Ухвала суду № 71263682, 12.12.2017, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

——————————————————————

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді – Коваля М.П.,

суддів – Домусчі С.Д.,

– ОСОБА_1,

за участю: секретар судового засідання – Курманова І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті ОСОБА_1 апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Південна будівельна група компаній», Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2017 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Південна будівельна група компаній» до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області про визнання протиправним припису, визнання протиправними та скасування постанов, –

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Південна будівельна група компаній» до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області, в якому позивач просив: визнати протиправним та скасувати припис від 07.02.2017 року про зупинення з 08.02.2017 року підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема, будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт та усунення виявлених порушень до 07.03.2017 року, складений Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області; визнати протиправною та скасувати постанову Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області № 14 від 17.02.2017 року про накладання штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності на Товариство з обмеженою відповідальністю «Південна будівельна група компаній»; визнати протиправною та скасувати постанову Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області № 13 від 17.02.2017 року про накладання штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності на Товариство з обмеженою відповідальністю «Південна будівельна група компаній».

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2017 року заявлений позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано припис від 07.02.2017 року про зупинення з 08.02.2017 року підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема, будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт та усунення виявлених порушень до 07.03.2017 року, складений Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області в частині, що стосується порушення позивачем п. 4.3 ДБН А.3.1-5-2009 «Організація будівельного виробництва». Визнано протиправною та скасовано постанову Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області № 14 від 17.02.2017 року про накладання штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності на Товариство з обмеженою відповідальністю «Південна будівельна група компаній». В іншій частині позовних вимог – відмовлено.

Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить її задовольнити та скасувати рішення суду першої інстанції з прийняттям по справі нового рішення про задоволення його вимог у повному обсязі, наголошуючи, зокрема, на порушенні судом першої інстанції норм матеріального права, неповне з’ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, що призвело до неправильного її вирішення.

Також, не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні заявлених вимог, наголошуючи, зокрема, на порушенні судом першої інстанції норм матеріального права, неповне з’ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, що призвело до неправильного її вирішення.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційних скарг, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційних скарг, судова колегія вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі акту перевірки дотримання на об’єкті: «Будівництво індивідуального зблокованого житлового будинку за адресою: вул. Міланська, 34/3, с. Крижанівка, Комінтернівського району, Одеської області» вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 07.02.2017 року та протоколів про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 07.02.2017 року, відповідачем винесені постанови про накладення на позивача штрафів за правопорушення у справі містобудівної діяльності від 17.02.2017 року, а саме: № 13, якою позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого п. 6 ч. 3 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф у розмірі 28800 грн.; № 14, якою позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого п. 8 ч. 3 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф у розмірі 72000 грн.

Також, встановлення наведених порушень з боку позивача стало однією з підстав для винесення припису про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт від 07.02.2017 року.

Не погоджуючись із вказаними постановами, а також приписом в частині, що стосується позивача, останній звернувся до суду з даним позовом.

З матеріалів справи вбачається, що підставою для винесення оскаржуваної постанови від 17.02.2017 року № 14 про накладення на позивача штрафу за п. 8 ч. 3 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» у розмірі 72000 грн. став встановлений відповідачем факт недотримання позивачем вимог п. 4.3 «Загальні положення» ДБН А.3.1-5-2009 «Організація будівельного виробництва».

При цьому, доходячи наведеного висновку, відповідач, як в акті перевірки, так і в оскаржуваній постанові, послався на те, що одним із документів, який відноситься до виконавчої документації являється журнал інструктажів по техніці безпеки під час виконання будівельних робіт. Відповідач вказав, що зважаючи на те, що зазначений журнал відсутній, техніку безпеки під час будівництва індивідуального зблокованого житлового будинку за адресою: вул. Міланська, 34/3, с. Крижанівка, Комінтернівського району, Одеської області, дотримано не було, чим порушено п. 4.3 ДБН А.3.1-5-2009 «Організація будівельного виробництва».

Водночас, за правилами п. 8 ч. 3 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» від 14.10.1994 року № 208/94-ВР, на який посилається відповідач, суб'єкти містобудування, які виконують будівельні роботи, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення: виконання будівельних робіт з порушенням вимог будівельних норм, державних стандартів і правил або затверджених проектних рішень - у розмірі сорока п'яти мінімальних заробітних плат.

Разом з цим, ані в акті оскаржуваної перевірки, ані в оскаржуваній постанові, відповідачем не визначено в чому проявилось виконання з боку позивача будівельних робіт з порушенням вимог будівельних норм, державних стандартів і правил або затверджених проектних рішень.

Так само відповідачем не визначено, які саме положення п. 4.3 ДБН А.3.1-5-2009 порушенні позивачем, в чому це проявилось.

В свою чергу, відповідно до п. 4.3 ДБН А.3.1-5-2009 «Організація будівельного виробництва»: охорона праці працівників забезпечується: створенням умов для дотримання комплексної безпеки будівництва (1.10); дотриманням з боку генеральної і субпідрядних організацій трудового законодавства, зокрема щодо створення безпечних умов праці, здорових умов відпочинку працівників, тривалості робочого тижня, розпорядку робочого часу тощо; вжиттям заходів із забезпечення безпеки під час облаштування і отримання будівельних майданчиків/виконання будівельно-монтажних робіт, передбачених у нормативних документах з безпеки будівництва (ДБН А.3.2.1, ДБН В. 1.2-12) та у ПОБ і ПВР на будівництво об’єкта; організацією технологічних процесів відповідно до вимог діючих санітарних норм, механізацією та автоматизацією важких і небезпечних робіт; видачею працівникам необхідних засобів індивідуального захисту (спеціального одягу, взуття, захисних касок тощо); виконанням заходів з колективного захисту робітників (огородження, природне та штучне освітлення (відповідно до ДБН В.2.5-28), вентиляція, захисні та запобіжні пристрої і пристосування тощо); наданням санітарно-побутових приміщень та обладнання, організацією санітарно-побутового та медичного обслуговування (зокрема, проведенням попередніх та періодичних медичних оглядів) відповідно до діючих норм і характеру виконуваних робіт. Робітникам створюють необхідні умови праці, харчування (в тому числі, спецхарчування та дієтхарчування) і відпочинку. В організації праці додержують вимог чинного законодавства та діючих санітарних норм щодо вікової придатності працюючих до виконання тих чи інших робіт на об'єктах будівництва, умов праці жінок, підлітків, пенсіонерів та інвалідів, гранично допустимих норм переміщення вантажів жінками. В процесі виконання будівельно-монтажних робіт дотримують нормативних вимог щодо запобігання порушенням технологічної дисципліни, та пожежної безпеки у будівництві.

Таким чином, судом першої інстанції вірно вказано, що нормами п. 4.3 ДБН А.3.1-5-2009, прямо не передбачено обов’язку ведення журналів інструктажу з безпеки праці, тоді як, такий обов’язок передбачений п. 4.4 зазначених ДБН.

Посилання відповідача в апеляційній скарзі на доречність застосування саме п. 4.3 ДБН А.3.1-5-2009 при встановлені з боку позивача порушень щодо відсутності журналів інструктажу з безпеки праці, оскільки вказаним пунктом визначено, яким чином здійснюється забезпечення охорони праці, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки в акті перевірки та оскаржуваній постанові не визначено про саме не забезпечення позивачем охорони праці згідно вимог п. 4.3 ДБН А.3.1-5-2009, не визначено, що саме не дотримано позивачем згідно цього пункту, а вказано саме на відсутність журналу інструктажу з безпеки праці, обов’язок щодо ведення якого передбачений п. 4.4 зазначених ДБН.

В поданій апеляційній скарзі відповідачем також жодним чином не обґрунтовано підстав для прийняття оскаржуваної постанови та накладення на останнього штрафу згідно вимог п. 8 ч. 3 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» від 14.10.1994 року № 208/94-ВР.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

На підставі наведеного у сукупності, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість заявлених позивачем вимог в частині визнання протиправною та скасування постанови № 14 від 17.02.2017 року про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Також, враховуючи висновки суду щодо визнання протиправною та скасування постанови № 14 від 17.02.2017 року, припис від 07.02.2017 року в частині, що стосується порушення позивачем п. 4.3 ДБН А.3.1-5-2009 є протиправним та підлягає скасуванню.

В свою чергу, підставою для винесення постанови від 17.02.2017 року № 13 про накладення на позивача штрафу за п. 6 ч. 3 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» у розмірі 28800 грн. став встановлений відповідачем факт недотримання позивачем вимог п. 1.17 «Загальні положення» ДБН А.3.1-5-2009 «Організація будівельного виробництва».

Відповідно до п. 1.17 «Загальні положення» ДБН А.3.1-5-2009 «Організація будівельного виробництва» на кожному об'єкті будівництва належить: вести загальний журнал робіт за формою, спеціальні журнали з окремих видів робіт, перелік яких встановлює генпідрядник, виходячи з вимог нормативних документів щодо ведення виконавчої документації за формами, журнал авторського нагляду відповідно до ДБН А.2.2-4; складати акти на закриття прихованих робіт за формую, наведеною у додатку К, Акти проміжного прийняття відповідальних конструкцій за формую, наведеною у додатку М; складати акти індивідуального та комплексного випробування устаткування, інженерних систем, мереж і обладнання; оформляти виконавчу документацію - комплекту робочих креслень із написами, зробленими особами, відповідальними за виконання будівельно-монтажних робіт, про відповідність виконаних у натурі робіт цим кресленням або змінам у них, внесеними за погодженнями із замовником та проектувальником; вести облік збирання та видалення відходів і вторинної сировини; після завершення будівництва скласти його архітектурно-технічний паспорт згідно із законом України «Про архітектурну діяльність» та «Положенням про архітектурно-технічний паспорт об’єкта архітектури», паспорт технічного стану будівлі (споруди) згідно із НПАОП 45.2-1.01, енергетичний паспорт будинку згідно з ДБН В.2.6.31.

Під час проведення перевірки посадова особа відповідача дійшла висновку про відсутність у позивача на час виконання будівельних робіт виконавчої документації.

Позивач не заперечує щодо факту не надання зазначеної документації до перевірки.

Разом з цим, як під час розгляду справи в суді першої інстанції, так і під час апеляційного розгляду справи, позивач вказує, що йому було невідомо про необхідність надання такої інформації згідно листа відповідача від 26.12.2016 року, а перевірка проведена за відсутності посадової особи позивача.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції вірно не прийняті до уваги вказані доводи позивача.

Так, з матеріалів справи вбачається, що 26.12.2016 року на адресу Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Південна будівельна компанія» за № 1015-05/1-19074 відповідачем направлено лист, згідно якого зазначено про необхідність Обслуговуючого кооперативу визначитись щодо посадової особи та призначити її наказом відповідальною за організацію проведення перевірки з повноваженнями надавати документи, які необхідні для здійснення перевірки або брати участь у перевірці особисто, визначитись щодо посадових осіб – представників замовника будівництва, генерального підрядника та проектувальника та забезпечити їх присутність під час здійснення перевірки, зазначено також про необхідність надання підрядником (субпідрядником): 1) виконавча документація (акт про закінчення позамайданчикових та внутрішніх майданчикових робіт та готовності об’єкту до початку виробництва; акт про правильність геодезичної розбивки в натурі; акти закриття прихованих робіт (реєстр); акти проміжного прийняття відповідальних конструкцій; виконавчі геодезичні зйомки будівельних конструкцій; журнали: загальний, спеціальні журнали з окремих видів робіт, бетонних робіт. ТБ та ОП; 2) ліцензія на провадження господарської діяльності, пов’язаної із створенням об’єктів архітектури (з додатками до ліцензії); 3) проект виробництва робіт; 4) нормативне забезпечення; 5) установчі документи (статут, положення).

Як встановлено судом першої інстанції та не заперечується позивачем, відповідно до наказу від 31.01.2017 року № 4 ТОВ «Південна будівельна група компаній» призначила відповідальною за проведення перевірки з наданням необхідних документів директора ТОВ «Південна будівельна група компаній» ОСОБА_2 згідно листа від 26.12.2016 року № 1015-05/1-9074.

Також, із матеріалів справи вбачається, що із направленням на проведення перевірки ознайомлена, в тому числі, представник позивача ОСОБА_2 – директор, а також згідно протоколів про правопорушення у сфері містобудівної діяльності останні складались у її присутності.

На підставі наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що директору підприємства позивача було відомо про проведення перевірки та про необхідність надання, у тому числі, виконавчої документації для проведення перевірки.

Таким чином, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції вірно не прийняті до уваги, як на підставу скасування оскаржуваної постанови № 13, посилання представника позивача на факт наявності на момент проведення перевірки виконавчої документації на підприємстві, оскільки на час проведення перевірки виконавчу документацію не було надано відповідачу.

В поданій апеляційній скарзі, як на підставу для скасування рішення суду першої інстанції, позивач посилається на те, що у нього наявна відповідна виконавча документація, яка надавалась до суду першої інстанції, а тому останній повинен був дослідити вказану документацію та перевірити її відповідність вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил.

Разом з цим, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції вірно вказано на неможливість прийняття вказаних доводів позивача щодо відповідності наявної виконавчої документації нормам ДБН А.3.1.5-96, оскільки зазначена документація не була надана до перевірки та відповідно не досліджувалась при перевірці.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції також дійшов вірного висновку про відсутність підстав для скасування оскаржуваного припису в частині, що стосується порушення позивачем п. 1.17 ДБН А.3.1-5-2009.

З огляду на вищевикладене у сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційних скарг встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

За таких обставин, відповідно до ст. 200 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, –

У Х В А Л И В:

Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Південна будівельна група компаній», Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2017 року – залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2017 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Південна будівельна група компаній» до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області про визнання протиправним припису, визнання протиправними та скасування постанов – залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів після набрання законної сили безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: М.П. Коваль

Суддя: С.Д. Домусчі

Суддя: О.О. Кравець