Рішення № 7125751, 19.08.2008, Святошинський районний суд міста Києва

Справа № 2-2567 2008р. РІШЕННЯ Іменем України 19 серпня 2008р. Святошинський районний суд м. Києва в складі: головуючого судді - Оздоби М. О., при секретарі - Скиданенко Т.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Приватного підприємства «Проектно-Будівельна Група» до ОСОБА_1 про стягнення суми за договором позики, суд, -

встановив:

ПП «Проектно-Будівельна група» звернулось до суду із позовом до ОСОБА_1. та з урахуванням збільшених позовних вимог просить стягнути з відповідача суму боргу за договором позики у розмірі 16480грн., штраф за несвоєчасне повернення позики у розмірі 16480грн., індекс інфляції за час прострочення у сумі 346, 08грн., та 125, 97грн. - три проценти річних. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на ті обставини, що 20.02.2006р. з відповідачем було укладено договір позики на суму 25318грн., яка була перерахована в AT «Українська автомобільна корпорація» та ЗAT «Автоцентр на Кільцевій» для придбання автомобіля. Договір позики було укладено терміном на 36 місяців зі щомісячним поверненням коштів відповідно до графіку. З 13.03.2006р. по 10.02.2007р. відповідач передав придбаний автомобіль в оренду позивачу з умовою погашення боргу за договором позики за рахунок орендної плати. Відповідач частково виконав свої зобов»язання та повернув кошти у розмірі 8838грн., в подальшому графік погашення заборгованості порушувався, трудові відносини з відповідачем було припинено, кошти в сумі 16480грн. не повернуто, у зв»язку з чим на підставі ст. ст. 526, 1046, 1047, 1050 ЦК України позивач просить позов задовольнити.

В судовому засіданні представник позивача збільшені позовні вимоги підтримала, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві та уточненні до неї.

Відповідач та його представник в судовому засіданні позов визнали частково у розмірі 5015грн., в іншій частині просили відмовити, посилаючись на його безпідставність та необґрунтованість позовних вимог.

Заслухавши пояснення представника позивача, відповідача та його представника, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Судом встановлено, що на підставі заяви ОСОБА_1, між ним та позивачем 20.02.2006р. було укладено договір позики №11, відповідно до якого відповідачеві надано позику у сумі 25318грн. терміном на 36 місяців (а.с. 5-копія заяви, а.с. 8 - копія договору позики). Умови договору позивачем було виконано та вказана сума відповідно до наданих платіжних доручень була перерахована на рахунки AT «Українська автомобільна корпорація» та ЗАТ «Автоцентр на Кільцевій» для придбання автомобіля «Славута» (а.с. 6, 7, 10, 11).

Відповідно до умов договору позики, відповідач зобов»язувався повертати позивачеві гроші щомісячно, відповідно до погодженого графіку, а повністю у термін до 20.02.2009р. шляхом внесення коштів на поточний рахунок позикодавця або утримання із заробітної плати.

13.03.2006р. між ПП «Проектно-Будівельна Група» та ОСОБА_1 було укладено договір оренди автомобіля «Славута» (а.с. 12-13), а відповідно до заяви відповідача орендна плата зараховувалась у рахунок погашення заборгованості по договору позики з 13.03.2006р. (а.с. 15). 10.02.2007р. договір оренди було розірвано (а.с. 16).

Як вбачається із довідки про заборгованість, в рахунок сплати за оренду автомобіля було погашено заборгованість у розмірі 7712грн., а також відповідачем на розрахунковий рахунок було внесено кошти у сумі 1126грн., станом на 23.05.2008р. позика була погашена в сумі 8838грн., а борг ОСОБА_1 складає 16480грн. (а.с. 17).

Відповідач та його представник, в обґрунтування заперечень проти позову посилались на ті обставини, що протягом 2007-2008р.р. частина боргу у сумі 11000грн. була повернута особисто директору ОСОБА_1., що можливо підтвердити показаннями свідків, крім того виконувалась робота, заробітна плата не виплачувалась та зараховувалась у рахунок погашення заборгованості, а тому загальна сума боргу складає 5015грн., яку відповідач сплатить відповідно до графіку. Крім того відповідач вважає, що оскільки тільки у зв»язку із припиненням трудових відносин, позивач має вимагати дострокового повернення суми боргу, а він звернувся до суду із позовом про зміну формулювання причини звільнення, дати звільнення і стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, то до розгляду вказаної справи підстави для розгляду заяви про стягнення суми боргу відсутні.

Однак суд не може погодитись із даними запереченнями відповідача та його представника, оскільки відповідно до ч.2 ст. 59 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Відповідачем та його представником не надано в судовому засіданні належних та допустимих доказів на підтвердження повернення суми боргу у розмірі 11000грн., правові підстави для допиту свідків в обґрунтування заперечень проти позову відсутні та не можуть доводитись їх свідченнями, а розгляд Дніпровським районним судом м. Києва справи за позовом ОСОБА_1 не впливає на вирішення справи про стягнення суми боргу за договором позики. Відповідно до п.5 договору позики, у разі неодноразового порушення позичальником графіку повернення позики або у разі припинення трудових відносин між сторонами, позикодавець вправі вимагати дострокового повернення всієї суми позики в десятиденний термін та пред»явити договір до стягнення. У разі порушення десятиденного терміну, позичальник зобов»язується сплатити штраф у розмірі 100% від неповерненої суми позики.

В судовому засіданні встановлено, що ПП «Проектно-Будівельна Група» направило відповідачеві лист щодо погашення суми за договором позики, який отриманий відповідачем 24.04.2008р. (а.с. 20, 21), протягом десяти днів сума боргу не була повернута, відповідачем умови договору не оспорюються, а тому суд вважає, що з нього підлягає стягненню штраф у розмірі 16480грн., відповідно до п.5 договору позики.

Також з відповідача в порядку ст. 625 ЦК України підлягають стягненню індекс інфляції за весь час прострочення у сумі 346, 08грн. та три проценти річних у сумі 125, 97грн., розмір яких відповідачем та його представником не оспорюється.

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності та співставленні та приймаючи до уваги, що відповідачем та його представником не надано в судовому засіданні належних та допустимих доказів на підтвердження заперечень проти позову, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Крім того з відповідача на підставі ст. 88 ЦПК України на користь позивача підлягають стягненню і судові витрати у розмірі 364, 32грн.

Керуючись ст. ст. 526, 549, 550, 625, 1049-1051 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 57-60, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -

вирішив:

Позов задовольнити.

Стягнути ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, що проживає в АДРЕСА_1 на користь Приватного підприємства «Проектно-Будівельна Група» ( 02183 м. Київ, бул.Перова, 48, к.8 р/р 26009053101384 в КРУ КБ «Приватбанк», МФО 321842, код ЄДРПОУ 32489066) - 16 480грн. боргу за договором позики, 16 480грн. штрафних санкцій, три проценти річних у сумі 125грн. 97коп., індекс інфляції за час прострочення - 346грн. 08коп., судові витрати у розмірі 364грн. 32коп., а всього стягнути 33 796грн. ( тридцять три тисячі сімсот дев»яносто шість ) грн. 37 коп.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через районний суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення та подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.