Ухвала суду № 71263646, 20.12.2017, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

——————————————————————

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Головуючий в 1 інстанції: Біоносенко В. В.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого – судді Федусика А.Г.,

суддів – Зуєвої Л.Є. та Шевчук О.А.,

при секретарі – Пальоній І.М.,

за участю: представника апелянта – ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті ОСОБА_2 апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду, ухвалену в порядку письмового провадження 26 вересня 2017 року, по справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Міністерства освіти і науки України, Комунального підприємства "Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації", Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції в Миколаївській області, третя особа - Чорноморський національний університет імені ОСОБА_4, про визнання протиправними дій та скасування реєстраційного запису,-

В С Т А Н О В И Л А :

У червні 2017 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Міністерства освіти і науки України, Комунального підприємства "Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації", Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області, третя особа - Чорноморський національний університет імені ОСОБА_4, про визнання протиправними дій державного реєстратора КП «ММБТІ» ОСОБА_5 щодо реєстрації права власності на квартиру за адресою м.Миколаїв, вул.Арх.Старова, 4Б на підставі договору купівлі-продажу №2294 від 27 серпня 2009 року за Державою в особі Міністерства освіти і науки України в оперативному управлінні Чорноморського державного університету імені ОСОБА_4 та скасування реєстраційного запису №281255607 від 14 вересня 2009 року реєстратора КП «ММБТІ» ОСОБА_5 та запис в реєстрі 19100, в книзі 112, щодо проведення державної реєстрації права власності на квартиру за відповідною адресою за Державою в особі Міністерства освіти і науки України в оперативному управлінні Чорноморського державного університету імені ОСОБА_4.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2017 року позов залишено без задоволення.

Не погоджуючись з постановою суду ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій зазначається, що вказана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначав, що 27 серпня 2009 року третя особа за договором купівлі-продажу придбала квартиру за вищенаведеною адресою, у якій з 05 листопада 2010 року він прописаний та проживає. В 2017 році він дізнався, що зазначена квартира зареєстрована не за Чорноморським державним університетом імені ОСОБА_4, а за Державою в особі Міністерства освіти і науки України, що, на його думку, суперечить вимогам Конституції України, Цивільного кодексу України, Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень». На думку позивача, оскільки стороною по договору зазначений Чорноморський державний університет імені ОСОБА_4, то саме він і повинен бути зазначений власником цієї квартири.

Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а провадження по справі підлягає закриттю з таких підстав.

Судом встановлено, що 27 серпня 2009 року Чорноморський державний університет імені ОСОБА_4 уклав договір купівлі-продажу квартири з ОСОБА_6, відповідно до якого останній продав квартиру загальною площею 54,2 кв.м. за вищезазначеною адресою.

14 вересня 2009 року державним реєстратором комунального підприємства «Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації» зареєстровано право власності у реєстрі прав власності на нерухоме майно за Державою в особі Міністерства освіти і науки України в оперативному управлінні Чорноморського державного університету імені ОСОБА_4, що на думку позивача було неправомірним і стало підставою для звернення з даним позовом.

Вказані обставини визнані сторонами та суд не має обґрунтованого сумніву щодо їх достовірності.

Вирішуючи спірне питання та відмовляючи в позові суд першої інстанції, на ряду з іншим, виходив з того, що позивач не був стороною за договором купівлі-продажу від 27 серпня 2009 року, право на проживання у цій квартирі у нього виникло значно пізніше, ніж був укладений договір та зареєстровано право власності Держави на цю квартиру. За таких обставин зазначеною реєстрацію прав позивача порушено бути не могло, а у нього взагалі відсутнє право вимоги за цим позовом.

Колегія суддів, дослідивши спірні правовідносини, приходить до висновку, що провадження по даній справі підлягає закриттю з огляду на наступне.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 12 жовтня 1978 року у справі «Zand v. Austria» вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у частині першій статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з <…> питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів <…>». З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

З аналізу спірних правовідносин вбачається, що предметом даного позову є реєстраційні дії, записи (здійснені за наслідком укладення договору купівлі-продажу квартиру загальною площею 54,2 кв.м.), вчинення (здійснення) яких безпосередньо пов`язано з невирішеним спором про право цивільне, а саме - про право власності на конкретний об’єкт цивільних правовідносин – квартиру.

Так, приймаючи спірну постанову, суд першої інстанції виходив з того, що спір у цій справі є публічно-правовим та належить до юрисдикції адміністративних судів.

На думку колегії суддів, такий висновок не ґрунтується на правильному застосуванні норм права з огляду на нижченаведене.

Положеннями п.1 ч.1 ст.15 ЦПК України (в редакції станом на час вирішення спірних правовідносин) передбачено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

Враховуючи те, що у справі, яка розглядається, спірні правовідносини пов'язані із набуттям державою в особі Чорноморського національного університету імені ОСОБА_4 права власності на квартиру, що, на думку позивача, порушує його цивільні права, зокрема, право на житло в контексті втраченого права позивачем на приватизацію спірної квартири (як було зазначено представником позивача в суді апеляційної інстанції), і наявність цього права (на думку позивача) фактично витікає з цивільно-правової угоди - трудового договору між ним Чорноморським національним університетом імені ОСОБА_4, колегія суддів дійшла висновку, що цей спір не є публічно-правовим та має вирішуватися судами за правилами ЦПК України.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно до п.1 ч.1 ст.3 КАС України справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно - правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно ч.2 ст.4 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно - правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Згідно п.1 ч.2 ст.17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що позов, предметом якого є реєстраційні дії, запис (вчинений відповідачем за наслідком укладення договору купівлі продажу квартири), може бути розглянутий за правилами КАС України, оскільки, спірні реєстраційні дії, записи є похідними та випливають з цивільних правовідносин.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.157 КАС України, суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати у порядку адміністративного судочинства.

Наведений алгоритм дій (закриття провадження) у випадку, якщо справу не належить розглядати у порядку адміністративного судочинства передбачений і положеннями КАС України (ст.319, 238 КАС України) в редакції станом на час розгляду справи в суді апеляційної інстанції.

Таким чином, враховуючи все вищезазначене у сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що дані спірні правовідносини не належать до юрисдикції адміністративного судочинства, натомість, можуть бути розглянуті в порядку цивільного судочинства.

Отже, оскільки судом першої інстанції при вирішенні справи порушені норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, судова колегія вважає необхідним скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі.

Керуючись ст.ст.315, 319, 321, 322, 325 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - задовольнити частково.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2017 року - скасувати.

Провадження по справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Міністерства освіти і науки України, Комунального підприємства "Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації", Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області, третя особа - Чорноморський національний університет імені ОСОБА_4, про визнання протиправними дії, скасування реєстраційного запису - закрити.

Постанова апеляційного суду набирає чинності з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду в порядку ст.329 КАС України.

Головуючий:

ОСОБА_7

Суддя:

Суддя:

ОСОБА_8

ОСОБА_2