Постанова № 71255944, 27.12.2017, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа № 468/1028/17-п 26.12.2017 27.12.2017 27.12.2017

Номер провадження: 33/784/533/17

.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

“27” грудня 2017 року м. Миколаїв

Апеляційний суд Миколаївської області

у складі: головуючої – судді Фаріонової О.М.

за участю секретаря Тимошенка О.С.

особи, яка притягується до

адміністративної відповідальності ОСОБА_1

захисника ОСОБА_2

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Баштанського районного суду Миколаївської області від 25 вересня 2017 року, якою

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, а фактично мешкає в АДРЕСА_1.

- визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 10 200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 рік.

Згідно постанови судді, 31 липня 2017 року о 22 годині 30 хвилин, по вул. 1 лінія, 44 в м. Миколаєві, водій ОСОБА_1, в порушення вимог п. 2.9 Правил дорожнього руху України, керував автомобілем ВАЗ 2101 державний номер 60450ОА з явними ознаками алкогольного сп’яніння, а саме: запах з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці.

Результат аналізу в присутності свідків за допомогою газоаналізатору «Драгер» на місці зупинки склав 0,44 проміле.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову скасувати та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв’язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Апелянт зазначив, що 31.07.2017 р. близько 22 години він знаходився в магазині, та, повертаючись додому, він перевірив свій автомобіль, який стояв біля будинку, де він проживає разом з дружиною. В цей час, до нього підійшли працівники поліції і зробили зауваження про те, що автомобіль стоїть на бордюрі, а потім запропонували пройти огляд на стан сп’яніння, на що він погодився. Зазначає, що дійсно був в нетверезому стані, але транспортним засобом не керував.

Вважає, що суддя, розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, порушив вимоги ст. 245 КУпАП та значно відступив від принципів повноти та об’єктивності судового розгляду, що призвело до винесення незаконного та необґрунтованого рішення.

Заслухавши ОСОБА_1 та його захисника на підтримку апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, вважаю, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Приймаючи рішення у справі про адміністративне правопорушення, суддя дійшов висновку, що ОСОБА_1 керував автомобілем з явними ознаками алкогольного сп’яніння, чим порушив п. 2.9 «а» ПДР України.

В обґрунтування цих висновків суддя послався лише на дані протоколу про адміністративне правопорушення та пояснення свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4, не зазначивши суть цих пояснень.

Справу про адміністративне правопорушення розглянуто у відсутність ОСОБА_1, який не був належним чином повідомлений про її розгляд.

Під час апеляційного розгляду ОСОБА_1 стверджував, що він не керував автомобілем. Автомобіль був припаркований біля будинку № 44 по вул. 1 Лінія в м. Миколаєві, де він фактично мешкає. Коли він з дружиною повернувся з магазину, підійшов до автомобілю з метою забрати з нього особисті речі. В цей час до нього підійшли працівники поліції і почали вимагати продути алкотестер. Він стверджував, що не збирається керувати автомобілем, а хоче лише забрати речі з машини, однак на вимоги працівників поліції таки продув алкотестер. Розуміючи неправомірність дій працівників поліції, його дружина проводила відеозапис подій на камеру телефону.

Пояснення ОСОБА_1 узгоджуються даними відеозапису, зробленого за допомогою камери телефону.

Дослідивши наданий стороною захисту відеозапис, апеляційним судом встановлено, що ОСОБА_1 і його дружина під час спілкування з працівниками поліції знаходилися біля автомобіля. З їх бесіди з працівниками поліції вбачається, що ОСОБА_1 заперечував факт керування автомобілем, та пояснив, що підійшов до автомобіля з метою забрати речі.

Хоча суддя послався на пояснення свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4, але цих свідків до суду викликано не було, і їх пояснення суддею не перевірені. Разом з тим, з пояснень цих свідків слідує, що вони були свідками проходження ОСОБА_1 огляду на стан сп’яніння за допомогою алкотестеру. Однак, з пояснень цих свідків не вбачається, чи керував ОСОБА_1 транспортним засобом, чи ні.

На запит апеляційного суду Миколаївської області з Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції у м. Миколаєві надійшла відповідь, що запис з відеореєстратора патрульного поліцейського по адміністративній справі ОСОБА_1 не зберігся, а районний суд, розглядаючи справу,не вжив заходів щодо витребування цього відеозапису.

Отже, апеляційний суд позбавлений можливості перевірити наведені апелянтом доводи про те, що він не керував транспортним засобом.

Хоча ОСОБА_1 і пройшов медичний огляд на стан сп’яніння за допомогою алкотестеру, показники якого складали 0,44 проміле, що вказує на перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп’яніння, але цю обставину останній не заперечував. Як слідує з пояснень ОСОБА_1 він погодився на продуття алкотестеру, але ж ця обставина не вказує на те, що він керував транспортним засобом.

Хоча працівник патрульної поліції ОСОБА_5, який склав даний протокол про адміністративне правопорушення, стверджував, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом, але ці пояснення не підтвердженні іншими доказами.

Тобто, доводи апелянта, що він не керував автомобілем, не спростовані.

З огляду на наведене, є обґрунтовані сумніви стосовно того, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом у стані алкогольного сп’яніння.

Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Тому, всі сумніви щодо доведеності винуватості, якщо їх неможливо усунути, повинні тлумачитись на користь особи, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення.

Враховуючи, що докази, на які послався суддя в обґрунтування рішення не спростовують твердження апелянта, і всі можливості збирання додаткових доказів вичерпані, апеляційний суд вважає за необхідне провадження в справі про адміністративне правопорушення закрити за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. Тому постанова судді підлягає скасуванню.

Керуючись ст. ст. 247 294 КУпАП, суд ,-

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову судді Баштанського районного суду Миколаївської області від 25 вересня 2017 року у відношенні ОСОБА_1, а провадження в справі про адміністративне правопорушення закрити за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя О.М. Фаріонова