Постанова № 71263835, 21.12.2017, Харківський апеляційний адміністративний суд

Головуючий І інстанції: Старосєльцева О.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2017 р. м. ХарківСправа № 820/4064/17Харківський апеляційний адміністративний суд

колегія суддів у складі:

головуючого судді: Перцової Т.С.

суддів: Жигилія С.П. , Дюкарєвої С.В.

за участю секретаря судового засідання Ващук Ю.О.

представників сторін : позивача - Ляліна В.М., відповідача - Іщук Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Марфін-Інвест" на постанову Харківського окружного адміністративного суду (суддя Старосєльцева О.В.) (м. Харків) від 23.11.2017 р. (15:43 год.) (повний текст складено 27.11.17 р.) по справі № 820/4064/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Марфін-Інвест"

до Головного управління ДФС у Харківській області

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА

Товариство з обмеженою відповідальністю "Марфін-Інвест" (далі по тексту - ТОВ «Марфін-Інвест», позивач), звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Харківській області (далі по тексту - ГУ ДФС у Харківській області, відповідач), в якому просив суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області від 30.05.2017р. №0001014005 про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю "МАРФІН-ІНВЕСТ" штрафних (фінансових) санкцій в частині несвоєчасної реєстрації позивачем акцизних накладних від 31.01.2017 р. №131001, №131002, №131003, №131004, №131005, №131006, №131007, №131008, №131009, №131010, №131011, №131012, №131013, №131014.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 23.11.2017 року по справі № 820/4064/17 у задоволенні адміністративного позову адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Марфін-Інвест" до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення - відмовлено.

Позивач, не погодившись із вказаною постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.11.2017 року по справі № 820/4064/17 скасувати, прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що несвоєчасна реєстрація акцизних накладних від 31.01.2017р. відбулась не з вини платника податків, оскільки посилені сертифікати відкритих ключів підприємства були скасовані внаслідок злочинних дій сторонніх невідомих осіб за підробленими документами. З огляду на викладене, оскільки відсутня вина позивача у вчиненні порушення граничного строку реєстрації акцизних накладних, з посиланням на пп.4.1.4 п.4.1 ст.4, п.120-2.1 п.120-2, п.п.231.1, 231.2 ст.231 Податкового кодексу України, ст.217, ч.2 ст.218 Господарського кодексу України стверджує про відсутність підстав для притягнення позивача до відповідальності у вигляді застосування до нього штрафних (фінансових) санкцій згідно з оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням.

Представник позивача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав з підстав, викладених в останній, просив суд апеляційної інстанції постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.11.2017 року по справі № 820/4064/17 скасувати, прийняти нову постанову, якою позов задовольнити.

Представник відповідача в надісланих до суду письмових запереченнях та у судовому засіданні просив суд апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду першої інстанції - без змін. Аргументуючи заперечення проти позову зазначив, що факт несвоєчасної реєстрації акцизних накладних має місце в даному випадку. Решта обставин не впливають на правильність застосованої контролюючим органом до платника податків міри юридичної відповідальності у вигляді штрафу.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідачем проведено камеральну перевірку ТОВ "Марфін-Інвест" з питання своєчасної реєстрації акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних, за результатами перевірки складено акт від 13.05.2017 р. №3477/20-40-40-03-05/40313712.

Зазначеним актом зафіксовано порушення ТОВ «Марфін-Інвест» ст.231 Податкового кодексу України, а саме порушення граничних термінів реєстрації акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних.

30.05.2017 р. на підставі наведених висновків акту перевірки відповідачем ГУ ДФС у Харківській області прийнято податкове повідомлення-рішення №0000701408, яким на підставі п.120-2.1 ст.120-2 Податкового кодексу України застосовано до ТОВ «Марфін-Інвест» штраф у розмірі 122430,20 грн.

Не погодившись із вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його в адміністративному порядку до ДФС України. За результатами розгляду Державною фіскальною службою України скарга позивача була залишена без задоволення, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення - без змін (а.с.76-80).

Скориставшись правом, наданим п.56.1 ст.56 Податкового кодексу України, ТОВ «Марфін-Інвест» звернулось до суду з даним позовом про визнання протиправним та скасування вищевказаного податкового повідомлення-рішення.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.

За визначенням пп. 14.1.60-1 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі по тексту - ПК України) Єдиний реєстр акцизних накладних - реєстр відомостей щодо акцизних накладних, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками акцизного податку електронними документами.

За приписами п.231.1 ст.231 ПК України платник податку при реалізації пального зобов'язаний скласти в електронній формі акцизну накладну за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД реалізованого пального та зареєструвати в Єдиному реєстрі акцизних накладних з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи.

Платник податку зобов'язаний скласти акцизну накладну на обсяги пального, використаного для власного споживання; реалізованого та/або використаного для виробництва непідакцизної продукції на умовах, встановлених статтею 229 цього Кодексу; втраченого як у межах, так і понад встановлені норми втрат; зіпсованого, знищеного, в тому числі внаслідок аварії, пожежі, повені, інших форс-мажорних обставин чи з іншої причини, пов'язаної з природним результатом, а також внаслідок випаровування в процесі виробництва, обробки, переробки, зберігання чи транспортування такого пального.

У відповідності до п.231.5 ст.231 ПК України при реалізації пального особа, яка реалізує пальне, зобов'язана в установлені терміни скласти акцизну накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі акцизних накладних, така реєстрація вважається наданням акцизної накладної отримувачу пального. Акцизні накладні, які не надаються отримувачу пального, та акцизні накладні / розрахунки коригування, складені за операціями з реалізації пального суб'єктам господарювання та фізичним особам, які не є платниками акцизного податку, також підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі акцизних накладних.

Згідно з п.231.6 ст.231 ПК України реєстрація акцизних накладних та/або розрахунків коригування у Єдиному реєстрі акцизних накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.

Підтвердженням особі, що реалізує пальне, про прийняття її акцизної накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру акцизних накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

З метою отримання акцизної накладної / розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі акцизних накладних, отримувач пального надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру акцизних накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію акцизної накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі акцизних накладних та акцизну накладну / розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі акцизна накладна / розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі акцизних накладних та отриманими отримувачем пального.

Датою та часом надання акцизної накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані акцизні накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 231.1 цієї статті, протягом операційного дня отримувачу пального / особі, яка реалізує пальне, надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, такі акцизна накладна / розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі акцизних накладних.

Наведеним нормам кореспондують положення пункту 9 Порядку ведення Єдиного реєстру акцизних накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2016 року №114 (далі по тексту - Порядок № 114), яким визначено, що причинами неприйняття акцизної накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі є: 1) наявність помилок, допущених під час складання акцизної накладної/розрахунку коригування; 2) відсутність у Реєстрі відомостей, що містяться в акцизній накладній, яка коригується; 3) факт реєстрації акцизної накладної/розрахунку коригування з такими самими реквізитами; 4) порушення вимог щодо наявності обсягу пального, обчисленого відповідно до пункту 232.3 статті 232 Податкового кодексу України (після завершення перехідного періоду); 5) порушення вимог, установлених пунктом 231.1 статті 231 Податкового кодексу України.

Датою та часом надання акцизної накладної/розрахунку коригування до ДФС є дата та час, зазначені у квитанції про їх прийняття (підтвердження реєстрації) або неприйняття (п.10 Порядок № 114).

Відповідно до п.120-2.1 ст.120-2 Податкового кодексу України порушення платниками акцизного податку граничних термінів реєстрації акцизних накладних / розрахунків коригування до акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних, встановлених статтею 231 цього Кодексу, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі: 2 відсотків від суми акцизного податку з відповідних обсягів пального, зазначених у таких акцизних накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів; 10 відсотків суми акцизного податку з відповідних обсягів пального, зазначених у таких акцизних накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 20 відсотків суми акцизного податку з відповідних обсягів пального, зазначених у таких акцизних накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 30 відсотків суми акцизного податку з відповідних обсягів пального, зазначених у таких акцизних накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 61 до 90 календарних днів; 40 відсотків суми акцизного податку з відповідних обсягів пального, зазначених у таких акцизних накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації на 91 і більше календарних днів.

Згідно з ч.2 п.120-2.1 ст.120-2 ПК України відсутність з вини платника акцизного податку реєстрації акцизної накладної в Єдиному реєстрі акцизних накладних / розрахунку коригування протягом більш як 120 календарних днів після дати, на яку платник податку зобов'язаний скласти акцизну накладну / розрахунок коригування, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі 50 відсотків суми акцизного податку з відповідних обсягів пального, на які платник податку зобов'язаний скласти таку акцизну накладну / розрахунок коригування.

Судом першої інстанції встановлено, та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що 20.12.2016 року між позивачем та ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у місті Києві було укладено Договір №201220161 "Про визнання електронних документів".

Загальні принципи організації інформаційного обміну під час подання платниками податків податкової звітності до органів державної податкової служби України в електронній формі із використанням електронного цифрового підпису визначені Інструкцією з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженою наказом Державної податкової адміністрації України від 10 квітня 2008 року № 233 та зареєстрованою у Міністерстві юстиції України 16 квітня 2008 року за № 320/15011 (надалі - Інструкція № 233, яка була чинною на час виникнення спірних відносин), дія якої поширюється на Державну податкову адміністрацію України та її територіальні органи, платників податків, які за власним бажанням подають податкові документи в електронному вигляді.

Наказом Державної податкової адміністрації України від 10 квітня 2008 року № 233 затверджено текст Примірного договору про визнання електронних документів.

Відповідно до п.1, п.3 розділу 6 Договору останній набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та діє до закінчення строку чинності посилених сертифікатів відкритих ключів.

При цьому, відповідно до п.5 розділу 6 Договору у разі припинення дії Договору надісланий платником податків податковий документ в електронному вигляді не приймається.

Згідно з п.7 розділу ІІ Інструкції № 233 підставою для прийняття податкового документа в електронному вигляді є: його відповідність затвердженому формату (стандарту); підтвердження ЕЦП платника податків та його посадових осіб, підписи яких є обов'язковими для звітів в паперовій формі за умов, встановлених в статтею 3 Закону України "Про електронний цифровий підпис"; чинність відповідного посиленого сертифіката ключа під час накладання ЕЦП (підтверджується за допомогою позначки часу, отриманої від акредитованого центру сертифікації ключів, або якщо до моменту одержання електронного документа строк дії відповідного сертифіката не був закінчений або відповідний сертифікат не був скасований/ блокований).

Як встановлено підпунктом 5.1 пункту 5 розділу ІІІ Інструкції № 233, платник податків отримує в будь-якому включеному до системи подання податкових документів в електронному вигляді акредитованому центрі сертифікації ключів посилені сертифікати відкритих ключів посадових осіб юридичної особи, що мають право підпису (керівника, бухгалтера), та печатку юридичної особи. Платник податків фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності може обмежитись одним ключем ЕЦП. Особисті ключі знаходяться на ключових (електронних) носіях, що зберігаються в таємниці.

Таким чином, збереження в таємниці особистих ключів, що знаходяться на паперових (електронних) носіях, входить до обов'язків платника податків.

Матеріалами справи підтверджено, що спірні акцизні накладні від 31.01.2017р. за №№131001-131014 були подані позивачем для реєстрації у Єдиному реєстрі акцизних накладних 15.02.2017р. (тобто, в останній день граничного строку, передбаченого п.231.6 ст.231 ПК України).

Вказані акцизні накладні були підписані електронним цифровим підписом головного бухгалтера ТОВ «Марфін-Інвест» ОСОБА_3

Як вбачається з наявних в матеріалах справи копій квитанції № 1 від 15.02.2017 р., вищезазначені акцизні накладні були доставлені до центрального рівня Державної податкової служби України, однак, не прийняті з посиланням на виявлені помилки : «Сертифікат для за шифрування/розшифрування відкликано, Сертифікат № '01000000000000000000000000000000000006а7bа71», видавець 'UA-36865753-0114' 'АЦСК ТОВ Центр сертифікації ключів Україна», найменування : Товариство з обмеженою відповідальністю «Марфін-Інвест».

Таким чином, підставою для відмови у прийнятті вказаних вище акцизних накладних була невідповідність останніх вимогам п.23.1.1 ст.231 ПК України щодо електронного підпису уповноваженої платником особи, а не одностороннє розірвання договору про визнання електронних документів.

Так, як вбачається з матеріалів справи, спірні акцизні накладні надсилались позивачем для реєстрації в ЄРАН о 18 год. 42 хв., а новий договір про визнання електронної звітності від 15.02.2017 року було надіслано (доставлено до центрального рівня ДПС України) 15.02.2017 року о 16 год. 36 хв. (а.с.42).

При цьому, підставою для неприйняття договору у квитанції № 1 зазначено виявлені помилки «Сертифікат для за шифрування/розшифрування відкликано».

Вказаний договір було прийнято лише 20.02.2017 року, і 23.02.2017 року було зареєстровано спірні акцизні накладні в Єдиному реєстрі акцизних накладних, що не заперечується позивачем по справі.

Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що позивачем не заперечується факт пропуску граничного строку реєстрації акцизних накладних на 8 днів, що у відповідності до ч.1 п.120-2.1 ст.120-2 ПК України є підставою для застосування до ТОВ «Марфін-Інвест» штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 2 відсотків від суми акцизного податку з відповідних обсягів пального, зазначених у таких акцизних накладних.

Разом з тим, позивач вважає, що у спірних відносинах відсутня вина підприємства у вчиненні вказаного податкового порушення, оскільки пропуск граничного строку реєстрації акцизних накладних відбувся у зв'язку з тим, що невстановленими особами на підставі підроблених документів було відкликано посилені сертифікати відкритих ключів електронного цифрового підпису. Зазначене, на думку позивача, виключає його відповідальність у вигляді застосування до нього штрафних (фінансових) санкцій, передбачених статтею 120-2 ПК України.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, порівнюючи склад податкового правопорушення, викладений законодавцем у п.120-2.1 ст.120-2 Податкового кодексу України та склад податкового правопорушення, викладений законодавцем у п.120-2.2 ст.120-2 цього ж кодексу, слід дійти висновку, що наявність або відсутність вини платника податків у несвоєчасній реєстрації акцизної накладної має юридичне значення виключно для випадку, передбаченого п.120-2.2 ст.120-2 Податкового кодексу України (відсутність реєстрації акцизної накладної в Єдиному реєстрі акцизних накладних протягом більш як 120 календарних днів після дати, на яку платник податку зобов'язаний скласти акцизну накладну).

Однак, як встановлено судом першої інстанції та підтверджено в суді апеляційної інстанції, оскаржуване податкове повідомлення - рішення було винесено контролюючим органом на підставі п.120-2.1 ст.120-2 Податкового кодексу України (а не п.120-2.2 ст.120 ПК України), а відтак, вина не є обов'язковим елементом даного податкового правопорушення.

Крім того, колегія суддів відмічає, що позивач, стверджуючи про відкликання посилених сертифікатів відкритих ключів електронного цифрового підпису невстановленими особами з використанням підроблених документів ТОВ «Марфін-Інвест», повідомив про це Державній фіскальній службі України лише 12.06.2017 року у скарзі на оспорюване податкове повідомлення-рішення (а.с.76), а правоохоронним органам - 17.07.2017 року (а.с.83), тобто, після винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 30.05.2017 року.

Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що факт скасування посилених сертифікатів відкритих ключів не звільняє позивача від відповідальності згідно з п.120-2.1 ст.120-2 Податкового кодексу України та не є доказом неправомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

З приводу доводів позивача про те, що в період з 04.01.2017 року припинилося приймання електронних документів ТОВ «Марфін-Інвест» у зв'язку з одностороннім розірванням контролюючим органом договору з позивачем про визнання електронної звітності № 201220161 від 20.12.2016 року, незважаючи на те, що з 01.01.2017 року пунктом 29.4 статті 49 ПК України контролюючим органам заборонено це робити, колегія суддів зазначає, що позивачем не оскаржені дії відповідача щодо розірвання вказаного договору про визнання електронної звітності.

Крім того, позивач, стверджуючи про наявність у нього всіх підстав вважати чинним договір про визнання електронної звітності від 20.12.2016 року як у січні 2017 року, так і після 31.01.2017 року, не вжив заходів щодо реєстрації спірних акцизних накладних, складених 31.01.2017 року, в Єдиному реєстрі акцизних накладних в період з 31.01.2017 року по 14.02.2017 року включно, доказів протилежного позивачем не надано.

При цьому, позивачеві відмовлено у реєстрації спірних акцизних накладних не з підстави розірвання договору, а з підстави відкликання посилених сертифікатів відкритих ключів ЕЦП, а тому посилання позивача на одностороннє розірвання податковим органом договору від 20.12.2016 року не впливають на правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Колегія суддів зауважує, що дії контролюючого органу щодо неприйняття спірних акцизних накладних позивачем до суду або в адміністративному порядку не оскаржувались.

Посилання позивача на ст.217, ч.2 ст.218 Господарського кодексу України колегія суддів відхиляє, оскільки штрафні санкції, передбачені статтею 120-2 ПК України, не є господарськими санкціями у розумінні Господарського кодексу України, а тому положення зазначених статей ГК України не можуть бути застосовані до спірних відносин.

Таким чином, колегія суддів вважає обґрунтованими висновки акту перевірки від 13.05.2017 р. №3477/20-40-40-03-05/40313712 про порушення ТОВ "Марфін-Інвест" вимог ст. 231 ПК України у зв'язку з несвоєчасною реєстрацією акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, а податкове повідомлення-рішення, прийняте на підставі вказаного висновку акту перевірки - таким, що не підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцію та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на встановлені у справі фактичні обставини та досліджені докази, колегія суддів вважає, що відповідач при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 30.05.2017 р. №0000701408 про застосування до ТОВ «Марфін-Інвест» штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 122430,20 грн., діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України, з дотриманням вимог ч.3 ст.2 КАС України, а отже, відсутні підстави для скасування даного податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ч.4 ст.241, ст.ст.243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Марфін-Інвест" залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.11.2017 по справі № 820/4064/17 залишити без змін

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом 30 днів з дня складення повного тексту шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного суду, крім випадків, встановлених ч.5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Т.С. ПерцоваСудді С.П. Жигилій С.В. Дюкарєва Повний текст постанови складений та підписаний 27.12.2017.