Постанова № 71261939, 19.12.2017, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

19 грудня 2017 рокум. ПолтаваСправа №816/2164/17

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кукоби О.О.,

за участю:

секретаря судового засідання - Пилипенко А.В.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього сина - ОСОБА_3 до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобовязання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 04.12.2017 звернувся до суду з позовом в інтересах неповнолітнього сина - ОСОБА_3 до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, у якому просив:

визнати протиправним та скасувати рішення, викладене у листі-відповіді від 10.08.2017 за №11639/6-17, про відмову у наданні дозволу на розробку проекту документації землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення у власність орієнтовною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства на території Чутівської селищної ради Чутівського району Полтавської області за межами населеного пункту;

зобов'язати відповідача розглянути повторно заяву ОСОБА_3 від 27.07.2017 про надання дозволу на розробку проекту документації землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення у власність орієнтовною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства на території Чутівської селищної ради Чутівського району Полтавської області за межами населеного пункту.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що у червні та липні 2017 року з метою одержання у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства у розмірі 2,00 га двічі звертався до відповідача з клопотанням про надання дозволу на виготовлення відповідного проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Однак, за результатами розгляду даного клопотання отримав відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, що мотивована необхідністю першочергового забезпечення земельними ділянками учасників антитерористичної операції.

Відповідач позов не визнав, у наданих до суду письмових запереченнях представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог. Зазначив, що відмова Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою ґрунтується на положеннях статті 118 Земельного кодексу України. Звернув увагу на те, що на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 №413 Головним управлінням Держгеокадастру у Полтавській області сформовано перелік земельних ділянок із зазначенням площ, які можуть бути передані в межах норм безоплатної приватизації на території області, насамперед - учасникам антитерористичної операції.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити з підстав, наведених у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, наполягав на відмові у задоволенні позовних вимог з мотивів, викладених у письмових запереченнях.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив такі факти та відповідні до них правовідносини.

14.06.2017 ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_3 звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області із заявою від 09.06.2017 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,00 га земель сільськогосподарського призначення державної власності за межами населених пунктів на території Чутівської селищної ради Чутівського району Полтавської області для ведення особистого селянського господарства /а.с. 36/. До заяви додав графічні матеріали із зображенням бажаного місця розташування земельної ділянки, копії паспорта та ідентифікаційного номера, копії свідоцтва про народження та посвідчення інваліда з дитинства, довідку Чутівської селищної ради /а.с. 11-16/. Також повідомив, що право на безоплатну приватизацію земельної ділянки за вказаним цільовим призначенням не використав.

Листом від 12.07.2017 №9736/6-17 відповідач повідомив ОСОБА_3 про те, що на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 №413 "Деякі питання удосконалення управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними" Головним управлінням Держгеокадастру у Полтавській області сформовано перелік земельних ділянок із зазначенням площ, які можуть бути передані в межах норм безоплатної приватизації на території області, насамперед - учасникам антитерористичної операції, інформація про земельні ділянки оприлюднена на офіційному веб-сайті Головного управління /а.с. 38/.

01.08.2017 ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_3 повторно звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області із заявою від 27.07.2017 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,00 га земель сільськогосподарського призначення державної власності за межами населених пунктів на території Чутівської селищної ради Чутівського району Полтавської області для ведення особистого селянського господарства /а.с. 36/. До заяви додав графічні матеріали із зображенням бажаного місця розташування земельної ділянки, копії паспорта та ідентифікаційного номера, копії свідоцтва про народження та посвідчення інваліда з дитинства, довідку Чутівської селищної ради /а.с. 11-16/. Також повідомив, що право на безоплатну приватизацію земельної ділянки за вказаним цільовим призначенням не використав.

Листом від 10.08.2017 №11639/6-17 відповідач надав відповідь на дану заяву, у якій посилався на аналогічні підстави, що й у попередній відповіді /а.с. 35/.

20.11.2017 позивач втретє звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, у відповідь на яку отримав лист відповідача від 06.12.2017 вих. №15769/6-17, яким повідомлено, що заяву ОСОБА_3 розглянуто по суті та надано відповідь від 10.08.2017 вих. №11639/6-17 /а.с. 39-42/.

Не погодившись з відмовою відповідача у наданні дозволу на розробку документації із землеустрою, позивач оскаржив її до суду.

ОСОБА_4 Суд України у постанові від 13.07.2016 у справі №21-1265а16 (813/3482/14) зазначив, що відмовляючи позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для особистого селянського господарства відповідач (територіальний орган Держземагентства, правонаступниками яких є територіальні органи Держгеокадастру) здійснює владні управлінські функції, у зв'язку з чим спір належить розглядати у порядку адміністративного судочинства.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам та відповідним доводам сторін, суд виходить з такого.

Згідно зі статтею 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Правовідносини у сфері забезпечення права громадян на землю урегульовано Земельним кодексом України.

Так, згідно з частиною першою статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Пунктом "б" частини першої статті 121 Земельного кодексу України визначено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

Отже, позивач має право на безоплатне отримання у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства у розмірі не більше 2,0 гектара.

За приписами частини шостої статті 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до ОСОБА_4 міністрів Автономної Республіки Крим. ОСОБА_4 Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Як визначено частиною сьомого згаданої статті, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Таким чином, Земельний кодекс України визначає вичерпний перелік підстав для відмови особі в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у межах безоплатної приватизації, при цьому зобов'язує орган державної влади або орган місцевого самоврядування у випадках ухвалення рішення про відмову в надані такого дозволу належним чином мотивувати причини цієї відмови.

Зі змісту листа Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 10.08.2017 №11639/6-17 суд встановив, що у якості підстави для відмови у наданні позивачу дозволу на виготовлення проекту землеустрою відповідач посилався на те, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 №413 "Деякі питання удосконалення управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними" Головним управлінням Держгеокадастру у Полтавській області сформовано перелік земельних ділянок із зазначенням площ, які можуть бути передані в межах норм безоплатної приватизації на території області, насамперед - учасникам антитерористичної операції, інформація про земельні ділянки оприлюднена на офіційному веб-сайті Головного управління /а.с. 35/.

Водночас, як зазначено судом вище, підставою для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Однак, лист Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 10.08.2017 №11639/6-17 не містить посилань на відповідні обставини.

Фактично згаданий лист містить лише посилання на окремі норми чинного законодавства, без їх розяснення та вирішення порушеного заявником питання по суті. Тоді як в силу наведених вище положень частини сьомої статті 118 Земельного кодексу України законодавець зобов'язує відповідача у місячний строк надати дозвіл на розробку проекту землеустрою або мотивовану відмову у наданні такого дозволу.

Суд вважає за необхідне зазначити, що затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 №413 "Стратегія удосконалення механізму управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними" - це алгоритм дій уряду в майбутньому у цій сфері, а тому вона не містить правових норм для врегулювання цих відносин. Більш того, в ній прямо зазначено, що "для реалізації Стратегії необхідно розробити проекти нормативно-правових актів".

Суд погоджується з твердженнями відповідача, що Кабінет Міністрів України на основі та на виконання Конституції і законів України, актів Президента України, постанов Верховної ОСОБА_4 України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, видає обов'язкові для виконання акти - постанови і розпорядження, разом з тим, зазначає, що постанова від 07.06.2017 №413 не є нормативно-правовим актом, що урегульовує порядок надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо надання земельних ділянок у власність та не прийнята відповідно до певного закону чи на виконання такого закону, яким регулюються вимоги щодо обмеження розташування земельних ділянок, а лише затверджує стратегію (план діяльності на певний період) удосконалення механізму управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними.

До того ж, як визначено статтею 6 Земельного кодексу України, виключно до повноважень Верховної ради України віднесено прийняття законів у галузі регулювання земельних відносин.

Стосовно посилань представника відповідача на те, що згаданим листом не було відмовлено позивачу у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, а лише запропоновано подати до Головного управління на розгляд клопотання та відповідні додатки, враховуючи вимоги постанови Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 №413, суд звертає увагу на таке.

Статтею 118 Земельного кодексу України чітко встановлено, що органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Крім того, суд враховує, що позивач звертався до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області саме з клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, а не із заявою щодо роз'яснення процедури отримання такого дозволу.

Більш того, лист-відповідь Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 10.08.2017 №11639/6-17 не містить посилань на необхідність усунення недоліків чи надання додаткових документів.

Враховуючи вищевикладене, суд розцінює згаданий лист відповідача саме як відмову в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

"На підставі" означає, що суб'єкт владних повноважень: 1) повинен бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України; 2) зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

"У межах повноважень" означає, що суб'єкт владних повноважень повинен приймати рішення, а дії вчиняти відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх.

"У спосіб" означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби.

Отже, суб'єкт владних повноважень має діяти виключно в межах та у спосіб, що встановлені законом, оскільки він виконує державні функції, і лише держава шляхом законодавчого регулювання визначає його завдання, межі його повноважень та спосіб, у який він здійснює ці повноваження. Розширене тлумачення суб'єктом владних повноважень способів здійснення своїх повноважень не допускається.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Однак, відповідач у ході судового розгляду справи не довів правомірність відмови у наданні позивачу дозволу на розробку проекту землеустрою.

Зважаючи на викладене та беручи до уваги наявність у позивача права на одержання безоплатно у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства у розмірі не більше 2,0 га, суд дійшов висновку, що відповідач безпідставно відмовив ОСОБА_3 у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою.

Окрім того, суд враховує, що відповідачем не надано доказів бронювання обраної позивачем земельної ділянки для відведення учасникам антитерористичної операції чи наявність прав та законних інтересів третіх осіб на таку земельну ділянку.

Зважаючи на встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими урегульовано спірні відносини, суд дійшов висновку про задоволення позову ОСОБА_3 повністю.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 2, 3, 6-10, 72-77, 241-244, підпунктом 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, Полтавський окружний адміністративний суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього сина - ОСОБА_3 до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобовязання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати відмову, викладену у листі-відповіді Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 10.08.2017 за №11639/6-17, у наданні ОСОБА_3 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення у власність орієнтовною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства на території Чутівської селищної ради Чутівського району Полтавської області за межами населеного пункту.

Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області розглянути заяву ОСОБА_3 від 27.07.2017 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення у власність орієнтовною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства на території Чутівської селищної ради Чутівського району Полтавської області за межами населеного пункту з урахуванням висновків суду.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області (код ЄДРПОУ 39767930) на користь ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) судові витрати у розмірі 640,00 грн (шістсот сорок гривень).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 26 грудня 2017 року.

Суддя(підпис)О.О. Кукоба