих листів по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі міста Києва, Головного управління державного казначейства України в місті Києві про перерахунок пенсії.

06 липня 2016 року ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва задоволено заяву ОСОБА_1 про зміну сторони виконавчого провадження по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі міста Києва, Головного управління державного казначейства України в місті Києві про перерахунок пенсії.

Замінити сторону виконавчого провадження - боржника Управління пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Києва на Лівобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в місті Києві, яке знаходиться за адресою - м. Київ, вулиця Каштанова, будинок №6, в межах виконання судового рішення по справі №2-а-1636/1/09 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі міста Києва, Головного управління державного казначейства України в місті Києві про перерахунок пенсії.

Листом від 04.07.2016 року №6551/05 Лівобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві повідомило про перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до рішення суду.

Відповідно до вимог ст. 2 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є, зокрема, державний орган. Водночас судові рішення у справах, пов'язаних із соціальними виплатами, які мають зобов'язальний характер щодо проведення таких виплат, не належить до зазначених у згаданій статті видів рішень, що унеможливлює їх виконання без зміни його способу.

Частиною 1 статті 263 КАС України передбачено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження можуть звернутися до адміністративного суду першої інстанції (незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист) із заявою про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення.

За наявності обставин та в порядку, передбачених абзацом першим цієї частини, сторона виконавчого провадження, а також державний виконавець за заявою сторони виконавчого провадження або з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», мають право звернутися до суду із заявою про зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.

Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Таким чином, підставою для зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення є обставини, що роблять виконання судового рішення неможливим.

Відповідно до частини четвертої статті 105 КАС адміністративний позов може містити як вимоги про зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень - прийняти рішення або вчинити певні дії, так і про стягнення з нього коштів на відшкодування шкоди, завданої його незаконним рішенням, дією або бездіяльністю.

Вирішуючи питання про зміну способу і порядку виконання рішення, суд враховує, що під зміною способу і порядку розуміється дія або сукупність дій, якими певним чином досягається кінцевий результат, та що підставою для зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення є обставини, що роблять виконання рішення неможливим.

Отже, зміною способу та порядку виконання судового рішення є прийняття судом нових заходів з метою реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими. При цьому, суд може змінити порядок і спосіб виконання судового рішення, не змінюючи при цьому його змісту.

Обставини, якими в поданні обґрунтовувалася необхідність зміни способу і порядку виконання судового рішення, не можуть бути підставами для такої зміни, оскільки обраний позивачем спосіб захисту порушеного права не може бути змінений на стадії виконання судового рішення і поза межами судового розгляду позову по суті.

При цьому, невиконання управлінням ПФУ судового зобов'язання в частині виплати пенсії через брак коштів на її виплату в розумінні частини першої статті 263 КАС не може бути вагомою причиною для зміни способу і порядку виконання судового рішення, оскільки ця виплата буде виконана при надходженні коштів із Державного бюджету України.

Разом з тим, відсутні правові підстави для висновку про неможливість виконання судового рішення, що відповідно до статті 263 КАС було б підставою для зміни способу і порядку його виконання, адже виплата нарахованих сум пенсії буде здійснена управлінням ПФУ після надходження відповідних сум із державного бюджету.

Аналогічна правова позиція щодо застосування ч. 1 ст. 263 КАС України, якою передбачено право на звернення із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення, висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постановах від 11 листопада 2014 року (справа №21-475а14), від 25 листопада 2014 року (справа №21-506а14), від 13 січня 2015 року (справа №21-85а15), від 14 квітня 2015 року (справа №21-85а15).

Зважаючи на викладене, суд не вбачає підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання постанови Вищого адміністративного суду України від 18.12.2012 року, яка подана в межах розгляду адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва, Головного управління державного казначейства України в м. Києві про перерахунок пенсії.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 165, 263 КАС України, ст. 2 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», суд, -

у х в а л и в:

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання постанови Вищого адміністративного суду України від 18.12.2012 року, яка подана в межах розгляду адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва, Головного управління державного казначейства України в м. Києві про перерахунок пенсії.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

С у д д я