Ухвала суду № 71279898, 27.12.2017, Лисянський районний суд Черкаської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 700/907/17

Провадження № 2/700/539/17

27 грудня 2017 року Лисянський районний суд Черкаської області

в складі: головуючої Добриднюк Н.О.

при секретарі Бондарчук Т.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Лисянка справу за позовом ОСОБА_1 до Смільчинецької сільської ради Лисянського району Черкаської області про визнання права власності на спадкове майно,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Смільчинецькоїсільської ради Лисянського району Черкаської області про визнання права власності на спадкове майно.

В обґрунтування своїх вимог вказала, що 03.03.1997 року померла її мати – ОСОБА_2. Після її смерті відкрилась спадщина, яка складається з житлового будинку з надвірними спорудами та будівлями в с.Смільчинці по вул.. Шевченка, 76 Лисянського району Черкаської області, присадибної земельної ділянки, земельної частки (паю) розміром 2,78 умовних кадастрових гектарів.

Вона є спадкоємцем першої черги за законом та фактично прийняла спадщину, оскільки проживала з спадкоємцем до її смерті та наданий час доглядає за спадковим будинком та земельною ділянкою. Однак про наявність земельної частки (паю) вона дізналася лише у 2017 році від працівників сільської ради.

При зверненні до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини їй було відмовлено, оскільки було виявлено, що у спадкодавця відсутні правовстановлюючі документи на земельну частку (пай). Через відсутність правовстановлюючих документів неможливо оформити спадщину в нотаріальній конторі, тому вона вимушена звернутися до суду та просить визнати за нею право власності на спадкове майно, яке складається з житлового будинку з надвірними спорудами та будівлями в с.Смільчинці по вул.. Шевченка, 76 Лисянського району Черкаської області та земельної частки (паю) розміром 2,78 умовних кадастрових гектарів, яке залишилось після смерті ОСОБА_2.

В судове засідання позивач не з’явилася, звернулася до суду з заявою про зменшення розміру позовних вимог та просить зменшити позовні вимоги шляхом виключення вимоги про визнання права власності на житловий будинок по вул..Шевченка,76 в с.Смільчинці Лисянського району Черкаської області. Просить справу розглянути без її участі.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, звернувся до суду з телефонограмою в якій просить справу розглядати без його участі, проти задоволення позовних вимог не заперечує.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що заявлені вимоги підлягають до задоволення.

03.03.1997 року померла мати позивача – ОСОБА_2. Після її смерті відкрилась спадщина, яка складається з житлового будинку з надвірними спорудами та будівлями в с.Смільчинці по вул.. Шевченка, 76 Лисянського району Черкаської області, присадибної земельної ділянки, земельної частки (паю) розміром 2,78 умовних кадастрових гектарів.

Позивач є спадкоємцем першої черги за законом та фактично прийняла спадщину, оскільки постійно проживала з померлою, доглядала її, здійснила поховання за власний рахунок, по даний час доглядає спадкове майно, що підтверджується довідкою Смільчинецької сільської ради Лисянського району Черкаської області №591 від 30.11.2017 року. Крім того, з інформаційної довідки Лисянської державної нотаріальної контори №2315/01-16 від 05.12.2017 року вбачається, що ОСОБА_1 отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом на житловий будинок.

З довідки Смільчинецької сільської ради №548 від 12.102017 року вбачається, що позивач дізналася про наявність спадкового майна, а саме земельної частки (паю) лише у 2017 році від працівників сільської ради.

Однак при зверненні до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини позивачу було відмовлено, оскільки було виявлено, що у спадкодавця відсутні правовстановлюючі документи на земельну частку (пай). Через відсутність правовстановлюючих документів неможливо оформити спадщину в нотаріальній конторі, тому позивач вимушена звернутися до суду та просить визнати за нею право власності на майно, яке залишилось після смерті ОСОБА_2.

Відповідно до ст.548 ЦК України (1963 р.) не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 549 ЦК України (1963 р.) дії, що свідчать про прийняття спадщини спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.

Судом встановлено, що позивач фактично прийняла спадщину, оскільки постійно проживала із спадкодавцем та отримала свідоцтво про право на спадщину на житловий будинок.

Таким чином, враховуючи, що позивач по справі прийняла частину спадщини, відповідачем позов визнаний, суд вважає, що за ОСОБА_1 необхідно визнати право на спадщину після смерті ОСОБА_2.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 548, 549 (1963 р.)ЦК України, ст.ст. 3, 6, 7, 10, 12, 259-260, 264 -266, 269 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Смільчинецької сільської ради Лисянського району Черкаської області про визнання права власності на спадкове майно– задоволити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителькою с.Смільчинці Лисянського району Черкаської області, реєстраційний номер картки обліку платників податків:НОМЕР_1 право власності на земельну частку (пай) розміром 2,78 умовних кадастрових гектарів, відповідно до сертифікату серії ЧР №0254213 виданого на підставі рішення Лисянської районної державної адміністрації від 25.09.1997 року №421 на ім’я ОСОБА_2, яка померла 03.03.1997 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуюча -