Рішення № 71260642, 27.12.2017, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 грудня 2017 року ЛуцькСправа № 803/1773/17

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Каленюк Ж.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Старовижівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області до Сільськогосподарського виробничого кооперативу Росія про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах,

ВСТАНОВИВ:

Старовижівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Волинської області (далі Старовижівське об'єднане управління ПФУ Волинської області, позивач) звернулося з адміністративним позовом до Сільськогосподарського виробничого кооперативу Росія (СГВК Росія, відповідач) про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у сумі 70089,12 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач зобовязаний проводити відшкодовування Пенсійному фонду суми фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, відповідно до пунктів б - з частини першої статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення та пункту 2 Розділу ХV Прикінцеві положення Закону України Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду № 21-1 від 19 грудня 2003 року, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Відповідач не проводив відшкодування Пенсійному фонду витрат на виплату і доставку таких пільгових пенсій, а тому існує заборгованість за липень-листопад 2017 року у сумі 70089,12 грн., яку позивач і просив стягнути.

Відповідно до ухвали суду від 27 грудня 2017 року розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження.

Дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що адміністративний позов слід задовольнити повністю з таких підстав.

Судом встановлено, що СГВК Росія зареєстроване як юридична особа (а.с.41-42); перебуває на обліку як платник страхових внесків та зобовязане відшкодовувати витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, відповідно до пункту 2 розділу ХV Прикінцеві положення Закону України Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування.

Такий обов'язок відповідача виник у зв'язку із тим, що ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11Є, відпрацювавши деякий період за відповідних умов у СГВК Росія, отримали право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пунктів б-з статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення (а.с.16-37).

Пунктом другим розділу ХV Прикінцеві положення Закону України Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування від 09 липня 2003 року №1058-IV (з наступними змінами та доповненнями) встановлено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зазначеним особам пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом України Про пенсійне забезпечення. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Згідно із пунктом 1 частини першої статті 1 Закону України Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування від 26 червня 1997 року № 400/97-ВР (з наступними змінами та доповненнями) платниками збору на обовязкове державне пенсійне страхування є субєкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх обєднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, обєднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи субєкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Відповідно до абзацу четвертого пункту 1 статті 2 цього ж Закону для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів б - з статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Як передбачено статтею 3 Закону України Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування, платники збору на обовязкове державне пенсійне страхування сплачують внески до Пенсійного фонду України у порядку, визначеному законодавством України.

Згідно з підпунктами 6.4, 6.7 пункту 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду № 21-1 від 19 грудня 2003 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663 (з наступними змінами та доповненнями), розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій. Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання тощо), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства у розрахунку, який направляється підприємству в місячний строк з дня прийняття рішення про зміну розміру пенсії або про припинення виплати пенсії.

Старовижівським об'єднаним управлінням ПФУ Волинської області проведено, направлено, а відповідачем отримано розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту 2 розділу ХV Прикінцеві положення Закону України Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів б - з статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення з червня, з вересня з жовтня, з листопада 2017 року (а.с.6-13).

Як слідує із розрахунку суми боргу, за СГВК Росія обліковується заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за липень-листопад 2017 року у сумі 70089,12 грн. (а.с.38). Вказана сума заборгованості підтверджується також карткою особового рахунку відповідача (а.с.14).

Судом також встановлено, що у 2017 році СГВК Росія не було платником єдиного податку четвертої групи, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України (а.с.15).

Таким чином, оскільки за відповідачем обліковується заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за липень-листопад 2017 року в сумі 70089,12 грн., щодо наявності та розміру якої відповідачем не подано заперечень, не надано доказів її погашення, тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення зазначеної заборгованості підлягають до задоволення.

Керуючись статтями 205, 229, 246, 255, 295 КАС України, на підставі Закону України Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування, Закону України Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування, Закону України Про пенсійне забезпечення, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Сільськогосподарського виробничого кооперативу Росія (44141, Волинська область, Ратнівський район, село Жиричі, ідентифікаційний код юридичної особи 03735848) на користь Старовижівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області (44400, Волинська область, селище міського типу Стара Вижівка, вулиця Незалежності, будинок 42, ідентифікаційний код юридичної особи 40379548) заборгованість з відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за період з липня по листопад 2017 року включно у сумі 70089,12 грн. (сімдесят тисяч вісімдесят девять грн.12 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення.

Суддя Ж.В. Каленюк