Постанова № 71263305, 27.12.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

Справа № 751/7138/17 Прізвище судді (суддів) першої інстанції: Яременко І.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 грудня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ключковича В.Ю.,

суддів Літвіної Н.М.,

Парінова А.Б.,

за участю секретаря Капші А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України на постанову Новозаводського районного суду м. Чернігова від 21 листопада 2017 року (повний текст постанови складено 27 листопада 2017 року) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

17.10.2017 ОСОБА_3 звернувся до Новозаводського районного суду м. Чернігова з адміністративним позовом до Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України про визнання дій неправомірними; зобов'язання відповідача провести перерахунок та виплачувати з 10.06.2017 року щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці в розмірі 90% винагороди судді, який працює на відповідній посаді, та з урахуванням до заробітку для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці 1/12 частини допомоги на оздоровлення згідно з довідкою апеляційного суду Чернігівської області від 12.06.2017 року №7-12/77 та виплатити заборгованість, що виникне внаслідок такого перерахунку.

Постановою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 21 листопада 2017 року позовні вимоги задоволено повністю.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу у якій просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Апелянт мотивує свої вимоги тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права, неповно з'ясовано обставини, що мають значення для вирішення справи. Зокрема, відповідач посилається на те, що нормами чинного законодавства України не передбачено підстав для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді з урахуванням допомоги на оздоровлення. Крім вказаного відповідач зазначає про невідповідність встановленим вимогам довідки, поданої позивачем для здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, у судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що у матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів на місці ухвалила проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Судом першої інстанції встановлено та сторонами не заперечується, що позивач перебуває на обліку в Чернігівському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України в Чернігівській області, з 12.06.2017 отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці в розмірі 80% суддівської винагороди, призначене відповідно до Закону України «Про судоустрій та статус суддів» № 2453-VI від 07.07.2010 року, з урахуванням рішення Конституційного Суду України № 4-рп/2016 від 08.06.2016 року.

Як вбачається з копії трудової книжки позивача, з 15.05.1984р. по 18.06.1986р. позивач проходив службу в лавах Радянської Армії, з 01.09.1986р. по 30.06.1990р. навчався в Харківському юридичному інституті за денної формою навчання, з 01.08.1990р. по 05.05.1996р. працював на посадах слідчого та старшого слідчого в Управлінні внутрішніх справ м. Чернігова, з 20.11.1996р. по 25.09.2000р. - суддя Чернігівського районного суду Чернігівської області, з 26.09.2000р. по 09.06.2017 року - суддя Чернігівського обласного суду, апеляційного суду Чернігівської області (а.с. 23-27).

Відповідно до довідки апеляційного суду Чернігівської області від 12.06.2017 року № 002, стаж роботи, що дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_3 станом на 09.06.2017 року становить 30 років 03 місяці 25 днів (а.с. 13).

Відповідно до протоколу Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України № 6100 від 20.06.2017 ОСОБА_3 призначено щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці в розмірі 80% суддівської винагороди з 10.06.2017, тобто лише з врахуванням стажу роботи на посаді судді -20 років 06 місяців 21 день (а.с.19-20).

16.08.2017 та 12.09.2017 позивач звертався до Управління із заявами про перерахунок розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 90% винагороди судді, з урахуванням 1/12 частини допомоги на оздоровлення згідно довідки апеляційного суду Чернігівської області № 7-12/77 від 12.06.2017 року, але листом № 1090/02/к-7 від 30.08.2017 та листом № 1130/02/к-7 від 26.09.2017 позивачу було повідомлено про відсутність правових підстав для перерахунку пенсії (а.с.11,18).

Вважаючи, що його права та законні інтереси порушено, позивач звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом.

Даючи правову оцінку фактичним обставинам, колегія суддів виходить з такого.

Закон України «Про судоустрій та статус суддів» визначає організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд.

Згідно п. 25 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу.

В інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., №№ 41-45, ст. 529; 2015 р., №№ 18-20, ст. 132 із наступними змінами). За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.

Пунктом 11 розділу ХІІІ Перехідних положень Закону України «Про судоустрій та статус суддів» №2453-VI у редакції, що буда чинною до 28.03.2015 судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день набрання чинності цим Законом.

Статтею 43 Закону України «Про статус суддів» від 15 грудня 1992 року N2862-XII (чинного на момент призначення позивача на посаду судді) було передбачено, що кожен суддя за умови, що він працював на посаді судді не менше 20 років, має право на відставку, тобто на звільнення його від виконання обов'язків за власним бажанням або у зв'язку з закінченням строку повноважень.

Відповідно до частини 4 статті 43 Закону N2862-XII, в редакції Закону України «Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про статус суддів"» від 24 лютого 1994 року N4015-XII, чинної до 31.07.2010, до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов'язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років.

30 липня 2010 року набув чинності Закон України «Про судоустрій і статус суддів» від 7 липня 2010 року № 2453-VI, відповідно до частини 1 статті 133 якого було передбачено, що до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді:

1) судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України;

2) члена Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;

3) судді у судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.

При цьому, пунктом 11 Перехідних положень Закону №2453-VI передбачено, що судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день набрання чинності цим Законом.

Пунктом 3-1 Постанови Кабінету Міністрів України від 03 вересня 2005 року №685 «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання судді» передбачено, що до стажу роботи, що дає право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менше 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів та календарний період проходження строкової військової служби.

Судом встановлено та сторонами не оспорюється, що з 15.05.1984р. по 18.06.1986р. позивач проходив службу в лавах Радянської Армії, з 01.09.1986р. по 30.06.1990р. навчався в Харківському юридичному інституті за денної формою навчання, з 01.08.1990р. по 05.05.1996р. працював на посадах слідчого та старшого слідчого в Управлінні внутрішніх справ м. Чернігова, з 20.11.1996р. по 25.09.2000р. - суддя Чернігівського районного суду Чернігівської області, з 26.09.2000р. по 09.06.2017 року - суддя Чернігівського обласного суду, апеляційного суду Чернігівської області (а.с. 23-27).

Відповідно до довідки апеляційного суду Чернігівської області від 12.06.2017 року № 002, стаж роботи, що дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_3 станом на 09.06.2017 року становить 30 років 03 місяці 25 днів (а.с. 13).

З огляду на вищевикладене, на думку колегії суддів, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог в частині визнання протиправними дій Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України щодо відмови у перерахунку та виплаті ОСОБА_3 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 90% грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді та зобов'язання Чернігівське об'єднане управління Пенсійного фонду України перерахувати та виплатити ОСОБА_3 щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці в розмірі 90% грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, починаючи з 10.06.2017, з урахуванням фактично виплачених сум.

Разом з цим, колегія суддів вважає необґрунтованими висновки суду першої інстанції про наявність підстав для перерахунку та виплати позивачу щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з урахуванням до заробітку для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці 1/12 частини допомоги на оздоровлення відповідно до довідки апеляційного суду Чернігівської області №7-12/77 від 12.06.2017, з огляду на таке.

Як зазначалося вище, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Відповідно до ст. 133 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" № 2453-VI від 07липня 2010 року та згідно норм ст. 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02 червня 2016 року № 1402-VIII, суддівська винагорода регулюється цим Законом, та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за:

1) вислугу років;

2) перебування на адміністративній посаді в суді;

3) науковий ступінь;

4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.

Таким чином, поняття суддівської винагороди є комплексним, а перелік зазначених її складових є вичерпним.

Відповідно до положень ст. 136 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02 червня 2016 року № 1402-VIII та ст. 134 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" № 2453-VI від 07 липня 2010 року, суддям надається щорічна оплачувана відпустка тривалістю 30 робочих днів з виплатою, крім суддівської винагороди, допомоги на оздоровлення в розмірі посадового окладу.

Таким чином, законодавством, чинним станом на час призначення щомісячного грошового утримання позивачу, так і чинним на час звернення до пенсійного фонду з відповідною заявою про здійснення перерахунку, передбачено чіткий перелік складових, що входять в обчислення суддівської винагороди та відповідно щомісячного довічного грошового утримання судді.

Натомість, допомога на оздоровлення не входить до складу суддівської винагороди.

Щодо посилань суду першої інстанції на те, що оскільки з суми допомоги на оздоровлення сплачено збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, остання має враховуватися при обчисленні розміру довічного грошового утримання, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до ст. 66 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Отже, врахування цих положень можливе у разі призначення позивачу пенсії, а не довічного грошового утримання.

Порядок обчислення довічного грошового утримання не регулюється зазначеним законом, а чітко визначається Законом України "Про судоустрій і статус суддів", який є спеціальним і не пов'язує розмір складових суддівської винагороди, що враховуються при обчисленні щомісячного грошового утримання судді із сплатою страхових внесків.

У зв'язку з вищевикладеним, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що відповідач правомірно відмовив позивачу в проведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді з урахуванням допомоги на оздоровлення.

Крім зазначеного, колегія суддів вважає помилковим посилання суду першої інстанції на рішення Конституційного Суду України №4-рп/2016 від 08 червня 2016 року з огляду на те, що зазначене рішення не стосується включення допомоги на оздоровлення у складову суддівської винагороди та розрахунку довічного грошового утримання судді.

Подання та оформлення документів для перерахунку довічного грошового утримання суддям у відставці урегульовано Порядком подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України № 5-1 від 20 березня 2017 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 25 квітня 2017 року за № 542/30410 (далі - Порядок № 5-1).

Відповідно до пункту 1 Розділу ІІІ Порядку №5-1, до заяви про призначення (перерахунку) щомісячного довічного утримання судді у відставці додається, зокрема довідка про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці (додаток 2);

Судом встановлено, що довідка апеляційного суду Чернігівської області від 12 червня 2017 року № 7-12/77 не відповідає вимогам Порядку №5-1.

Так, підтримуючи доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що відповідач правомірно відмовив позивачу в проведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді з урахуванням 1/12 допомоги на оздоровлення.

Враховуючи викладене, з'ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи вимоги законодавства України та судову практику, колегія суддів дійшла висновку про помилковість висновків суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Згідно з положеннями ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до пункту другого частини першої статті 315 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За змістом частини першої статті 317 КАС підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Оскільки судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про необхідність часткового задоволення апеляційної скарги, скасування постанови суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог про визнання протиправними дій Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України щодо відмови у перерахунку та виплаті ОСОБА_3 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з урахуванням до заробітку 1/12 частини допомоги на оздоровлення та зобов'язання Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України перерахувати та виплатити ОСОБА_3 щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці з урахуванням до заробітку для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці 1/12 частини допомоги на оздоровлення відповідно до довідки апеляційного суду Чернігівської області №7-12/77 від 12.06.2017 та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні цих позовних вимог відмовити. В іншій частині постанова Новозаводського районного суду м. Чернігова від 21 листопада 2017 року є обґрунтованою та підлягає залишенню без змін.

Керуючись ч.4 ст.229, ст. ст., 243, 315, 316, 317, 321, 325, 328, 329, 331 КАС, Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України - задовольнити частково.

Постанову Новозаводського районного суду м. Чернігова від 21 листопада 2017 року - скасувати в частині задоволених позовних вимог про визнання протиправними дій Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України щодо відмови у перерахунку та виплаті ОСОБА_3 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з урахуванням до заробітку 1/12 частини допомоги на оздоровлення та зобов'язання Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України перерахувати та виплатити ОСОБА_3 щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці з урахуванням до заробітку для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці 1/12 частини допомоги на оздоровлення відповідно до довідки апеляційного суду Чернігівської області №7-12/77 від 12.06.2017 та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні цих позовних вимог відмовити.

В іншій частині постанову Новозаводського районного суду м. Чернігова від 21 листопада 2017 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 27 грудня 2017 року.

Головуючий суддя: В.Ю.Ключкович

Судді: Н.М. Літвіна

А. Б. Парінов

(з окремою думкою)