Постанова № 71268382, 18.12.2017, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

ЄУН 334/10512/13Головуючий у 1-й інстанції Ісаков Д.О.Пр. № 22-ц/778/4221/17Суддя-доповідач Гончар М.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2017 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі

головуючого судді Гончар М.С.

суддів Кочеткової І.В., Маловічко С.В.

за участі секретаря Остащенко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» на ухвалу Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 02 жовтня 2017 року про зупинення провадження у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» (далі - Банк) до ОСОБА_2, третя особа без самостійних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ «ВІЗАРД» про звернення стягнення на предмет іпотеки

ВСТАНОВИЛА:

У листопаді 2013 року Банк звернувся до суду із вищезазначеним позовом, якій у подальшому уточнив (т.с. 4 а.с. 127-129), та в якому просив звернути стягнення на предмет іпотеки - житловий будинок загальною площею 311,6 кв. м, що складається з житлового будинку площею 173,4 кв. м (літера А-2), сараю (літера Д), навісу (літера Е), гаражу (літера Г), паркану 1, воріт 2, паркану 3, замощення І, замощення II, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 та є власністю іпотекодавця на праві власності на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого ОСОБА_3, приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу 21.03.2005 року за реєстровим №351, і зареєстрований в державному реєстрі правочинів, що підтверджується витягом за №508524 від «21» березня 2005 р., Витягом №33586251 з реєстру прав власності на нерухоме майно, виданого Товариством з обмеженою відповідальністю «Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації» 23 березня 2012 року, реєстраційний номер майна 9968781, який розташований на земельній ділянці, кадастровий номер НОМЕР_1 з цільовим використанням обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) шляхом продажу предмету іпотеки на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження за ціною, встановленою в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження», для задоволення грошових вимог Банку (місцезнаходження: 04114, м. Київ, вул. Автозаводська, 54/19, ідентифікаційний код 21133352) за кредитними договорами, а саме станом на 28.10.2013 року загальна заборгованість позичальника та іпотекодавця становить: 1) 4470967,63 грн. - заборгованість за додатковою угодою №20 та додатковою угодою № 22 з яких:3383000,00 грн. - прострочена заборгованість по сумі наданих траншів; 420601,37 грн. - проценти за користування траншами; 667366,26 грн. - підвищені проценти за користування траншами; 2) 116665,72 грн. - заборгованість за додатковою угодою № 5 становить з яких: 89300,00 грн. - прострочена заборгованість по сумі наданого траншу;9749,46 грн. - проценти за користування траншем;17 616,26 грн. - підвищені проценти за користування траншем; 3) 230127,51 доларів США - заборгованість за додатковою угодою №1, додатковою угодою № 2, додатковою угодою № 3, додатковою угодою № 4, в тому числі:188600,00 доларів США- прострочена заборгованість по сумі наданих траншів; 4770,25 доларів США - проценти за користування траншами;36757,26 доларів США - підвищені проценти за користування траншами; прийняти рішення про стягнення з ОСОБА_2 на користь Банку суми сплаченого судового збору.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 18 листопада 2013 року (т.с. 1 а.с. 197) провадження у цій справі за вищезазначеним позовом Банку відкрито.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 09 липня 2015 року (т.с. 2 а.с. 119) зупинено провадження у цій справі до вирішення Жовтневим районним судом м. Запоріжжя цивільної справи за позовом ПАТ «Універсал Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 184/08 від 08.09.2008 року.

Ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 05 серпня 2015 року (т.с. 2 а.с. 150-155) апеляційну скаргу Банку задоволено, ухвалу Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 09 липня 2015 року скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 09 вересня 2015 року (суддя Махіборода Н.О. т.с. 2 а.с. 244) зупинено провадження у цій справі до вирішення справи про банкрутство ТОВ «Компанія Візард», що знаходиться в Господарському суді Запорізької області.

Ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 29 жовтня 2015 року (т.с. 4 а.с. 28-29) апеляційну скаргу Банку задоволено, ухвалу Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 09 вересня 2015 року скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

В автоматизованому порядку 26 вересня 2016 року замінено у цій справі головуючого суддю першої інстанції на ОСОБА_4 замість судді Махіборода Н.О. у зв'язку із закінченням повноважень (т.с. 4 а.с. 96).

Ухвалою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 02 жовтня 2017 року (суддя Ісаков Д.О. т с. 4 а.с.181) повторно зупинено провадження у цій справі до вирішення по суті (закінчення або закриття) справи № 908/2013/16 про банкрутство TOB «Компанія «Візард», що знаходиться на розгляді в Господарському суді Запорізької області.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права судом першої інстанції при її постановленні, Банк у своїй апеляційній скарзі (т.с. 4 а.с.186-196) просив ухвалу суду першої інстанції скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвалою апеляційного суду апеляційне провадження за вищезазначеною скаргою відкрито (а.с. т.с. 4 а.с. 209), справу призначено до апеляційного розгляду (т.с. 4 а.с. 211).

Ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 11 грудня 2017 року (т.с. 4 а.с. 225) в порядку задоволення клопотання Банку розгляд цієї справи призначено в режимі відеоконференції.

У судове засідання 18 грудня 2017 року належним чином, з дотриманням вимог ЦПК України, повідомлені апеляційним судом про час і місце розгляду цієї справи, у тому числі відповідач ОСОБА_2 через свого представника за договором - адвоката (т.с. 4 а.с. 61-62) ОСОБА_5 через сайт судової влади, тобто за допомогою інших засобів зв'язку, що узгоджується із вимогами ст. 74 ч. 6, 76 ч. 5 ЦПК України в редакції, що була чинною до 15.12.2017 року, всі особи, які беруть участь у цій справі, окрім представника Банку за довіреністю (т.с. 4 а.с. 232-233) ОСОБА_6, не з'явились.

Відповідач ОСОБА_2 та третя особа ТОВ «КОМПАНІЯ ВІЗАРД» про причини своєї неявки та неявки свого представника апеляційний суд не сповістили, клопотань про відкладення розгляду цієї справи апеляційному суду не подавали.

Представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_5 подала апеляційному суду клопотання (т.с. 4 а.с. 231), в якому просила відкласти розгляд цієї справи через те, що ОСОБА_2 на теперішній час знаходиться у відпустці за кордоном, а вона, як представник, зайнята в іншому суді в іншій справі, письмових доказів останнього до заяви не було додано.

За клопотанням відповідача ОСОБА_2, як сторони у цій справі, та з урахуванням обставин справи апеляційний суд міг би, але не зобов'язаний був відкласти розгляд цієї справи.

Однак, відповідач ОСОБА_2 клопотання про відкладення розгляду цієї справи апеляційному суду особисто взагалі не подавав.

Неявка ОСОБА_2 та його представника ОСОБА_5 при вищевикладених обставинах, не є перешкодою для розгляду цієї справи апеляційним судом (тим більш, що предметом апеляційного перегляду у цій справі на теперішній час є не рішення суду першої інстанції у цій справі по суті, а перевірка законності та обґрунтованості вирішення судом першої інстанції у цій справі процесуального питання про зупинення провадження у цій справі).

Оскільки, в силу вимог ст. 372 ч. 2 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи апеляційним судом.

В силу вимог ст. 371 ч. 1 ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції має бути розглянута протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження.

Встановлено, що апеляційне провадження за вищезазначеною апеляційною скаргою Банку відкрито 02 листопада 2017 року (ухвала апеляційного суду т.с. 4 а.с. 209).

В силу вимог п. 9 Перехідних положень ЦПК України в редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03.10.2017 року № 2147-VІІ, якій набрав чинності з 15.12.2017 року, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

При вищевикладених обставинах, колегія суддів апеляційного суду визнала неповажними причини неявки у дане судове засідання всіх нез'явившихся осіб, які беруть участь у справі, і на підставі ст. 372 ч. 2 ЦПК України в редакції, чинній з 15.12.2017 року, ухвалила у задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_5 про відкладення розгляду цієї справи відмовити, розглядати дану справу апеляційним судом у даному судовому засіданні за відсутністю останніх за присутністю представника Банку в режимі відеоконференції.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника Банку, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги Банку, дослідивши матеріали справи, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга Банку підлягає задоволенню з наступних підстав.

В силу вимог ст. 374 ч. 1 п. 6 ЦПК України в редакції, чинній з 15.12.2017 року, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 379 ЦПК України в редакції, чинній з 15.12.2017 року, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Встановлено, що суд першої інстанції, зупиняючи провадження у цій справі, керувався ст. 201 ч. 1 п. 4 ЦПК України в редакції, що була чинної до 15.12.2017 року, та виходив із неможливості розгляду цієї справи судом до вирішення по суті (закінчення або закриття) справи № 908/2013/16 про банкрутство TOB «Компанія «Візард», що знаходиться на розгляді в Господарському суді Запорізької області.

Проте із такими висновками суду першої інстанції погодитись не можна з наступних підстав.

Ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням вимог закону, є неправильною, незаконною та необгрунтованою.

Має місце неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції помилково вважав встановленими; невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи; порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

При перевірці законності та обґрунтованості ухвали суду першої інстанції у цій справі апеляційний суд також виходить із положень ЦПК України, в редакції, що була чинною до 15.12.2017 року, тобто чинних на час постановлення оскаржуємої ухвали судом першої інстанції у цій справі (02 жовтня 2017 року).

Встановлено, що суд першої інстанції взагалі не звернув уваги на те, що ухвалою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 09 вересня 2015 року (суддя Махіборода Н.О. т.с. 2 а.с. 244) вже зупинялось провадження у цій справі до вирішення справи про банкрутство ТОВ «Компанія Візард», що знаходиться в Господарському суді Запорізької області.

Та ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 29 жовтня 2015 року (т.с. 4 а.с. 28-29) апеляційну скаргу Банку було задоволено, ухвалу Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 09 вересня 2015 року скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Тобто, суд першої інстанції при постановленні оскаржуємої ухвали у цій справі (повторно) проігнорував висновки та мотиви апеляційного суду, з яких було скасовано раніше вищезазначену аналогічну за змістом ухвалу суду першої інстанції від 09 вересня 2015 року у цій справі.

Так, встановлено, що 08 вересня 2008 року між позивачем та ТОВ «КОМПАНІЯ «ВІЗАРД» укладено кредитний договір та в подальшому додаткові угоди, відповідно до умов яких Банк зобов'язався надати ТОВ «КОМПАНІЯ «ВІЗАРД» кредит у формі кредитної лінії в межах встановленого ліміту у розмірі 1 150 000 доларів США на умовах платності та строковості. 31 березня 2012 року в забезпечення виконання цього договору між Банком та ОСОБА_2 укладено іпотечний договір.

Посилаючись на порушення умов кредитного договору, Банк позивається до майнового поручителя за вказаним кредитним договором та договором іпотеки про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок задоволення вимог про стягнення заборгованості позичальника.

Ухвалами Господарського суду Запорізької області від 28 липня 2015 року порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ «КОМПАНІЯ «ВІЗАРД» та накладено мораторій на задоволення вимог кредитора, 13 серпня 2015 року ТОВ «КОМПАНІЯ «ВІЗАРД» визнано банкрутом та відкрита ліквідаційна процедура.

Зупиняючи провадження у справі суд першої інстанції дійшов до висновку про те, що оскільки ухвалою Господарського суду Запорізької області від 28 липня 2015 року порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ «КОМПАНІЯ «ВІЗАРД» та накладено мораторій на задоволення вимог кредитора, в тому числі і на вимоги ПАТ «УниверсалБанк» і ухвалою цього суду 13 серпня 2015 року ТОВ «КОМПАНІЯ «ВІЗАРД» визнано банкрутом та відкрита ліквідаційна процедура, крім того, ухвалою Господарського суду Запорізької області від 27 вересня 2016 року ТОВ «КОМПАНІЯ ВІЗАРД» визнано банкрутом та відкрита ліквідаційна процедура, розгляд позову до майнового поручителя є неможливим до вирішення по суті господарським судом справи про банкрутство ТОВ «КОМПАНІЯ «ВІЗАРД».

Відповідно до п. 4 ч.1 ст.201 ЦПК України в редакції, що була чинною до 15.12.2017 року, суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку … господарського… судочинства.

За правилами п. 3 ч.1 ст. 203 ЦПК України в редакції, що була чинною до 15.12.2017 року, провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених п. 4 ч.1 ст. 201 ЦПК України до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.

Однак такі висновки суду першої інстанції не відповідають вимогам ст. 201 ЦПК України в редакції, що була чинною до 15.12.2017 року.

Відповідно до п. 33 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції " №2 від 12.06.2009 року суд зупиняє або закриває провадження у справі чи залишає заяву без розгляду з підстав, передбачених відповідно статтями 201, 202, 205, 207 ЦПК, перелік яких є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадках, передбачених статтею 201 ЦПК України. Визначаючи наявність передбачених статтею 201 ЦПК підстав, за яких провадження у справі підлягає обов'язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, враховувати, що така підстава для зупинення провадження у справі, як зазначено у пункті 4 частини першої цієї статті - неможливість розгляду цивільної справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства, застосовується у тому разі, коли в цій іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.

Проте судом першої інстанції не встановлено обставин, які б свідчили про наявність підстав передбачених п. 4 ч. 1 ст. 201 ЦПК України щодо обов'язку суду зупинити провадження у справі.

Задоволення клопотання без достатніх підстав призводе до затягування розгляду цивільної справи та порушення строків розгляду справи, яка перебуває у провадженні суду першої інстанції з 18 листопада 2013 року (т.с. 1 а.с. 197).

Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», на який посилався ініціатор заяви про зупинення провадження у справі (т.с. 4 а.с. 152-154), передбачає зупинення провадження у справі щодо позовних вимог до боржника у зв'язку з порушенням провадження відносно нього справи про банкрутство, проте такі приписи не поширюються на майнового поручителя.

Ст. 19 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» містить визначення поняття мораторію на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до дня мораторію.

Отже, мораторій на задоволення вимог кредиторів у розумінні Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» поширюється на зобов'язання боржника, і не обмежує стягнення заборгованості з майнового поручителя.

Посилання представника відповідача на те, що приписи ст.19 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» містять посилання на припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання зобов'язань боржника є неприйнятним, оскільки у відповідності до ст.ст. 546, 575 ЦК України іпотека є видом, а не заходом забезпечення виконання зобов'язань.

На підставі зазначеного, колегія суддів апеляційного суду вважає, що порушення та наявність справи № 908/2013/16 про банкрутство TOB «Компанія «Візард», що знаходиться на розгляді в Господарському суді Запорізької області не є перешкодою для розгляду в порядку цивільного судочинства позову до майнового поручителя боржника - ОСОБА_2

При вищевикладених обставинах, доводи апеляційної скарги Банку ґрунтуються на законі та доказах, наявних у матеріалах цієї справи, ухвала суду першої інстанції є такою, що перешкоджає подальшому провадженню у цій справі, є незаконною та необґрунтованою, постановленою з порушенням вимог ЦПК України, і такою, що підлягає скасуванню на підставі ст. 379 ЦПК України в редакції, що є чинною з 15.12.2017 року, із направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Оскільки, згідно із п. 6 ч. 1 ст. 374 ЦПК України в редакції, чинній з 15.12.2017 року, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

За змістом ст. 381 ч. 1 ЦПК України в редакції, чинній з 15.12.2017 року, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги приймає постанову за правилами ст. 35 і глави 9 розділу ІІІ цього Кодексу з особливостями, зазначеними у ст. 382 цього Кодексу.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього (ст. 367 ч.3 ЦПК України в редакції, чинній з 15.12.2017 року).

Однак, докази, передбачені ст. 367 ч. 3 ЦПК України в редакції, чинній з 15.12.2017 року, у цій справі відсутні.

Якщо судом апеляційної інстанції скасовано ухвалу суду першої інстанції з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду, то розподіл сум судового збору, пов'язаного з розглядом відповідної апеляційної скарги (у даному випадку Банку на суму 1600, 00 грн. т.с. 4 а.с. 204), здійснюється судом першої інстанції у подальшому за результатами розгляду ним справи згідно із загальними правилами, передбаченими ЦПК України в редакції, що є чинною з 15.12.2017 року.

Керуючись ст.ст. 368, 371 - 372, 379, 381-384 ЦПК України в редакції, чинній з 15.12.2017 року, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» задовольнити.

Ухвалу Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 02 жовтня 2017 року у цій справі скасувати.

Справу направити суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

Головуючий суддяСуддяСуддяГончар М.С. Кочеткова І.В.Маловічко С.В.