Постанова № 71262205, 20.12.2017, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

20 грудня 2017 р. № 820/3902/17

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бадюкова Ю.В., розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Харківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Хлібозавод» Салтівський» про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна,-

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДФС у Харківській області (далі позивач, ГУ ДФС у Харківській області, контролюючий орган), звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Хлібозавод» Салтівський» (далі відповідач, ТОВ «Хлібозавод» Салтівський»), в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просить суд надати дозвіл на погашення суми податкового боргу перед державним бюджетом України в розмірі 1 229 742, 41 гривень за рахунок майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Хлібозавод «Салтівський» (код 39121098), податкова адреса платника: вул. Гвардійців Широнінців, 1, м. Харків, 61153, що перебуває у податковій заставі.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що на обліку в Київській об'єднаній державній податковій інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області перебуває платник податків Товариство з обмеженою відповідальністю «Хлібозавод «Салтівський», який має податковий борг перед бюджетом у сумі 1 229 742,41 грн. по податку на додану вартість. Не виконання відповідачем свого податкового обов'язку щодо сплати податкового боргу в строки та у розмірах, встановлених Податковим кодексом України, слугувало підставою для звернення податкового органу до суду з даним позовом.

Представник позивача у судове засідання прибув, надав до суду заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 205 КАС України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Судом встановлено, що клопотань про відкладення справи або повідомлень про поважність причини неявки від відповідача або його представника до суду не надходило.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд визнає можливим справу розглянути без участі в судовому засіданні представників сторін на підставі наявних у ній доказів.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на повному, всебічному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Хлібозавод «Салтівський» (код 39121098) знаходиться на обліку як платник податків у Київській об'єднаній державній податковій інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області з 05.03.2014 року, що підтверджено наявними в матеріалах справи даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.9-12).

Згідно з п.п. 16.1.4. ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобовязаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.п. 36.1. ст. 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Згідно п.46. 1 ст.46 ПК України - податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобовязання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обовязку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Згідно п.49.18 ст.49 ПК України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:49.18.1. календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; 49.18.2. календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя); 49.18.3. календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року; 49.18.4. календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV цього Кодексу;49.18.5. календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем було самостійно визначено суму податкових зобов'язань з податку на додану вартість шляхом подання до контролюючого органу відповідної податкової декларації.

Внаслідок несплати вказаних податкових зобов`язань утворився податковий борг у загальному розмірі 1 229 742,41 грн., який виник на підставі податкової декларації № НОМЕР_1 від 20.12.2016 (а.с. 33) (термін сплати 30.12.2016) у розмірі 1 225 196,16 грн. та пені за несвоєчасну сплату зобов`язань у розмірі 4 546,25 грн., що підтверджується розрахунком суми боргу ( а.с. 8).

Згідно п.56.11 ст.56 ПК України - не підлягає оскарженню податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Пунктом 54.1 ст.54 ПК України встановлено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно п.57.1 ст.57 ПК України - платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 ПК України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно п. 59.5 ст. 59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

У звязку з непогашенням відповідачем узгодженої суми податкового зобовязання протягом граничного строку її сплати позивачем направлено на адресу відповідача податкову вимогу від 04.01.2017 року № 137-17 (а.с. 14, 15). Вимога не оскаржена та не виконана.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що податковим керуючим складено акт № 148 від 25.01.2017 року опису майна (а.с. 36-38).

Доказів оскарження вказаного акту опису майна матеріали справи не містять.

Відповідно до ст. 6 Конституції України органи державної влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України. Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобовязані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно п. 20.1.34 ст. 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право, зокрема, звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до п. 87.1 ст. 87 Податкового Кодексу України, джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Сплату грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснено також: а) за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника); б) за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів з урахуванням особливостей, визначених у пункті 43.4 1 статті 43 цього Кодексу; в) за рахунок суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (на підставі відповідної заяви платника) до Державного бюджету України.

Згідно із п. 88.1 та п. 88.2 ст. 88 ПК України, метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.

Відповідно до п.п. 89.1.1.-89.1.2 ст. 89 Податкового кодексу України, право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Згідно з п.п. 89.3. ст. 89 Податкового кодексу України, майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг. Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

У відповідності до п.87.2. ст.87 Податкового кодексу України встановлено, що джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Відповідно до п. 2.3. розділу II Порядку застосування податкової застави органами доходів і зборів затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 N 572 (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31 жовтня 2013 р. за N 1841/24373) У разі відмови платника податків від підписання акта опису майна такий опис здійснюється у присутності не менш як двох понятих.

Згідно з приписами п.2.10 Порядку застосування податкової застави органами доходів і зборів якщо майно платника податків є неподільним і його балансова вартість більша суми податкового боргу, таке майно підлягає опису у податкову заставу в повному обсязі.

Опис майна може бути проведено за даними органів, які згідно з чинним законодавством здійснюють реєстрацію майна.

Відповідно до п. 95.1 та п. 95.2 ст. 95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Відповідно до п. 95.3 ст. 95 ПК України Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Судом встановлено, що позивачем було проведено заходи щодо стягнення суми податкового боргу з рахунків платника податків у банках, які обслуговують такого платника податків за рішеннями суду на підставі статті 95 Податкового кодексу України.

Так, рішеннями Харківського окружного адміністративного суду у справі № 820/1484/17 (суддя Заічко О.В., постанова від 17.05.2017 року) були задоволені вимоги податкового органу про стягнення з ТОВ «Хлібзавод «Салтівський» податкового боргу в розмірі 4253656, 00 грн. (а.с. 16-21).

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, на підставі вищевказаної постанови Харківського окружного адміністративного суду податковим органом направлялися інкасові доручення (розпорядження) щодо примусового стягнення грошових коштів з рахунків боржника до банків, які обслуговують відповідача, але вони були повернуті без виконання, у зв'язку із відсутністю грошових коштів на рахунках підприємства, про що свідчать копії інкасових доручень разом з відповідями банківських установ (а.с. 22-35).

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (стаття 90 КАС України).

Таким чином, судом встановлено, що на момент розгляду справи відповідачем не надано доказів погашення податкового боргу або заперечень проти відсутності боргу.

З врахуванням вищевикладеного, суд приходить висновку про те, що адміністративний позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 14, 22, 194, 243, 246, 249, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов Головного управління ДФС у Харківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Хлібозавод» Салтівський» про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна - задовольнити в повному обсязі.

Надати дозвіл на погашення суми податкового боргу перед державним бюджетом України в розмірі 1229742, 41 грн. (один мільйон двісті двадцять девять тисяч сімсот сорок дві гривні 41 копійка) за рахунок майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Хлібозавод «Салтівський» (код 39121098), податкова адреса платника: вул. Гвардійців Широнінців, 1, м.Харків, 61153, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку, передбаченому п.п. 15.5. п. 15 ч. 1 Розділу VII Перехідних положень КАС України до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів, з дня його проголошення .

В разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 26 грудня 2017 року.

Суддя Бадюков Ю.В.