Ухвала суду № 71263220, 06.12.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/8199/17 Головуючий у 1-й інстанції: Аблов Є.В. Суддя-доповідач: Собків Я.М.

У Х В А Л А

Іменем України

06 грудня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді: Собківа Я.М.,

суддів: Петрика І.Й., Сорочка Є.О.

за участю секретаря: Бордунової К.Е.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 жовтня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Київського міського центру зайнятості, треті особи - ОСОБА_3, Публічне акціонерне товариство «Альфа-Банк» про скасування дозволу НОМЕР_1 від 1 березня 2013 року,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_2 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Київського міського центру зайнятості, треті особи - ОСОБА_3, Публічне акціонерне товариство «Альфа-Банк» про скасування дозволу НОМЕР_1 від 01 березня 2013 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 жовтня 2017 року позовну заяву ОСОБА_2 залишено без розгляду.

Позивач не погоджуючись з прийнятим рішенням суду звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 жовтня 2017 року як таку, що постановлена з порушенням норм процесуального права та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з'явилися до суду апеляційної інстанції, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - скасуванню, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 204 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема, порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Положеннями ч.1 ст. 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Залишаючи позов без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем протягом тривалого терміну (2013-2017 роки) не здійснювалось жодних заходів щодо відновлення порушеного права, у зв'язку з чим було пропущено строк звернення до адміністративного суду, визначений ч.2 ст.99 КАС України.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки він не знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду даної справи.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Правовий припис «в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого законом» означає, що позов має подаватися лише в тих межах часу, які встановлені законом. Крім того, можливість захисту прав та інтересів залежить від дотримання строків, встановлених на цей випадок законом.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч. 2 ст. 99 КАС України).

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.

Зокрема, строки звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними, після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Разом з тим, як свідчить практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», яка є джерелом права, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, у тому числі і встановленням строків для звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс та інші проти Великобританії» (рішення від 22.10.1996 року), «Девеер проти Бельгії» (рішення від 27.02.1980 року)).

Як вбачається з матеріалів справи, з позовом про скасування дозволу Київського міського центру зайнятості НОМЕР_1 від 01.03.2013 на застосування ПАТ «Альфа-Банк» праці громадянина Російської Федерації ОСОБА_3, позивач звернувся 23 червня 2017 року, що підтверджується датою на штемпелі поштового конверту (а.с. 16).

В своєму рішенні суд першої інстанції зауважив на тому, що порушення прав позивача відбулося через відмову ПАТ "Альфа-Банк" у працевлаштуванні його на посаду Президента, з огляду на отриманням дозволу Київського міського центру зайнятості від 01.03.2017 року на працевлаштування громадянина Російської Федерації ОСОБА_3 Дана подія відбулася у березні 2013 року, а отже у позивача було достатньо часу для відновлення свого порушеного права.

Проте, як свідчать матеріали даної справи, відповідь Державної служби зайнятості (Центральний апарат) Міністерства соціальної політики України № 33/15/3374-17, з якої позивачу стало відомо, що «Дозвіл НОМЕР_2 на застосування ПАТ «АЛЬФА-БАНК» праці громадянина Російської Федерації ОСОБА_3 був виданий Київським міським центром зайнятості від 01.03.2013 року», ним була отримана лише 19 червня 2017 року, а тому саме із цього часу він дізнався про порушення своїх прав, свобод та інтересів.

Відповідно до ч.1 ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Тобто, наслідком пропуску строку звернення до суду є залишення адміністративного позову без розгляду на підставі ст. 100 КАС України.

Оговорюючи питання з приводу строків звернення до суду, колегія суддів зазначає, що застосування строків звернення до суду є помилковим у випадку, коли суб'єктивне право, свободи або інтереси не порушені, а відтак і не підлягають судовому захисту,. Іншими словами, інститут строків застосовується лише у разі реального порушення суб'єктивних прав, свобод та інтересів особи, що звернулась із позовом.

Аналогічну правову позицію висловив Верховний суд України в постанові від 24.11.2015 року, справа № п/800/259/15 , номер судового рішення в ЄДРСРУ 54688673.

Суд першої інстанції наведеного не врахував та помилково дійшов до висновку про необхідність залишення адміністративного позову ОСОБА_2 без розгляду, оскільки факт звернення позивача до Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» стосовно його працевлаштування на посаду Президента у 2013 році не підтверджується належними цьому доказами.

При цьому, посилання виключно на обставини, зазначені у позовній заяві, без підтвердження їх належними доказами, не може свідчити про те, що позивач в дійсності був обізнаний про існування оскаржуваного дозволу Київського міського центру зайнятості НОМЕР_1 від 01.03.2013 на застосування ПАТ «Альфа-Банк» праці громадянина Російської Федерації ОСОБА_3 саме у 2013 році.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що допущені судом першої інстанції порушення норм процесуального права є такими, що призвели до неправильного вирішення питання, та є підставою для скасування ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 жовтня 2017 року та направлення справи для продовження розгляду.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.199 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст. 167, 195, 199, 204, 206, 211, 254 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 жовтня 2017 року скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає як така, що не перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Головуючий суддя Собків Я.М.

Суддя Петрик І.Й.

Суддя Сорочко Є.О.

Повний текст ухвали виготовлено - 18.12.2017р.