Постанова № 71255838, 27.12.2017, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №478/1741/17 27.12.2017

Провадження №22-ц/784/2588/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/784/2588/17

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 грудня 2017 року Судова колегія судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Миколаївської області в складі :

головуючого - Темнікової В.І.,

суддів - Бондаренко Т.З., Крамаренко Т.В.,

за участю секретаря - Лептуга С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Казанківського районного суду Миколаївської області від 22 листопада 2017 року, постановлену під головуванням судді Томашевського О.О. у приміщенні суду, у цивільній справі з єдиним унікальним № 478/1741/17 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Миколаївська сільська рада Казанківського району Миколаївської області про усунення перешкод в спілкуванні та участі у вихованні малолітніх дітей, визначення часу спілкування з ними, -

В С Т А Н О В И Л А :

В листопаді 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод в спілкуванні та участі у вихованні малолітніх дітей, визначення часу спілкування з ними.

Ухвалою Казанківського районного суду Миколаївської області від 13 листопада 2017 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху з наданням строку, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання ним копії ухвали, для усунення зазначених в ній недоліків.

Ухвалою Казанківського районного суду Миколаївської області від 22 листопада 2017 року позовну заяву ОСОБА_1 визнано неподаною та повернуто позивачу.

Не погодившись з даною ухвалою суду, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати зазначену ухвалу, а матеріали справи направити до суду першої інстанції для розгляду по суті, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, а також на те, що суд мав можливість виконати вимоги ст.130 ЦПК України (в редакції, що діяла на час звернення до суду з позовною завою) та вирішити питання щодо усунення недоліків позовної заяви у попередньому судовому засіданні.

Учасники процесу до судового засідання не з'явилися, хоча про час і місце розгляду справи повідомлялися належним чином.

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 121 ЦПК України (в редакції, що діяла на час постановлення ухвали) суддя дійсно, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.119 і 120 ЦПК України (в редакції, що діяла на час постановлення ухвали), постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати 5 днів з дня отримання позивачем ухвали. А якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк не виконає вимоги, передбачені ст. 119 і 120 ЦПК України (в редакції, що діяла на час постановлення ухвали), то заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Постановляючи ухвалу, суд виходив з того, що позивачем не були усунені недоліки, зазначені в ухвалі судді Казанківського районного суду Миколаївської області від 13 листопада 2017 року про залишення позовної заяви ОСОБА_1 без руху.

Проаналізувавши дані обставини по справі та посилаючись на ст. 121 ЦПК України (в редакції, що діяла на час постановлення ухвали), суд дійшов до висновку, що позовну заяву ОСОБА_1 необхідно вважати неподаною та повернути позивачці.

Проаналізувавши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що висновок суду про не усунення недоліків позовної заяви, в цілому відповідає матеріалам справи та законодавству, зазначеному в тексті ухвали.

Постановляючи ухвалу, суд виходив з того, що позивачем не були усунені недоліки, зазначені в ухвалі Казанківського районного суду Миколаївської області від 13 листопада 2017 року про залишення позовної заяви ОСОБА_1 без руху, в якій суд посилався на те, що в порушення приписів п.2 ч.2 ст.119 ЦПК України, в позовній заяві не зазначено місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс відповідача та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог Миколаївської сільської ради Казанківського району Миколаївської області.

Крім того, позивачем в позовній заяві не зазначено доказів що підтверджують фактичне проживання дітей з відповідачкою, та створення останньою перешкод у вихованні та спілкуванні з дітьми.

Посилався суд також на те, що відповідно до ч.3 ст.15 Закону України «Про охорону дитинства», у разі коли батьки не можуть дійти згоди щодо участі одного з батьків, який проживає окремо, у вихованні дитини, порядок такої участі визначається органами опіки та піклування за участю батьків виходячи з інтересів дитини. Рішення органів опіки та піклування з цих питань можуть бути оскаржені до суду у порядку, встановленому законом. Пунктом 73 Постанови Кабінету Міністрів України «Питання діяльності органів опіки та піклування, пов'язаної із захистом прав дитини» № 866 від 24 вересня 2008 року визначено, що у разі виникнення спору між батьками щодо участі у вихованні дитини один з батьків, що проживає окремо від дитини, подає службі у справах дітей за місцем проживання дитини заяву, копію паспорта, довідку з місця реєстрації (проживання), копію свідоцтва про укладення або розірвання шлюбу (у разі наявності), копію свідоцтва про народження дитини. Працівник служби у справах дітей проводить бесіду з батьками, а у разі потреби, також з родичами дитини. До уваги береться ставлення батьків до виконання батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, стан здоров'я дитини та інші обставини, що мають істотне значення. Після з'ясування обставин, що призвели до виникнення спору між батьками щодо участі у вихованні дитини, служба у справах дітей складає висновок. Участь у вихованні дитини та у разі потреби порядок побачення з дитиною того з батьків, який проживає окремо від неї, встановлюються рішенням районної, районної у містах Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті ради з урахуванням висновку служби у справах дітей. За правилами ст.158 СК України, за заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї. Рішення про це орган опіки та піклування постановляє на підставі вивчення умов життя батьків, їхнього ставлення до дитини, інших обставин, що мають істотне значення. Рішення органу опіки та піклування є обов'язковим до виконання. Особа, яка ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, зобов'язана відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, завдану тому з батьків, хто проживає окремо від дитини. Статтею 159 СК України, визначено, якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.

Проте, позивачем до позовної заяви не додано доказів, що підтверджують факт звернення ОСОБА_1 до органу опіки та піклування за місцем проживання дітей із відповідною заявою про визначення способу участі батька у їх житті та одержання відповідного висновку, або відмови органу опіки та піклування у розгляді вказаної заяви. Крім того, позивач взагалі не ставить питання про залучення відповідного органу опіки та піклування до участі у справі в якості третьої особи.

Саме з зазначених вище підстав суд дійшов висновку, що позовна заява не відповідає вимогам ст. 119 ЦПК України та залишив її без руху з наданням часу для усунення зазначених недоліків.

З матеріалів справи, а саме розписки (а.с.7) вбачається, що копію ухвали Казанківського районного суду Миколаївської області від 13 листопада 2017 року про залишення позовної заяви ОСОБА_1 без руху, представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 отримав 14 листопада 2017 року.

Матеріали справи не містять даних про виправлення ОСОБА_1 зазначених в ухвалі недоліків позовної заяви.

В той же час і текст ухвали не містить обґрунтування того, які саме не усунені позивачем недоліки позовної заяви стали підставою для визнання її неподаною.

Тому колегією суддів розглядаються всі підстави залишення позовної заяви без руху, зазначені в ухвалі суду від 13 листопада 2017 року.

Колегія суддів погоджується з висновком суду про те, що в порушення приписів п.2 ч.2 ст.119 ЦПК України ( в редакції на час постановлення ухвали), в позовній заяві не зазначено місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс відповідача та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог Миколаївської сільської ради Казанківського району Миколаївської області і даний недолік не був усунений після отримання представником позивача копії ухвали від 13 листопада 2017р. у визначений судом строк.

Тому суд правомірно визнав позовну заяву позивача неподаною та повернув її.

В той же час колегія суддів не погоджується з іншими підставами залишення позовної заяви без руху та визнання її неподаною, виходячи з того, що позивач має право на обґрунтування своїх вимог саме тими обставинами, які він вважає за потрібне вказати в позовній заяві. Встановлення фактичних обставин справи, а також відповідності викладених в тексті позовної заяви обставин фактичним обставинам за діючим цивільно - процесуальним законодавством віднесено не до стадії відкриття провадження по справі, а до стадії судового розгляду. Крім того, згідно п.6 ч.2 ст.119 ЦПК України позовна заява повинна містити в собі не самі докази, що підтверджують кожну обставину позову, а тільки зазначення цих доказів. Не врахував суд також те, що згідно п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції" №2 від 12.06. 2009р. суддя вправі відмовити у відкритті провадження у справі лише з підстав, передбачених законом. Не допускається відмова у відкритті провадження у справі з мотивів недоведеності заявленої вимоги, відсутності доказів, пропуску строку позовної давності та інших не передбачених законом підстав, адже сторони мають право надати докази і під час розгляду справи. З введенням в дію ЦПК України, який діяв на час постановлення ухвали, ці питання вирішуються під час попереднього судового засідання, в тому числі і з'ясовується, якими доказами кожна сторона буде обґрунтовувати свої доводи чи заперечення щодо невизнаних обставин, та встановлюється строк їх подання. Таким чином, саме в попередньому судовому засіданні, а не під час вирішення питання про відкриття провадження по справі, вирішується питання про надання стороною доказів відповідної якості, а також вирішується питання про склад осіб, які братимуть участь у справі, про витребування висновку органу опіки та піклування, тощо.

Проте, дані обставини не вплинули на правильність висновків суду щодо наявності підстав для визнання неподаною позовної заяви через не зазначення в ній місця проживання (перебування) або місцезнаходження, поштового індексу відповідача та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, а саме Миколаївської сільської ради Казанківського району Миколаївської області і не усунення даного недоліку після отримання представником позивача копії ухвали від 13 листопада 2017р. у визначений судом строк, що не перешкоджає позивачу звернутися до суду з належним чином оформленою позовною заявою.

Керуючись ст. 374, 379, 381, 382 ЦПК України, судова колегія, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Казанківського районного суду Миколаївської області від 22 листопада 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно з дня її прийняття, але може бути оскаржена протягом 30 днів з дня її проголошення до Верховного Суду у порядку та випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України.

Головуючий :

Судді: