Ухвала суду № 71261877, 26.12.2017, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/6750/17

У Х В А Л А

26 грудня 2017 року м.Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Балан Я.В., розглянувши заяву за вхід. №35703/17 від 21.12.2017р. начальника Державної установи «Південна виправна колонія» - ОСОБА_1 про забезпечення позову по справі №815/6750/17 за позовом Державної установи «Південна виправна колонія» (місцезнаходження: 65017, м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, 9) до Головного управління Держпраці в Одеській області (адреса: 65044, м. Одеса, просп. Шевченка, 2) про визнання протиправних дій та скасування постанови, -

Встановив:

До суду надійшла позовна заява Державної установи «Південна виправна колонія» (місцезнаходження: 65017, м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, 9) до Головного управління Держпраці в Одеській області (адреса: 65044, м. Одеса, просп. Шевченка, 2) про:

визнання протиправних дій Головного управління Держпраці в Одеській області щодо винесення постанови №51 від 06.12.2017р.;

скасування постанови Головного управління Держпраці в Одеській області №51 від 06.12.2017р. про накладення штрафу у розмірі 10 464 000,00 грн.

Разом з адміністративним позовом 21.12.2017р. за вхід. №35703/17 надійшла заява від начальника Державної установи «Південна виправна колонія» - ОСОБА_1 про забезпечення позову, згідно якої позивач просив зупинити дію оскаржуваної постанови до набрання законної сили судовим рішенням у справі, що розглядається та заборонити відповідачу вчиняти дії щодо стягнення штрафу, оскільки саме такий спосіб забезпечення позову встановлено п. п. 2, 5 ч. 1 ст. 151 КАС України.

Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» №2147-VIII від 03.10.2017р. вводиться у дію нова редакція Кодексу адміністративного судочинства України, який визначає юрисдикцію та повноваження адміністративних судів, встановлює порядок здійснення судочинства в адміністративних судах.

Відповідно до приписів статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Статею 151 КАС України визначено види забезпечення позову. Так, позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов’язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Не допускається забезпечення позову шляхом:

1) зупинення актів Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів та встановлення для них заборони або обов’язку вчиняти певні дії;

2) зупинення рішень Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та щодо здійснення тимчасової адміністрації або ліквідації банку, встановлення заборони або обов’язку вчиняти певні дії уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб або Фонду гарантування вкладів фізичних осіб при здійсненні тимчасової адміністрації або ліквідації банку;

3) зупинення рішень уповноваженого центрального органу з питань цивільної авіації щодо призупинення дії або анулювання сертифікатів, схвалень, допусків;

4) зупинення рішень Національного банку України, актів Національного банку України, а також встановлення для Національного банку України заборони або обов’язку вчиняти певні дії;

5) зупинення дії рішення суб’єкта владних повноважень, яке не є предметом оскарження в адміністративній справі, або встановлення заборони або обов’язку вчиняти дії, що випливають з такого рішення.

Зупинення дії нормативно-правового акта як захід забезпечення позову допускається лише у разі очевидних ознак протиправності такого акта та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду з позовом щодо такого акта.

Відповідно до п.17 а.2 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України №2 від 06 березня 2008 року «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ», в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення по адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень.

Судом встановлено, що саме правомірність оскаржуваної позивачем постанови Головного управління Держпраці в Одеській області №51 від 06.12.2017р. про накладення штрафу у розмірі 10 464 000,00 грн. є предметом розгляду по даній справі, а задоволення клопотання про забезпечення адміністративного позову у даному випадку буде вирішенням судом позовних вимог по суті та виходом за межі підстав для забезпечення позову, які передбачені ст. 151 КАС України.

При цьому, заходи забезпечення позову вживаються судом з метою охорони прав та інтересів позивача на час розгляду справи та не можуть вирішувати спірні правовідносини по суті.

Позивачем до зазначеного клопотання не надано достатніх доказів в підтвердження існування, передбачених законом підстав для вжиття заходів забезпечення позову.

Отже, у даному випадку, вирішення питання про забезпечення позовних вимог може трактуватись, як вирішення спірних правовідносин, що не відповідає призначенню правового інституту забезпечення адміністративного позову.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що заява за вхід. №35703/17 від 21.12.2017р. начальника Державної установи «Південна виправна колонія» - ОСОБА_1 про забезпечення позову по справі №815/6750/17 є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 151, 152, 256, 295 КАС України, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви за вхід. №35703/17 від 21.12.2017р. начальника Державної установи «Південна виправна колонія» - ОСОБА_1 про забезпечення позову по справі №815/6750/17 - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала суду може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Я.В.Балан