Постанова № 71264000, 19.12.2017, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Харківський апеляційний адміністративний суд

колегія суддів у складі:

головуючого судді: Дюкарєвої С.В.

суддів: Перцової Т.С. , Жигилія С.П.

за участю: секретаря судового засідання - Ващук Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Шевченківського об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова на постанову Дзержинського районного суду м. Харкова від 13.10.2017р. по справі № 638/10558/17 (суддя Наумова С.М.; м. Харків; дата складання повного тексту - 13.10.2017)

за позовом ОСОБА_1

до Шевченківського об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова

про визнання бездіяльності незаконною та зобов’язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА

Позивач - ОСОБА_1, звернувся до Дзержинського районного суду м. Харкова з адміністративним позовом до Шевченківського об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова, в якому просив суд: визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у розгляді довідки про пільговий період роботи за Списком №1 - шахтарі з 09.06.1999 року по 19.07.2000 рік №115 від 09.08.2016 року, а також визнати бездіяльність відповідача, яка виразилася у не призначенні йому пенсії згідно із законом “Про підвищення престижності шахтарської праці”, на його заяву, подану разом із додатками 25.04.2017р., незаконною та зобов’язати відповідача повторно розглянути заяву позивача про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах, відповідно до Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці”, подану разом із додатками 25.04.2017р., та призначити йому пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до ЗУ “Про підвищення престижності шахтарської праці”, на підставі його заяви, поданої 25.04.2017р. разом із додатками, з урахуванням у тому числі довідки №115 від 09.08.2016р. про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, копії наказів №114 від 30.06.1995 року та №150 від 26.04.2000 року щодо результатів атестації робочих місць.

Постановою Дзержинського районного суду м. Харкова від 13 жовтня 2017 року адміністративний позов ОСОБА_1 - задоволено.

Визнано протиправними дії Шевченківського об’єднаного управління Пенсійного фонду України міста Харкова щодо відмови в розгляді довідки про пільговий період роботи за списком № 1 – шахтарі з 09.06.1999 року по 19.07.2000 рік № 115 від 09.08.2016 року.

Зобов’язано Шевченківське об’єднане управління Пенсійного фонду України м. Харкова призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці”, на підставі його заяви, поданої 25.04.2017 р., разом із додатками, із зарахуванням до пільгового стажу періоду роботи позивача з 09.06.1999 р. по 19.07.2000р. у Оперативному воєнізованому гірнорятувальному загоні.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції, при прийнятті оскаржуваної постанови, норм матеріального та процесуального права, відповідач просить постанову Дзержинського районного суду м. Харкова від 13 жовтня 2017 року скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги відповідач вказує, що згідно наданих позивачем документів стаж пільгової роботи за Списком № 1 - шахтарі, складає 14 років 1 місяць 18 днів, період роботи з 09.06.1999 по 19.07.2000 неможливо зарахувати до стажу пільгової роботи за Списком № 1, оскільки відсутня уточнююча довідка та дані в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Сторони в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення справи, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не визнана судом обов'язковою, колегія суддів визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу у відповідності до ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач - ОСОБА_1, є внутрішньо переміщеною особою з зони проведення антитерористичної операції м. Донецьк, що підтверджується відповідною довідкою внутрішньо переміщеної особи.

25.04.2017р. позивач звернувся до Шевченківського об’єднаного управління Пенсійного фонду України м.Харкова із заявою про зарахування періоду роботи з 09.06.1999 по 19.07.2000 до пільгового стажу, відповідно до Списку №1 та переходу на пенсію відповідно до Закону України "Про престижність шахтарської праці". В якості додатку до заяви було надано копію довідки № 115 від 09.08.2016 року та копії наказів № 114 від 30.06.1995 року та № 150 від 26.04.2000 року. Дані документи підтверджують, що позивач за вказаний період працював на посаді командиру взводу.

Шевченківське об’єднане управління Пенсійного фонду України в м.Харкові листом від 24.05.2017р № 42/9-11 відмовило позивачу у розгляді даної довідки та зарахуванню спірного періоду до пільгового стажу №1 та переходу на пенсію, відповідно до Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці", аргументувавши відповідь тим, що довідка №115 від 09.08.2016 року видана “Оперативным государственным военизированным горноспасательным отрядом г.Донецка Министерства по делам гражданской оборони, чрезвычайным ситуациям и ликвидации последствий стихийных бедствий Донецкой народной республики” не може бути прийнята до уваги, оскільки не відповідає нормам діючого законодавства Україна.

Вважаючи дії відповідача неправомірними та такими, що порушують право позивача на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1, ОСОБА_1 звернувся з даним позовом до суду.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що період роботи позивача з 09.06.1999 р. по 19.07.2000р. у Оперативному воєнізованому гірничорятувальному загоні підлягає зарахуванню до пільгового стажу та наявності у позивача пільгового стажу для призначення пенсії за віком за Списком № 1.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції з таких підстав.

Відповідно до ч.1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

З 1 січня 2004 року набрав чинності Закон № 1058-ІV і відповідно до п.16 розділу XV "Прикінцеві положення" цього Закону до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Положення Закону України "Про пенсійне забезпечення" (1788-12) застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.

Згідно п.3 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 року № 383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992 року.

Згідно п."а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Відповідно до ст.1 Закону України від 02 вересня 2008 року № 345-VI "Про підвищення престижності шахтарської праці" (далі – Закон № 345-VI) дія цього Закону поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві та уранові руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості – за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України (далі – шахтарі), та членів їх сімей.

За правилами ст.8 Закону № 345-VI мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.

Статтею 10 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" визначено, що дія статті 8 Закону поширюється також на пенсіонерів, пенсія яким була призначена до набрання чинності цим Законом.

До Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року №162, відносяться всі робітники, зайняті повний робочий день на підземних роботах відповідно підпункту а) пункту 1 за кодом 1010100а розділу І “Гірничі роботи”.

Крім того, до Списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року № 36, відповідно до пп. а) п.1.1а розділу “Гірничі роботи” відносяться усі робітники, зайняті повний робочий день на підземних роботах.

Статтею 62 Закону України “Про пенсійне забезпечення” встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Постановою Кабінету Міністрів України “Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах” №461 від 24 червня 2016 року затверджений Список №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

З копії трудової книжки позивача вбачається, що ОСОБА_1, 09 червня 1999 року зарахований на посаду командиру 1-го взводу оперативного воєнізованого гірничорятувального загону. Із зазначеної вище посади ОСОБА_1, було звільнено 19 липня 2000 року за переводом відповідно до статті 36 Кодексу законів про працю України, згідно із наказом 215/л від 19 липня 2000 року.

Робота позивача віднесена до зазначеного Списку.

З комплексного аналізу копії трудової книги, наказу № 114 від 30.06.1995 та наказу 150 від 26.04.2000 року про результати атестації робочих місць випливає, що період роботи з 09.06.1999 року по 09.07.2000 року підлягає зарахуванню до пільгового стажу за Списком № 1.

Разом з цим, позивачем надано до матеріалів справи відомості про доходи з центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб ДФС України, видані Центральною ОДПІ м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області, за період з 01.07.1999 до 31.03.2002, з яких вбачається, що протягом спірного період ОСОБА_1 виплачувався дохід за основним місцем роботи - Оперативного воєнізованого гірничорятувального загону а.с. (27-28).

Відповідно до змін, внесених до абз. 7 п. 20 Постанови КМУ “Про затвердження порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній” у разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Довідкою про індивідуальні відомості про страховий стаж ПФУ позивача встановлено, що його страховий стаж за спірний період у Державному реєстрі загальнообов'язкового державного соцстрахування не відображений.

Відповідно до ст.8 Конституції України в Україні діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони і інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

У справі “Будченко проти України” (рішення від 24 квітня 2014 року, заява № 38677/06) ЄСПЛ нагадав, що якщо у Договірній державі є чинне законодавство, яким виплату коштів передбачено як право на соціальні виплати (обумовлені чи не обумовлені попередньою сплатою внесків), таке законодавство має вважатися таким, що передбачає майнове право, що підпадає під дію статті 1 Першого протоколу, відносно осіб, які відповідають її вимогам.

Таким чином, враховуючи те, що майновий інтерес позивача ґрунтується на положеннях чинного законодавства, зокрема, ст. 14 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, стандарти Європейського Суду з прав людини можуть і повинні бути застосовані до цього випадку.

Європейський Суду з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що предмет і мета Конвенції як інструменту захисту прав людини потребують такого тлумачення і застосування її положень, завдяки яким гарантовані нею права були б не теоретичними чи ілюзорними, а практичними та ефективними (п. 53 рішення у справі “Ковач проти України”, п.59 рішення у справі “Мельниченко проти України”, п. 50 рішення у справі “Чуйкіна проти України” тощо).

Це означає, що суд має оцінювати фактичні обставини справи з урахуванням того, що права, гарантовані Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, мають залишатися ефективними та людину не можна ставити в ситуацію, коли вона завідомо не може реалізувати своїх прав.

Отже, позивач опинився в ситуації, що відповідно позбавляє його можливості забезпечити належний захист своїх прав.

Відповідно до ст.21, 22 Конституції України усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними. Конституційні права і свободи людини і громадянина, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих праві свобод.

За статтею 14 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою.

У рішенні від 08 липня 2004 року у справі “Ілашку та інші проти Молдови та Росії”, ЄСПЛ, задовольняючи позов щодо Молдови, визнав, що Уряд Молдови, який є єдиним законним Урядом Республіки Молдова за міжнародним правом, не здійснював влади над частиною своєї території, яка перебуває під ефективним контролем “Молдавської Республіки Придністров'я”. Однак, навіть за відсутності ефективного контролю над Придністровським регіоном, Молдова все ж таки має позитивне зобов'язання за статтею 1 Конвенції вжити заходів, у рамках своєї влади та відповідно до міжнародного права, для захисту гарантованих Конвенцією прав заявників.

Отже, колегія суддів дійшла висновку, що трудовою книжкою позивача, наказами про результати атестації робочих місць на ОВГРЗ, відомостями з центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб ДФС України підтверджено наявність у позивача достатнього пільгового стажу, а тому відповідач протиправно відмовив у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту “а” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”.

Підстави вважати недостовірними відомості у наданих позивачем документах апелянтом під час судового розгляду справи не наведені.

З урахуванням вказаного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для зарахування до пільгового стажу періоду роботи позивача з 09.06.1999 р. по 19.07.2000р. у Оперативному воєнізованому гірничорятувальному загоні та наявності підстав для призначення ОСОБА_1 для призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці".

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених вище підстав висновків суду не спростовують, підстав для її задоволення колегією суддів не встановлено.

Керуючись ст.ст. 229, 241, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Шевченківського об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова на постанову Дзержинського районного суду м. Харкова від 13.10.2017р. по справі № 638/10558/17 залишити без задоволення.

Постанову Дзержинського районного суду м. Харкова від 13.10.2017р. по справі № 638/10558/17 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку у випадках та строки, встановлені ст.ст. 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 27.12.2017 р.