Постанова № 71263342, 27.12.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

Справа № 823/1552/17 Прізвище судді (суддів) першої інстанції: В.В. Гаращенко

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 грудня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ключковича В.Ю.,

суддів Літвіної Н.М.,

Парінова А.Б.,

за участю секретаря Капші А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Харківський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут "Енергопроект" на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2017 року (прийняту у порядку письмового провадження 09 листопада 2017 року) у справі за адміністративним позовом публічного акціонерного товариства "Харківський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут "Енергопроект" до управління Пенсійного фонду України в м. Черкаси Черкаської області про скасування повідомлення,

В С Т А Н О В И В :

Публічне акціонерне товариство «Харківський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут «Енергопроект» звернулось до суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України у місті Черкасах, в якому, з урахуванням заяв про збільшення позовних вимог, просить скасувати повідомлення управління Пенсійного фонду України у місті Черкасах публічному акціонерному товариству «Харківський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут «Енергопроект» про суму витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», і сумою пенсій, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів за вересень, жовтень 2017 року на загальну суму 1748 грн. 22 коп.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2017 року в задоволені адміністративного позову відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що спірні повідомлення не є рішеннями суб'єкта владних повноважень, не спричиняють виникнення будь-яких прав і обов'язків позивача чи суб'єктів владних повноважень, отже не породжують правовідносин, що можуть бути предметом спору.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову суду першої інстанції та ухвалити нову про задоволення позовних вимог з огляду на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що відповідачем не дотримано порядку направлення відповідних повідомлень підприємствам, передбачений Порядком від 24.03.2004 №372 . Крім того, апелянт зазначає, що судом першої інстанції не застосовано пункт 4 Порядку 372, за змістом якого у разі ліквідації або зміни власника підприємства, установи, організації чи вищого навчального закладу ІІІ- IV рівнів акредитації, різниця у розмірі пенсії фінансується за рахунок коштів їх правонаступників у порядку, що діяв стосовно цих підприємств , установ, організацій та закладів до моменту ліквідації або зміни власника. Зазначає, що на момент ліквідації Харківського державного науково-дослідного та проектно-конструкторського інституту «Енергопроект» у зазначеного підприємства не було обов'язку щодо фінансування різниці сум пенсій.

До Київського апеляційного адміністративного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від відповідача, зареєстрований 21.12.2017 за вх. № 38874, у якому управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області зазначає, що судом першої інстанції винесено обґрунтоване рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин по справі та з врахуванням норм чинного законодавства. Просить суд апеляційної інстанції розглянути справу без участі представника управління за наявними у справі матеріалами.

У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що особиста участь сторін в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів визнала можливим проводити розгляд апеляційної скарги за відсутності представників сторін.

Згідно ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду - без змін з наступних підстав.

Колегією суддів установлено, що позивачем - правонаступником Харківського державного науково-дослідного та проектно-конструкторського інституту «Енергопроект», до Московського управління Пенсійного фонду України м. Харкова було надано довідку від 08.05.2003 № 22110/22125-11-85 про підтвердження наукового стажу працівника ОСОБА_3, на підставі якої їй була призначена наукова пенсія.

Згідно довідки Харківського науково-дослідного і проектно-конструкторського інституту «Енергопроект», у період роботи ОСОБА_3 інститут був державним підприємством до 22.01.1998, займався науково-технічною діяльністю, виконуючи проектно-конструкторські роботи для ТЕС та АЕС.

Листами Слобожанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова від 20.09.2017 №9999/48-33, 20.10.2017 №11655/48-03 позивач отримав повідомлення УПФУ в м. Черкасах про суму витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», і сумою пенсій, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів за вересень та жовтень 2017 року на загальну суму 1748 грн. 22 коп.

За вказаними повідомленнями зазначається про необхідність відшкодування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», та сумою пенсій, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, по колишньому працівнику позивача ОСОБА_3, в яких визначено частку сплати позивача у розмірі 100%.

Не погоджуючись з вказаними повідомленнями, позивач звернувся у суд із даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам апелянта, колегія суддів зазначає наступне.

Що стосується можливості оскаржити вказані повідомлення до суду, колегія суддів зазначає, що звертаючись до адміністративного суду з вимогою про їх скасування, позивач скористався гарантованим Конституцією України правом на звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод.

Вказаний принцип також закріплений в частині 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, який визначає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Тобто, позивач на власний розсуд визначає чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень.

Проте ці рішення, дія або бездіяльність у будь-якому випадку повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин.

У свою чергу, неодмінним елементом правовідносин є їх зміст, тобто суб'єктивне право особи та її обов'язок. Відтак, судовому захисту підлягає суб'єктивне право особи, яке порушується у конкретних правовідносинах.

У відповідності до ч. 9 ст. 24 Закону України "Про наукову та науково-технічну діяльність" № 1977-XII від 13.12.1991 (в редакції після внесення змін Законом України № 1646-III від 06.04.2000 (який набув чинності з 16.05.2000), визначено механізм відшкодування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», та сумою пенсій, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів. Так, вказаною нормою було передбачено, що різниця між сумою призначеної пенсії за цим Законом та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, фінансується наступним чином: для наукових (науково-педагогічних) працівників державних бюджетних наукових установ, організацій - за рахунок коштів державного бюджету; для наукових (науково-педагогічних) працівників інших державних підприємств, установ, організацій - за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів, а також коштів державного бюджету у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому за рахунок коштів державного бюджету науковим (науково-педагогічним) працівникам сплачується з розрахунку на одну особу 50 відсотків різниці пенсії, призначеної за цим Законом; для наукових (науково-педагогічних) працівників недержавних наукових установ, організацій - за рахунок коштів цих установ, організацій та закладів.

26.11.2015 прийнято новий Закон України "Про наукову і науково-технічну діяльність" № 848-VIII, який врегулював питання фінансування різниці між сумами пенсій.

Згідно з п. 5 Розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» вказаного Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", до 1 січня 2017 року різниця між сумою пенсії, призначеної відповідно до цього Закону, та сумою пенсії із солідарної системи, обчисленої згідно із Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", на яку має право науковий працівник, фінансується: для наукових (науково-педагогічних) працівників державних бюджетних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів - за рахунок коштів державного бюджету; для наукових (науково-педагогічних) працівників інших державних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів - за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів, а також коштів державного бюджету в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому за рахунок коштів державного бюджету науковим (науково-педагогічним) працівникам оплачується з розрахунку на одну особу 50 відсотків різниці пенсії, призначеної згідно з цим Законом; для наукових (науково-педагогічних) працівників недержавних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів - за рахунок коштів цих установ, організацій та закладів.

Частиною 6 ст. 37 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» (в редакції, чинній з 01.01.2017) визначено, що різниця між сумою пенсії, призначеної відповідно до цього Закону, та сумою пенсії із солідарної системи, обчисленої згідно із Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", на яку має право науковий працівник, фінансується: для наукових (науково-педагогічних) працівників державних, комунальних наукових установ, організацій, підприємств та вищих навчальних закладів, а також інших наукових установ, які згідно із статтею 12 цього Закону включені до Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави, - за рахунок коштів державного бюджету з урахуванням надходжень від сплати єдиного внеску у розмірі, встановленому частиною дев'ятою статті 8 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" для цієї категорії працівників; для наукових (науково-педагогічних) працівників інших наукових установ, організацій, підприємств та вищих навчальних закладів - за рахунок коштів цих установ, організацій, підприємств та закладів.

Вказана норма закону кореспондується з ч. 2 п. 13 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" відповідно до якої у разі якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" та цього Закону, призначається одна пенсія за її вибором. При цьому різниця між розміром пенсії, на який має право особа відповідно до зазначеного Закону, та розміром пенсії із солідарної системи відповідно до цього Закону фінансується відповідно до умов, передбачених Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність».

Постановою Кабінету Міністрів від 24.03.2004 за №372 затверджено Порядок фінансування та виплати різниці між сумою пенсії призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних бюджетних установ і організацій, науковим (науково-педагогічним) працівникам державних не бюджетних підприємств і організацій згідно із Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність" та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, який є діючим на момент виникнення спірних правовідносин.

Постановою КМУ від 27 липня 2016 р. № 472 «Про реалізацію пункту 5 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" установлено, що до 1 січня 2017 р. різниця між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України від 26 листопада 2015 р. № 848-VIII "Про наукову і науково-технічну діяльність", та сумою пенсії із солідарної системи, обчисленої згідно із Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", на яку має право науковий працівник, фінансується для наукових (науково-педагогічних) працівників державних не бюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів у порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 24 березня 2004 р. № 372 "Про затвердження Порядку фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних не бюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації згідно із Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність", та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи" (далі - Порядок № 372).

Згідно пункту 5 Порядку № 372 розмір витрат на фінансування різниці у розмірі пенсії за рахунок коштів державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації визначається у розрахунку на рік органами Пенсійного фонду до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з дня призначення пенсії відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», про що відповідному підприємству, установі, організації або закладу відразу надсилається повідомлення за зразком, що додається.

Зазначені підприємства, установи, організації та заклади самостійно визначають суму, що підлягає до сплати у розрахунку на місяць, та щомісяця до 25 числа перераховують органу Пенсійного фонду за своїм місцезнаходженням відповідні кошти для фінансування різниці у розмірі пенсії, призначеної у минулому та поточному роках.

Пунктами 8, 9 Порядку № 372 визначено, що у разі порушення строку сплати коштів, які спрямовуються на фінансування різниці у розмірі пенсії, органи Пенсійного фонду стягують відповідні суми у порядку, визначеному законодавством.

Отже, із наведених вимог чинного законодавства убачається, що дії управління Пенсійного фонду щодо надсилання повідомлень про суму витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», і сумою пенсій, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, є службовою діяльністю управління на виконання своїх професійних обов'язків.

При цьому, вказані повідомлення носять інформаційний характер, та самі по собі не створюють для позивача жодних правових наслідків у вигляді зміни або припинення його прав та не породжують для нього обов'язкових юридичних наслідків, і відповідно такі повідомлення не порушують права останнього.

З урахуванням викладеного, судова колегія погоджується із висновку суду першої інстанції щодо того, що доводи позивача про необґрунтованість таких повідомлень мають розглядатись в рамках розгляду адміністративної справи про стягнення заборгованості з відшкодування різниці пенсії, призначеної науковим працівникам відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» та сумою пенсії, обчисленої згідно із Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Відтак, оскільки наслідком розв'язання публічно-правового спору по суті має бути захист порушеного суб'єктивного права позивача, а оскаржувані повідомлення в даному випадку не породжують для останнього настання будь-яких юридичних наслідків і безпосередньо не впливають на його права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, колегія суддів дійшла до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

В своїй апеляційній скарзі позивач посилається на те, що не відноситься до категорії інших наукових установ, організацій, підприємств та вищих навчальних закладів в розумінні цього поняття, викладеного у статті 37 Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність» від 26.11.2015 року №848-УШ редакції станом на 01.01.2017 року, оскільки не отримує з 1998 року бюджетного фінансування та не має наукову та науково-технічну діяльність як основну.

Колегія суддів вважає вказані доводи необґрунтованими, оскільки позивач створений внаслідок приватизації Державного підприємства Харківський державний науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут «Енергопроект», та саме працівникові Державного підприємства Харківський державний науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут призначена наукова пенсія, про відшкодування яких відповідач повідомив позивача.

Не може прийняти колегія суддів апеляційного суду до уваги твердження апелянта про наявність судових рішень, які свідчать про обов'язковість повідомлень позивача, а відтак, і можливість їх самостійного оскарження , оскільки вказані судові рішення не мають преюдиційного характеру та прийняті саме за позовом УПФ про стягнення заборгованості.

Відтак, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції і апеляційним судом відхиляються за необґрунтованістю.

Згідно ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Керуючись ст.ст. 229, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 328, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Харківський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут "Енергопроект" - залишити без задоволення.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 27 грудня 2017 року.

Головуючий суддя: В.Ю.Ключкович

Судді: Н.М. Літвіна

А.Б. Парінов