Постанова № 71262250, 20.12.2017, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 грудня 2017 р. Справа № 818/1878/17

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Воловика С.В., розглянувши в письмовому провадженні в приміщенні суду в місті Суми адміністративну справу №818/1878/17

за позовом ОСОБА_1

до Конотопського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області

про зобовязання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі по тексту позивач, ОСОБА_1М.) звернулась з позовною заявою до Конотопського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області (далі по тексту відповідач, Конотопський міськрайонний ВДВС ГТУЮ у Сумській обл.), в якій просить суд:

- зобов'язати Конотопський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області зняти арешт з квартири АДРЕСА_1 та заборону на її відчуження, який застосований державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Конотопського міськрайонного управління юстиції в Сумській області постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, яка зареєстрована 21.01.2010 року за №9438427 реєстратором: Сумська філія державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що 21.10.2010 року державним виконавцем винесено постанову ВП №9438427 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження. Вказаною постановою накладено арешт на квартиру АДРЕСА_2, що належить на праві приватної спільної сумісної власності декільком особам, в тому числі і позивачці ОСОБА_1

Вказану постанову вважає незаконною, оскільки вона порушує право позивачки на прийняття спадщини та в подальшому на розпорядження своїм майном.

Позивач, належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи (а.с.36), в судове засідання не зявилася, надала суду заяву про розгляд справи без її участі (а.с.41).

Представник відповідача в судове засідання не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином (а.с.37), надіслав на адресу суду клопотання про відкладення розгляду справи (а.с.38) та письмові заперечення проти позову (а.с.39-40), вказавши, що не заперечує проти зняття арешту з квартири АДРЕСА_2, однак заперечує проти стягнення з відповідача на користь позивача суми судового збору, оскільки державним виконавцем вчинені всі дії у відповідності до вимог чинного законодавства на момент здійснення таких дій.

Суд, беручи до уваги надання позивачем всіх можливих доказів в обґрунтування позовних вимог, а також надання відповідачем письмових заперечень проти позову з викладом своєї позиції по справі, вважає відкладення розгляду справи недоцільним, а клопотання таким, що не підлягає задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, яка діє з 15.12.2017), неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Частиною 9 цієї статті встановлено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

На виконання вимог ч. 13 ст. 10 та ч. 1 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою відео- та (або) звукозаписувального технічного засобу в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється (ч. 4 ст. 229 КАС України).

Таким чином, враховуючи наведені обставини, фіксування судового засідання по справі не здійснювалось, справа розглянута в письмовому провадженні.

Дослідивши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи та обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Рішенням Конотопського міськрайонного суду від 25.12.2008 року у справі №2-2341/2008 стягнуто з ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь Сумського обласного комунального підприємства «Фонд інвестування обєктів соціальної сфери та промисловості» 33767,99 грн. заборгованості по кредиту, 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, 450 грн. витрат на оголошення в газеті «Урядовий курєр», 220 грн. витрат за оголошення в газеті «Сумщина» та 337 грн. держмита у солідарному порядку (а.с.16-19)

Як вбачається із письмових заперечень відповідача, на виконанні у Конотопському міськрайонному відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області перебували виконавчі провадження, де боржником виступав ОСОБА_3, а саме:

- виконавче провадження №13908612 з виконання виконавчого документу №188901, виданого 07.04.2009 року Конотопським ДПС ДАІ про стягнення з ОСОБА_3 на користь держави 255 грн. штрафу. Адреса проживання боржника: Конотопський район, с. Полівка, вул. Вирівська, 25. Інші ідентифікуючі дані боржника відсутні. 07.07.2009 року виконавче провадження закінчене у зв'язку з повною сплатою штрафу;

- виконавче провадження №15626835 з виконання виконавчого документу №2-2341, виданого 06.10.2009 року Конотопським міськрайонним судом про стягнення з ОСОБА_3 на користь КП «Фонд інвестування обєктів соціальної сфери та промисловості» 30 грн. витрат на ІТЗ. Адреса проживання боржника: Конотопський район, с. Полівка, вул. Вирівська, 25. Інші ідентифікуючі дані боржника відсутні. 04.03.2010 року виконавче провадження закінчене у звязку з повною сплатою боргу;

- виконавче провадження №15628510 з виконання виконавчого документу №2-2341, виданого 06.10.2009 року Конотопським міськрайонним судом про стягнення з ОСОБА_3 на користь КП «Фонд інвестування обєктів соціальної сфери та промисловості» 33767,99 грн. боргу. Адреса проживання боржника: Конотопський район, с. Попівка, вул. Вирівська, 25. Інші ідентифікуючі дані боржника відсутні.

02.11.2009 року державним виконавцем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, якою накладено арешт на майно боржника, в тому числі і квартиру АДРЕСА_1, що належить на праві приватної спільної сумісної власності ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_1 (а.с.11)

21.12.2010 року виконавче провадження з виконання вищезазначеного виконавчого документу завершене з підстав, передбачених Законом України "Про виконавче провадження" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), а саме відсутність у боржника майна, на яке може бути звернено стягнення.

На підставі п.п. 9.9 Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби №2274/5 від 25.12.2008 року документи виконавчого провадження знищені.

26.07.2017 року ОСОБА_1 звернулась зі скаргою до Конотопського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області та Головного територіального управління юстиції у Сумській області щодо зняття арешту з квартири АДРЕСА_1.

Листами Конотопського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області від 07.08.2017 року №24647/02-45/11 (а.с.22) та Головного територіального управління юстиції у Сумській області від 30.08.2017 року №Ф-12/02.2/09-38 (а.с.30-31) ОСОБА_1 було відмовлено у задоволенні скарги, мотивуючи тим, що вона не є стороною чи іншим учасником виконавчого провадження, матеріали виконавчих проваджень знищені за закінченням термінів зберігання та запропоновано звернутися до суду за захистом порушеного права.

Надаючи правову оцінку, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною 1 ст. 18 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що виконавець зобовязаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ч.1 ст.59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Відповідно до ч.4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є:

1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом;

2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника;

3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах;

4) наявність письмового висновку експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв'язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням;

5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно;

6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову;

7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника;

8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову.

У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Отже, в даному випадку, матеріалами справи підтверджено, що виконавче провадження по примусовому виконанню виконавчого документу №2-2341, виданого 06.10.2009 року завершено, документи виконавчого провадження знищені, заходи, направлені на виконання рішення Конотопського міськрайонного суду, відділом ДВС не здійснюються.

Таким чином, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову ОСОБА_1.

Що стосується клопотання позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 3000 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст.134 Кодексу адміністративного судочинства України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Частиною 3 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України, для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Виходячи з аналізу вищевказаних норм, вартість послуг адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

На підтвердження витрат правничої допомоги адвоката ОСОБА_1 надано договір про надання правової допомоги від 18.07.2017 року (а.с.43), акт-розрахунок розміру винагороди адвоката за надання правової допомоги від 18.07.2017 року (а.с.45) та квитанція до прибуткового касового ордера №01/11 від 30.11.2017 року (а.с.46)

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" факти здійснення господарських операцій фіксуються первинними документами (документами, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення), які складаються під час здійснення цієї операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Первинні документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Виходячи з системного аналізу вказаних норм, документальним підтвердженням здійснення витрат на правову допомогу є наявність належним чином складених первинних документів, які відображають суть господарської операції по наданню юридичних послуг та підтверджують її фактичне здійснення.

Надані документи ОСОБА_1, на переконання суду, не є належними доказами здійснення витрат на правничу допомогу в розмірі 3000, 00 грн., з наступних підстав.

Як вбачається зі змісту акту-розрахунку розміру винагороди адвоката за надання правової допомоги від 18.07.2017 року розмір винагороди адвоката в сумі 3000,00 грн. складається з: підготовки (складання) та направлення адвокатських запитів в сумі 800,00 грн. (витрачений час 1 год. 30 хв.); підготовки (складання) позовної заяви та відповідних документів (додатків) в сумі 1700,00 грн. (витрачений час 3 год. 00 хв.) та участь в судовому засіданні в сумі 500,00 грн. (витрачений час 1 год. 00 хв.)

При цьому, копій адвокатських запитів та доказів їх направлення, які б підтверджували фактичне надання вказаної послуги, позивачем не надано, позовна заява підписана позивачем, що не може підтверджувати її підготовку (складання) адвокатом, участі в судовому засіданні адвокат не приймав.

Таким чином, за наведених обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав для відшкодування позивачу витрат на правничу допомогу адвоката в сумі 3000,00 грн.

В той же час, відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає за необхідне стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Конотопського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області судові витрати, а саме: судовий збір у розмірі 640 грн., сплачений згідно з квитанцією від 30.11.2017 року №1 (а.с.4).

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Конотопського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області про зобовязання вчинити дії задовольнити.

Зобов'язати Конотопський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області зняти арешт з квартири АДРЕСА_1 та заборону на її відчуження, який застосований державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Конотопського міськрайонного управління юстиції в Сумській області постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, яка зареєстрована 21.01.2010 року за №9438427 реєстратором: Сумська філія державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Конотопського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області (41600, Сумська область, м. Конотоп, вул. Г. Тхора, 6, код ЄДРПОУ 34677957) на користь ОСОБА_1 (41600, АДРЕСА_3, ідент. номер НОМЕР_1) витрати на оплату судового збору в сумі 640 (шістсот сорок) грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.В. Воловик