Рішення № 71265261, 26.12.2017, Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області

233 № 233/1534/17

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2017 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі головуючого - судді Наумик О.О., за участі секретаря Клугер Т.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 233/1534/17 за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» (представники позивача за довіреністю Дегтяр К.В., Демченко А.М.) до ОСОБА_4 (представник відповідача за довіреністю ОСОБА_5.) про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

20.03.2017 р. ПАТ КБ «Приватбанк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за Кредитним договором. Позивач обґрунтував свої вимоги тим, що згідно з договором без номеру від 14.05.2010 р., укладеним між Банком і відповідачем, остання отримала кредит у розмірі 2000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 43,20% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Відповідно до умов укладеного Договору він складається з заяви позичальника, Умов та правил надання банківських послуг, Правил користування платіжною карткою, Тарифів Банку.

Відповідач кредитні зобов'язання не виконує, у зв'язку з чим станом на 28.02.2017 р. утворилася заборгованість в сумі 30749,70 грн., а саме: за кредитом в сумі 1990,35 грн., по процентам за користування кредитом в сумі 23518,89 грн., за пенею та комісією в сумі 3300,00 грн., а також штраф (фіксована частина) в розмірі 500,00 грн., штраф (процентна складова) в розмірі 1440,46 грн., яку просить стягнути з відповідача на свою користь.

Представник позивача ПАТ КБ «Приватбанк» Дегтяр К.В. позов підтримав за наведених у позовній заяві підстав, просив задовольнити його у повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_5 позов не визнав, пославшись на те, що у відповідності до наданих позивачем доказів кредитний договір сторонами було укладено 14.05.2010 р., тоді як рух коштів за наданим позивачем розрахунком починається з 23.09.2011 р.

До того ж останній рух по кредитній картці було здійснено відповідачем (знято готівку) 27.02.2014 р.

Позовна заява надійшла до суду 20.03.2017 р., тобто з пропущенням строку позовної давності, який просить застосувати, відмовивши у задоволенні позову.

З'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд дістає таких висновків.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що 14.05.2010 р. між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_4 був укладений Договір без номеру, згідно з яким відповідач отримав кредит у розмірі 2000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 30% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Відповідно до умов укладеного договору він складається з «Анкети-Заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку», Довідки про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», Умов і Правил надання банківських послуг, затверджених наказом від 06.03.2010 р. № СП2010-256. Відповідач підтвердив свою згоду на це підписом у заяві.

При укладенні Договору сторони керувались ч.1 ст.634 ЦК України, згідно з якою договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до п.2.1.1.12.6 «Умов і Правил надання банківських послуг» позивач нараховує відсотки за користування кредитом в розмірі, встановленому Тарифами Банку з розрахунку 360 календарних днів на рік.

Відповідно до Умов та правил надання банківських послуг у разі невиконання зобов'язань за Договором, на вимогу Банку виконати зобов'язання з повернення кредиту (у тому числі простроченого кредиту та Овердрафту), оплати винагороди Банку (п.2.1.1.5.6), при порушенні позичальником строків платежів по якомусь з грошових зобов'язань, передбачених цим Договором, більш ніж на 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити Банку штраф в розмірі 500 грн. + 5% від суми позову (п.2.1.1.7.6).

Відповідно до п.2.1.1.5.5. Умов та Правил надання банківських послуг позичальник зобов'язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених Договором.

Згідно зі ст.ст.526,527,530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Позивач свої зобов'язання за Договором виконав у повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому Договором, що стороною відповідача не спростовано.

Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

В порушення умов Кредитного договору, ст.ст.509,526,1054 ЦК України відповідач кредитні зобов'язання за Договором не виконав, у зв'язку з чим станом на 28.02.2017 р. позивачем нарахована заборгованість в розмірі 30749,70 грн., яка складається з:

- 1990,35 грн. - заборгованість за кредитом,

- 23518,89 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом,

- 3300,00 грн. - заборгованість за пенею та комісією,

а також штрафи: - 500,00 грн. - фіксована частина, - 1440,46 грн. - процентна складова.

Суд, вирішуючи питання обґрунтованості вимог за наведеним розрахунком (а.с.4-5), виходить з такого:

По-перше, суд вважає неправомірним нарахування позивачем за даним Договором пені та комісії, а також штрафів, виходячи з такого:

Позивач ані в позовній заяві, ані в розрахунку заборгованості за Договором не зазначив, яку суму з нарахованої заборгованості за «пенею та комісією» в розмірі 3300,00 грн. складає «пеня», а яку - «комісія», які за своєю правовою природою є різними складовими. Відсутність окремого розрахунку за цими складовими та відсутність розмежування позовних вимог в цій частині позбавляє суд можливості зробити висновок щодо правильності нарахування пені та комісії та наявності підстав для стягнення зазначеної суми з відповідача.

Також, 02 вересня 2014 року Верховною Радою України прийнято Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», який набув чинності з 15 жовтня 2014 року (далі - Закон № 1669 -УП).

Відповідно до ст.2 Закону № 1669-УП на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому КМУ переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особа підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому КМУ переліку, де проводилася антитерористична операція (ч.1). Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов'язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції (ч.2).

Відповідно до ч.ч.1,2,3 ст.11 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1669 -УП цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування і втрачає чинність через шість місяців з дня завершення антитерористичної операції, крім пункту 4 ст.11 «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону.

На виконання абзацу 3 п.5 ст.11 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 р. № 1053-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 р. № 1079-р зупинено дію розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 р. у № 1053 «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція».

02 грудня 2015 року Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження № 1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України».

Пунктом 1 та 3 вказаного Розпорядження, затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно з додатком та визнано такими, що втратили чинність: розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053 «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція»; розпорядження Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 року № 1079 «Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053».

Як встановлено судом, останнім відомим місцем проживання ОСОБА_4 за реєстрацією є м. Костянтинівка Донецької області.

Місто Костянтинівка та Костянтинівський район Донецької області відповідно до розпоряджень КМУ від 30.10.2014 р. та від 02.12.2015 р. входить до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

За наведених підстав суд вважає вимоги стягнення пені та комісії, а також штрафів необґрунтованими.

По-друге, із наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що проценти за користування кредитними коштами нараховувалися позивачем у розмірі, більшому, ніж 2,5 відсотки в місяць на залишок заборгованості. Перше збільшення відбулося з 01.09.2014 р., друге - з 01.04.2015 р. по 28.02.2017 р.

Вирішуючи питання правомірності такого збільшення, суд виходив з такого:

Як вбачається з Анкети-заяви, сторонами Кредитного договору погоджена базова процентна ставка по кредиту в розмірі 2,5% в місяць із розрахунку 360 днів на рік.

Відповідно до ч.4 ст.1056-1 ЦК України в редакції, чинній станом як на 01.09.2014 р., так і на 01.04.2015 р. - у разі застосування змінюваної процентної ставки кредитор самостійно, з визначеною у кредитному договорі періодичністю, має право збільшувати та зобов'язаний зменшувати процентну ставку відповідно до умов і в порядку, встановлених кредитним договором. Кредитодавець зобов'язаний письмово повідомити позичальника, поручителя та інших зобов'язаних за договором осіб про зміну процентної ставки не пізніш як за 15 календарних днів до дати, з якої застосовуватиметься нова ставка. У кредитному договорі встановлюється порядок розрахунку змінюваної процентної ставки із застосуванням погодженого сторонами індексу. Порядок розрахунку змінюваної процентної ставки повинен дозволяти точно визначити розмір процентної ставки за кредитом на будь-який момент часу протягом строку дії кредитного договору. Кредитор не має права змінювати встановлений кредитним договором порядок розрахунку змінюваної процентної ставки без згоди позичальника.

Доказів на підтвердження належного інформування відповідача про зміну базової процентної ставки по кредиту стороною позивача не надано.

Тож за період з 01.09.2014 р. по 28.02.2017 р. сума по процентам за користування кредитом нарахована судом в розмірі 2210,39 грн., виходячи з такого розрахунку:

1) 1990,35 грн. * 2,5% (місячна відсоткова ставка) = 49,76 грн. * 30 міс. = 1492,80 грн.,

2) 1492,80 грн. + 717,59 грн. (станом на 31.08.2015 р.) = 2210,39 грн.

Таким чином, загальний розмір заборгованості ОСОБА_4 за Кредитним договором б/н від 14.05.2010 р. станом на 28 лютого 2017 року визначений судом в розмірі 4200,74 грн.:

- 1990,35 грн. - заборгованість за кредитом, визначена позивачем і не спростована відповідачем;

- 2210,39 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом.

При цьому, суд не приймає до уваги доводи представника відповідача щодо пропуску позивачем строку позовної давності, з огляду на таке.

Відповідно до ст.256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України).

Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки(стаття 257 ЦК України).

Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).

Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Відповідно до умов кредитного договору б/н від 14.05.2010 р. відповідачу відкрито картковий рахунок, встановлено кредитний ліміт, видано картку, а сума обов'язкового мінімального щомісячного платежу залежить від суми використаного кредитного ліміту.

Кредитна картка є поновлювальною кредитною лінією, тобто це кредит, що надається банком клієнту в межах встановленого ліміту заборгованості, який використовується повністю або частинами і поновлюється в міру погашення раніше виданого кредиту. Клієнт, використавши та погасивши заборгованість за кредитною лінією, може знову користуватися нею у межах строку дії картки.

Судом встановлено, що відповідно до умов кредитного договору б/н від 14.05.2010 р. відповідачу була надана кредитна картка 5577212300530790 строком дії 07/15 (а.с.134).

Позивач із вимогами про стягнення заборгованості за кредитом, а також процентами за користування кредитом звернувся 20 березня 2017 року, тобто в межах строків, встановлених ст.257 ЦК України. Крім того, пунктом 1.1.7.31 Умов та Правил надання банківських послуг передбачено, що строк позовної давності щодо вимог банку з повернення кредиту, оплати процентів за користування кредитом, винагороди, неустойки, пені та штрафів, витрат банку складає 50 років (а.с.21).

Також суд не зважає на доводи сторони відповідача про необґрунтованість позову через невідповідність дати відкриття рахунку 23.09.2011 р. даті укладення кредитного договору 14.05.2010 р., оскільки ця обставина не спростовує факт наявності між сторонами кредитних правовідносин.

З огляду на наведене позов підлягає частковому задоволенню.

У зв'язку із частковим задоволенням позову, суд присуджує позивачеві з відповідача понесені ним судові витрати по сплаті судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, що дорівнює 1600,00 грн.

Керуючись ст.ст.259, 263-265, 141ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» (ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України - 14360570, розташоване за адресою: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д)

до ОСОБА_4 (паспорт серії НОМЕР_1, виданий Костянтинівським МВ УМВС України в Донецькій області 08.08.2008 р., зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1)

«про стягнення заборгованості за кредитним договором» - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором без номеру від 14.05.2010 р. станом на 28.02.2017 р. в розмірі 4200 (чотири тисячі двісті) грн. 74 коп., а також судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1600 (одна тисяча шістсот) грн. 60 коп.

В задоволенні позову в частині вимог стягнення заборгованості за пенею та комісією, а також штрафів - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя